Постанова

від 12.03.2020 по справі 813/254/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №813/254/16

адміністративне провадження №К/9901/31708/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західвуглеенерго на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 (суддя Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 (судді: Сапіга В.П. (головуючий), Левицька Н.Г., Обрізко І.М.) у справі №813/254/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західвуглеенерго до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Західвуглеенерго (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2016:

- № 0000042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 95 968,75 грн, в тому числі за основним платежем - 76 775,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 193,75 грн;

- № 0000052200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 106 631,25 грн, в тому числі за основним платежем - 85 305,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 326,25 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Товариство має первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суди дійшли висновку, що операції між позивачем та контрагентом ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд не мали реального характеру, оскільки надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують фактичного їх здійснення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 1/13-25-2200/39143436 від 05.01.2016, оформленого за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Західвуглеенерго з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП Проект-інвест , ТОВ ККМ-Схід (ТОВ Проект-інвест 1 ), ТОВ Проект-інвест 2 , ТОВ Натура Ексім , ПП Ромо , ПП Ігор та Фабіо , ТОВ Інтеграл менеджмент , ТОВ Агрологістик , ТОВ Сантехніка та механізація , ТОВ Агросмарт-70 , ТОВ Стеко Інвест-79 , ТОВ Октавія-ЛТД , ТОВ Неаполітана-16 , ПП Прикарпаття Акцент , ТОВ Інтеграл Логістик , ТОВ Немо Етієне , ПП Джанго Будсервіс , ПП Лівівавторем , ТОВ БК Інстал Плюс , ТОВ Відпочинок в Карпатах , ТОВ Асфалті Тре Б.Н , ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд , ПП Метінвест-80 , ТОВ Каскад Карпати-44 за період з 01.01.2014 по 31.10.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 76 775,00 грн та завищено податковий кредит з ПДВ всього на суму 85 305,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що надані первинні документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем було сформовано витрати та податковий кредит, а у вказаного контрагента наявні ознаки фіктивної господарської діяльності, оскільки контрагент відсутній за місцем знаходження, стосовно його посадових осіб порушено кримінальне провадження, податкова звітність містить розбіжності, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю виробничих активів.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентом ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд відбувались у межах договору №04/09/14-01 від 04.09.2014 про поставку товарів (вугілля), постачання товару за цим договором від постачальника до покупця здійснюється за умовами СЗТ ст. Соснівка код 371102. Покупець зобов`язаний прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

В підтвердження реальності здійснення вказаного договору позивачем було надано копії документів: договір, видаткові накладні, податкові накладні, залізничні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, договір про подачу та забирання вагонів від 12.05.2014, листи про відвантаження вугілля відповідно до договору поставки № 04/09/14-01 від 04.09.2014.

Також позивачем в підтвердження факту використання товару придбаного товару у власній господарській діяльності було надано копії документів, а саме, договори, видаткові накладні, податкові накладні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Товариство посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі Товариством не вказано, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права позивач в касаційній скарзі не наводить. Фактично Товариство просить переоцінить встановлені судами обставини справи.

9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

10.3. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту.

16. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

18. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

20. Розв`язуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд , а відповідно і неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за такими операціями, надали належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення) та дійшли обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати витрати та податковий кредит за такими операціями, з огляду на наступне:

20.1. з договору № 04/09/14-01 від 04.09.2014 про поставку товарів, укладеного позивачем (покупець) та ТОВ "Будівельне управління "Карпатспецбуд" (постачальник) вбачається, що постачання товару здійснюється за умовами СЗТ ст. Соснівка, проте як вбачається з залізничних накладних на перевезення вугілля, відправником вугілля було ДП "Львіввугілля" ВП "Вуглезбут", а отримувачами - контрагенти позивача, яким було реалізовано вказане вугілля. Вказане свідчить, що товар (вугілля), придбаний за договором № 04/09/14-01 від 04.09.2014 позивачу фактично не поставлявся та ним не приймався відповідно до умов договору № 04/09/14-01 від 04.09.2014. Зазначену обставину додатково підтверджує лист Регіональної філії "Львівська залізниця" № М-1/802 від 23.03.2016, відповідно до якого ТОВ "Західвуглеенерго" не отримувало вугілля по станції Соснівка у 2014, ТОВ "Будівельне управління "Карпатспецбуд" не акредитоване на регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця";

20.2. первинні документи після 26.09.2014 (зокрема 18.11.2014) про поставку ТОВ "Західвуглеенерго" товару на умовах договору № 04/09/14-01 від 04.09.2014, а саме податкові та видаткові накладні, рахунки на оплату товару, не могли бути складені та підписані керівником ТОВ "Будівельне управління "Карпатспецбуд" ОСОБА_1, оскільки згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 67/12292 від 31.12.2014 гр. ОСОБА_1 26.09.2014 виїхав за межі території України та станом на 31.12.2014 на територію України не повернувся.

20.3. у контрагента ТОВ "Будівельне управління "Карпатспецбуд" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також вказаний контрагент має ознаки фіктивності у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження №32015140000000115 стосовно його посадових осіб.

Крім того з наданих позивачем, в підтвердження подальшої реалізації придбаного товару, первинних документів вбачаються невідповідності, які також свідчать на користь висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій та складення первинних документів виключно для отримання неправомірної вигоди, зокрема формування витрат та податкового кредиту. Так, зокрема, з наданих позивачем видаткової накладної від 11.09.2014 №127 вбачається поставка товару (вугілля) Приватній виробничо - комерційній фірмі Фіалка у кількості 138 тон, проте з залізничної накладної вбачається, що виправлено вантаж у кількості 69 тон, крім того, одержувачем товару по залізничній накладній є ВП Львівська механізована дистанція навантажувально - розвантажувальних робіт МЧ-Львів , а Приватна виробничо - комерційна фірма Фіалка зазначена як власник лише у графі 15.

Також необхідно звернути увагу, що позивач посилається на те, що придбане ним вугілля у ТОВ "Будівельне управління "Карпатспецбуд", фактично було придбано останнім у ДП Львіввугілля за договорами купівлі - продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 23.08.2014 та від 05.08.2014 (біржові договори), що на думку позивача свідчить про реальність таких операцій, проте, як вбачається з вказаних договорів такі були заключенні на поставку вугілля, що перебуває у податковій заставі у кількості 552 тон, тоді як позивач придбав згідно видаткових накладних 966 тон.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, за якими Товариством було сформовано витрати та податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

22. Колегія суддів зазначає, що позивачем як в касаційній скарзі так і в апеляційній скарзі не наведено доводів та не надано доказів, які б спростовували встановлені обставини судами щодо підписання керівником ТОВ "Будівельне управління "Карпатспецбуд" ОСОБА_1 первинних документів у період перебування останнього за кордоном, а також того, що товар поставлявся на адресу позивача, оскільки за всіма залізничними накладними відправником вугілля було ДП "Львіввугілля" ВП "Вуглезбут", а отримувачами - інші юридичні особи - суб`єкти господарювання.

22. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності на підставі оцінених доказів, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України доказів щодо неправомірного формування витрат та включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з контрагентом ТОВ "Будівельне управління "Карпатспецбуд" без належного документального підтвердження фактичного здійснення таких операцій.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західвуглеенерго на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західвуглеенерго залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі №813/254/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду