Рішення

від 02.03.2020 по справі 927/927/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/927/19

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

здійснив за правилами спрощеного позовного провадження розгляд справи № 927/927/19

за позовом : Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів,

вул. В.Дрозда, 19, м. Чернігів, 14007;

до відповідача: Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,

вул. Танкістів, 11, смт. Гончарівськ, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15558;

про стягнення 1 094 983,84 грн збитків;

за участю представників сторін:

від позивача: Смаль Я.Г., дов. № 24 від 08.01.2020;

від відповідача: Огородник Ю.О., посв. № 226 від 04.02.2011, адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Позивач Квартирно-експлуатаціний відділ м. Чернігова, звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про стягнення з відповідача 1 094 983,84 грн збитків.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.01.2020, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, заперечень на відзив.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 08.01.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2020 підготовче засідання у справі № 927/927/19 призначено на 03.02.2020 на 12 год.00 хв.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400047167410 (позивач), №1400047167428 (відповідач).

У судовому засіданні 03.02.2020 суд протокольно постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів до 10.03.2020 та про відкладення підготовчого засідання до 12.02.2020.

У судовому засіданні 12.02.2020 суд протокольно постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.03.2020.

У судовому засіданні 03.03.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення норм чинного законодавства відповідачем не відшкодована різниця в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, які надавалися позивачем населенню та іншим споживачам протягом 2017-2018 років.

23.12.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов № 939 від 20.12.2019, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечує.

Так, відповідач зазначає, що листи № 2581/1 від 12.12.2016, № 262 від 30.01.2017 від КЕВ м. Чернігів до відповідача не надходили.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем порушено порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності.

Позивач підтвердив факт отримання від відповідача відзиву на позов.

Враховуючи те, що відповідачем відзив на позов подано вчасно, останній приймається судом до розгляду.

Позивач відповіді на відзив не надав.

У підготовчому засіданні 03.02.2020 представником позивача подана заява про поновлення строку на подання додаткових доказів (документів) до матеріалів справи у зв`язку з виникненням потреби їх подачі тільки після надання відповідачем відзиву на позов.

Суд, з урахуванням положень ч.8 ст. 80 та ч.1 ст. 119 ГПК України, вважає за можливе поновити пропущений позивачем строк для подання доказів.

За таких обставин, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для подання доказів підлягає задоволенню.

Документи долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 12.02.2020 представником позивача подано клопотання про долучення документів, а саме: копії виписки по рахункам, копії платіжного доручення № 385 від 26.03.2019, копії листа № 244 від 22.03.2019 для долучення до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 12.02.2020 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: лист КЕВ щодо коштів на програму фінансування підтримки та поліпшення матеріально-технічного забезпечення КЕВ, копію рішення Гончарівської селищної ради від 28.01.2019, копію Програми фінансової підтримки та поліпшення матеріально-технічного забезпечення КЕВ м. Чернігів, копію платіжного доручення № 497 від 14.03.2019.

З урахуванням того, що дані клопотання подані позивачем та відповідачем з пропуском строку для подання доказів, клопотання про поновлення пропущеного строку сторонами не заявлялись, суд з урахуванням положень ч.8 ст. 80 ГПК України не приймає подані документи в якості доказів у справі.

Подані сторонами документи долучені до матеріалів справи.

03.03.2020 представником подано клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 3,4,8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Крім того, частиною 2 статті 207 ГПК України передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідач не обґрунтував поважність причин пропуску строку для подання доказів, а також не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 80, 207 ГПК України суд залишає без розгляду клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи.

Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: встановлення фактів неправомірних дій бездіяльності органу місцевого самоврядування, наявність шкоди, причинний зв`язок між неправомірними діями, бездіяльністю органу місцевого самоврядування і заподіяною ним шкодою позивачу.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано:

- лист № 2582/1 від 12.12.2016,

- лист № 262 від 30.01.2017,

- акт ревізії № 08-24/03 від 26.04.2018,

- довідку зустрічної звірки № 08-31/17-з від 20.04.2018,

- рішення Виконавчого комітету Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 106 від 30.12.2014,

- розрахунок базових тарифів на водопостачання та водовідведення,

- лист № 1247 від 22.05.2018,

- лист № 527 від 27.07.2018 № 527,

- рішення Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 22.06.2018,

- розрахунок (калькуляцію) собівартості стічних вод та собівартості води.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень надає:

- відзив на позов,

- копію сторінок журналу вхідної кореспонденції.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів (далі КЕВ м. Чернігів) є державною установою, яка створена Міністерством оборони України з метою здійснення квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, навчальних закладів, установ, організацій, що дислокуються в межах її відповідальності.

КЕВ м. Чернігів у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, зокрема, Законом України «Про збройні сили України», нормативними актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами, директивами Міністерства оборони України та начальника Генерального штабу ЗСУ, розпорядженнями заступників Міністра оборони України, наказами, розпорядженнями та дорученнями начальника Головного Квартирно-експлуатаційного управління, іншими нормативно-правовими актами та Положенням про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів, затвердженим начальником Північного територіального Квартирно-експлуатаційного управління від 16.04.2019 № 50.

Положенням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів передбачено, що до основних покладених на КЕВ м. Чернігів завдань, відносяться, зокрема, але не виключно, забезпечення військових частин, установ, організацій енергоносіями, комунальними послугами, котельним паливом, пожежним майном, обладнанням, меблями, казарменим інвентарем, комунальною технікою, будівельними матеріалами та іншим майном, необхідним для потреб експлуатації та ремонту фондів, відповідно до класифікації видатків за кошторисом Міністерства оборони України.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб`єкта господарської діяльності Збройних Сил України, виданого Департаментом фінансів Міністерства оборони України від 23.11.2015 за реєстраційним № 768, одним із видів господарської діяльності КЕВ м. Чернігів є надання на платній основі послуг з водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам на території смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області.

На підставі ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення, виданої Чернігівською обласною державною адміністрацією, серії АЕ № 263851 від 13.01.2014 та Свідоцтва № 768 від 23.11.2015 КЕВ м. Чернігів надає на платній основі послуги з водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам на території смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області.

Оплата за послуги з водопостачання та водовідведення, яка здійснюється населенням та іншими споживачами (юридичними особами) смт. Гончарівське зараховується до складу доходів спеціального фонду від господарської діяльності КЕВ м. Чернігів.

30.12.2014 рішенням Виконавчого комітету Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області №106 «Про погодження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для населення, бюджетних установ та інших платних споживачів в смт. Гончарівське» погоджено тарифи на послуги, які надаються КЕВ м. Чернігів для населення:

- з централізованого водопостачання за 1 м куб. з ПДВ 2,85 грн,

- з централізованого водовідведення за 1 м куб.з ПДВ 1,83 грн.

Бюджетні установи, суб`єкти господарювання, інші споживачі:

- з централізованого водопостачання за 1 м куб. з ПДВ 3,70 грн,

- з централізованого водовідведення за 1 м куб.з ПДВ 4,90 грн.

Дані тарифи набувають чинності з 01 лютого 2015 року.

Відповідно до п. 7 «Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 КЕВ м. Чернігів було здійснено перерахунок тарифу, згідно з яким собівартість 1 м куб. води на 2017 рік склала 4,7168 грн. собівартість перекачки 1 м куб. стічних вод 8,1927 грн.

12.12.2016 та 30.01.2017 позивач звернувся до відповідача з листами за № 2581/1 та № 262 відповідно, з плановими калькуляціями собівартості водопостачання та водовідведення на 2017 рік, для встановлення (затвердження) нових тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Докази направлення вказаних листів суду не надано. Позивач зазначив, що вказані докази були знищені, про що було зазначено в актах про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню, затверджених Начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів від 25.01.2018, від 22.01.2019 (а.с.170-189 т.1).

З 20.02.2018 по 26.04.2018 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено ревізію з окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Чернігів, за період з 01.01.2016 по 30.01.2018.

За результатами ревізії Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено акт № 08-24/03 від 26.04.2018.

В ході ревізії було з`ясовано, що вартість послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються населенню та іншим споживачам (юридичним особам) на території смт. Гончарівське, оплачена споживачами за тарифами, затвердженими Гончарівською селищною радою, які не забезпечують відшкодування фактично понесених витрат КЕВ м. Чернігів і є значно нижчі від розрахункової собівартості наданих послуг.

