Постанова

від 03.03.2020 по справі 905/857/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/857/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Озерчук М.М.

розглянув касаційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС

та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"

на ухвалу Господарського суду Донецької області (суддя - С.С. Тарапата) від 11.06.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Я.О. Білоусова, судді: О.О. Крестьянінов, О.В. Шевель) від 31 . 10.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс Сістемс"

до боржника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора- не з`явився,

представник боржника - Ліневич Л.В., адвокат,

представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС - Єгоров А.Є.

1. Короткий зміст вимог

1.1 08.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Логітекс Сістемс" (далі - Кредитор) подало заяву про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (далі - Боржник) у загальному порядку, передбаченому нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).

1.2 Заява мотивована існуванням підстав для порушення справи про банкрутство Боржника через непогашену ним безспірну заборгованість перед Кредитором, що перевищує суму в 300 мінімальних розмірів заробітної плати та становить 1 886 934 грн 43 коп., що є заборгованістю за надані Кредитором послуги, яка стягнена згідно за рішеннями судів, що набрали законної сили, за результатами чого видані накази та відкрито виконавче провадження, яке станом на дату звернення із заявою у цій справі триває більше трьох місяців.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 11.06.2019 Господарський суд Донецької області постановив ухвалу (що залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019) про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, визнання вимог ініціюючого кредитора в сумі 1 480 875 грн 48 коп. - основного боргу та 38 195 грн 76 коп. - пені, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном Боржника та призначення розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Гальченка Є.А. тощо.

2.2 Рішення судів мотивовані існуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника через безспірність вимог Кредитора до Боржника в сумі 1 480 875 грн 48 коп. - основного боргу, що складає заборгованість Боржника, нараховані 3 % річних та інфляційні витрати, та 38 195 грн 76 коп. - пені, суми яких були стягнені за рішенням суду, на виконання яких видані накази, за якими, в свою чергу, відкрито виконавче провадження, у межах якого через зміну назви стягувача було здійснено заміну сторони виконавчого провадження на Кредитора. Аргументи скаржника про неможливість здійснення щодо Боржника процедури банкрутства через складнощі у проведенні інвентаризації майна Боржника тощо внаслідок перебування Боржника на окупованій території відхилені судом з посиланням на вичерпність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, до яких наведена Боржником підстава не належить. Визначаючи арбітражного керуючого Гальченка Є.А. для призначення розпорядником майна Боржника, суд виходив з того, що від арбітражного керуючого Білявського В.В., визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі, через що у зв`язку із надходженням від арбітражного керуючого Гальченка Є.А. заяви про участь у справі суд врахував цю заяву та відсутність перешкод для призначення цієї особи розпорядником майна у справі про банкрутство Боржника.

Підтримавши наведені висновки, апеляційний суд додав, що ознаки неплатоспроможності Боржника доведені доказами у справі, а перебування Боржника у стані неплатоспроможності оцінюється за наслідками підсумкового засідання суду.

3. Встановлені судами обставини

3.1 Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропріус" (код ЄДРПОУ 37312085) від 10.09.2018 №2/18 змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Логітекс Сістемс". Відповідний запис про зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3.2 Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.06.2017 у справі № 905/1341/17 стягнуто з Боржника на користь ТОВ "Пропріус" 1 240 008 грн 76 коп. заборгованості за надані послуги, 19 330 грн. 54 коп. пені, 5 249 грн. 88 коп. інфляційних, 2 049 грн. 99 коп. 3% річних, 18 999 грн. 59 коп. відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На виконання цього рішення 19.07.2017 Господарським судом Донецької області видано наказ.

Постановою Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП № 55722996 від 06.02.2018 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/1341/17 від 19.07.2017 про стягнення з Боржника на користь ТОВ "Пропріус" заборгованості за надані послуги - 1 240 008 грн. 76 коп., пені - 19 330 грн. 54 коп., інфляційних - 5 249 грн. 88 коп., 3% річних - 2 049 грн. 99 коп. та відшкодування витрат з оплати судового збору - 18 999 грн. 59 коп.

Постановою Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП № 55722996 від 22.11.2018 змінено найменування стягувача з ТОВ "Пропріус" на Кредитора.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.11.2017 у справі № 905/2045/17 стягнуто з Боржника на користь ТОВ "Пропріус" 205 647 грн. 83 коп. заборгованості за надані послуги, 18 865 грн. 22 коп. пені, 744 грн. 41 коп. інфляційних, 2 263 грн. 83 коп. 3% річних, 5 911 грн. 19 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

На виконання вказаного рішення 02.01.2018 Господарський суд Донецької області видав відповідний наказ.

Постановою Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП № 55686430 від 01.02.2018 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/2045/17 від 02.01.2018 про стягнення з Боржника на користь ТОВ "Пропріус" заборгованості у розмірі 233 432 грн. 48 коп., з яких: 205 647 грн. 83 коп. борг, 18 865 грн. 22 коп. пеня, 744 грн. 41 коп. інфляційні, 2 263 грн. 83 коп. 3% річних, 5 911 грн. 19 коп. судовий збір.

Постановою Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП № 55686430 від 22.11.2018 змінено найменування стягувача з ТОВ "Пропріус" на Кредитора.

3.3 Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Боржник перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС.

3.4 Загальний розмір безспірних вимог Кредитора без врахування неустойки (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій становить 1 445 656 грн. 59 коп. та є більшим ніж 300 мінімальних заробітних плат.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг

4.1 20.11.2019 Боржник та 29.11.2019 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - ДФС) подали касаційні скарги, у яких просять скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.06.2019, а також: ДФС - відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, а Боржник - залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.

5. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

5.1 Суди не врахували відсутність підстав для порушення справи про банкрутство Боржника через забезпечення вимог Кредитора повністю майном Боржника, враховуючи факт наявності у власності Боржника майна, за рахунок якого можна повністю задовольнити вимоги Кредитора, оскільки вартість основних засобів Боржника перевищує суму заявлених Кредитором вимог у цій справі.

5.2 Суди залишили поза увагою перебування Боржника на окупованій території, що унеможливить проведення розпорядником майна інвентаризації, оцінки майна Боржника та у подальшому може вплинути на повноту задоволення вимог ДФС.

5.3 Суди не врахували факт належності Боржника до особливо небезпечних суб`єктів підприємницької діяльності, припинення якого потребує здійснення спеціальних заходів, та вимагає залучення до участі у справі передбачених Законом про банкрутство учасників, тоді як суди вжили передчасних заходів для забезпечення вимог кредиторів, поставивши під загрозу процедуру припинення діяльності Боржника та проведення спеціальних заходів щодо запобігання шкоди життю та здоров`ю громадян тощо.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство

6.1 Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності з 22.10.2019, а тому у цій справі, враховуючи факт звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення цієї справи про банкрутство 08.05.2019 та ухвалення місцевим судом рішення про відкриття провадження у цій справі 11.06.2019, тобто до набрання чинності вказаного кодексу, перевірці, з урахуванням положень статті 300 ГПК України, підлягають норми Закону про банкрутство на предмет правильності застосування їх судами до спірних правовідносинах - щодо підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, які були чинними на дату звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення цієї справи про банкрутство та на дату ухвалення місцевим судом рішення про відкриття провадження у цій справі, залишеного без змін апеляційним судом.

6.2 Підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство наведені в частині 3 статті 10 цього закону, згідно з якою справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо:

- безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника,

- сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати,

- які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

6.3 Згідно з частинами другою та сьомою статті 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; копія виконавчого документа.

6.4 За змістом статті 11 та частини сьомої статті 16 Закону про банкрутство ненадання документів, що підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство та мають в обов`язковому порядку бути додані до заяви про порушення справи про банкрутство, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

6.5 Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 16 Закону про банкрутство основне завдання підготовчого засідання, у якому господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи, тобто здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, полягає у з`ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Суд звертається до правової позиції, послідовно викладеної Верховним Судом в постановах від 10.04.2018 у справі № 911/378/17, від 24.04.2018 у справі № 910/8661/17, від 16.10.2018 у справі № 922/116/18, від 31.10.2018 у справі № 911/1927/17, від 25.07.2019 у справі № 923/913/18, від 15.08.2019 у справах №№ 913/619/18, 905/1390/18, 922/94/19, від 03.09.2019 у справі № 910/1067/19, від 10.09.2019 у справі № 914/2350/18, а також в постанові, ухваленій Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18.

6.6 Отже норми частини 3 статті 10 Закону про банкрутство (підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство) кореспондують з положеннями частин 2, 7 статті 11 цього закону, в яких законодавець навів необхідний перелік документів-доказів, що додаються кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство боржника на підтвердження підстав, зазначених в частині 3 статті 10 Закону про банкрутство, та яким (документам), за змістом частин 1, 2, 3 статті 16 Закону про банкрутство, господарський суд в підготовчому засіданні надає оцінку на предмет доведеності та існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, та, відповідно, існування/відсутності перешкод для подальшого руху у справі про банкрутство.

Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18.

