Постанова

від 03.03.2020 по справі 923/1506/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/1506/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Озерчук М. М.

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 (Аленін О.Ю. - головуючий, судді: Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.)

та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 (суддя Пригуза П.Д.)

у справі № 923/1506/15

за заявою Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

до Публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537"

про банкрутство

Учасники справи:

представник Новокаховської ОДПІ - не з`явився;

представник ПАТ "Бериславське АТП 16537" - Мітяєв С. В., Акопян Г. Г. (ліквідатор);

представник ПАТ "Дельта Банк" - Рішко Н. І. (адв.);

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2019 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до Господарського суду Херсонської області в межах справи № 923/1506/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" (далі - ПАТ "Бериславське АТП 16537") із заявою, в якій просило визнати його заставним кредитором у справі на суму 23.696.425,92 грн, як забезпеченими майном боржника.

1.2. Вимоги заяви обґрунтовані наступним:

- між ПАТ "Кредитпромбанк" та фізичними особами (48 осіб) укладено кредитні договори;

- 22.11.2007 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Бериславське АТП 16537" на виконання умов кредитних договорів, боржниками за якими є фізичні особи, укладено Договір застави № 49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під № 1015 та посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області;

- 20.05.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 1134, за умовами якого до АТ "Дельта Банк" переходять активи ТОВ "Кредитпромбанк", права вимог до позичальників ПАТ "Кредитпромбанк", які виникають з кредитних договорів (з усіма змінами та доповненнями до них), у зв`язку із заміною кредитора на АТ "Дельта Банк", у тому числі відбулося право відступлення за кредитним договором №08.3/47/07-А від 18.05.2007 (з усіма змінами та доповненнями до нього) та договорами забезпечення;

- оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора. У результаті укладення вказаного вище договору купівлі-продажу, кредитором у зобов`язанні, що є предметом розгляду даного господарського спору, стало ПАТ "Дельта Банк", яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги;

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2019, в задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю її вимог.

2.2. Висновок судів мотивований наступним:

- вимоги ПАТ Дельта Банк" не підтверджені заставою майна боржника, отже ПАТ "Бериславське АТП 16537" не є майновим поручителем та не відповідає за зобов`язаннями фізичних осіб;

- відповідно до кредитних договорів з фізичним особами в забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальниками в заставу були надані автотранспортні засоби, що належали позичальникам на праві власності. Додатково, за належне виконання фізичними особами кредитних зобов`язань поручився громадянин ОСОБА_1 (який на той час був керівником боржника ПАТ "Бериславське АТП 16537), який уклав договір поруки з ПАТ "Кредитпромбанк". Відтак, договір поруки був укладений з фізичною особою ОСОБА_1 , а не з юридичною особою-боржником ПАТ "Бериславське АТП 16537", про що також свідчать долучені до справи рішення Бериславського районного суду Херсонської області про стягнення заборгованості безпосередньо із боржників-фізичних осіб одноосібно та солідарно разом з поручителем ОСОБА_1 ;

2.3. У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви про визнання вимог ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції залишив без задоволення заяву про залучення фізичних осіб до участі у справі як третіх осіб.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

3.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.04.2016 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Бериславське АТП 16537", введено процедуру розпорядження майном боржника.

3.2. Ухвалою від 28.07.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги наступних кредиторів:

- Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - 7971,98 грн - 6 черга, судові витрати 2756 грн - 1 черга;

- Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області - 1627531,46 грн, у тому числі 1299062,50 грн - 2 черга, 139935,71 грн - 3 черга, 188533,25 грн - 6 черга та судові витрати 2756 грн - 1 черга;

- ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" - 32619,03 грн, з яких 28744,80 грн - 4 черга, 3874,23 грн - 6 черга, 2756 грн судові витрати - 1 черга;

- ПАТ "Кредобанк" - 691503,86 грн, у тому числі 520141 грн - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 139630,03 грн - 4 черга, 31732,83 грн - 6 черга, судові витрати 2756 грн - 1 черга;

- ПАТ "Дельта Банк" - 6.613.560,33 грн, у тому числі: 5.361.497 грн - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна; 1.252.063,33 грн - 4 черга, судові витрати 2.756 грн - 1 черга. Решта вимог в сумі 2.886.023,06 грн судом відхилена (відсотки - позовна давність);

Вимоги кредиторів ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в сумі 1613,92 грн., ПАТ "Дельта Банк" в сумі 2886023,06 грн., ПАТ "Кредобанк" в сумі 289408,31 грн. відхилені.

