Рішення

від 18.02.2020 по справі 175/3694/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3694/17

Провадження № 2/175/1427/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватне підприємство Земельний ресурс про визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень , -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, в якому просив суд постановити рішення яким визнати незаконним та скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1259-15/У11 від 30 листопада 2016 року Про зміну конфігурації земельної ділянки в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ; стягнути на його користь судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву в якій просив закінчити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав (а.с.211).

Представник відповідача Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, однак в подальшому представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про отримання судової повістки за вх.2041/2-14 від 18.12.2019 року (а.с.210).

Представник третьої особи Приватного підприємства Земельний ресурс надав суду заяву про розгляд справи без участі представника підприємства (а.с.49).

Дослідивши матеріали справи, ознайомивши з наданими сторонами доказами та висновком почеркознавчої експертизи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 78, ч. 2 ст. 90 ЗК України передбачено, що право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 ЗК України. Зокрема, ч. 1, 2 цієї статті передбачено, що Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. За загальновизнаними нормами, власники й землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов`язані співпрацювати при здійсненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст. 91, 96, 103 ЗК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 158 ЗК України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів відносно меж земельних ділянок, що перебувають у власності й користуванні громадян, та дотримання громадянами правил добросусідства. Такими повноваженнями згідно ст. 12 ЗК України наділені сільські, селищні, міські ради, які відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні можуть делегувати дане повноваження своєму виконавчому органу.

Згідно із ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання вирішення земельних спорів, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:05:014:0045, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №568489 Новоолександрівської сільської ради від 08 грудня 2006 року (а.с.11). Суміжними користувачами належної позивачу земельної ділянки є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Влітку 2016 року до ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_3 разом з представником Новоолександрівської сільської ради і повідомили, що місце розташування суміжних земельних ділянок згідно координат занесених в базу Державного земельного кадастру та фактичне розташування земельних ділянок відрізняється між собою, та запропонували виправити помилку в кадастровій карті шляхом встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Так, 23 серпня 2016 року на виконання досягнутих усних домовленостей, ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до запропонованого сільською радою приватного підприємства Земельний ресурс про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та уклав договір №23/08-4 від 23 серпня 2016 року про розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.12).

ОСОБА_1 вважаючи, що його дії не порушать його ж майнових прав, погодився і підписав складений землевпорядниками сільської ради разом з представником ПП Земельний ресурс Акт встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_2 від 09 листопада 2016 року (а.с.13). Того ж дня, 09 листопада 2016 року ПП Земельний ресурс було складено та ОСОБА_1 підписано Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.с.14).

Однак в подальшому ОСОБА_1 з`ясував, що в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання зазначено, що він нібито не бажав закріплення в натурі на місцевості межовими знаками встановленого зразка меж свої земельної ділянки. Не зважаючи на встановлений п.1.3 Договору тримісячний термін виконання робіт, станом на 23 листопада 2016 року договір виконаний не був, технічна документація ПП Земельний ресурс розроблена не була і ОСОБА_1 як замовнику, не передавалась. На неодноразові вимоги ОСОБА_1 щодо необхідності виконання договору у встановлені терміни, представники ПП Земельний ресурс повідомляли, що затримка в розробці технічної документації виникла через бездіяльність Новоолександрівської сільської ради.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1204489602017 від 10 березня 2017 року, виготовленого до отримання 13 березня 2017 року позивачем Технічної документації від ПП Земельний ресурс , в технічній документації межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки змінено не так, як було погоджено ОСОБА_1 та сусідами; а до ДЗК вже внесено зміни конфігурації належної ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). ОСОБА_1 вважає, що ці зміни зроблено незаконно, так як технічна документація містить недостовірні дані про конфігурацію його земельної ділянки, так як він не затверджував розробленої технічної документації і не звертався до ДЗК з заявою щодо внесення змін конфігурації своєї земельної ділянки. У звязку з порушенням такими незаконними діями прав на земельну ділянку, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Встановлено, що технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі (на місцевості), ОСОБА_1 отримав 13 березня 2017 року, а за відповіддю Відділу у Дніпровському районі управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.08.2017 року №29-4-0.21-905/104-17, на підставі звернення ОСОБА_1 від 10 березня 2017 року №3В-1205417882017 до Центру надання адміністративних послуг було внесено зміни до ДЗК - виправлення відомостей про координати поворотних точок земельної ділянки на підставі документації із землеустрою, виготовленої ПП Земельний ресурс (а.с.19).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 15 сесії 7 скликання №1259-15/У11 від 30.11.2016 року Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі заяви написаної від його імені, було надано дозвіл на зміну конфігурації земельної ділянки загальною площею 0,2219 га в АДРЕСА_1 (а.с.17).

11 квітня 2019 року за клопотанням позивача, ухвалою суду було призначено судову почеркознавчу експертизу (а.с.150-151). Згідно Висновку експерта №3/1.1/290 від 25 липня 2019 року судової почеркознавчої експертизи судового експерта Александрової О.М. (а.с.185-193), який надійшов на адресу суду 06 серпня 2019 року встановлено що, рукописні записи та підпис у заяві №Є-1391/2-15 від 16.11.2016 року від імені ОСОБА_1 на ім`я голови Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про надання дозволу на зміну конфігурації земельної ділянки площею 0,2219 га, що належить ОСОБА_1 на праві власності згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №568489, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - виконані не ОСОБА_1 а іншою особою.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

За змістом ст. 391 ЦК України та ст. 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку по наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року по справі Руїз Торіха проти Іспанії Суд вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини та приймаючи до уваги те, що між сторонами в даний час існує спір щодо меж земельних ділянок, який в установленому законом порядку не вирішений, оскаржуване рішення приймалося з порушенням процедури вирішення земельних спорів, що призвело до порушення прав позивача, та розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнено сплачений позивачем судовий збір в сумі 640 грн.

Керуючись ст. 15, 16, 21, 321 ЦК України, ст. 78, 90, 152, 155, 158 ЗК України, ст. 12, 13, 16, 76, 80, 82, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати незаконним та скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1259-15/У11 від 30 листопада 2016 року Про зміну конфігурації земельної ділянки в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 .

Стягнути з Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.