6.7 Водночас законодавець поклав на суд обов`язок у справі про банкрутство, що порушується за заявою кредитора, перевірити окрім обґрунтованості вимог кредитора, їх безспірності, також вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (частина 3 статті 16 Закону про банкрутство).

6.8 У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що законодавець, поклавши на господарський суд обов`язок оцінити докази неспроможності боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону (абзац четвертий частини 1 статті 15 Закону про банкрутство), та перевірити вжиття заходів щодо примусового стягнення за вимогами кредитора в порядку виконавчого провадження (абзац 1 частини 3 статті 16 Закону про банкрутство), зобов`язав ініціюючого кредитора довести ці обставини, та встановив при цьому додаткову вимогу щодо обставин, які мають бути доведені кредитором в контексті існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, та щодо документів, які при цьому мають бути ним додані до заяви, досліджені та оцінені господарським судом у підготовчому засіданні, відсутність яких є підставою для відмови у відкритті провадження у цій справі згідно з положеннями частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, а саме:

- докази неспроможності боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом,

- докази вжиття заходів щодо примусового стягнення за вимогами кредитора в порядку виконавчого провадження.

Перелік заходів з примусового виконання рішень, що здійснюються у виконавчому провадженні, зокрема щодо стягнення коштів (зокрема, норми статті 10, розділ VII Закону України "Про виконавче провадження") обумовлює перелік доказів, що мають бути надані кредитором на підтвердження обставин неспроможності боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами та обставин вжиття заходів щодо примусового стягнення за вимогами кредитора в порядку виконавчого провадження.

При цьому категорія "неспроможність" боржника у розумінні норми в абзаці четвертому частини 1 статті 15 Закону про банкрутство полягає в її реальності - невиконання боржником цих грошових зобов`язань не має залежити, насамперед, від волі боржника виконувати/не виконувати грошові зобов`язання у межах виконавчого провадження перед одним конкретно визначеним або декількома кредиторами.

А тому господарський суд у підготовчому засіданні, не оцінюючи дії виконавця у межах виконавчого провадження, має дослідити та встановити обставини вжиття/невжиття заходів з примусового стягнення за вимогами кредитора в порядку виконавчого провадження шляхом оцінки доказів на підтвердження вжиття/невжиття цих заходів (абзац перший частини 3 статті 16 Закону про банкрутство).

За змістом викладених норм обов`язковою складовою цих доказів є визначені в Законі про банкрутство документи виконавчого провадження зі стягнення коштів за вимогами ініціюючого кредитора до боржника, що підлягають оцінці господарським судом у підготовчому засіданні, хоча Закон про банкрутство і не встановлює обов`язку для суду щодо перевірки матеріалів виконавчого провадження в цілому, у тому числі шляхом витребування матеріалів виконавчого провадження.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.09.2018 у справі № 916/3200/17 та в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом в постанові від 25.07.2019 у справі № 923/913/18.

6.9 Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи у підготовчому засіданні щодо існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, наведеного не врахував, та, констатувавши існування доказів на підтвердження відкритого більш ніж протягом трьох місяців після ухвалення постанови державним виконавцем виконавчого провадження щодо стягнення з Боржника на користь Кредитора за судовими рішеннями грошових вимог в сумі, що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, формально підійшов до кваліфікації правовідносин між сторонами стосовно підстав для відкриття та відсутності перешкод для здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство Боржника.

Апеляційний суд цієї помилки місцевого суду не усунув.

6.10 Натомість судам належало дослідити докази у справі на предмет вжиття/невжиття передбачених законом заходів з примусового стягнення за вимогами Кредитора до Боржника в межах виконавчих проваджень № 55722996 та № 55686430 з виконання судових рішень про стягнення з Боржника на користь Кредитора заборгованості (пункт 3.2), а також дослідити обставини та оцінити докази щодо перешкод (якщо вони мали місце) для вчинення виконавчих дій в межах наведених виконавчих проваджень та для примусового стягнення за вимогами Кредитора до Боржника з огляду на місце державної реєстрації Боржника в місті Добропілля Донецької область та стверджуванні скаржниками, однак не встановлені та не оцінені судами обставини перебування майна Боржника на непідконтрольній Україні (окупованій) території.

З`ясування цих обставин має значення для вирішення спору у цій справі задля правильної кваліфікації правовідносин між сторонами - встановлення юридичного факту реальної неспроможності Боржника виконати свої грошові зобов`язання перед Кредитором протягом трьох місяців після відкриття виконавчих проваджень № 55722996 та № 55686430, як обов`язкової складової, що підлягає доведенню ініціюючим кредитором та встановленню судом при вирішенні питання про існування/відсутність підстав для відкриття та перешкод для подальшого провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора за загальною процедурою, передбаченою Законом про банкрутство (пункт 6.8).

