Рішення

від 02.03.2020 по справі 915/2219/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Справа № 915/2219/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлогістика» (код ЄДРПОУ 37028530, 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 137)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Литвинова Андрія Олеговича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Кравчук М.О., згідно ордеру

від відповідача: не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

04.11.2019 позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою №958 від 31.10.2019 про стягнення з відповідача заборгованості за Договором купівлі-продажу №87/05/17 від 22.05.2017 в сумі 63882,08 грн. - основний борг, 2975,31 грн - пені та штрафу в розмірі 19756,67 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №87/05/17 від 22.05.2017 в частині оплати отриманого товару.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2219/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 11.11.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності п.п. 5,8-10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15 січня 2020 року о 10:50.

26.12.2019 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, яким відповідач просить суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Заперечення обгрунтовано посиланням на те, що дія договору купівлі-продажу від 22.05.2017 №87/05/17 припинена за домовленістю сторін, на даний час відносини між сторонами врегульовано новим договором купівлі-продажу від 25.05.2018 №7.

Відповідач заперечує поставку йому товару по накладним від 27.05.2019 №№0000065664, 000006560 та від 01.07.2019 №000007726. Подані позивачем на підтвердження позовних вимог докази вважає недопустимими, недостовірними та недостатніми в розумінні ст. ст. 73,76-79 ГПК України, оскільки накладні містять лише підписи невстановленої особи, накладні не містять відбитку печатки, проставлення якого за п. 2.3 договору визнане сторонами обов`язковим, у накладних зазначено місце їх складання - м. Вінниця, тоді як зважаючи на умови поставки DDP, місцем поставки товарів мало б бути місце призначення, указане у заявках відповідача.

Відповідач також зазначає, що додані до позовної заяви платіжні доручення та банківські виписки за 2017-2018 р.р. про оплату товарів не можуть бути підтвердженням поставки товарів по спірним накладним, а лише свідчить про те, що між сторонами існували договірні відносини. Жодний з зазначених документів не містить посилання на конкретний договір.

Подані позивачем податкові накладні відповідач також не вважає беззаперечним доказом фактичних поставок по спірним накладним.

Відповідач вважає безпідставним нарахування штрафних санкцій.

02.01.2020 представником позивача подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого судові витрати складаються з судового збору у розмірі 1982,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 10 лютого 2020 року о 10:00 год.

03.02.2019 позивачем подано суду відповідь на відзив відповідача.

Позивач просить позов задовольнити у повному обсязі, заперечення відповідача вважає безпідставними посилаючись на те, що отримання відповідачем товару від позивача підтверджується поданими та зареєстрованими відповідачем податковими накладними №484 від 27.05.2019, №10 від 01.07.2019, № 485 від 27.05.2019, які підписано особистим електронним підписом Литвинова А.О.

Стосовно заперечень відповідача щодо припинення дії договору позивач зазначає, що згідно з п. 11.1 договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов`язань, додаткових угод про розірвання договору не укладалось, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік за умов, які діяли на момент пролонгації.

Ухвалою суду від 10.02.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 02.03.2020.

17.02.2020 представником позивача подано до суду письмові пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у відповіді на відзив.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, зазначає, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу має намір подати після розгляду справи по суті.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч.1-3 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності.

Обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази (ч.3 ст.2, ч.3 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України).

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Приписам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

22 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпродлогістика (далі - продавець) та фізичною особою-підприємцем Литвиновим Андрієм Олеговичем (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №87/05/17 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати товар за попередньо узгодженими цінами та на умовах цього Договору (п. 1.1.).

За умовами п.2.1. Договору, продавець зобов`язаний передати покупцю товар відповідно до попередньо узгоджених замовлень, по узгодженим цінам, у погоджені терміни разом з усіма необхідними супроводжувальними документами.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний прийняти товар відповідно до видаткових накладних. Накладні з будь-яким підписом представника покупця завірені печаткою або штампом покупця вважаються безумовно дійсними. Продавець не проводить ідентифікацію підписів відповідальних осіб покупця.

Відповідно до п.2.5. Договору покупець гарантує своєчасно і в повному обсязі провести оплату отриманого товару відповідно до розділу 4 цього Договору.

Розділом 4 Договору врегульовано порядок розрахунків за товар.

4.1. Оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежів на 90 календарних днів від дати поставки.

4.2. Форма оплати за отриману партію товару - безготівкова, на р/рахунок, або готівкою, через касу продавця, або будь-яким, не забороненим законодавством України засобом.

4.3. Моментом оплати вважається дата надходження коштів на р/рахунок, або в касу продавця.

4.4. У випадку затримки розрахунків за поставлений товар, до покупця можуть бути застосовані штрафні санкції та нарахована пеня у відповідності із діючим законодавством України та вимогами подальших розділів даного Договору.

За умовами п. 5.1. Договору продавець поставляє товар в узгоджений термін та час на підставі заявки покупця на умовах DDP (згідно Інкотермс-2000, доставка за рахунок продавця, або на інших узгоджених умовах), за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, пров. Курортний, 50-Б/1, б/в Салют .

Пунктами 7.2., 7.3. Договору встановлено, що у випадку недотримання покупцем умов і термінів оплати поставленого товару, зазначеного у п.4.1. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу. При цьому подальша поставка товару може бути припинена продавцем в односторонньому порядку.

У випадку не розрахунку, не повного розрахунку за поставлений товар у терміни, передбачені у п.4.1. Договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 0,5% від суми недоплати за поставлений товар за кожен календарний день такої заборгованості.

За умовами п.п. 11.1., 11.2. даний Договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 20 календарних днів до закінчення терміну його дії, даний Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік за умов, які діяли на момент пролонгації.

Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

На підтвердження своїх вимог позивачем додано до позовної заяви докази отримання відповідачем від позивача товару на загальну суму 279975,21 грн, що підтверджується копіями накладних:

- №000021668 від 27.05.2017 на суму 1561,68 грн;

- №000021479 від 27.05.2017 на суму 54219,24 грн;

- №000021653 від 27.05.2017 на суму 7159,50 грн;

- №000022480 від 19.06.2017 на суму 769,86 грн;

- №000022431 від 19.06.2017 на суму 6587,16 грн;

- №000023504 від 21.07.2017 на суму 1890,35 грн;

- №000023503 від 21.07.2017 на суму 33627,08 грн;

- №000004694 від 29.05.2018 на суму 26182,39 грн;

- №000004692 від 29.05.2018 на суму 30585,58 грн;

- №000004739 від 29.05.2018 на суму 22401,36 грн;

- №000005919 від 06.07.2018 на суму 4548,78 грн;

- №000006564 від 27.05.2019 на суму 16148,87 грн;

- №000006560 від 27.05.2019 на суму 64900,06 грн;

- №000007726 від 01.07.2019 на суму 9393,30 грн (а.с. 49-60).

За накладною №000000004 від 25.07.2019 відповідачем було повернуто позивачеві товар на суму 26560,15 грн (а.с.61).

Разом з тим, відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконано частково на загальну суму 189532,98 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень: №528 від 12.07.2017 на суму 70297,40 грн, №565 від 06.08.2017 на суму 35517,47 грн, №651 від 18.07.2018 на суму 79169,34 грн, №681 від 27.08.2018 на суму 4548,78 грн та банківськими виписками (а.с.66-69).

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за зазначеними накладними становить 63882,08 грн.

Крім того, про отримання відповідачем товару за накладними №000006564 від 27.05.2019 на суму 16148,87 грн, №000006560 від 27.05.2019 на суму 64900,06 грн, №000007726 від 01.07.2019 на суму 9393,30 грн свідчать також додані позивачем до позовної заяви квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 06.08.2019 №9171969509, від 31.07.2019 №9167858280, від 13.06.2019 №9126961503 та додані до них податкові накладні та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (а.с. 22-35).

Заперечення відповідача в частині стягнення позивачем основного боргу за договором №87/05/17 від 22.05.2017 викладені у відзиві судом не беруться до уваги з тих підстав, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається, зокрема відповідачем не доведено обставин розірвання/припинення дії договору купівлі-продажу №87/05/17 від 22.05.2017, отже в силу положень п.п.11.1., 11.2. договір вважається пролонгованим та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Посилання відповідача на те, що накладні №000006564 від 27.05.2019 на суму 16148,87 грн, №000006560 від 27.05.2019 на суму 64900,06 грн, №000007726 від 01.07.2019 на суму 9393,30 грн підписані невідомою особою, не містять відбитку печатки відповідача, місце їх складення - м. Вінниця судом також не беруться до уваги, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

Так, накладні, що свідчать про поставку товару у 2017-2018р.р. оформлені аналогічно спірним накладним, проте відповідачем здійснювалась оплата за вказаними накладними, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень та банківських виписок.

Судом враховується, що принцип змагальності сторін у господарському судочинстві передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідач не здійснив необхідних процесуальних дій для доведення своїх тверджень, зокрема, не заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, тому у відповідності до ч. 4 ст. 13 ГПК України несе відповідні наслідки.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 63882,08 грн повністю доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені в розмірі 2975,31 грн та штрафу в сумі 19756,67 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України за порушення зобов`язання настають наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, відповідно до п.7.2. Договору, у випадку недотримання покупцем умов і термінів оплати поставленого товару, зазначеного у п.4.1. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно розрахунку, який позивачем додано до позовної заяви (а.с.80), позивачем нараховано за неналежне виконання зобов`язання та заявлено до стягнення пеню в розмірі 2975,31 грн від суми заборгованості за період прострочення в межах строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, з урахуванням часткової сплати, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у період прострочення.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що період нарахування пені позивачем визначено правильно, проте сам розрахунок арифметично не вірний, а саме:

- пеня на суму боргу 54488,78 грн (64900,06 грн +16148,87 грн -26500,15 грн) за період з 26.08.2019 по 31.10.2019 (67 днів) становить 3296,15 грн, позивачем заявлено до стягнення 2537,82 грн;

- на суму боргу 9393,30 грн. за період з 30.09.2019 по 31.10.2019 (32 дні) пеня становить 268,16 грн, позивачем заявлено до стягнення 437,49 грн.

Враховуючи зазначене, відповідно до положень ч. 2 ст. 237 ГПК України, не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково в сумі 2805,98 грн, в решті позовних вимог в цій частині відмовити.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що у випадку не розрахунку, не повного розрахунку за поставлений товар у терміни, передбачені у п.4.1. Договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 0,5% від суми недоплати за поставлений товар за кожен календарний день такої заборгованості.

Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування штрафу та встановлено, що розрахунок арифметично правильний, період нарахування визначено вірно, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать й витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст.129 ГПК України).

Відповідно до положень п.3 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даного позову до господарського суду позивачем сплачено 1921,00 грн, отже підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1917,24 грн.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України, питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується враховуючи повідомлення представника позивача до закінчення судових дебатів про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 14, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Литвинова Андрія Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлогістика» (код ЄДРПОУ 37028530, 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 137):

- 63882,08 грн - основного боргу,

- 2805,98 грн - пені,

- 19756,67 грн - штрафу,

- 1917,24 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 169,33грн. - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродлогістика» (код ЄДРПОУ 37028530, 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 137),

відповідач: фізична особа-підприємець Литвинов Андрій Олегович ( АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено і підписано 12.03.2020.

Суддя В.О. Ржепецький