Постанова

від 11.03.2020 по справі 826/6296/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6296/18 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Євраліс Семенс Україна на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євраліс Семенс Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Євраліс Семенс Україна звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.12.2017 № 0012634108.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Євраліс Семенс Україна звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником ПДВ згідно свідоцтва від 05.07.2013. № 200131260. Індивідуальний податковий номер 347029410139.

Офісом великих платників податків було проведено камеральну перевірку ТОВ Євраліс Семенс Україна (код 34702946) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за період з 01.01.2017 по 31.01.2017.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 28.11.2017 № 4417/28-10-41-08/34702946.

В акті перевірки зазначається, що дане товариство в податкових деклараціях з ПДВ включило до складу податкових зобов`язань податкову накладну по взаємовідносинах з контрагентом-покупцем, зазначеним у таблиці.

Наведена інформація стосується податкової накладної № 64, дата виписки - 26.01.2017, дата реєстрації п/н 15.03.2017 (6:39), кількість днів затримки - 28; сума ПДВ за ПН - 1 063 495, 22 грн.

Таким чином, податковим органом було встановлено порушення п. 201.10 ПК України, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1. ПК України.

За результатами розгляду заперечень, висновки акту перевірки залишені без змін.

18.12.2017 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0012634108 з визначенням штрафних санкцій у розмірі 1 063 495, 22 грн. за затримку реєстрації ПН від 16 до 30 календарних днів (10 % від суми ПДВ).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наявність станом на дату формування первинної помилкової податкової накладної загальнодоступної інформації про статус контрагента як платника ПДВ та наявність обов`язку позивача сформувати належну ПН відповідно до статусу контрагента та зареєструвати її у наведені вище строки, а також враховуючи те, що належним чином складена податкова накладна відповідно до статусу контрагента як платника ПДВ була зареєстрована (у співвідношенні до вищезгаданої дати виникнення податкових зобов`язань) з порушенням строку (порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів), що дає підстави для висновку про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції було неповно та неналежним чином досліджено докази та обставини справи, що призвело до неправомірного застосування норм права, зокрема, що він повністю дотримався граничних строків реєстрації ПН та РК, встановлених податковим законодавством, а тому підстави для застосування санкцій до останього відсутні, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Приписи п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.1. Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017 року), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, вказаною нормою Закону встановдено, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, з матеріалів справи вбачається, що податковий орган, проводячи камеральну перевірку платника податків, керувався нормою пункту 76.1.-76.3. Податкового кодексу України, згідно якої, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 210.10 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання податкових накладних), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Штрафні санкції застосовані відповідачем до платника податків відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України згідно якої порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно пункту 120-1.2. Податкового кодексу України, відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192, 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 120-1.3. Податкового кодексу України, порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що камеральною перевіркою охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році не було введено ані нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично цим Законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатися погіршенням становища платника податків.

Наведені висновки відповідають п. 75.1.1 Податкового кодексу України, в редакції і до 01.01.2017, згідно якої, камеральна перевірка проводиться на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 804/3762/17, від 06.03.2018 у справі № 821/193/17, від 31.07.2018 у справі № 804/4056/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 05.06.2018 по справі № 803/1315/17, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні п.п. 75.1.1 п. 75.1ст. 75 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2017, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що при оформленні податкової накладної позивачем було допущено помилку, а саме, у первинній помилковій ПН № 33 від 26.01.2017 найменування контрагента визначено неплатник , ІПН 100000000000 . Номенклатура поставки Насіння кукурудзи ЕС Сенсор , одиниця виміру мішки , кількість 2274 ; ціна постачання одиниці товару 2 338,38 , обсяг постачання 5 317 476,12 . Має відмітку не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини 02 .

Вищевказані обставини первинної реєстрації помилкової ПН та факт подання розрахунку коригування та виправленої ПН від 26.01.2017 № 64 (з ІПН контрагента 008458916223) сторонами визнається та не заперечуються.

Щодо доводів апелянта про відсутність об`єктивної можливості отримати необхідну інформацію щодо статусу контрагента для правильного заповнення податкової декларації в перший раз, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до відкритих данних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно контрагента сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вишневе-Агро було встановлено наступні відомості: код 00845890; адреса: 37712, Полтавська обл., Оржицький район, с. Вишневе; дата взяття на облік в управління статистики: 24.03.1994; дата державної реєстрації: 23.03.2000; припинено - 03.10.2019; дата взяття на податковий облік: 21.04.2000; дата зняття з податкового обліку - 03.10.2019, що на думку колегії суддів є достатнім для створення та реєстрації податкової накладної з данним контрагентом.

При цьому, додатково до вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до відкритих даних з офіційного веб-сайту ДФС України відносно контрагента сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вишневе-Агро встановлено, що останній зареєстрований платником ПДВ з 28.06.1997. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 17.07.2019. У той же час, з 01.01.2009 контрагент був зареєстрований суб`єктом спецрежиму (ПДВ) та 01.01.2017 був виключений з реєстру суб`єктів спецрежиму. Дата з якої с/г-підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах - 01.01.2017.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що станом на момент формування так званої помилкової податкової накладної позивачем, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Вишневе-Агро відповідно до відомостей які знаходяться у вільному доступі мало статус платника ПДВ, що у свою чергу спростовує доводи апелянта щодо помилкового первинного оформлення реєстрації податкової накладної без визначення контрагента та його ІПН з причин відсутності відомостей про статус контрагента як платника ПДВ.

Таким чином, колегія суддів погоджується звисновком суду першої інстанції про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних згідно з переліком в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.12.2017 № 0012634108 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, аргументи апеляційної скарги позивача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Євраліс Семенс Україна залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.