6.11 Отже, допущені судами процесуальні порушення - недослідження судами зібраних у справі доказів на предмет вжиття/невжиття передбачених законом заходів з примусового стягнення в межах виконавчих проваджень № 55722996 та № 55686430 з виконання судових рішень про стягнення з Боржника на користь Кредитора заборгованості, унеможливили встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання про виконання вимог Закону про банкрутство та існування/відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора за загальною процедурою, передбаченою Законом про банкрутство.

6.12 Дійшовши висновку в пункті 6.8 цієї постанови, Суд частково погоджується з аргументами скаржників (пункт 5.1) про неврахування судами при винесенні оскаржуваних судових рішень обставин наявності у власності Боржника майна, за рахунок якого можливе задоволення вимог Кредитора.

6.13 Водночас Суд відхиляє аргументи скаржників (пункт 5.1) про відсутність підстав для порушення справи про банкрутство Боржника через перевищення вартості основних засобів Боржника над сумою заявлених Кредитором вимог у цій справі, оскільки суд у межах справи про банкрутство оцінює вартість майна боржника порівняно із сумою кредиторських вимог при зверненні боржника (а не кредитора) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі пункту 5 статті 11 Закону про банкрутство - у разі виникнення обставин загрози неплатоспроможності (задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15 та в пункті 7.3 постанови від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19.

6.14 Суд відхиляє аргументи скаржників (пункт 5.2) про існування перешкод для порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство Боржника через перебування його майна на окупованій території, зважаючи на відсутність в Законі про банкрутство норм, відповідно до яких суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство через перебування активів боржника на тимчасово окупованих територіях.

Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом в пункті 36 постанови від 17.10.2019 у справі № 913/619/18.

Водночас, не спростовуючи наведений висновок, Суд враховує місце державної реєстрації Боржника - місто Добропілля Донецької область, яке відповідно до Указу Президента України "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях" від 07.02.2019 не включено до переліку населених пунктів та територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях; а також враховує, що судами не встановлено стверджуваних скаржниками обставин перебування всього майна Боржника на тимчасово окупованій території.

6.15 Суд також відхиляє аргументи скаржників (пункт 5.3) про скасування оскаржуваних рішень з підстав незалучення судом до участі у цій справі передбачених Законом про банкрутство учасників, які підлягають залученню, зважаючи на належність Боржника до особливо небезпечних суб`єктів підприємницької діяльності, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 85 Закону про банкрутство особливо небезпечними суб`єктами підприємницької діяльності визнаються суб`єкти підприємницької діяльності вугільної, гірничодобувної, атомної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної, інших галузей, визначені відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, припинення діяльності яких потребує здійснення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров`ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.

Частиною п`ятої цієї статті Закону про банкрутство передбачено, що при розгляді справи про банкрутство особливо небезпечного суб`єкта підприємницької діяльності учасниками провадження у справі про банкрутство крім відповідного органу місцевого самоврядування визнаються також центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника, та за необхідності державний орган з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, з питань геології та використання надр.

Таким чином, враховуючи належність підприємства Боржника до підприємства вугільної промисловості (згідно зі Статутом), особи стосовно Боржника, визначені в частині п`ятої статті 85 Закону про банкрутство, мають статус учасників провадження у справі про банкрутство Боржника в силу прямої вказівки в Законі про банкрутство, який не вимагає вчинення окремої процесуальної дії з залучення до участі у справі про банкрутство таких осіб.

Ухвалення ж з цього приводу окремого судового рішення, хоча і не суперечить змісту Закону про банкрутство, однак є формалізацією участі зазначених осіб у справі про банкрутство.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 21.12.2018 у справі № 910/234/18.

Попри наведений висновок, статус визначених в частині п`ятій статті 85 Закону про банкрутство стосовно Боржника осіб як учасників справи про банкрутство покладає на господарський суд обов`язок повідомляти їх у передбаченому ГПК України порядку про справу про банкрутство Боржника.

6.16 Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.17 Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення із касаційною скаргою у цій справі - до набуття чинності з 08.02.2020 змін та доповнень) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.18 Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини 1 статті 308 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційні скарги підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції - скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії відкриття провадження у справі про банкрутство.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.06.2019 у справі № 905/857/19 скасувати.

3. Справу № 905/857/19 передати до Господарського суду Донецької області на новий розгляд зі стадії відкриття.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк