Рішення

від 13.03.2020 по справі 420/6071/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6071/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Животовської Ю.О. (згідно ордеру),

представника відповідача - Тарановського Р.В. (за довіреністю),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом приватного підприємства МОЛ КОМ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 жовтня 2019 року надійшов позов приватного підприємства МОЛ КОМ до ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ДПС в Миколаївській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 26.09.2019 року №000141507.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2019 року даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали. В ухвалі роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (з копією сторонам).

26 листопада 2019 року до суду за вх.№44498/19 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з належним чином оформленим адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (у двох примірниках), у якому позовні вимоги викладені в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.09.2019 р. №000141507 про застосування до приватного підприємства МОЛ КОМ фінансових санкцій в сумі 888918,82 грн.

27 листопада 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву приватного підприємства МОЛ КОМ (вх.№44498/19), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів складено акт від 27.08.2019 р. №0235/14/29/14/42117191, згідно висновку якого під час перевірки встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , із змінами та доповненнями. 02.10.2019 р. позивачем отримано від ГУ ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 р. №000141507, яке позивач вважає протиправним та незаконним. Під час обліку залишків перевіряючими, ПП МОЛ КОМ було отримано товар, що підтверджується видатковими накладними №Ж-00287529 від 16.08.2019 р., №Ж-00287529 від 16.08.2019 р., №ВІВ00022626 від 16.08.2019 р., №ВІВ00022625 від 16.08.2019 р., №60433 від 16.08.2019 р., №ПТБ00140262. Зазначені накладні були надані перевіряючим під час перевірки, однак не були прийняті до уваги. Вказує, що враховуючи специфіку ТМЦ у випадку спливу терміну придатності, товар може повертається на склад ПП МОЛ КОМ для подальшої передачі постачальнику (п.8.3.1.3, 8.3.17 Договору дистриб`юції №23/18Д, між ДП ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА та ПП МОЛ КОМ ; п.8.1. Дистриб`юторського договору №КК-1040 від 25.07.2018 р, укладеного між ТОВ КАНІВСИРТРЕЙД та ПП МОЛ КОМ , п.2.1.5. дистриб`юторського договору №50 від 08.08.2018 р. Зазначений товар у випадку повернення також знаходиться на складі та обліковується на рахунку 28, як й всі інші ТМЦ. Під час фактичної перевірки, податківцями, в зв`язку з формальністю підходу до перевірки, не було встановлено реальну кількість товару, що належить ПП МОЛ КОМ та порядок його обліку. ПП МОЛ КОМ до заперечень на акт перевірки було надані документи, що підтверджують факт належного обліку ТМЦ відповідно до вимог бухгалтерського обліку. Під час перевірки реалізація ТМЦ не проводилася. При цьому, фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону може бути застосована до юридичної особи лише у випадку здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

17 грудня 2019 року до суду від відповідача за вх.№ЕП/9991/19 надійшов відзив на позов (а.с.109-111), у якому відповідач зазначає, що під час перевірки підприємством, всупереч вимогам п.85.2 ст.85 ПКУ, не було надано інформації про укладені договори дистриб`юції Ж23/18Д від 09.08.2018 р. з ДП ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА , №КК-1040 від 25.07.2018 р. з ТОВ КАНІВСИРТРЕЙД , №50 від 08.08.2018 р. з ТОВ ЖИТОМИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ , інформацію про товар, який повертався на склад ПП МОЛ КОМ для подальшої передачі постачальнику та який знаходився на зберіганні ПП МОЛ КОМ , що б дало можливість врахувати таку інформацію в ході перевірки, а саме: не було надано жодних пояснень та бухгалтерських довідок; не надано накладні, заявки на повернення товару, які передбачені умовами договорів дистриб`юції №23/18Д від 09.08.2018 p., №КК-1040 від 25.07.2018 p., №50 від 08.08.2018 p.; не надано договори дистриб`юції укладені з ТОВ КАНІВСИРТРЕЙД , ДП ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА та ТОВ ЖИТОМИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ ; не надано план-схему розміщення ТМЦ, які повертаються у випадку спливу терміну придатності та які зберігаються окремо; не надано оборотно-сальдової відомості по рах. 28. Інформація щодо фактичних залишків ТМЦ надавалася комірниками ПП MOЛ КОМ Грживач Аллою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які безпосередньо приймали участь у знятті фактичних залишків ТМЦ, яким було надано для ознайомлення відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), яка в свою чергу, була перевірена та підписана комірниками без зауважень.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