Крім того, за результатами проведення планової ревізії окремих питань фінансової господарської діяльності КЕВ м. Чернігів за період з 01.01.2016 по 31.01.2018 встановлено, що селищною радою відшкодування різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, що надавались КЕВ м. Чернігів споживачам на території смт. Гончарівське, не проводилось, кошти на відповідну мету з місцевого бюджету не виділялись, КЕВ м. Чернігів за період з 01.01.2017 по 31.01.2018 проведено реалізацію послуг, які надаються на платній основі за заниженою вартістю, що в свою чергу зумовило недоотримання доходів спеціальним фондом кошторису на загальну суму 1 094 983,84 грн, а саме: за 2017 рік 1 019 163,78 грн, за січень 2018 року 75 226,06 грн.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова за період з 01.01.2016 по 31.01.2018 в Гончарівській селищній раді проведено зустрічну звірку, за результатами якої складено довідку № 08-31/17-з від 20.04.2018.

За результатами зустрічної звірки встановлено, що ціни на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються КЕВ м. Чернігів споживачам на території смт. Гончарівське, затверджені рішенням виконавчого комітету Селищної ради від 30.12.2014 № 106 «Про затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для населення, бюджетних установ та інших палатних споживачів в смт. Гончарівське», а саме: з централізованого водопостачання за 1 м куб. з ПДВ 2,85 грн (для населення) та 3,70 грн (для бюджетних установ, суб`єктів господарювання, інших споживачів); з централізованого водовідведення за 1 м куб. з ПДВ 1,83 грн (для населення) та 4,90 грн (для бюджетних установ, суб`єктів господарювання, інших споживачів).

Станом на момент проведення зустрічної звірки рішення виконавчого комітету селищної ради від 30.12.2014 № 106 «Про затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для населення, бюджетних установ та інших палатних споживачів в смт. Гончарівське» було чинне, інших рішень щодо встановлення нових тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення селищною радою не приймались, зміни до діючого рішення не вносились.

Крім того, за результатами зустрічної звірки зазначено:

- за період з 01.01.2016 по 31.01.2018 між Гончарівською селищною радою та КЕВ м. Чернігів договори про організацію взаєморозрахунків для проведення відшкодування різниці між фактичною вартістю послуги з водопостачання та водовідведення та затвердженим тарифом не укладались та довідка, що підтверджує наявність у КЕВ м. Чернігів розрахунків дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) з погашення різниці між фактичною вартістю послуги з водопостачання та водовідведення та затвердженим тарифом, до селищної ради не надавались;

- бюджетні програми стосовно відшкодування органами місцевого самоврядування КЕВ м. Чернігів різниці в тарифах по послугах з водопостачання та водовідведення селищною радою за період з 01.01.2016 по 31.01.2018 не приймались;

- при розрахунку потреби до кошторису на 2016-2018 роки селищною радою видатки на відшкодування органами місцевого самоврядування КЕВ м. Чернігів різниці в тарифах по послугах з водопостачання та водовідведення не планувались, та відповідно не здійснювались.

22.05.2018 листом № 1247 позивач звернувся до відповідача з вимогою про вжиття заходів та відшкодування різниці в тарифах в сумі 1 094 389,84 грн в термін до 13.06.2018.

Листом № 527 від 27.07.2018 Гончарівська селищна рада направила а КЕВ м. Чернігів рішення від 22.06.2018 «Про розгляд листа начальника КЕВ м. Чернігів щодо відшкодування різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення населення та іншим споживачам (юридичним особам)» відповідно до якого вирішено повідомити КЕВ м. Чернігів про те, що в селищному бюджеті не заплановані кошти на відшкодування різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення населення та іншим споживачам (юридичним особам).

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невідшкодуванням відповідачем різниці в тарифах на водопостачання та водовідведення за період: січень-грудень 2017 року та січень 2018 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Приписами статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.

Згідно із статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Так, зокрема, предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій (стаття 8 Закону України "Про природні монополії").

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації) (частина 2 статті 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення").

Відповідно до частини 4 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов`язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету. Спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.

Cистемний аналіз частини 4 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та наведених норм дає підстави для висновку про те, що лише у випадку затвердження економічно необґрунтованих тарифів, відповідні органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є факти неправомірних дій бездіяльності органу місцевого самоврядування, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями, бездіяльністю органу місцевого самоврядування і заподіяною ним шкодою. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків.

Стягнення збитків є одним із способів відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що всупереч наведеним нормам, позивач не надав суду належних доказів та не довів бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення щодо зміни тарифів за період 2017 року та січень 2018 року. Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що дане рішення визнано в установленому порядку недійсним або оскаржувалось Позивачем щодо зміни встановлених тарифів за спірний період (2017 рік, січень 2018 року) відповідно до ч. 9 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Зі змісту частини 7 ст. 23 ГК України випливає, що спори про поновлення порушених прав суб`єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Доводи Позивача про звернення до Відповідача з листами про зміну тарифів не приймаються судом до уваги, оскільки не доводять факту дотримання позивачем порядку звернення/оскарження рішення Відповідача щодо встановлення/зміни тарифів.

Суд також не приймає як докази акт ревізії № 08-24/03 від 26.04.2018 складений Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області та довідку зустрічної звірки № 08-31/17-з від 20.04.2018, проведеної в Гончарівській селищній раді Чернігівського району Чернігівської області, оскільки останні не є первинними документами, які підтверджують вчинення Позивачем дій, направлених на заміну у 2017 році та січні 2018 року встановлених Відповідачем тарифів з 2014 року.

Суд зазначає, що акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки. За своєю правовою природою акт перевірки (аудиту, ревізії) не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись судом як підстава виникнення обов`язку відповідача для відшкодування збитків Позивачу.

Інші посилання позивача також є безпідставні, судом до уваги не приймаються і спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 1 094 983,83грн збитків з компенсації різниці у тарифах є неправомірними і не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до приписів ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження надання правничої допомоги до матеріалів справи додано розрахунок суми винагороди за надану правову допомогу від 11.02.2020, копію платіжного доручення від 25.02.2020.

Відповідно до поданого відповідачем розрахунку суми винагороди за надану правову допомогу від 11.02.2020, адвокатом Огородник Юлією Олександрівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в Чернігівській області № 266 від 04.02.2011, згідно з договором на послуги з надання правової допомоги від 11.02.2020, надає правову допомогу Гончарівській селищній раді Чернігівського району Чернігівської області в Господарському суді Чернігівської області по справі № 927/927/19 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про стягнення заборгованості з різниці в тарифах, в такому обсязі: ознайомлення з матеріалами справи № 927/927/19 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області та вироблення правової позиції по справі тривалість 2 години, вартість за 1 годину 500 грн, сума 1 000 грн; участь у судових засіданнях по справі № 927/927/19 в Господарському суді Чернігівської області - тривалість 4 години (2 засідання), вартість 1 години 1 000 грн, сума 4 000 грн. Всього 5 000 грн.

Розрахунок суми винагороди підписано адвокатом Огородник Ю.О. та селищним головою Гончарівської селищної ради та скріплений печаткою останньої. Зауваження та заперечення відсутні.

Відповідно до платіжного доручення від 25.02.2020 Гончарівською селищною радою сплачено 5 000 грн за послуги з надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).

Так, суд звертає увагу, що відповідно до наданого відповідачем Розрахунку суми винагороди на правову допомогу до наданих послуг адвоката включено участь у судових засіданнях: кількість годин 4 (2 засідання), вартість години 1 000 грн, всього 4 000,00 грн.

При розгляді справи № 927/944/19 за участю адвоката Огородник Ю.О. відбулося 2 судових засідання, загальна тривалість яких була 2 години, що підтверджується протоколами судових засідань від 12.02.2020 (а.с.236 т.1), від 03.03.2020 (а.с. 73 м.2).

Таким чином, відповідачем доведено та матеріалами справи підтверджені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000 грн, а саме за: ознайомлення з матеріалами справи № 927/927/19, вироблення правової позиції по справі, участь у судових засіданнях (із розрахунку 2 судових засідань тривалістю 2 години).

За таких обставин, судові витрати на професійну правничу допомогу, належні до стягнення становлять 3 000 грн.

В решті 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката вимоги відповідача задоволенню не підлягають.

Частиною 4 статті 129 ГПК України передбачено, що судові витрати, пов`язанні з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір в сумі 16 424,76 грн покладається на позивача, крім того, з позивача підлягає стягненню на користь відповідача 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, код 08351733 до Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, код 03081565 про стягнення 1 094 983,84 грн збитків відмовити.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, вул. В.Дрозда, 19, м. Чернігів, 14007, код 08351733 на користь Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Танкістів, 11, смт. Гончарівськ, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15558, код 03081565, 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2020.

Суддя М.П. Ноувен