Ухвала

від 12.03.2020 по справі 200/10795/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

12 березня 2020 року справа №200/10795/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Ястребової Л.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у справі № 200/10795/18-а (головуючий І інстанції суддя Михайлик А.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче геологічне підприємство Артемівська гідрогеологічна партія до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у справі № 200/10795/18-а позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Матеріали справи свідчать, що 4 лютого 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги (т. 3 а.с. 197-205).

28.02.2019 року апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції вперше (а.с. т. 3 а.с. 207-210).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору (т. 3 а.с. 214-215).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу було повернуто апелянту у зв`язку з несплатою судового збору (т. 3 а.с. 226-227).

10 лютого 2020 року апелянт вдруге звернувся з апеляційною скаргою до суду першої інстанції (т. 4 а.с. 1-5), тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначено, що порушення строку відбулось у зв`язку із неналежним фінансуванням апелянта.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, шляхом зазначення апелянтом інших підстав для поновлення строку ( т. 4 а.с. 11-12).

11 березня 2020 року до суду надійшло клопотання апелянта, в якому останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що порушення строку відбулось у зв`язку із неналежним фінансуванням апелянта.

Суд вважає зазначені доводи неповажними підставами для поновлення строку, з огляду на наступне.

За приписами ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року.

До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, апелянт не був позбавлений можливості протягом усього 2018, так і 2019 бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У своєму рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому питання внутрішньої організації не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Крім того, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Таким чином, обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 07.02.2018 року у справі № 804/3801/16 (К/9901/2670/17), від 15.05.2018 року у справі № 820/4485/16, від 09.12.2019 року у справі № 809/498/18.

Отже, зазначені обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку. Інших поважних причин поновлення строку апелянтом не надано.

За унормуванням ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. 295, 298, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у справі № 200/10795/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче геологічне підприємство Артемівська гідрогеологічна партія до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 березня 2020 року.

Колегія суддів Г.М. Міронова

Т.Г. Арабей

Л.В. Ястребова