Рішення

від 10.03.2020 по справі 646/8721/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8721/18

№ провадження 2/646/318/2020

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.20 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: судді Шелест І.М., за участю секретаря: Коммунарової А.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовною заявою про захист прав споживачів посилаючись на те, що 19 червня 2018 року між позивачем та відповідачем ТОВ ДРІМКАР , було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0022 у простій письмовій формі, предметом якого є послуга, направлена на підбір та подальшу купівлю транспортного засобу, із заданими параметрами. Основний договір купівлі-продажу, позивач з відповідачем зобов`язалися укласти 25 червня 2018 року, за умови виконання п. 2.1. попереднього договору, згідно з яким ОСОБА_1 , на підтвердження своїх намірів переказує на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 37185, 09 грн., а відповідач у свою чергу своїм підписом у попередньому договорі засвідчує отримання таких коштів. На виконання попереднього договору позивачем було сплачено грошові кошти у сумі 37185,09 грн. на рахунок ТОВ ДРІМКАР , що підтверджується квитанцією № 0.0.1064243554.2 від 19.06.2018 року. Оскільки попередній договір купівлі-продажу відповідачем в строк обумовлений договором виконаний не був, 10.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою, яку направив через поштові засоби зв`язку ПАТ Укрпошта , про його розірвання та повернення сплачених ним за цим договором коштів. Відповідач ухиляється від спілкування, за фактичною та юридичною адресою не знаходиться. Оскільки ТОВ ДРІМКАР уклав договір з позивачем, який має найменування Попередній договір № 0022 купівлі-продажу транспортного засобу , а за його умовами ТОВ ДРІМКАР зобов`язався надати ОСОБА_1 послуги за дорученням, а саме вчинити правочин купівлі-продажу транспортного засобу від свого імені, але за кошти ОСОБА_1 , позивач вважає, що товариство надало інформацію необхідну для здійснення свідомого вибору про зміст договору у двозначний спосіб, а отже, підприємницька практика ТОВ ДРІМКАР є такою, що вводить в оману, тому є нечесною. У зв`язку з цим, позивач просив визнати попередній договір купівлі - продажу транспортного засобу № 0022 від 19 червня 2018 року недійсним, та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 37185,09 грн., сплачені позивачем за вищевказаним попереднім договором.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкові від 03 січня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 , була залишена без руху, з наданням часу для усуненні вказаних недоліків.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 березня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та визначено вказану справу розглядати у спрощеному позовному провадженні у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, відповідно до ст. ст. 223 ч.4, 280-281 ЦПК України , вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і позивач по справі.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

19 червня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ ДРІМКАР , було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0022 у простій письмовій формі, предметом якого є послуга, направлена на підбір та подальшу купівлю транспортного засобу, із заданими параметрами. /а. с. 20-22/.

Відповідно до п. 1.5 попереднього договору № 0022, основний договір купівлі-продажу, позивач з відповідачем зобов`язалися укласти 25 червня 2018 року, за умови виконання п. 2.1. попереднього договору, згідно з яким ОСОБА_1 , на підтвердження своїх намірів повинен переказати на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 37185, 09 грн., а відповідач у свою чергу своїм підписом у попередньому договорі засвідчує отримання таких коштів. /а. с. 20-21/.

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами робіт і послуг та виконавцями робіт і надавачами послуг. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ДРІМКАР займається торгівлею автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11).

На виконання попереднього договору позивачем ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти у сумі 37185,09 грн. на рахунок ТОВ ДРІМКАР , що підтверджується квитанцією № 0.0.1064243554.2 від 19.06.2018 року /а. с. 23/.

Проте, відповідач ТОВ ДРІМКАР свої зобов`язання за попереднім договором не виконав, ухиляється від спілкування, за фактичною та юридичною адресою не знаходиться.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. У зв`язку з вищевикладеним правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики є недійсним.

Таким чином значна частина умов договору є несправедливими відносно споживача та суперечить положенням Закону України Про захист прав споживачів , оскільки фактично всю відповідальність та всі ризики покладено на споживача та виключено таку для відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 635 ЦК України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції.

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

З частини 2 статті 18 Закону України Про захист прав споживачів вбачається, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Так, за змістом ч. ч. 5, 6 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні; або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Аналізуючи норми статті 18 Закону України Про захист прав споживачів , можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше: умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге: умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє: умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця ( виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункт 2, 3 частини третьої статті 18 Закону України Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону України Про захист прав споживачів ).

Згідно ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

На виконання попереднього договору позивач ОСОБА_1 сплатив грошові кошти у сумі 37185,09 грн. на рахунок ТОВ ДРІМКАР , що підтверджується квитанцією № 0.0.1064243554.2 від 19.06.2018 року, проте, відповідач ТОВ ДРІМКАР після внесення позивачем на його рахунок грошових коштів, ухиляється від спілкування, за фактичною та юридичною адресою не знаходиться.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що значна частина умов договору є несправедливими відносно споживача та суперечить положенням Закону України Про захист прав споживачів , оскільки фактично всю відповідальність та всі ризики покладено на споживача та виключено таку для відповідача.

Таким чином, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання недійсним попереднього договору № 0022 від 19 червня 2018 року та стягнення з відповідача ТОВ ДРІМКАР на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 37185,09 грн., які були сплачені позивачем за попереднім договором купівлі - продажу транспортного засобу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, а тому в порядку ст. 141 ч. 1 ЦПК України має підстави покласти судовий збір на іншу сторону та стягнути з відповідача ТОВ ДРІМКАР в дохід держави судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 509, 626, 635, ЦК України, Закону України Про захист прав споживачів , суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР про захист прав споживачів задовольнити повністю.

Визнати недійсним попередній договір купівлі - продажу транспортного засобу № 0022 від 19 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР , (місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Руставелі, буд. 4/20, код ЄДРПОУ 42150380) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 37185 (тридцять сім тисяч сто вісімдесят п`ять) грн. 09 коп., сплачені за попереднім договором купівлі - продажу транспортного засобу № 0022 від 19 червня 2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР , (місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Руставелі, буд. 4/20, код ЄДРПОУ 42150380) на користь держави судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відомості, які не оголошуються судом:

Позивач: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР , (місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Руставелі, буд. 4/20, код ЄДРПОУ 42150380).

Повне рішення складено 11.03.2020.

Суддя - І.М. Шелест