Постанова

від 10.03.2020 по справі 243/3990/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/3990/19

Номер провадження 22-ц/804/365/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Агєєва О.В., Канурної О.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання Самойленко Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ткачова О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 243/365/20 за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського енергобудівного технікуму про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної грошової винагороди та моральної шкоди, з апеляційною скаргою відповідача Слов`янського енергобудівного технікуму на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року (суддя першої інстанції Гончарова А.О.),-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Слов`янського енергобудівного технікуму про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної грошової винагороди та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 03 травня 2001 року по теперішній час працює у Слов`янському енергобудівному технікумі, де за весь час роботи належним чином виконував свої трудові обов`язки, дотримувався трудового розпорядку, не порушував трудової дисципліни, приймав активну участь у науковому житті технікуму, підвищував професійну кваліфікацію.

Колективним договором, Положенням про створення і розподіл преміального фонду та Положенням про надання щорічної винагороди за сумлінну працю педагогічним працівникам у Слов`янському енергобудівному технікумі передбачено, що у разі сумлінного виконання трудових обов`язків працівникам розмір премії встановлюється у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень.

За сумлінне виконання своїх трудових обов`язків (про що свідчить отримана ним 24 березня 2016 року кваліфікаційна категорія Спеціаліст другої категорії , а також грамоти і подяки від керівництва) у відповідності із вказаним Положенням позивач завжди отримував щорічну грошову винагороду у розмірі 100 % від посадового окладу.

Разом з тим, за 2017 рік рішенням директора технікуму ОСОБА_2 на підставі поданих пропозицій стосовно преміювання викладачів за сумлінну працю позивач отримав не 100, а лише 15 % грошової винагороди від посадового окладу.

Позивач не погодився з такою оцінкою його праці і з цього приводу письмово звертався до відповідача (вх. №367 від 27 грудня 2017 року, вх. № 17 від 29 січня 2018 року). Секретар директора в якості офіційної відповіді адміністрації надала текст на паперовому носії без будь-яких ознак офіційності, передбачених Інструкцією з діловодства. Крім того, намагаючись відстояти свої права позивач звертався до профспілкової організації та отримав документи, згідно з якими йому премію за 2017 рік не нараховано.

Зокрема, однією з підстав для не донарахування грошової винагороди став факт відсутності позивача на заняттях 27 листопада 2017 р. (понеділок) начебто без поважної причини, у зв`язку з чим щорічну грошову винагороду було знижено на 20 %.

Позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю. Спочатку мав II групу, на теперішній час має III групу інвалідності. Особливість інвалідності - відсутність лівої ноги вище коліна (протезований). Протез унаслідок постійної експлуатації зношується і ламається. Як раз це і сталося, коли позивач 27 листопада 2017 року збирався на роботу - обломилася шпилька, фіксуюча колінний шарнір, унаслідок чого протез роз`єднався. Втративши фізичну можливість пересуватися, позивач одразу зателефонував диспетчеру технікуму та попередив про об`єктивну причину своєї відсутності. Протягом дня він за допомогою знайомих ремонтував протез. Наступного дня прийшов на роботу. Про причини неявки на роботу 27 листопада 2017 року він написав пояснення, яке передав до секретаря в приймальню директора.

Також, однією з підстав для зменшення грошової винагороди стала доповідна записка методиста технікуму ОСОБА_3 щодо начебто низької якості ведення навчальної та методичної документації позивача відповідно до якої знято 50% щорічної грошової винагороди за 2017 рік.

Підставою для цієї доповідної стали результати начебто планового відвідування занять у 2017 році методистом технікуму ОСОБА_3 та заступником директора ОСОБА_4 , після якого за підсумками занять, що проводились позивачем, ними був складений документ.

Проте, в порушення вимог Положення про технікум, трудового колективного договору, позивача із зазначеним оціночним документом ознайомлено не було, можливості надати пояснення, зокрема щодо наявності зазначеного плану та мети заняття не надано, що вказує на невідповідність дійсності викладених у ньому фактів.