26 грудня 2019 року до суду від позивача за вх.№49423/19 надійшла відповідь на відзив (а.с.183-186), у якій позивач зазначає, що приймаючи до уваги, що під час обліку залишків перевіряючими, ПП МОЛ КОМ було отримано товар, що підтверджується видатковими накладними №Ж-00287529 від 16.08.2019 р., №Ж-00287529 від 16.08.2019 р., №ВІВ00022626 від 16.08.2019 р., №ВІВ00022625 від 16.08.2019 р., №60433 від 16.08.2019 р., №ПТБ00140262, зазначені документи надані перевіряючим відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, в порядку пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України. Окрім накладних до заперечень до акту позивачем було надано копії договору дистриб`юції №23/18Д від 09.08.2018 р., дистриб`юторського договору №КК-1040 від 25.07.2018 р., дистриб`юторського договору №50 від 08.08.2018 р. Під час зняття фактичних залишків було надано остатки ТМЦ на 201908165314600003972416НК. Позивач вказує, що невідомо, з яких джерел відповідачем було отримано інформацію в графі: залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними бухгалтерського обліку на початок звітної дати, по позиціям: 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 21, 27, 28, 29, 30, 34, 35, 36, 38, 39, 40, 41, 42, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52, 54, 58, 62, 65, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74. В позиції 65 в графі надходження запасів за визначений період перевіряючими зазначено кількість запасів 20 вартістю 433,20 грн., вказана кількість відноситься до іншої позиції, а саме: молоко пастеризоване 2,6% (900 гр.) виробник ВІВАЛЬДІ Д , а залишки надавались по УВТ Молоко Лактель 2,5 (тетра Брик 1 кг) виробник ЛАКТАЛІС УКРАЇНА .

21 січня 2020 року ухвалою суду судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/6071/19 до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року зупинено провадження по справі до одужання представника приватного підприємства МОЛ КОМ .

03 березня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у даній справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у відзиві та обставини, встановлені актом перевірки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що приватне підприємство МОЛ КОМ зареєстроване 07.05.2018 року, взято на облік в контролюючих органах 08.05.2019 року та станом на 16.08.2019 року перебувало на обліку в Київській державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП МОЛ КОМ здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Миколаївській області у період з 16.08.2019 року по 23.08.2019 року на підставі направлень №3330/14-29-01-04-36 та №3329/14-29-01-04-36 від 16.08.2019 року (а.с.117-118), згідно Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг , Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, на підставі наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15.08.2019 року №1854 (а.с.116) проведена фактична перевірка приватного підприємства МОЛ КОМ щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДФС у Миколаївській області складено акт №0235/14/29/14/42117191 від 27.08.2019 року (а.с.19-22), яким встановлено порушення ПП МОЛ КОМ п.12 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами доповненнями.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №000141507 (а.с.12), яким за порушення п.12 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовано до позивача суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 888918,82 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Висновки відповідача в акті перевірки щодо податкового повідомлення-рішення №000141507 від 26 вересня 2019 року обґрунтовані наступним.

В акті перевірки зазначено, що згідно з п.12 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцях їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Перевіркою встановлено ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 444459,41 грн., а саме: за результатами перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) встановлено надлишок товарів у розмірі 243694,46 грн., нестачу товарів у розмірі 200764,95 грн., що є порушенням п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Положення Закону України № 265/95 чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказує на обов`язок суб`єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів та підтвердження права власності на них.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 809/1869/13-а.

Згідно зі ст.20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг може бути застосована, коли особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2015 р. по справі №21-275а14.

Судом встановлено, що 09 серпня 2018 року приватним підприємством МОЛ КОМ (покупець) та дочірнім підприємством ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА (постачальник) укладено договір дистриб`юції №23/18д (а.с.23-29) та підписано протокол розбіжностей до договору дистриб`юції (а.с.30-31), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, вказану у товарно-матеріальних накладних на умовах, визначених цим договором (п.1.1). Покупець зобов`язується проводити ротацію продукції в розрізі терміну його придатності. Забезпечувати повернення із торгових точок продукції, термін придатності якої минув, на склад постачальника (пп.8.3.13). Покупець зобов`язується не реалізовувати продукцію, залишковий строк придатності якої становить не більше 5 днів. Така продукція підлягає обов`язковій утилізації, про що покупець на вимогу постачальника має надавати підтверджуючі документи (пп.8.3.17). Продукція, яка повертається клієнтами покупця, повинна обліковуватись та утилізовуватись під контролем постачальника (п.8.3.19).

25 липня 2018 року ПП МОЛ КОМ (дистриб`ютор) та ТОВ КАНІВСИРТРЕЙД (товариство) укладено дистриб`юторський договір №КК-1040 (а.с.32-39), за умовами якого товариство продає, а дистриб`ютор купує в товариства продукцію та бере на себе зобов`язання до реалізації та організації її збуту межах визначеної території та на умовах, передбачених даним договором (п.2.1). Дистриб`ютор має право повернути товариству отриману фасовану продукцію з ознаками невідповідності виробничого чи реалізаційного походження, а також фасовану продукцію, строк придатності якої закінчився крім випадків, визначених п.8.3 даного договору (п.8.1). Дистриб`ютор має право повернути товариству вагову продукцію з ознаками невідповідності виробничого чи реалізаційного походження, в об`ємі не більше 2% від загального об`єму всієї вагової продукції, доставленої дистриб`ютору у попередньому календарному місяці (п.8.2).

