Постанова

від 04.03.2020 по справі 188/1612/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 188 / 1612 /1 6 -ц

провадження № 61-23376св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , державний реєстратор Петропавлівської районної державної адміністрації Іващук Сергій Анатолійович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Сиромятниковим Едуардом Олександровичем, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , державного реєстратора прав на нерухоме майно Петропавлівської РДА Іващук С. А. про визнання права користування (оренди) земельними ділянками та зобов`язання зареєструвати зазначене право користування.

Позов мотивовано тим, що 28 жовтня 2014 року нею були укладені договори оренди земельних ділянок з відповідачами 2-4:

- за кадастровим номером1223884800:02:001:0510, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6118741 від 12 липня 2013 року , належить ОСОБА_3 ;

- за кадастровим номером1223887100:01:001:0095 , що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082996 від 29 березня 2002 року , належить ОСОБА_4 ;

- за кадастровим номером1223884800:02:001:0511 , що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082964 від 29 березня 2002 року , належить ОСОБА_5 .

Їй було відомо , що на час укладення договорів не всі з відповідачів 2-4 мали змогу зареєструвати їх у державного реєстратора, оскільки не в усіх осіб були кадастрові номери. Вона в свою чергу займалася їх виготовленням, повністю виконувала умови договорів, і вважала , що вони були зареєстровані відповідачами.

Вона та відповідачі 2-4 дійшли згоди щодо істотних умов договорів оренди земельних ділянок, скріпивши 28 жовтня 2014 року договори своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

Отже , враховуючи те, що договори оренди були укладені між ними 28 жовтня 2014 року, тому виникнення по ним прав та обов`язків жодним чином не пов`язано з моментом їхньої державної реєстрації. Законом не встановлено момент, коли саме повинен бути зареєстрованим договір оренди землі, оскільки права обох сторін вже захищені після підписання договору.

Нею сплачувалася орендна плата відповідачам 2014-2016 роки, про що свідчать відомості за ці ж роки. Окрім того ОСОБА_4 отримав орендну плату вже й за 2017 рік, що підтверджується його розпискою. Тобто всі троє відповідачів отримували від неї орендну плату, тим самим і визнаючи обов`язки з укладених договорів оренди.

Довготривалі відносини підтверджуються планом обробки земельних ділянок за 2014-2018 роки.

На початку листопада 2016 року їй стало відомо, що відповідачі отримавши кадастрові номери на свої земельні ділянки, не виконали свої обов`язки по договору, а тому особисто вирішила провести Державну реєстрацію договорів, у зв`язку з цим звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно з заявами:

- 03 листопада 2016 року - на реєстрацію договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_5 , проте їй було надано відповідь, що з ним вже зареєстровано договір оренди іншою особою, як їй стало відомо - 01 листопада 2016 року з ОСОБА_2 :

- 04 листопада 2016 року - на реєстрацію договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 , проте була надана відповідь, що з нею вже було зареєстровано договір оренди іншою особою, 01 листопада з ОСОБА_2 ;

- 08 листопада 2016 року - на реєстрацію договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_4 , проте була надана відповідь , що з нею вже було зареєстровано договір оренди іншою особою, 07 листопада з ОСОБА_2 ;

Таким чином, посилаючись на те, що ОСОБА_2 було відомо про наявність договорів оренди, підписаними відповідачами з позивачем, однак вона скористалася тим, що не було проведено державну реєстрацію спірних земельних ділянок та зареєструвала їх на себе, просила суд:

визнати за нею право користування земельними ділянками на підставі договору оренди від 28 жовтня 2014 року, укладеними з:

ОСОБА_3 , щодо ділянки за кадастровим номером1223884800:02:001:0510 , що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6118741 від 12 липня 2013 року;

ОСОБА_4 , щодо ділянки за кадастровим номером1223887100:01:001:0095 , що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082996 від 29 березня 2002 року;

ОСОБА_5 щодо ділянки за кадастровим номером1223884800:02:001:0511 , що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082964 від 29 березня 2002 року.

Припинити правовідносини за договорами оренди земельних ділянок, укладеними між ОСОБА_2 та :

- ОСОБА_3 , щодо ділянки за кадастровим номером1223884800:02:001:0510, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6118741 від 12 липня 2013 року;

- ОСОБА_4 , щодо ділянки за кадастровим номером1223887100:01:001:0095 , що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082996 від 29 березня 2002 року;

- ОСОБА_5 щодо ділянки за кадастровим номером1223884800:02:001:0511, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082964 від 29 березня 2002 року, які укладені без відповідної правової підстави.

Зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Петропавлівської районної державної адміністрації вчинити дії щодо скасування Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_2 та:

ОСОБА_3 , щодо ділянки за кадастровим номером 1223884800:02:001:0510 , що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 липня 2013 року № 6118741;

ОСОБА_4 , щодо ділянки за кадастровим номером1223887100:01:001:0095, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082996 від 29 березня 2002 року;

ОСОБА_5 щодо ділянки за кадастровим номером1223884800:02:001:0511, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 082964 від 29 березня 2002 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , державного реєстратора прав на нерухоме майно Петропавлівської РДА Іващук С. А., про визнання права користування (оренди ) земельними ділянками та зобов`язання зареєструвати зазначене право користування - залишено без задоволення.

Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження того, що вона набула права користування спірними земельними ділянками, а тому її позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Підстави, передбачені статтею 141 ЗК України, для припинення права користування земельними ділянками відповідачами, судом не встановлено.

Короткий зміст рішення апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , державного реєстратора прав на нерухоме майно Петропавлівської РДА Іващук С. А., про визнання права користування (оренди) земельними ділянками та зобов`язання зареєструвати зазначене право користування відмовлено з інших підстав.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 уклала договори оренди з відповідачами як фізична особа-підприємець, а позов подано від ОСОБА_1 як фізичної особи. Припинення правовідносин за укладеними відповідачами договорами оренди є похідним від визнання вказаних договорів недійсними, однак таких вимог позивачем не заявлено. Крім того, позивач не заявляла вимог про визнання спірних договорів оренди дійсними та укладеними. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними та заявлені неналежним позивачем.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У червні 2017 року представник ОСОБА_2 , адвокат Сиромятников касаційну скаргу, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року, рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що мотиви з яких апеляційний суд виходив, відмовляючи у задоволенні позову є необґрунтованими та помилковими, не відповідають закону. Фактично апеляційний суд, не спростувавши висновки суду першої інстанції про те, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження набуття нею права користування спірними земельними ділянками, відмовив у задоволенні позову з формальних підстав.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 28 жовтня 2014 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено договори оренди земельних ділянок, які належать відповідачам на праві приватної власності: відповідно земельна ділянка за кадастровим номером 1223884800:02:001:0510 площею 4,360 га, земельна ділянка за кадастровим номером1223887100:01:001:0095 площею 3,85 га та земельна ділянка за кадастровим номером 1223884800:02:001:0511 площею 4,36 га, які знаходяться на території Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Договори укладено строком на 5 років.

Пунктом 40 Прикінцевих положень вказаних договорів визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 від 09, 10 та 17 листопада 2016 року було відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельних ділянок, які належать ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Підставою для відмови у реєстрації договорів, що право оренди спірних земельних ділянок вже зареєстровано з іншим суб`єктом.

Суди також встановили, що 01 жовтня 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені договори оренди спірних земельних ділянок.

Пунктом 15.1 Прикінцевих положень передбачено, що цей договір набирає чинності після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, що є об`єктом оренди згідно цього Договору.

Згідно з листом Управління держгеокадастру у Петропавлівському району Дніпропетровської області від 21 січня 2017 року присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, що розташовані на території Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, відбулося відповідно ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки 1223887100:01:001:0095) 25 жовтня 2016 року, ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 1223884800:02:001:0510) 29 березня 2008 року, ОСОБА_5 (кадастровий номер земельної ділянки 1223884800:02:001:0511) 29 березня 2002 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частини перша, друга статті 631 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Зокрема, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (згідно із частиною першою статті 125 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина п`ята статті 126 ЗК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 лютого 2020 року http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87857824, зроблено висновок про те, що …Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. … Реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору. .

За таких обставин, встановивши, що укладені між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 договори оренди земельних ділянок не пройшли державну реєстрацію, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не набула у установленому законом порядку права користування земельними ділянками, які були предметом спірних договорів.

Натомість судом встановлено, що укладені 01 жовтня 2016 року договори оренди належних відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 земельних ділянок пройшли державну реєстрацію. Таким чином відповідно до положень частини другої статті 20 Закону України Про оренду землі з дня державної реєстрації у ФОП ОСОБА_2 виникло право оренди земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладеними 01 жовтня 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 договорами оренди земельних ділянок було порушено її право користування спірним земельними ділянками.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, належним чином вказаних висновків суду першої інстанції не спростував, підстави, з яких скасовано рішення районного суду, носять формальний характер та не ґрунтуються на законі. Зокрема, посилання апеляційного суду на те, що позивач не вказала в позові, що вона є фізичною-особою підприємцем не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки не впливає на порядок вирішення спору та зміст судового рішення.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до вимог статті 388 ЦК України , та помилково було скасоване рішенням апеляційного суду.

Частиною першою статті 413 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційним судом скасовано законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду відповідно до положень статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення районного суду.

Керуючись статтями 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Сиромятниковим Едуардом Олександровичем, задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня

2017 року скасувати, рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун В. П. Курило