3.3. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 змінено, а саме визнано вимоги АТ "Дельта Банк" в розмірі 6.297.943,89 грн, у тому числі 5.361.497 грн - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 936.446,89 грн - 4 черга, судові витрати 2.756 грн - 1 черга. Відхилено 3.201.639,5 грн (відсотки - позовна давність).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (в частині розгляду грошових вимог АТ "Дельта Банк") у справі № 923/1506/15 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 визнано вимоги в розмірі, що зазначений в виконавчому написі вчиненому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.11.2008 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на суму 6.926.980,40 грн, з яких 5.000.000,00 грн основного боргу, 1.297.943,89 грн процентів за користування кредитом та 629.036,63 грн пені.

3.4. 06.05.2019 ПАТ "Дельта Банк" подано до суду заяву про визнання його заставним кредитором на загальну суму 23.696.425,92 грн, підставою виникнення яких є кредитні договори укладені між ПАТ "Кредитпромбанк" та фізичними особами (44 особи), а боржник ПАТ "Бериславське АТП 16537" є майновим поручителем за наведеними заявником договорами. ПАТ "Дельта Банк" є правонаступником всіх майнових прав первісного кредитора ПАТ "Кредитпромбанк" на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 20.05.2013, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 1134.

За твердженням заявника, на виконання умов кредитних договорів, боржниками за якими є фізичні особи, укладено Договір застави № 49.8/04/1139/07, зареєстрований в реєстрі під № 1015 та посвідчений Мікуровою Л. Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

3.5. За клопотанням ПАТ "Дельта Банк" місцевий господарський суд ухвалами від 22.05.2019 та 23.07.2019 витребував у Державного нотаріуса Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області Мікурової Л. Ю. та Державного нотаріального архіву м. Херсону належним чином завірену копію договору застави від 22.11.2007 № 49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під № 1015, посвідчений Мікуровою Л. Ю. державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

13.06.2019 від Державного нотаріального архіву м. Херсону надійшла відповідь про відсутність в архіві договору застави від 22.11.2007 за реєстровим № 1015, посвідченого Бериславською державною нотаріальною конторою Херсонської області, просили надати більш точну інформацію стосовно даного договору.

Державним нотаріальним архівом м. Херсону 02.09.2019 надіслано на адресу суду єдиний наявний договір застави, а саме: укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є АТ "Дельта Банк") та ПАТ "Бериславське АТП 16537" Іпотечний договір № 49.8/04/1139/07 від 11.05.2007, предметом якого є об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в реєстрі під № 1015 посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори.

Ліквідатор надав суду витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22.08.2019, відповідно до якого обтяжень за боржником - ПАТ "Бериславське АТП 16537" не встановлено.

3.6. Ліквідатор надав суду пояснення, згідно з якими:

- між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Бериславське АТП 16537" укладено Іпотечний договір № 49.8/04/1139/07 від 11.05.2007, предметом якого є об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в реєстрі під № 1015 посвідчений Мікуровою Л. Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори;

- АТ "Дельта Банк" зазначає реєстраційним номером Договору застави такий же, як і реєстраційний номер Іпотечного договору, а саме: 1015, який також посвідчений Мікуровою Л.Ю. державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори. Номер Договору застави та Іпотечного договору співпадає, а саме: 49.8/04/1139/07. Відмінність в двох договорах становить лише дата, а саме: Договір застави від 22.11.2007, а Іпотечний договір від 11.05.2007;

- вказаний Іпотечний договір забезпечує грошові вимоги АТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 48.8/04/200-К від 11.05.2007, зокрема за яким виникла заборгованість ПАТ "Бериславське АТП 16537" перед АТ "Дельта Банк" в сумі 6.926.980,40 грн та вже включена в реєстр вимог кредиторів ПАТ "Бериславське АТП 16537", про що винесено ухвалу місцевим господарським судом від 20.02.2017 у справі № 923/1506/15.

3.7. ПАТ "Дельта Банк" не надано доказів на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором застави від 22.11.2007 № 13/15/302/07-А.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 05.02.2020 ПАТ "Дельта Банк" подало касаційну скаргу, в якій просило (з урахуванням заяви вих.№23.1/2667 від 25.02.2020) скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019, направити справу № 923/1506/15 за заявою заставного кредитора АТ "Дельта Банк" від 02.05.2019 № 23.1/2886 на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. У період з березня по липень 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є АТ "Дельта Банк", та 44 фізичними особами було укладено 48 кредитних договорів, на виконання яких між ВАТ "Кредитпромбанк" (заставодержатель) та ПАТ "Бориславське АТП 16537" (заставодавець) було укладено договір застави від 22.11.2007 № 13/15/З02/07-А.

Підтвердженням укладання вказаного договору застави та спростуванням висновків судів попередніх інстанцій про укладення договору поруки тільки зі ОСОБА_1 , є додаткові угоди до вищезгаданих 48-ми кредитних договорів, якими пункт 1.7 цих кредитних договорів викладено у редакції, що містить посилання на договір застави № 13/15/З02/07-А від 22.11.2007 з ВАТ "Бориславське АТП 16537".

