Рішення

від 23.02.2020 по справі 910/6880/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.02.2020Справа № 910/6880/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний

код: 35536019)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія

(ідентифікаційний код: 39283348)

про стягнення 1 000 000,00 грн.

у межах справи № 910/6880/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний код: 35536019) пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря судового засідання Пилипець В.В.

Присутні:

від позивача: ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Пшеничний С.М.

від відповідача: не з`явився

16.12.19. (свідоцтво адвоката серія КС №6494/10 від 23.03.18)

від НЕК Укренерго Яковченко Р.Г. за довір. від 03.01.2020 (свідоцтво адвоката №

3192 від 05.11.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний код: 35536019) звернулось до Господарського суду міста Києва суду із позовною заявою про стягнення 1 000 000, 00 грн дебіторської заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія (ідентифікаційний код: 39283348) у межах справи № 910/6880/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний: 35536019) про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6880/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний код: 35536019) до Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія (ідентифікаційний код: 39283348) про стягнення 1 000 000, 00 грн дебіторської заборгованості у межах справи № 910/6880/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний: 35536019) про банкрутство, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.12.19 об 11:00.

20.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з хворобою позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 було продовжено до 03.01.2020 відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та документів, які підтверджують доводи та заперечення відповідача, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 29.01.2020 о 12:20, здійснено виклик у засідання суду представників позивача та відповідача, явку яких визнати обов`язково, встановлено строк до 27.01.2020 позивачу та відповідачу для виконання вимог ухвали суду від 02.12.2019 у повному обсязі.

03.01.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечував проти позовних вимог позивача, посилаючись на наявність зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача. Крім того, разом із відзивом відповідачем було надано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

29.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копії рахунків-інвойсів № 5874 від 02.08.2018, № 5876 від 02.08.2018 та копія заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 було продовжено строк підготовчого засідання у справі до 02.03.2020, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12.02.2020 о 12:20, встановлено строк до 10.02.2020 позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Січ Енерго для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на відзив відповідача, встановлено строк до 10.02.2020 позивачу для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на заяву відповідача про зарахування однорідних вимог, здійснено виклик у засідання суду представників позивача та відповідача, явку яких визнано обов`язковою.

06.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив відповідача із доказами направлення його іншим учасникам справи.

11.02.2020 через відділ діловодства суду від кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго - Козіса М.О. надійшли письмові заперечення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний код: 35536019) до Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія (ідентифікаційний код: 39283348) про стягнення 1 000 000,00 грн у межах справи № 910/6880/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний код: 35536019) до судового розгляду по суті, призначено розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 24.02.2020 о 12:20, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, явку яких визнано обов`язковою, повідомлено учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, є доступною на офіційному веб - порталі судової влади України у мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

21.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відзив позивача.

21.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 24.02.2020 представник відповідача не з`явився, при цьому у клопотанні про відкладення розгляду справи причин неможливості прибуття в судове засідання не вказав.

За таких обставин, а також зважаючи на наявність доказів повідомлення позивача про дату та час судового засідання з розгляду справи по суті, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2020 суд повідомив присутніх учасників справи про надходження клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача та представник кредитора заперечили проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, посилаючись на його необґрунтованість та недоцільність.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, заслухавши заперечення щодо його задоволення, суд протокольно відхилив вказане клопотання, як недостатньо обґрунтоване.

Крім того, судом було повідомлено учасників справи про надходження клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Задоволення вказаного клопотання також було заперечно присутніми в судовому засіданні учасниками справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія (ідентифікаційний код: 39283348) про зупинити провадження у справі № 910/6880/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний код: 35536019) до Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія (ідентифікаційний код: 39283348) про стягнення 1 000 000,00 грн у межах справи № 910/6880/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго про банкрутство до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна Компанія (ідентифікаційний код: 39283348) про визнання кредитором із грошовими вимогами до боржника у розмірі 817 171,50 грн - було відхилено.

Надалі в судовому засіданні 24.02.2020 позивач надав пояснення по суті позовних вимог, надав пояснення по суті відповіді на заперечення відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги. Крім того, позивач надав пояснення щодо специфікації договору поставки, наголосив, що позивачем було повідомлено відповідача про неможливість виконання договору поставки.

Дослідивши докази, які знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та присутнього у судовому засіданні представника кредитора, дослідивши заперечення відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Січ Енерго , з 2008 року здійснювало господарську діяльність, зокрема, з оптової торгівлі машинами й устаткуванням а також, електромонтажні, будівельно-монтажні роботи, інші роботи із завершення будівництва тощо.

У травні 2018 ТОВ Січ Енерго звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про своє банкрутство у зв`язку загрозою неплатоспроможності.

З ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі № 910/6880/18 про відкриття провадження у справі про банкрутство вбачається, що підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про своє банкрутство стало припинення діяльності у основного замовника робіт - Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго , які виконує ТОВ Січ Енерго , визнання банкрутом Командитного товариства Кастор 17 , яке має перед боржником заборгованість у розмірі 8 066 тис. грн та наявністю ознак неплатоспроможності.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2018, Командитне товариство Кастор 17 (ідентифікаційний код: 05755559) було ліквідовано, а вимоги ТОВ Січн Енерго у розмірі 8 066 070,00 грн - визнано погашеними, проте ТОВ Січ Енерго грошові кошти отримано не було, у зв`язку з чим ТОВ Січ Енерго опинилось в стані неплатоспроможності та не змогло належним чином виконати свої зобов`язання перед ДП НЕК Укренерго , в результаті чого, останнім було ініційовано припинення договірних відносин з ТОВ Січ Енерго .

При цьому, саме на виконання своїх зобов`язань перед ДП НЕК Укренерго , позивачем було укладено договір поставки № ВК2017/08-1 від 16.08.17 з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Високовольтна компанія .

Відповідно до Додатку № 1 від 16.08.2017 до Договору № ВК2017/08-1 від 16.08.17 відповідач - ТОВ Високовольтна компанія зобов`язувалось поставити позивачу - ТОВ Січ Енерго обладнання (Товар) на умовах DDP, (Україна, Чернівецька обл., м. Кіцмань, вул. Г. Сковороди, 52 ПС-330кВ Чернівецька ДП НЕК Укренерго ) в строк 130 календарних днів з дати передплати 20% за Правилами Інкотермс в редакції 2010 р.

Строк дії договору № ВК2017/08-1 від 16.08.17 встановлено за згодою сторін до 28.02.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2017 на виконання умов Договору та додатку до нього позивачем було здійснено часткову передоплату у розмірі 1 000 000,00 грн згідно платіжного доручення № 5010 від 06.11.2.017, яке міститься в матеріалах справи.

Проте, оскільки кінцевий отримувач товару - ДП НЕК Укренерго , ініціювало розірвання договору та відмовилося від виконання своїх грошових зобов`язань перед Позивачем, ТОВ Січ Енерго листом № 27 від 24.04.2018 попередило відповідача про неможливість здійснити решту оплати товару та просило повернути 1 000 000 грн попередньої оплати, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Листом № 03-10/22 від 22.10.2018 відповідач відмовився від повернення попередньої оплати. Вказаний лист був наданий позивачем разом із позовною заявою.

Зважаючи на зазначені обставини, позивач - ТОВ Січ Енерго звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 1 000 000, грн здійсненої ним попередньої оплати на виконання умов договору.

На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано до суду наступні документи: копію договору поставки № ВК2017/08-1 від 16.08.2017, копію Додатку № 1 до договору поставки № ВК2017/08-1 від 16.08.2017, копію платіжного доручення № 5010 від 06.11.2017, копію листа вих. № 27 від 24.04.2018, копію листа № 03-10/22 від 22.10.2018, копію претензії вих. № 57 від 16.11.2018, копію листа-вимоги № 02-05/32 від 14.06.19, інформаційну довідку з ЄДР, орієнтовний розрахунок судових витрат, докази сплати судового збору, докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу та членам комітету кредиторів.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1,7 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У частинах 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України зазначено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, ч. 1 ст. 205 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. (Аналогічні приписи закріплені статтею 607 Цивільного кодексу України).

У разі настання обставин, що обумовили неможливість виконання стороною свого зобов`язання, на неї покладається обов`язок повідомити про це кредитора. Частиною 2 ст. 205 Господарського кодексу України встановлено, що у разі неможливості виконання зобов`язання повністю або частково зобов`язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим, та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов`язану сторону від відповідальності за невиконання зобов`язання відповідно до вимог закону.

При цьому, судом було встановлено, що ТОВ Січ Енерго листом № 27 від 24.04.2018 попередило відповідача про неможливість здійснити решту оплати товару та просило повернути 1 000 000 грн попередньої оплати.

У той же час ця вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення, суму попередньої оплати товару ТОВ Січ Енерго повернуто не було.

Крім цього, судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що поставки товару по Договору № ВК2017/08-1 від 16.08.2017 також здійснено не було.