Стосовно профорієнтаційної роботи, яка полягає в тому, що викладачі повинні ходити по школах, агітувати школярів та розповсюджувати брошури щодо вступу до технікуму після закінчення школи, позивач у позові зазначив, що він неодноразово звертався до адміністрації технікуму та повідомляв, що він не в змозі із-за обмежених фізичних можливостей, ходити по школах, агітувати та розповсюджувати брошури.

Жодної відповіді на свої обґрунтовані пропозиції ОСОБА_1 не отримав. Таким чином, незважаючи на обізнаність адміністрації про фізичний стан позивача, на наявність пропозицій про виконання завдань адміністрації іншим, доступним для нього засобом, його було піддано дискримінації по фізичним ознакам обмежених можливостей людини, що прямо порушує закон Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та знято 15 % щорічної грошової винагороди за 2017 рік.

Неправомірними діями відповідача позивача було позбавлено грошової винагороди (премії) за 2017 рік у розмірі 85% від посадового окладу на суму 4 300 грн.

Порушення законних прав позивача призвели до моральної шкоди, пов`язаної з додатковими зусиллями для організації свого життя, а саме у зв`язку зі зношеністю протезу позивач 27 листопада 2017 pоку не зміг фізично прибути на робоче місце і планував використати грошову винагороду (премію) для кваліфікованої допомоги щодо ремонту або заміни протезу. З огляду на вказане позивачу була завдана моральна шкода.

В зв`язку з викладеним просив визнати дії відповідача щодо не донарахування йому щорічної грошової винагороди за 2017 рік у розмірі 85% від посадового окладу неправомірними та стягнути з відповідача на свою користь грошову щорічну винагороду за 2017 рік у розмірі 4 300 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

29 жовтня 2019 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Слов`янського енергобудівного технікуму щодо не донарахування ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди за 2017 рік у розмірі 85 % від посадового окладу.

Стягнуто зі Слов`янського енергобудівного технікуму на користь ОСОБА_1 грошову щорічну винагороду за 2017 рік у розмірі 2 475 грн. 20 коп. та моральну шкоду у розмірі 500 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач Слов`янський енергобудівний технікум в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в рішенні від 29 жовтня 2019 року викладені відомості, які були встановлені в судовому засіданні в ході допиту свідків та дослідження письмових доказів не лише не точно, а і на користь сторони позивача. В судовому засіданні були допитані в якості свідків працівники Слов`янського енергобудівного технікуму - директор закладу ОСОБА_2 та методист технікуму ОСОБА_3 .

Факт невиходу без поважних причин на роботу 27 листопада 2017 року викладача ОСОБА_1 було виявлено керівництвом технікуму, але ОСОБА_1 є людиною з інвалідністю і невихід на роботу пояснив тим, що в нього нібито зламався протез. Будь-яких доказів поважності причин неявки на роботу ОСОБА_1 не надав, але керівництво технікуму, проявляючи гуманізм та повагу до ОСОБА_1 , як людини з інвалідністю, документально цей факт не зафіксувало, а в межах ст. 140 КЗпП України провели виховну бесіду з останнім. В подальшому при вирішенні питання про надання щорічної грошової винагороди за сумлінну працю за 2017 рік на підставі доповідної записки заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_4 від 06 грудня 2017 року за відсутність на заняттях 27 листопада 2017 року директором закладу було винесено наказ про зменшення щорічної грошової винагороди ОСОБА_1 за 2017 рік на 20%.

У судовому засіданні свідки підтвердили ту обставину, що питання про визначення розміру грошової винагороди вирішувалося не директором закладу одноособово, а колегіально адміністративною Радою Слов`янського енергобудівного технікуму. Крім того, свідки зазначили, що на рішення ради про встановлення саме 15% винагороди вплинули і інші недоліки в роботі ОСОБА_1 , а саме низька якість ведення навчально-методичної документації.

На підставі доповідної записки адміністративна рада, яка згідно статуту Слов`янського енергобудівного технікуму є робочим органом, що створений саме для оперативного вирішення поточних питань навчальної, фінансово-господарської та іншої діяльності технікуму, які потребують колегіального обговорення, провела 07 грудня 2017 року засідання з питання визначення розмірів щорічної грошової допомоги за сумлінну працю згідно ст. 57 Закону України Про освіту , де було розглянуте питання визначення розмірів щорічної грошової винагороди індивідуально кожному педагогічному працівнику Слов`янського енергобудівного технікуму за 2017 рік. Тобто рішення про визначення розміру грошової винагороди приймалося не директором закладу, а адміністративною радою, яка має повноваження колективу визначати розмір грошової винагороди педагогічним працівникам згідно їх вкладу в підготовку студентів, відношенню до своїх посадових обов`язків, та інших завдань, покладених на педагогічних працівників.

Заявник зазначає, що ці відомості судом першої інстанції не взяті до уваги і в своєму рішенні суд безпідставно зазначив, що нібито директор закладу, маючи дискреційне повноваження свавільно, безпідставно позбавив ОСОБА_1 премії за 2017 рік, що не відповідає дійсності.

В оскаржуваному рішенні суд визнає, що підставою для виплати щорічної грошової винагороди в максимальному розмірі є наявність сумлінного виконання викладачем своїх посадових обов`язків, відсутність порушень виконавчої та трудової дисципліни. Однак в подальшому суд робить хибний висновок про те, що виплата вказаної допомоги є гарантією держави перед викладачами і ця винагорода повинна виплачуватися в максимальному розмірі незалежно від індивідуального вкладу викладача в забезпечення навчального процесу, та свідомого ставлення до праці.

Також судом не прийнято до уваги акт інспекційного відвідування Слов`янського енергобудівного технікуму Головним управлінням Держпраці у Донецькій області від 05 березня 2018 року, яке проводилось саме за скаргою ОСОБА_1 , згідно висновків якого порушень трудового законодавства не виявлено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , заперечуючи доводи апеляційної скарги відповідача, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року без змін. В обґрунтування зазначає, що виходячи зі змісту апеляційної скарги, відповідач жодного доводу, який заслуговує на увагу, не навів. Лише виразив незгоду з негативною, на його погляд, оцінкою судом першої інстанції встановлених обставин, наявність яких не заперечив. Жодного обґрунтованого заперечення, яке б не було досліджено у ході судового засідання апелянтом не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Ткачова О.Л., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заявленого позову, позивача ОСОБА_1 , який проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та безпідставність заперечень відповідача. Дії відповідача щодо недонарахування ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди за 2017 рік у розмірі 85% від посадового окладу є неправомірними, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів недоліків у роботі позивача, за які чинним у закладі положенням про надання щорічної грошової винагороди за сумлінну працю педагогічним працівникам передбачено зменшення премії. Щодо зниження розміру премії за відсутність ОСОБА_1 на заняттях 27 листопада 2017 року без поважних причин, суд зазначив, що вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у законодавстві України не існує. У кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 працює у Слов`янському енергобудівному технікумі викладачем ІІ категорії (а.с. 31-32).

Згідно доповідної записки заступника директора Слов`янського енергобудівного технікуму з НР ОСОБА_4 у зв`язку з наданням щорічної грошової винагороди за сумлінну працю педагогічним працівникам за підсумками 2017 року запропоновано знизити винагороду ОСОБА_1 на 20% за відсутність на заняттях 27 листопада 2017 року без поважної причини (а.с. 13 т. 1).

Методист ОСОБА_3 звернулася до заступника директора з НР ОСОБА_4 з клопотанням про зниження відсотку преміальних за сумлінну працю в зв`язку з низькою якістю ведення навчальної та методичної документації ОСОБА_1 на 50% (а.с. 14).

Згідно пропозиції стосовно преміювання викладачів за сумлінну працю за 2017 рік загальний розмір зниження премії ОСОБА_1 становить 85%, з яких 50% за низьку якість ведення навчально-методичної документації, 15% за неналежну роботу з профорієнтування, 20% - інше, тобто у даному випадку за відсутність ОСОБА_1 на заняттях 27 листопада 2017 року без поважної причини (а.с. 12).

Наказом директора Слов`янського енергобудівного технікуму від 18 грудня 2017 року № 103 ОД позивачу ОСОБА_1 у відповідності до ст. 57 Закону України Про освіту і Положення технікуму Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівника за результатами роботи за 2017 навчальний рік була видана премія у розмірі 437 грн. У наказі зазначена підстава його видання : Колективний договір розділ 7; положення про преміювання, доповідні записки заступників директора Пєшкова В.І ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .В. Наказ місить позначку про його погодження з головою профспілки закладу (а.с. 141,142).

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про освіту" щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам закладу надається з метою їх заохочення, підвищення якості їх роботи.

До матеріалів справи залучено Положення "Про надання щорічної грошової винагороди за сумлінну працю педагогічним працівникам Слов`янського енергобудівного технікуму , яким передбачено зменшення розміру винагороди частково або повністю через наявність виробничих та дисциплінарних порушень згідно переліку порушень та пропозицій керівництва технікуму, заступників директора, завідуючих відділень, методиста (а.с. 22)

Iз матеріалів справи, зокрема пояснювальної позивача, вбачається, що 27 грудня 2017 року він не став до роботи через те, що у нього зламався протез ноги, без якого він пересуватися на далекі відстані не має змоги (а.с. 156).

Згідно табелю обліку робочого часу за листопад 2017 року робочий день 27 листопада 2017 року проведено позивачу як відпрацьований (а.с. 154).

У своєму Листі N 134/06/187-07 від 29 травня 2007 року Міністерство праці та соціальної політики України роз`яснило, що відповідно до пункту 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 20 липня 1984 року N 213, що продовжує діяти в частині, що не суперечить Конституції та законам України, порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Згідно із положеннями зазначених Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності необхідною є наявність винного порушення трудової дисципліни.

Тому, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП) .

У разі наявності поважних причин невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків порушення трудової дисципліни не тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення.

Оцінка причин порушення трудової дисципліни (в тому числі вчинення прогулу) як поважних може здійснюватися як безпосередньо власником або уповноваженим ним органом, так і органом, до якого здійснюється оскарження накладення дисциплінарного стягнення.

Власник або уповноважений ним орган оголошує дисциплінарне стягнення своїм наказом (розпорядженням), який має право і скасувати.

Беручи до уваги наведене, апеляційний суд відзначає, що наявність у табелі обліку робочого часу за листопад 2017 року відмітки про те, що ОСОБА_1 27 листопада 2017 року відпрацював повний робочий день, свідчить про те, що адміністрація учбового закладу Слов`янського енергобудівного технікуму, після з`ясування обставин відсутності позивача на роботі, прийшла до висновку про поважність причин допущеного ним прогулу, з огляду на що не мала підстав за цей факт знижувати позивачу на 20 відсотків розмір щорічної грошової винагороди за результатами роботи за 2017 навчальний рік.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 1 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику розгляду судами законодавства про оплату праці" при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Із Положення "Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю педагогічним працівникам Слов`янського енергобудівного технікуму вбачається, що зменшення розміру винагороди частково або повністю можливо через наявність виробничих та дисциплінарних порушень згідно переліку порушень, наведених у Положенні (а.с. 22).

Зменшення розміру щорічної грошової винагороди за результатами роботи не є видом дисциплінарного стягнення, проте воно відбувається у разі, якщо працівник допустив виробничі або дисциплінарні порушення, що в свою чергу має бути належним чином зафіксовано.

Керуючись аналогією закону, апеляційний суд бере до уваги положення ч. 1 ст. 149 КЗпП України, відповідно до якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Із клопотання методиста Коростельової ОСОБА_7 .Б. на ім`я заступника директора з НР Пєшкова ОСОБА_7 . ОСОБА_8 від 03 грудня 2017 року вбачається, що вона просить врахувати зниження позивачу ОСОБА_1 відсоток преміальних за сумлінну працю у зв`язку з низькою якістю ведення навчальної та методичної документації на 50 відсотків (а.с. 132). Із наведеного клопотання не зрозуміло, в чому саме полягає низька якість ведення навчальної та методичної документації, які самі порушення були допущені позивачем та з яких підстав застосовано максимальний відсоток зниження премії за такий вид порушення.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 наполягав на тому, що причиною такого клопотання методиста Коростельової В.Б. стало її негативне відношення до позивача.

Матеріали справи не містять будь якого обґрунтування запропонованої методистом пропозиції щодо зниження розміру щорічної премії позивачу, а також його пояснень з приводу недоліків своєї роботи.

Матеріали справи також не містять будь якої інформації (доповідних, клопотань) щодо підстав зниження щорічної грошової винагороди позивачу у розмірі 15% за неналежну роботу з профорієнтування. Вказане зниження зазначено в Пропозиції стосовно преміювання викладачів за сумлінну працю - 2017 рік , яка затверджена підписом директора технікуму (а.с. 131).

До матеріалів справи залучено витяг з протоколу засідання адміністративної Ради від 07 грудня 2017 року № 17 (а.с. 190). Вказаний витяг містить п. 3 порядку денного, згідно з яким обговорювалося питання виплати педагогічним працівникам технікуму щорічної грошової винагороди за сумлінну працю згідно ст. 57 Закону України Про освіту . По цьому питанню доповідачем був ОСОБА_4 , який запропонував на розгляд адміністративної Ради доповідні записки з пропозиціями щодо надання щорічної грошової допомоги, які Рада погодила. При цьому у вказаному витягу зазначено у якості присутніх голову Раду - Пєшкова В.І. та секретаря Паламарчука Т.Л., вказано присутніми члени адмінради у кількості 7 осіб без наведення їх прізвищ і займаної посади.

Згідно п. 6 розділу 5 Оплата праці Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом Слов`янського енергобудівного технікуму, адміністрація технікуму зобов`язалась виплату щорічної грошової винагороди здійснювати на підставі Положення і за узгодженням з профспілкою (а.с. 44) .

Наказ про грошову винагороду за сумлінну працю педагогічним працівникам за ст. 57 Закону України Про освіту від 18 грудня 2017 року № 103 ОД має відмітку про погодження з головою профспілки, яке відбулося 15 грудня 2017 року. Разом з тим у якості підстав для винесення цього наказу зазначено: колективний договір розділ 7; положення про преміювання; доповідні записки заступників директора ОСОБА_4 , ОСОБА_9 О.В.

Із наведеного вбачається, що висновки засідання адміністративної Ради від 07 грудня 2017 року щодо погодження пропозицій про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам технікуму за сумлінну працю за 2017 рік цим наказом не враховані. Зробити висновок чи відповідає наказ прийнятому адмінрадою рішення, чи ні - неможливо, оскільки витяг з протоколу не містить змісту прийнятого Радою рішення (а.с. 190).

Беручи до уваги наведене, апеляційний суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких адміністрація Слов`янського енергобудівного технікуму мала право у відповідності до Положення Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівника знизити позивачу щорічну грошову винагороду.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій відповідача щодо недонарахування йому щорічної грошової допомоги за 2017 рік у розмірі 85% є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (ст. 237-1 КЗпП України).

Рішення суду першої інтенції мотивоване тим, що відповідач порушив право на отримання позивачем законної винагороди у вигляді щорічної грошової винагороди, що у сенсі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є порушенням права на мирне володіння майном, внаслідок чого позивач не мав можливості вести нормальний спосіб життя, що вимагало від нього додаткових зусиль для матеріального забезпечення себе та родини.

Доводи апеляційних скарг відповідача зводяться до переоцінки доказів у справі та до незгоди з їх оцінкою судом. Проте за вимогами ст.81 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, а тому переоцінка доказів на вимогу сторони не допускається.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 Проніна проти України (Pronina v. Ukraine) , § 23).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Слов`янського енергобудівного технікуму залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 березня 2020 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Мальований

Судді: О.В. Агєєв

О.Д. Канурна