Рішення

від 12.03.2020 по справі 175/3694/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3694/17

Провадження № 2-др/175/3/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(д о д а т к о в е)

12 березня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянув у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву позивача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватне підприємство Земельний ресурс про визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2020 року визнано незаконним та скасовано рішення 15 сесії 7 скликання Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1259-15/У11 від 30 листопада 2016 року Про зміну конфігурації земельної ділянки в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ; стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

21 лютого 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на проведення судової експертизи та витрат на професійну правничу допомогу.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, місце та час проведення судового засідання повідомлялись, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що по даній справі необхідно ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат з наступних підстав.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2019 року за клопотанням позивача, ухвалою суду було призначено судову почеркознавчу експертизу (вартість проведення якої склала 900,48 грн.) та для захисту своїх прав та законних інтересів ОСОБА_1 користувався професійною правничою допомогою Адвокатського бюро Адвокатське бюро Валерія Гейка (код ЄДРПОУ 38836567) на підставі Договору про надання правової допомоги №1 від 01 жовтня 2017 року та Додаткової угоди до нього від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п.3.1 Договору №1 та Додаткової угоди до Договору №1 від 03 жовтня 2017 року вартість однієї години роботи адвоката складає 2000,00 грн. Факт надання адвокатом правової допомоги у цій справі в розмірі 24000 грн., підтверджується Актом про надання правової допомоги від 18 лютого 2020 року. Для оплати витрат на правову допомогу Адвокатським бюро Адвокатське бюро Валерія Гейка ОСОБА_1 був виставлений Рахунок №18/02/20 від 18 лютого 2020 року на суму 24000,00 грн., як вартість вже наданої позивачу правової допомоги по справі.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність , встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до ст. 19 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність ). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності. Велика Палата Верховного Суду в своїй Додатковій постанові від 19 лютого 2020 року №755/9215/15-ц, приймає до уваги положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Згідно чинного законодавства, з урахуванням надання ОСОБА_1 доказів надання професійної правової допомоги та підтвердження адвокатом Гейко В.І. обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, такі витрати підлягають розподілу. Аналогічну правову позицію висловлює Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19.

Заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на правничу допомогу адвоката понесених підчас підготовки справи до розгляду у розмір 24000 грн. є розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, враховує витрачений адвокатом час та є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, а тому підлягає сплаті відповідачем позивачу у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного слід ухвалити додаткове рішення суду про судові витрати позивача після ухвалення рішення по суті позовних вимог, згідно норм ст. ст. 141, 246, 270 ЦПК України.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №175/3694/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватне підприємство Земельний ресурс про визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, наступного змісту:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задовольнити.

Стягнути з Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339764) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 грн. та витрати на проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.