Рішення

від 26.02.2020 по справі 915/1976/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Справа № 915/1976/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Ткаченка О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

від позивача: Кузнєцов І.Є.

від відповідача 1: Іванченко І.В.

від відповідача 2: Хмельницький В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївпромсталь-конструкція» (вул. Лягіна, 11, м. Миколаїв, 54001, а/с 137, код 33189119),

до відповідача 1 : Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ідент.код 34993225),

до відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055)

про : стягнення грошових коштів в розмірі 86323,48 грн, -

встановив:

СУТЬ СПОРУ: 10.09.2019 ТОВ Миколаївпромстальконструкція звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих. № П-58 від 02.09.2019, в якій просить стягнути з Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 86323,48 грн, які були неправомірно списані державним виконавцем як виконавчий збір.

В обгрунтування підстав звернення до суду господарської юрисдикції з даним позовом позивач посилається на ч.5 ст. 21 КАС України та на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16, за змістом якої відшкодування незаконно стягнутої за постановою державного виконавця суми виконавчого збору має відбуватись саме на підставі ст.1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.08.2019 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2019 об 11 год. 30 хв.

Проте у зв`язку зі знаходженням судді Ткаченка О.В. у відпустці підготовче засідання по справі № 915/1976/19, призначене на 17.10.2019 об 11:30, не відбулось, про що складено повідомлення від 17.10.2019.

07.10.2019 до суду від відповідача Інгульського ВДВС м. Миколаїв надійшов відзив, за змістом якого він заперечує проти заявлених вимог у повному обсязі, та вважає, що оскільки виконавче провадження № 14754998 закінчено відповідно до п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , підстави передбачені ч. 7 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження щодо повернення виконавчого збору, відсутні.

15.10.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, за змістом якої він вважає, що відзив відповідача 2 не повинен прийматись до уваги як такий, що поданий з пропущенням вставноленого ухвалою суду строку. Також позивач посилається на ст. 46 Закону України Про виконавче провадження та вказує, що за виконавчим провадженням, в рамках якого було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, не було проведено стягнення грошових коштів, а тому були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Вказані факти встановлені постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі № 400/3176/18.

Від відповідача - 2 17.10.2019 до суду надійшов відзив, згідно якого він не вбачає підстав для задоволення позову, підтримує відзив органу ДВС та зазначає, що обов`язковому з`ясуванню підлягає питання зарахування спірних грошових коштів до Державного бюджету.

Крім того відповідач-2 вважає, що справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства у Миколаївському окружному адміністративному суді.

Ухвалою суду від 25.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 19 листопада 2019 року о 15 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 19.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 17.12.2019 о 12:00, а також визнано обов`язковою явку та викликано у судове засідання 17.12.2019 позивача та відповідача 1.

Від позивача 06.12.2019 до суду надійшов лист від 26.11.2019 вих. № П-88, за змістом якого він підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника позивача.

Ухвалами суду від 17.12.2019, від 04.02.2019 розгляд справи по суті відкладався, явка учасників справи до судового засідання визнавалась обов`язковою. У судовому засіданні 20.02.2020 було оголошено перерву до 26.02.2020 о 09:15.

25.02.2020 органом ДВС в підтвердження факту перерахування коштів, стягнутих за виконавчим провадженням № 20071708 у сумі 86323,48 грн до бюджету, були надані до суду копії реєстру від 24.04.2019 та платіжного доручення № 4505 від 25.04.2019.

У судовому засіданні присутній представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов, представник відповідача - 1 заперечував з наведених у відзиві підстав та наполягав на необгрунтованості заявлених вимог, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 24.09.2009 та постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови про стягнення виконавчого збору від 04.06.2010 позивачем не оскаржувались та не скасовані.

У судовому засіданні 26.02.2020 судом у відповідності до ст.ст. 233, 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юри дичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюва них прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом за ходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених части ною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках .

Водночас ч. 5 ст. 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи, що позивач звернувся з вимогами щодо стягнення в порядку ст.1212 ЦК України грошових коштів в сумі 86323,48 грн, які, на його думку, були безпідставно стягнуті органом ДВС, суд вважає, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та встановив наступні обставини справи.

У Ленінському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на виконанні перебувало виконавче провадження № 14754998 з примусового виконання наказу № 8/113 виданого 28.04.2009 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївпромстальконструкція" боргу у сумі 863234,83 грн. на користь ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія".

Постановою державного виконавця від 14.09.2009 у ВП № 14754998 було накладено арешт на майно позивача.

24.09.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 86323,48 грн., в зв`язку з невиконанням рішення у наданий боржнику добровільний строк.

03.06.2010, на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Виконавчий збір за виконавчим провадженням № 14754998 не стягнуто.

04.06.2010 старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 20071708 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору за постановою № 14754998 виданої 24.09.2009 Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі № 814/1381/18 Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва виніс постанову про зняття арешту нерухомого майна позивача, що був накладений постановою державного виконавця від 14.09.2009 ВП № 14754998.

22.11.2018 заступником начальника відділу Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва винесено постанову про відновлення втрачених матеріалів виконавчого провадження № 20071708 відповідно до п.1 Розділу 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, якою передбачено, що за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають: втрачене виконавче провадження або його матеріали.

Також 22.11.2018 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника (виконавче провадження № 20071708) у межах суми звернення стягнення 86323,48 грн.

Не погодившись з правомірністю постанови про арешт майна від 22.11.2018 № 14754998, позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про скасування вказаної постанови та визнання протиправними дій щодо поновлення виконавчого провадження ВП №20071708.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року по справі № 400/3176/18 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року вказане рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року по справі № 400/3176/18 скасовано, прийнято по справі постанову по справі постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївпромсталь-конструкція" до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування постанови задоволено. Визнано протиправними дії Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо поновлення виконавчого провадження ВП №20071708.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про арешт майна боржника від 22 листопада 2018 року, винесену у виконавчому провадженні ВП №20071708.

Ухвалою Верховного суду України від 25.06.2019 року у відкритті касаційного провадження за скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року було відмовлено.

При цьому судом апеляційної інстанції у постанові від 21.05.2019 було повністю встановлено вказані вище обставини справи, досліджено питання стягнення виконавчого збору у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі Закон №606-XIV) та зроблено висновок, що виконавчий збір стягується за умови примусового фактичного виконання судового рішення (повністю або частково) та розраховується виходячи з відповідного об`єму (розміру) суми, що фактично була стягнена, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається та сторонами підтверджено, що за даним спірним виконавчим провадженням щодо виконання наказу Господарського суду Миколаївської області не було стягнено боргу у розмірі 863234,83 грн. з боржника (позивач) на користь стягувача (ТОВ Українська гірничо-металургійна компанія ), що свідчить про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору.

Враховуючи відсутність підстав для стягнення виконавчого збору, суд апеляційної інстанції дійшов до висновків, що постанова про арешт майна є похідною від стягнення з позивача виконавчого збору, яке є безпідставним, а тому і дана постанова від 22 листопада 2018 року про арешт майна не може вважатись законною. З наведених обставин є протиправним і поновлення виконавчого провадження ВП №20071708, оскільки підстав для стягнення виконавчого збору не має.

Проте під час знаходження справи на розгляді у П`ятому апеляційному адміністративному суді, Відповідачем-1 постановою від 12.02.2019 року в рамках поновленого виконавчого провадження № 20071708 було накладено арешт на грошові кошти позивача в установі банку, а 23.04.2019 р. з поточного рахунку позивача було списано 86323,48 грн., що підтверджено органом ДВС у відзиві та його представником у судовому засіданні.

Позивач звернувся до Відповідача-1 з листом вих. № П-49 від 07.08.2019 р., в якому, по силаючись на встановлену судом протиправність дій з поновлення виконавчого провадження та відсутність підстав для стягнення виконавчого збору, просив негайно здійснити дії щодо повернення неправомірно списаних грошових коштів ТОВ "Миколаївпромстальконструкція".

Враховуючи, що листом вих. № 53952 від 14.08.2019 відповідач-1 повідомив про відсутність, на його думку, підстав для повернення виконавчого збору, позивач звернувся з позовом до суду господарської юрисдикції з метою відшкодування безпідставно стягнутої за постановою державного виконавця суми виконавчого збору згідно приписів ст. 1212 ЦК України.

Встановивши обставини справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог з огляду на наступне.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином суд вважає, що встановлені постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року у справі № 400/3176/18 факти відсутності підстав для стягнення виконавчого збору, незаконності постанови від 22 листопада 2018 року (виконавче провадження № 20071708) про арешт майна, протиправності дій щодо поновлення виконавчого провадження ВП №20071708 є преюдиційними у розумінні статті 75 Господарського процесуального кодексу України та повторного доведення в межах розгляду справи № 915/1976/19 не потребують.

При цьому, під час знаходження справи № 400/3176/18 на розгляді у П`ятому апеляційному адміністративному суді, Відповідачем-1 постановою від 12.02.2019 року в рамках поновленого виконавчого провадження № 20071708 було накладено арешт на грошові кошти позивача в установі банку, а 23.04.2019 р. з поточного рахунку позивача було списано 86323,48 грн. Як свідчать надані до суду копії реєстру від 24.04.2019 та платіжного доручення № 4505 від 25.04.2019 кошти, стягнуті за виконавчим провадженням № 20071708 у сумі 86323,48 грн були перераховані до бюджету.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи встановлені постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року у справі № 400/3176/18 факти відсутності підстав для стягнення виконавчого збору та протиправності дій відповідача - 1 щодо поновлення виконавчого провадження ВП №20071708, суд доходить до висновку про безпідставне стягнення та збереження коштів за виконавчим провадженням № 20071708 у сумі 86323,48 грн виконавчого збору.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. (ч. 4 ст. 27 Закону)

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення з відповідною вимогою до відповідача) повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснює Казначейство України.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та мі сцевих бюджетів, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 р. за № 1650/24182 (далі - Порядок), положення якого встановлюють порядок взаємодії державних ор ганів між собою.

Відповідно до пункту 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бю джету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням ор ганів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення, яким у цьому спорі виступає відповідний орган Державної виконавчої служби України.

Зазначена позиція вирішення аналогічних спорів викладена постанові Великої палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16.

У відповідності до викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 висновків у спорах про повернення помилково або надміру сплачених сум виконавчого збору спірні суми мають стягуватись з Державного бюджету України. 7.2. Резолютивні частини рішень у вказаних спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновків про обґрунтованість заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромстальконструкція» (вул. Лягіна, 11, м. Миколаїв, 54001, а/с 137, код 33189119) грошові кошти в розмірі 86323,48 грн/

3. Cтягнути з Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ідент.код 34993225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромстальконструкція» (вул. Лягіна, 11, м. Миколаїв, 54001, а/с 137, код 33189119) 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний: 13 березня 2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко