Рішення

від 03.03.2020 по справі 657/1595/19

КАЛАНЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 657/1595/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 Каланчацький районний суд Херсонської області у складі головуючого судді Скригун В.В.

при секретарі Поповій Т.І.

за участю представника позивача Костецького Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Каланчак Херсонської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Каланчацький комбінат хлібопродуктів до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства Каланчацький комбінат хлібопродуктів заборгованість за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини 2019 робочого року у розмірі 2 681,05 грн. та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Свої вимоги, представник позивача мотивує тим, що з 20 вересня 2004 року ОСОБА_2 перебував з ПРАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" у трудових відносинах. Згідно наказу № 37-к від 25 січня 2019 року відповідачу була надана щорічна відпустка з 30 січня 2019 року по 26 лютого 2019 року. Зважаючи, що відповідач на час видання наказу про його відпустку № 37-к від 25 січня 2019 року працював не перший рік, то йому відповідно і була надана відпустка тривалістю 12 днів за відпрацьований 2018 - 2019 робочий рік та 16 днів за невідпрацьовану частину 2019 робочого року. Також, на виконання вимог законодавства позивач видав відповідачу через касу готівку в розмірі 6332,84 грн. відпускних. Згідно заяви відповідача від 29 січня 2019 року його було звільнено за власним бажанням, наказ про звільнення додається. Зважаючи на те, що відповідач на момент звільнення мав нараховану заробітну плату в розмірі 981,01 грн., то позивач здійснив йому нарахування за дні відпуски, що були надані відповідачу в рахунок невідпрацьованої частини 2019 робочого року, в наслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 2681,05 грн. Позивач неодноразо звертався до відповідача з заявою про добровільне погашення зазначеної заборгованості, але відповідач проігнорував заяви позивача.

Ухвалою судді від 06.09.2019 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадженні. Ухвалою суду від 04.02.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначно справу до розгляду. Будь-яких інших процесуальних дій по справі не вчинялося.

У судовому засіданні представник позивача Костецький Є.М. вимоги, викладені в позові підтримав та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву. Згідно вказаного заперечення, він позов ПрАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" не визнав та заперечив проти задоволення позову. Крім того, пояснив, що його не було ознайомлено з наказом № 37-к від 25.01.2019 року про планову відпустку за робочий період з 20.09.2018 року по 19.09.2019 року. Так, як у заяві він просить надати щорічну відпустку з 30.01.2019 року, без встановлення конкретного періоду. Тобто, він вважав, що йде у відпустку за 2018 рік, а також минулі роки невикористаної відпустки (або невикористані додаткові відпустки). На момент написання заяви про звільнення (29.01.2019 року) до настання щорічної відпустки (30.01.2019 року) він звернувся до інспектора з кадрів ПрАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_3, щоб встановити дату його звільнення за власним бажанням. Вона повідомила дату закінчення відпустки - з 26.02.2019 року. Також посилається на те, що ОСОБА_3 мала скористатися законодавством для проведення з відповідачем розрахунку не в день звільнення (останній день відпустки), зазначений у трудовій книжці, а в останній день роботи перед відпусткою. Також він не був ознайомлений з наказом № 113-к від 26.02.2019 року про звільнення. Жодного повідомлення або іншої вимоги він не отримував від позивача, ані на домашню адресу, ані на електронну адресу чи вайбер. Під час видачі трудової книжки, у травні 2019 року, позивач не надав жодного повідомлення про заборгованість перед ПрАТ "ККХП".

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно наказу № 465к від 20.09.2004 року, ОСОБА_2 прийнято на роботу Інженером відділу маркетингу тимчасово, строком на 1 місяць з 20.09 по 20.10.2004 року.

Згідно наказу № 580-к від 16.09.2005 року, ОСОБА_2 переведено оператором в комбіцех.

Відновідно до наказу № 229-к від 26.09.2005 року ОСОБА_2 переведено на посаду менеджера з постачання.

Згідно до наказу № 558/1-к, 01.12.2017 року ОСОБА_2 призначено фахівцем до комерційного відділу.

У відповідності до наказу № 37-к від 25.01.2019 року ОСОБА_2 надано планову відпустку за робочий період з 20.09.2018 року - 19.09.2019 року у кількості 24 календарні дні, за роботу з комп"ютером 4 календарні дні. Всього - 28 календарні дні з 30.01.2019 року по 26.02.2019 року. Виплачено оздоровчі у розмірі середньомісячного окладу.

Згідно довідки вих. № 1-4/254 від 23.08.2019 року, ПрАТ "Каланчацький КХП" згідно відомості на виплату готівку № 59 від 25.01.2019 року було виплачено ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 ) з каси підприємства 12772,84 грн. з них: 2714,07 грн. відпускних за відпрацьований 2018 - 2019 робочий рік; 3618,77 грн. відпускних за невідпрацьовану частину 2019 робочого року та 6440 грн. оздоровчі відпускні.

Згідно наказу № 113-к від 26.02.2019 року про звільнення, ОСОБА_2 - фахівця комерційного відділу, звільнено 26.02.2019 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Бухгалтерії утримати плату за 14 календарних днів використаної, але не відпрацьованої планової відпустки, 2 календарні дні за шкідливі умови праці, всього - 16 календарних днів.

Відповідно до ст. 79 КЗпП України, щорічна основана та додаткова відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Статтею 74 КЗпП України, передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП та ч.1 ст. 22 Закону України Про відпустки , у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та у зв`язку з переходом на пенсію.

Відповідача було звільнено за власним бажанням, тому ПрАТ має право без обмежень застосовувати ст. 22 Закону України Про відпустки та ст. 127 КЗпП України.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття йото заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Відповідно до ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі, організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки.

Роботодавець може звернутися із зазначеними вимогами до суду стосовно до правил ч. 2 ст. 233 КЗпП України протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Розмір зайво сплачених відповідачу коштів за невідпрацьовані ним дні відпустки, розрахований відповідно до п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року та становить 2681,05 грн.

Посилання відповідача на те, що він просив надати щорічну відпустку з 30.01.2019 року, без встановлення конкретного періоду, тобто за 2018 рік, а також минулі роки невикористаної відпустки, суд до уваги не приймає, так як даний факт спростовується графіком щорічних відпусток з якого вбачається, що відповідачем надавалися відпустки на минули роки, в тому числі і за 2018 рік. Крім того, в графіку зазначено період відпустки ОСОБА_2 з 30.01.2019 року по 26.02.2019 рік і з вказаним графіком останній ознайомлений, що підтверджуєтьс його підписом. З наказом про звільнення відповідача також ознайомлено, що підтверджується його підписом в особовій картці працівника. Крім того згідно поданих заперечень до суду відповідач не заперечує факт отримання ним коштів в рахунок відпускних.

Оскільки ОСОБА_2 було надлишково нараховані та виплачені кошти за дні відпустки, які були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, у нього виникла заборгованість перед ПрАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів у розмірі 2681,05 гривень.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по зайво сплаченій сумі нарахувань за невідпрацьовані дні відпустки.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1921 грн.

На підставі викладено, керуючись ст. 22, Закону України Про відпустки , ст. 74, 79, 127, 233 КЗпПУ, ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства Каланчацький комбінат хлібопродуктів до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" заборгованість за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини 2019 робочого року у розмірі 2681,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів", юридична адреса: вул. Елеваторна, 5 смт. Мирне Каланчацького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 00952344, рах.№ НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805.

Відповідач: ОСОБА_2 , дата і рік народження не відомі, ІПН НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 .

Суддя: Скригун В.В.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2020 року.