Ухвала

від 11.03.2020 по справі 120/531/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

11 березня 2020 р. Справа № 120/531/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Бабія М.С.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву в порядку ст. 379 КАС України у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницького апеляційного суду, апеляційного суду Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду, апеляційного суду Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано наказ № 14/08-03к від 14.01.2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря судового засідання відділу забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області;

зобов`язано апеляційний суд Вінницької області з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого ст. 49-2 КЗпП України та ст. 87 Закону України "Про державну службу", запропонувати та надати ОСОБА_1 іншу роботу, яку вона може виконувати в апеляційному суді Вінницької області та/або Вінницькому апеляційному суді;

зобов`язно апеляційний суд Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу;

в решті позовних вимог відмовлено.

04.12.2019 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчих проваджень № 60936693, 60936722, відкритих на підставі виконачих листів, виданих судом у даній справі. Мотивуючи подану заяву тим, що державним виконавцем протиправно закінчено виконавчі провадження без виконання у зв`язку з припиненням юридичної особи - апеляційного суду Вінницької області. Крім того зазначає, що Вінницький апеляційний суд є правонаступником апеляційного суду Вінницької області та стверджує, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Вінницьким апеляційним судом надано заперечення на заяву про заміну сторони виконавчих проваджень, у якому посилається на норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у яких вказано, що Вінницький апеляційний суд не рахується правонаступником будь-яких юридичних осіб, у тому числі й апеляційного суду Вінницької області. Крім того зазначає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 року, на яку посилається заявниця, не встановлює факту правонаступництва юридичних осіб, а лише стосується спору щодо проходження позивачкою публічної служби.

Заявницею на адресу суду подано заву про винесення окремої ухвали внаслідок умисного невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року, яке набуло законної сили 15.10.2019 року, службовими особами органу судової влади.

В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги зазначені у заявах та просила їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Визначаючись щодо заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд виходив з наступного.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно приписів ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 1 ст. 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно до ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відтак, процесуальним законодавством врегульовано питання заміни сторони виконавчого провадження.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На переконання суду, необхідними передумовами заміни судом сторони виконавчого провадження, є, серед іншого, наявність чинного (не завершеного, не закінченого) виконавчого провадження, у процесі здійснення якого відбулося вибуття сторони, як учасника цього виконавчого провадження, та об`єктивна потреба у заміні сторони з огляду на неможливість подальшого провадження виконавчих дій без такої заміни. При цьому правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його завершення (закінчення).

Так, згідно ст. 15 вказаного Закону, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що задля вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні чи стягувача має існувати саме виконавче провадження, що відкривається на підставі відповідного виконавчого документа, у зв`язку із чим особа може набути статусу сторони у такому виконавчому провадженні.

Однак, як встановлено судом з наявних матеріалів справи, виконавчі провадження № № 60936693, 60936722, 27.01.2020 року закінчено з підстав п. 3 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме припинення юридичної особи апеляційного суду Вінницької області без правонаступництва.

Доказів скасування постанов державного виконавця та відновлення викоонавчого провадження на момент розгляду заяви до суду не надано.

Відсутність виконавчого провадження, а, отже, відсутність і його сторін (стягувач і боржник), виключає можливість вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на можливість застосування судом ч. 4 ст. 379 КАС України.

Положеннм вказаної норми визначено, що застосовуються вони у випадку необхідності заміни боржника або стягувача саме у виконавчому листі та до відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку з цим, суд констатує, що в даному випадку стадія відкриття виконавчого провадження не можлива, оскільки виконавчі провадження закінчені.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, відносно якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, суд позбавлений можливості застосовувати норми ч. 4 ст. 379 КАС України та замінювати стягувача у виконавчому листі.

У даному випадку заявниці слід вирішувати питання про відновлення виконавчих проваджень на підставі ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Стосовно заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу викладених норм прослідковується, що окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті.

На даний час матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали.

Відтак, з огляду на те, що винесення окремої ухвали є правом суду, а не його обов`язком, суд не знаходить підстав для винесення окремої ухвали, а тому вимога позивачки у зазначеній площині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 249, 379 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволення заяв ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчих проваджень та заяви про постановлення окремої ухвали.

Ухвала в частині відмови у заміні сторони виконавчих проваджень набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в частині відмови у постановленні окремої ухвали набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Альчук Максим Петрович