5.2. АТ "Дельта Банк" надало місцевому господарському суду належні та допустимі докази на підтвердження заявлених кредиторських вимог у розмірі 23.696.425,92 грн.

5.3. АТ "Дельта Банк" зверталося до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі 44 фізичних осіб, з якими укладені кредитні договори, у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні боржника, оскільки ПАТ "Бориславське АТП 16537" є майновим поручителем, а основними позичальниками за 48 кредитними договорами є згадані 44 фізичні особи, на права та обов`язки яких вплине рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1506/15. Однак всупереч вимог ч.1 ст. 555 ЦК України, ч.2 ст. 50 та ст. 182 ГПК України клопотання залишено без задоволення.

6. Узагальнені доводи інших учасників щодо касаційної скарги

6.1. Ліквідатор ВАТ "Бориславське АТП 16537" арбітражний керуючий Акопян Г. Г. у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін як таку, що ухвалена з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Скаржником не надано доказів на спростування висновків судів попередніх інстанції, зокрема, не надано договору застави, з посиланням на який він обґрунтовує свої вимоги, а також не спростовано відсутність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних записів щодо обтяження транспортних засобів банкрута, які за твердженням скаржника були передані у заставу.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника у справі про банкрутство ПАТ "Бериславське АТП 16537", як таких, що забезпечені майном боржника.

8.2. Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) визначено, що:

- кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

- конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

- поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;

- забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

- грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

8.3. Згідно зі статтею 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Тобто обов`язок доведення наявності вимог до боржника одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.

8.4. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 814/803/17 визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На цій стадії провадження у справі про банкрутство принципи змагальності та диспозитивності проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

Також у справах про банкрутство вирішення спору стосується, крім самого боржника, великого кола осіб - кредиторів боржника, а тому, крім принципу змагальності сторін та диспозитивності, суди повинні керуватися і принципом об`єктивної істини, який полягає в обов`язку суду з`ясувати усі дійсні обставини, пов`язані із спірними правовідносинами, і на їх основі вирішити питання про обсяг вимог кредитора до боржника.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15.

8.5. Як зазначалося вище, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до місцевого господарського суду із заявою, в якій просило визнати його заставним кредитором у справі № 923/1506/15 на суму 23.696.425,92 грн, як забезпеченими майном боржника.

В обґрунтування своїх вимог ПАТ "Дельта Банк" послався на укладені між ПАТ "Кредитпромбанк" та фізичними особами кредитні договори, а також на договір застави № 49.8/04/1139/07 від 22.11.2007, зареєстрований в реєстрі під № 1015 та посвідчений державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області Мікуровою Л. Ю., укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Бериславське АТП 16537" на виконання кредитних договорів.

За договором купівлі-продажу прав вимоги від 20.05.2013, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", до останнього перейшли активи ТОВ "Кредитпромбанк" та права вимог до позичальників ПАТ "Кредитпромбанк", які виникають з кредитних договорів, у зв`язку із заміною кредитора на ПАТ "Дельта Банк".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ані у боржника, ані у ПАТ "Дельта Банк" не виявилося оригіналу або належним чином засвідченої копії договору застави від 22.11.2007.

8.6. Згідно із статтею 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

За клопотанням ПАТ "Дельта Банк" місцевим господарським судом витребувано у Державного нотаріуса Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області Мікурової Л. Ю. та Державного нотаріального архіву м. Херсону належним чином завірену копію договору застави від 22.11.2007 № 49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під № 1015, посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

Згідно з листом Державного нотаріального архіву Херсонської області договору застави від 22.11.2007 за реєстраційним № 1015, посвідченого Бериславською державною нотаріальною конторою, немає.

У відповіді Державного нотаріального архіву м. Херсону від 02.09.2019 на адресу суду надіслано копію запису з реєстру для реєстрації нотаріальних дій державного нотаріусу Бериславської державної нотаріальної контори та копію договору застави від 11.05.2007 за № 1015 (укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є АТ "Дельта Банк") та ПАТ "Бериславське АТП 16537" Іпотечний договір № 49.8/04/1139/07 від 11.05.2007), а також повідомлено, що іншого договору в документах Бериславської державної нотаріальної контори немає.

8.7. В процесі розгляду справи місцевим господарським судом, ПАТ "Дельта Банк" було подано заяву про виправлення описки у зазначенні номеру договору застави від 22.11.2007 саме як № 49.8/04/1139/07 замість правильного № 13/15/З02/07-А.

Вказана заява подана ПАТ "Дельта Банк" вже після звернення до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів та надходження відповідей на запит суду.