08 серпня 2018 року ТОВ ЖИТОМИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ (товариство) та ПП МОЛ КОМ (дистриб`ютор) укладено дистриб`юторський договір №50 (а.с.40-44), за умовами якого товариство доручає, а дистриб`ютор зобов`язується діяти в комерційних інтересах товариства і здійснювати діяльність по реалізації отриманої за грошові кошти від товариства готової продукції в межах території України в обсягах та на умовах, узгоджених з товариством і визначених в цьому договорі, а також в окремих, порядові-пронумерованих додатках до нього, які після підписання їх обома сторонами є невід`ємними частинами договору (п.1.1). Дистриб`ютор зобов`язаний забезпечити наявність на складі повного асортименту продукції, вказаного у чинній специфікації, яка є додатком до договору та організацію повернення неякісної продукції від торгівельних закладів, поставленої в попередньому місяці (пп.2.1.4).

На підтвердження реальності умов даного договору №50, позивачем до суду надано видаткові накладні №Ж-00287529 від 16.08.2019 року, №Ж-00287649 від 16 серпня 2019 року (а.с.49-50).

Таким чином, аналізуючи умови вищевказаних договорів, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо того, що ПП МОЛКОМ на орендованому складі окрім товарів, призначених для подальшої реалізації також зберігаються товари, повернуті позивачу у зв`язку із закінченням терміну придатності, які підлягають подальшому поверненню контрагентам позивача - постачальникам товару або утилізації.

Відповідачем окрім твердження про те, що до перевірки не було надано вищезазначених договорів, жодним чином вказані доводи позивача не спростовано.

Також позивачем до суду надано докази отримання продукції в день початку перевірки 16.08.2019 року в постачальників:

- ТОВ ВІВАЛЬДІ Д : видаткові накладні №ВІВ00022626 та №ВІВ00022625 від 16.08.2019 року (а.с.51, 52);

- ТОВ КОМО УКРАЇНА : видаткові накладні №60433 та №60436 від 16.08.2019 року (а.с.53, 61-32); товарно-транспортну накладну №00000031603 від 16.08.2019 року (а.с.54, 63-64);

- ТОВ ІНКО-ФУД БЕРДИЧІВ : видаткову накладну №ПТБ00140262 від 15.08.2019 року (а.с.55-59), товарно-транспортну накладну №РПТБ00140262 від 15.08.2019 року (а.с.57-60).

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №0015а/н від 21.05.2018 року (а.с.45-47) та акту передачі нежитлових приміщень (а.с.48) ПП МОЛ КОМ орендує у ТОВ КИП складське приміщення під літерою К-2 площею 6500 м.кв. за адресою: м.Миколаїв, вул.Яворницького Дмитра, 2/2.

Наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року затверджене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044), яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п.2).

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством (п.4).

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХIV від 16.07.1999 року.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що перевіряючим було надано доступ під час перевірки позивача до всіх первинних документів.

Окрім цього, позивачем до Головного управління ДФС у Миколаївській області також надавалась первинна документація по спірних правовідносинах, а саме копії вищевказаних договорів дистриб`юції та копії видаткових накладних по отриманих в день проведення перевірки товарах, під час оскарження позивачем висновків акту фактичної перевірки, що підтверджується копією заперечень (а.с.14-18), які відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення до уваги прийняті не були.

Відповідно до п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідачем у судовому засіданні не заперечувалось, що додані до заперечень на акт перевірки документи були подані з дотриманням терміну, визначеного п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Миколаївській області було надано позивачу запит №1 від 16.08.2019 року Про надання документів , у якому в порушення вищевказаних норм не зазначено, які конкретні документи слід надати позивачу до перевірки для підтвердження відсутності порушень обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.

Суд ставиться критично до посилань Головного управління ДПС в Одеській області на те, що ПП МОЛ КОМ не було надано під час проведення перевірки накладні, заявки на повернення товару та план-схему розміщення ТМЦ, які повертаються на складі ПП МОЛ КОМ , оскільки у вищевказаних договорах дистриб`юції такі документи не передбачені та під час перевірки не витребовувались.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження Головного управління ДПС в Одеській області про порушення ПП МОЛ КОМ п.12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: за результатами перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) встановлено надлишок товарів у розмірі 243694,46 грн., нестачу товарів у розмірі 200764,95 грн., є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. згідно платіжного доручення №5108 від 10 жовтня 2019 року (а.с.4).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства МОЛ КОМ судового збору у розмірі 13333,78 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №5108 від 10 жовтня 2019 року.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства МОЛ КОМ - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.09.2019 року №000141507.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства МОЛ КОМ судовий збір у розмірі 13333,78 грн., сплачений згідно платіжного доручення №5108 від 10 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - приватне підприємство МОЛ КОМ (вул.Люсторфська дорога, буд.140А/2, м.Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 42117191).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 650, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко

.