Як вже було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згаданий обов`язок щодо повідомлення відповідача про неможливість виконання умов договору був виконаний позивачем, що підтверджується листом № 27 від 24.04.2018.

За загальними приписами Господарського кодексу України однією з обставин, що обумовлює неможливість виконання зобов`язання є визнання суб`єкта господарювання банкрутом.

Частиною 4 ст. 205 Господарського кодексу України встановлено, що у разі неспроможності суб`єкта господарювання через достатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

Отже, двома необхідними складовими припинення зобов`язання за статтями 202, 205 Господарського кодексу України та статтею 607 Цивільного кодексу України є: неможливість виконання та те, що обставини, що обумовили неможливість виконання виникли не з вини однієї зі сторін.

18.10.2018 Верховною Радою України було прийнято Кодекс України з процедур банкрутства, а його офіційне опублікування відбулось у газеті Голос України № 77 від 20.04.2019.

Відповідно до ч. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.10.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.06.2019 у справі № 910/6880/18 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Січ Енерго було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Січ Енерго перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Відповідно, з моменту визнання боржника банкрутом факт його неплатоспроможності є преюдиційним і не підлягає додатковому доказуванню.

Судом також встановлено, що обставиною неможливості виконання свого зобов`язання перед відповідачем - ТОВ Високовольтна компанія стало визнанням банкрутом та подальша ліквідація Командитного товариства Кастор 17 , яке мало перед боржником заборгованість у розмірі 8 066 000 гривень та подальше припинення взаємовідносин між ТОВ Січ Енерго та ДП НЕК Укренерго .

Вказані обставини були встановлені судом при постановлені ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Січ Енерго у справі № 910/6880/18 та також є преюдиційними.

Отже, позивачем було доведено, що неможливість виконання зобов`язання з доплати суми попередньої оплати за договором поставки № ВК2017/08-1 від 16.08.17 та неможливість виконання договору виникли не з вини однієї з сторін вказаного договору.

Крім того, з умов договору вбачається, що строк дії договору № ВК2017/08-1 від 16.08.17 встановлено за згодою сторін до 28.02.2018.

При цьому, судом зазначається, що станом на дату звернення позивача до суду із позовною заявою про повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 000 000,00 грн, договір є таким, що припинився, а товар на суму 1 000 000,00 грн не поставлявся.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 1 000 000,00 грн перерахованої відповідачу попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ Січ Енерго до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна компанія про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, судом відхиляється заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка була подана відповідачем, з огляду на таке.

Щодо поданої відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, то за наслідками її розгляду суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, зважаючи на таке.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Отже, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, таким чином такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Аналогічна позицію була викладена у Постанові Верховного суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.

Крім того, керуючись п. 5 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено можливість погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за умови, що це не порушує майнові права інших кредиторів, зважаючи на наявність у матеріалах справи заперечень з цього приводу кредитора банкрута, суд виходить з міркувань про те, що зустрічне зарахування грошових вимог відповідача призведе до позбавлення інших кредиторів можливості пропорційного розподілення отриманих у ліквідаційній процедурі коштів у відповідності до особливостей задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог задоволенню не підлягає.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем у справі заперечувалось прийняття рішення по справі до розгляду його кредиторських вимог до боржника, які були заявлені ним у справі про банкрутство ТОВ Січ Енерго з метою встановлення розміру його кредиторських вимог, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не позбавлений об`єктивної можливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі що розглядається.

При цьому судом зазначається, що у зв`язку з перебуванням головуючого судді у справі № 910/6880/18 Омельченка Л.В. на лікарняному у період з 25.02.2020 по 06.03.2020 (включно), повний текст рішення підписаний у перший робочий день після виходу судді з лікарняного.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст.ст. 13, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна компанія (ідентифікаційний код: 39283348) про зарахування зустрічних однорідних вимог - відхилити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (ідентифікаційний код: 35536019) до Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна компанія (ідентифікаційний код: 39283348) про стягнення 1 000 000,00 грн - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна компанія (01042, м. Київ, вулиця Чигоріна, будинок 49, офіс 8; ідентифікаційний код: 39283348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, оф. 170; ідентифікаційний код: 35536019) суму попередньої оплати за Договором поставки № ВК2017/08-1 від 16.08.2017 у розмірі 1 000 000,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтна компанія (01042, м. Київ, вулиця Чигоріна, будинок 49, офіс 8; ідентифікаційний код: 39283348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго (м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, оф. 170; ідентифікаційний код: 35536019) суму сплаченого судового збору у розмірі 15 000,00 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складений 12.03.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Л.В. Омельченко