Разом з тим заявником не надано доказів вчинення ним дій щодо виправлення допущеної помилки та витребування договору застави від 22.11.2007 № 13/15/302/07-А і суди попередніх інстанцій встановили, що у тексті договорі купівлі-продажу прав вимоги, укладеному між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" та у додатках до нього, де наведено перелік договорів, право вимоги за якими перейшло до ПАТ "Дельта Банк", відсутні відомості (посилання) про договір застави від 22.11.2007 за № 13/15/302/07-А.

8.8. Відповідно до статті 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (частини 3, 4 статті 577 ЦК України).

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначає Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно до статті 11 якого обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22.08.2019 за боржником - ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" обтяжень не встановлено, що не спростовано скаржником.

8.9. Заперечення скаржника проти висновків судів попередніх інстанцій щодо укладення договору поруки лише з громадянином ОСОБА_1 відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що за умовами наданих до заяви скаржника кредитних договорів з фізичним особами в забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальниками в заставу були надані автотранспортні засоби, належні їм на праві власності. Місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що додатково за належне виконання фізичними особами кредитних зобов`язань поручився громадянин ОСОБА_1 , який уклав договір поруки з ПАТ "Кредитпромбанк", про що зокрема свідчать деякі з наданих заявником судові рішення, за якими стягнуто на користь ПАТ "Кредитпромбанк" заборгованість за кредитними договорами з фізичних осіб солідарно з ОСОБА_1 . Судові рішення про стягнення на користь ПАТ "Кредитпромбанк" солідарно з фізичної особи та ПАТ "Бериславське АТП 16537" заборгованості за кредитним договором скаржником не надані.

8.10. Доводи скаржника, викладені у пункті 5.1 цієї постанови, відхиляються колегією суддів, оскільки лише посилання на договір застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А в п.1.7 кредитних договорів (в редакції відповідних додаткових угод до них) за відсутності оригіналу або належним чином засвідченої копії договору застави, не дає змоги встановити предмет та умови договору, а також обсяг зобов`язань, які виникли у боржника у зв`язку з укладенням такого договору.

Твердження скаржника, викладені у п.5.2 цієї постанови, про надання належних та допустимих докази на підтвердження заявлених кредиторських вимог у розмірі 23.696.425,92 грн спростовуються встановленими судами обставинами та наявними у справі доказами.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом вимог частини 1 статті 555 ЦК України, частини 2 статті 50 та статті 182 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання АТ "Дельта Банк" про залучення до участі у справі 44 фізичних осіб, з якими укладені кредитні договори, у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні боржника, відхиляються колегією суддів, оскільки вказане клопотання безпосередньо пов`язане і є похідним від заяви про визнання АТ "Дельта Банк" заставним кредитором у цій справі.

Враховуючи, що в задоволенні заяви АТ "Дельта Банк" суди відмовили, то за таких обставин правові підстави для задоволення вищезгаданого клопотання та залучення третіх осіб до участі у справі були відсутні.

8.11. Згідно зі статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинно бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Вирішуючи питання щодо доказів, суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, надаючи оцінку доказам з точки зору їх належності, тобто спроможності фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, а також допустимості - коли відповідно до законодавства обставини справи повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зміст принципу диспозитивності у господарському судочинстві, закріплений у статті 14 ГПК України, полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власник розсуд.

8.12. З наведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості учасників у справі і гарантує їм право на захист своїх інтересів, надаючи можливість вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Тобто, особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, зокрема, подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються в обґрунтування свої вимог чи заперечень.

Покладеному на заявника (кредитора) обов`язку доведення наявності вимог до боржника з поданням відповідних доказів, що підтверджують ці вимоги кореспондує обов`язок суду з`ясувати усі дійсні обставини, пов`язані із спірними правовідносинами та на їх основі вирішити питання про обсяг вимог кредитора до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що з метою з`ясування обставин, які входять до предмету доказування у цій справі місцевий суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, зокрема як щодо самостійного подання доказів на підтвердження заявлених вимог та заперечень проти них, так і щодо витребування судом доказів за клопотанням учасників у справі у разі неможливості ними самостійно отримати та надати суду необхідні докази.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

8.13. За результатами касаційного перегляду колегією суддів не встановлено порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

Скаржником не спростовано висновку судів попередніх інстанцій про необґрунтованість поданої ним заяви щодо визнання заставним кредитором боржника, а відтак доводи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових рішень.

8.14. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308, статті 309 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити оскаржувані судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду даної справи, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 та ухвала Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 у справі № 923/1506/15 підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційна скарга - без задоволення з покладенням витрат по сплаті судового збору за її подання на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 у справі № 923/1506/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк