Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/8461/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа№ 910/8461/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Бовсуновська Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпінський С.В. ( довіреність б/н від 12.11.2019)

від відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Метал"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року

у справі №910/8461/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Метал"

про стягнення 241 500,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2019 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Метал" 241 500,00 грн., перерахованих відповідачу на підставі виставленого рахунку на оплату від 14.08.2018 №4207.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.08.2018 ТОВ "Оріон Метал" виставлено позивачу рахунок на оплату балок 30 у кількості 10 штук від 14.08.2018 №4207 на суму 241 500 грн., який був оплачений останнім відповідно до платіжних доручень. Однак, відповідачем товар поставлено не було.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/8461/19 позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Метал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" 241 500 грн. попередньої оплати та 3 622, 50 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідачем не було здійснено поставку оплаченого товариством товару, позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Оріон Метал" попередньої оплати є обґрунтованими та документально підтвердженими, а відтак підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон Метал" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/8461/19 та ухвалити нове рішення, відповідно до якого у задоволенні позову про стягнення заборгованості відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт вказав, що зобов`язання ТОВ Оріон Метал щодо поставки товару ТОВ Альянс Будівельників України було виконано належним чином, підтвердженням чого є видаткова накладна, яка підписана сторонами. Відповідачем з метою підтвердження здійснення факту поставки товару було подано до суду заяву про витребування доказів, а саме оборотну сальдову відомість по рахунку 63 у розрізі Контрагентів за ІІІ квартал 2018 та фінансовий звіт за 2018 рік, однак судом у витребуванні доказів було відмовлено, чим було позбавлено можливості додатково довести факт поставки товару позивачу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року справу №910/8461/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8461/19 та призначено до розгляду на 25.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2020 проти апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 160).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.08.2018 року товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Метал" було виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" рахунок від 14.08.2018 №4207 на суму 241 500 грн. (а.с. 14)

21.08.2018 позивачем було оплачено вказаний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2018 №16350 на суму 100 000 грн. та №16361 на суму 141 500 грн. (а.с. 15-16)

Претензією від 31.08.2018 №1 товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" вимагало поставити у визначений законодавством України семиденний строк на склад позивача оплачений товар, а саме металеві балки у кількості 10 тон на загальну суму 241 500 грн. або повернути на рахунок товариства грошові кошти, сплачені за вказаний товар. (а.с. 17)

Відповідач листом від 14.09.2018 №14 повідомив позивача про те, що представником позивача на підставі довіреності від 22.08.2018 №163, виданої на ім`я головного інженера Смоляренко В.В., товар було оглянуто та прийнято без зауважень щодо якості і кількості, за результатами чого оформлено і підписано сторонами видаткову накладну від 28.08.2018 №18156, з урахуванням чого відповідач факт не поставки товару не визнає. (а.с. 21)

Позивач, вважаючи, що він не отримував товар, не підписував видаткову накладну № 18156 від 28.08.2018, на яку посилається відповідач, звернувся з даним позовом до суду.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідачем не було здійснено поставку оплаченого позивачем товару, позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Оріон Метал" попередньої оплати є обґрунтованими та документально підтвердженими, а відтак підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Колегією суддів встановлено, що наявними у матеріалах справи документами (рахунок № 4207 від 14.08.2018, платіжні доручення № 16350 від 21.08.2018, № 16361 від 21.08.2018, листування сторін та письмові пояснення) підтверджується, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб. Відповідно до цього договору відповідач зобов`язався передати у власність позивача товар, а позивач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься претензія № 1 від 31.08.2018, в якій позивач, враховуючи здійснення оплати у сумі 241 500,00 грн. на підставі рахунку № 4207 від 14.08.2018, вимагав у відповідача поставити у визначений законодавством України семиденний строк на склад позивача оплачений товар, а саме металеві балки у кількості 10 тон на загальну суму 241 500,00 грн. або повернути на рахунок позивача грошові кошти, сплачені за вказаний товар.

Відповідачем, на підтвердження поставки позивачу товару було надано копію видаткової накладної від 28.08.2018 №18156 (а.с. 50) та довіреності від 22.08.2018 №163 (а.с. 51).

Однак, вказані вище докази були поставлені під сумнів позивачем та судом першої інстанції (зокрема у зв`язку з тим, що підписи уповноваженого представника позивача відрізняються одна від одної), у зв`язку з чим судом першої інстанції було витребувано у відповідача оригінали видаткової накладної від 28.08.2018 №18156 та довіреності від 22.08.2018 №163.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В той же час, відповідачем оригіналів вказаних вище документів до суду першої інстанції надано не було. Окрім того, в підтвердження відсутності у відповідача оригіналів видаткової накладної від 28.08.2018 №18156 та довіреності від 22.08.2018 №163 відповідачем було надано відповідь Манківського відділення поліції, яка, на думку ТОВ "Оріон Метал", підтверджує факт втрати витребуваних судом документів.

Однак, вказана відповідь не підтверджує факт наявності у відповідача вказаних вище документів, ані викрадення чи втрати таких документів у відповідача.

А тому, оскільки відповідачем на вимогу суду не було надано оригінали видаткової накладної від 28.08.2018 №18156 та довіреності від 22.08.2018 №163, враховуючи що позивачем ставиться під сумнів подані відповідачем копії, а тому, відповідно до вимог ст. 91 ГПК України надані відповідачем копії видаткової накладної від 28.08.2018 №18156 та довіреності від 22.08.2018 №163 правомірно не взято судом першої інстанції до уваги.

Стосовно поданого клопотання про витребування документів, а саме оборотної сальдової відомості по рахунку 63 у розрізі Контрагентів за ІІІ квартал 2018 та фінансовий звіт за 2018 рік колегія суддів зазначає, що при поданні даного клопотання відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані документи можуть підтвердити факт поставки відповідачем (ТОВ "Оріон Метал") товару позивачу.

Таким чином, ТОВ "Оріон Метал" не доведено здійснення належної поставки товару позивачу у строк, встановлений вимогою.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як унормовано вимогами частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню

Як унормовано відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з повернення попередньої оплати у сумі 241 500,00 грн.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі № 910/8461/19, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Метал" на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі №910/8461/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі №910/8461/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/8461/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 10.03.2020.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко