Рішення

від 02.03.2020 по справі 520/13542/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2020 р. № 520/13542/19

Харківський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представника позивача - Тарасенко О. М.,

представника відповідача - Лютянського М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення №00000510517 від 27.11.2019 р. про застосування штрафних санкцій в сумі1020,00 грн., податкове повідомлення-рішення №00000490517 від 27.11.2019 року про застосування штрафних санкцій у сумі 105831,00 грн., податкове повідомлення-рішення №00000500517 від 27.11.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість зі штрафними санкціями в сумі грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "РАТЬ" зазначило, що жодного порушення податкового законодавства не допускало. На виконання вимог Податкового кодексу України товариством були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, та суть таких операцій, за виключенням документів стосовно взаємовідносин з ТОВ «Птеро Сервіс» (код 41633122) , які були вилучені на підставі рішення суду в рамках кримінального провадження.

Товариство мало взаємовідносини з підприємствами в рамках укладених господарських договорів, зокрема з ТОВ «Птеро Сервіс» (податковий номер 41633122), ТОВ «Унік-Експо» (податковий номер 41787159892), ТОВ «Харків Естейт» (податковий номер 41582052), ТОВ «Альфа Білдінг» (податковий номер 41585708), ТОВ «Аквілія Ком» (код 42078520), ТОВ «Олексія Про» (код 42448356), ТОВ «Ол комерс» (код 42273698). Так, на час укладення господарських договорів, зазначені товариства були зареєстровані як юридичні особа, мали статус платника податків, були на обліку в податковому органі. На час укладення, на договорах та всіх документах маються підписи сторін та печатки, договори включають в себе всі основні та обов`язкові зобов`язання щодо предмету договору, ціни, умов виконання, оплати, реквізити сторін. Складені письмово первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Ці факти підтверджені даними акту перевірки. Отже, здійснені господарські операції в рамках укладених між підприємствами договорів були документально оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Також, зазначені господарські операції відображені у бухгалтерському обліку товариства. За наслідками здійснених господарських операцій ТОВ «Рать» були отримані зареєстровані контрагентами в Єдиному державному реєстрі податкові накладні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. В тексті своїх заперечень відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки при винесенні оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Харківській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями податкового законодавства України.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Відповідно до пункту 7 ст. 243 КАС України ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

На призначену дату представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на зміст обґрунтувань, що викладені у відзиві на позов та додаткових пояснень.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рать» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статус юридичної особи з ідентифікаційним кодом 38159487, та взято на податковий облік як платник податків в органах державної податкової служби від 27.04.2012 р., номер 72441, станом на день складання акту перевірки перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Київське управління, Київська ДПІ (Московський район м.Харкова). Зазначені обставини визнаються сторонами та не потребують доказування.

Так, на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області №1592 від 23.10.2019р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства. За результатами проведення перевірки складено Акт від 06.11.2019 року № 655/20-40-05-17-06/38159487 (надалі Акт). Згідно висновків Акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «РАТЬ»:

« 1. Вимог абз. «а» п. 198.1 , абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1. , п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього на суму 1 804 851,55 грн. В результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 1 699 020,55 грн., завищено від`ємне значення з ПДВ на суму 105 831,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 06-11.2019 року №655/20-40-05-17-06/38159487 прийняті рішення оскаржуємі податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №00000510517 від 27.11.2019 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1020.00 грн.;

-податкове повідомлення-рішення №00000490517 від 27.11.2019 року про застосування штрафних санкцій у сумі 105831,00 грн.;

-податкове повідомлення-рішення №00000500517 від 27.11.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість зі штрафними санкціями.

Непогодившись із висновками акту та винесеними на підставі них податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Так судом встановлено, що ТОВ «Рать» у періоді, що перевірявся, мало господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Птеро Сервіс» (податковий номер 41633122), ТОВ «Унік-Експо» (податковий номер 41787159892), ТОВ «Харків Естейт» (податковий номер 41582052), ТОВ «Альфа Білдінг» (податковий номер 41585708), ТОВ «Аквілія Ком» (код 42078520), ТОВ «Олексія Про» (код 42448356), ТОВ «Ол комерс» (код 42273698).На підставі договору поставки №02/12-15 від 01.12.2015 року ТОВ «Тескомм» (Покупець) придбало у ТОВ «Вітас, ЛТД - 2015» .

Між ТОВ «Рать» та ТОВ «Унік-Експо» укладено договір № 2011-1 від 20.11.2018 р. про закупівлю будівельних матеріалів. Поставка здійснена згідно видаткової накладної № 12 від 22.11.2018 р., оплата за отриманий товар здійснена згідно платіжного доручення №2709 від 17.12.2018 р, Податкова накладна №86 від 22.11.2018 р. (№9264939832 від 28.11.2018 р.), ТТН №Р12 від 22.11.2018 р.

Закупівля будівельних матеріалів здійснена в рамках укладеного договору між позивачем та Військовою частиною №3017 №185/КЄС від 20.11.2018 р. Придбані будівельні матеріали відображені у первинній документації до вказаного договору, а саме: договірній ціні, відомості обсягів робіт, відомості ресурсів, локальному кошторису, розрахунку № 1-1 витрат до договірної ціни, розрахунку № 1-2 загальновиробничих витрат, розрахунку № 5, № 6 довідці про вартість виконаних робіт, акті приймання виконаних робіт, розрахунку 1-2 витрат, відомості ресурсів до акту за листопад 2018 року, розрахунку 1-1 до акту витрат, розрахунку 1-2 витрат, розрахунках 5-6 (кошторисний прибуток).

Між ТОВ «Рать» та ТОВ «Харків Естейт» укладено договір підряду №1511-1 від 15.11.2018 р. про виконання робіт за адресою Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, с.Гута-Селецька, вул. Шевченко, б. 1. Роботи передані згідно актів виконаних робіт від 19.11.2018 р. та 26.11.2018 р., на які виписано податкові накладні № 79 від 26.11.2018 р. (зареєстровано за №9271927319 від 07.12.2018 р.) та №37 від 19.11.2018 р. (зареєстровано в реєстрі за №9270458468 від 04.12.2018 р.)

Розрахунки здійснено згідно платіжних доручень №№ 2800 від 14.02.2019 р. на суму 98000,00 грн., №2792 від 01.02.2019 р. на суму 542700,00 грн., №2777 від 16.01.2019 р. на суму 201900,00 грн.

Отримані роботи в подальшому були передані за договором №05/07-2018 від 20.06.2018 р. ТОВ « Корсунь Еко Енерго». Факт передачі робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 20.11.2018 р. № 113, та № 114 від 27.11.2018 р.

Також , між позивачем та ТОВ «Харків Естейт» було укладено договір 1010-1 від 10.10.2018 р. на виконанні ремонтних робіт за адресою с. Кременне, Могилів-подільського району Вінницької області. Між сторонами підписано договірну ціну, відоміть ресурсів, локальний кошторис № 2-2-1, локальний кошторис 2-1-2, локальний кошторис 2-1-1, розрахунок 1-2. Роботи передані згідно акту приймання-передачі № 1 за листопад 2018 року від 15.11.2018 року. Розрахунок між товариствами здійснено за платіжними дорученнями № 2727 від 20.12.2018 р. на суму 100000,00 грн. та № 2715 від 18.12.2018 р. на суму 462980,33 грн.

Отримані за даним договором роботи передано за договором від 26.06.2018 р. №25/06/01 з ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ВОЛОСЬКИЙ ГОРІХ». В рамках укладеного договору між сторонами укладено додаткову угоду від 20.02.2018 р, довідку про вартість виконаних робіт від 05.11.2018 р. за листопад 2018 р. , акт виконаних робіт № 1 від 05.11.2018 р. за листопад 2018 р., Всього за актом виконано робот на 2417052,00 грн., акт приймання виконаних робіт № 1 за листопад 2018 року від 05.11.2018 р. Факт отримання цих робіт податковим органом не заперечується.

Між ТОВ «Рать» та ТОВ «Харків Естейт» укладено договір № 1010-2 від 10.10.2018 року. Згідно умов договору виконавець - ТОВ «Харків Естейт» виконало роботи на об`єкті «Будівництво сховища жому за адресою адміністративні межі Сельщної сільської ради, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Між сторонами погоджено вартість виконаних робіт згідно довідки, виконані роботи передано згідно акту № 1 за листопад 2018 року від 09.11.2018 року на суму 860114,03 грн. та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2018 року від 12.11.2018 р.; актом № 2 виконаних робіт за листопад 2018 року від 12.11.2018 року на суму 954872,15 грн. відомостью ресурсів до акту № 1 за листопад 2018 року, розрахунком 1-2 загальновиробничих витрат до акту № 1 за листопад 2018 року, приймально-здавальним актом № 1 на передачу основних матеріалів, конструкцій, деталей, актом на витрачені при ремонті матеріали, довідкою про вартість будівельних робіт за листопад 2018 р., актом № 5 приймання будівельних робіт, ведомостью ресурсів до акту № 5 за листопад 2018 року, розрахунком 1-2 до акту № 5, приймально-здавальним актом на матеріали та деталі від 17.10.2018 р., актом на витрачені матеріали від 21.11.2018 р., договірною ціною на будівництво, ведомостью ресурсів та розрахунком 1-2, локальним кошторисом на роботи №02-001-001, довідкою про вартість виконаних робіт за листопад 2018 року від 20.11.2018 р., актом № 4 приймання робіт за листопад 2018 року від 20.11.2018 р., приймально-здавальним актом від 17.10.2018 р., актом приймання-передчі № 3від 15.11.2018 р. з доданими локальними кошторисами, відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних робіт.

За фактом отримання та передачі виконаних робіт (акти приймання-передачі) було оформлено та зареєстровано такі податкові накладні: № 35 від 21.11.2018 р. (№9270793548 від 05.12.2018 р.), ПН №27 від 20.11.2018 р. (№92704453102 від 04.12.2018 р., ) ПН №36 від 15.11.2018 р. (№9263328461 від 27.111.2018 р.,) ПН №26 від 12.11.2018 р. (№9265000213), ПН №25 від 09.11.2018 р. (№9268604501 від 30.11.2018 р.), ПН №24 від 05.11.2018 р. (№9263325542 від 27.11.2018 р.)

Розрахунки проведено в безготівковій формі згідно платіжних доручень №2728 від 21.12.2018 р. на суму 704000,00 грн., №2726 від 19.12.2918 р. на суму 460406,68 грн.

Остаточна оплата здійснена за договором відступлення права вимоги №26091 від 26.09.2019 року на суму 500 000,00 грн. між ТОВ «Харків Естейт» та ТОВ «РЕКСЕЛЬ ГРУП»; договором № 25/09-1 від 25.09.2019 р. між «Харків Естейт» та ТОВ « ЕРДО ГРУП» на суму 1430000,00 грн.; договором від 01.10.2019 року №1101 між «Харків Естейт» та ТОВ «АОТФА ССС» на суму 250000,00 грн.

Отримані за договором № 1010-2 роботи від ТОВ «Харків Естейт» були передані в рамках укладеного договору між ТОВ «Рать» та ТОВ «ЗОРГ БІОГАЗ Україна» №ЗБУ-307 від 11.06.2018 року. На підтвердження між сторонами підписано довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт за листопад 2018 року, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2018 року, відомость ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт.

Факт передачі робіт податковим органом не заперечується.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альфа Білдінг» було укладено договір №2010-1 від 20.10.2018 р. про виготовлення гімнастичного комплексу. Між сторонами було погоджено технічне завдання на виготовлення, підписано протокол погодження ціни, надано технічне завдання з описом вимог щодо спортивного комплексу. Виконані роботи по виготовленню комплексу прийняті згідно акту виконаних робіт №86 від 09.11.2018 року та акту приймання-передачі від 09.11.2018 р. По факту виконаних робіт оформлено та зареєстровано податкову накладну №6 від 09.11.2018 року (№9254723485 від 16.11.2018 року) . Розрахунок проведено в безготівковій формі за платіжним дорученням №2685 від 11.12.2018 року.

Гімнастичний комплекс в подальшому було поставлено за договором №3008-1 від 30.01.2018 р. про поставку спортивного гімнастичного комплексу, укладеного між ТОВ «Рать» та ТОВ «ФОВОРТІ БІЛД». Поставка здійснена для встановлення на території Харківській гімназії № 86 за адресою : Золочівський провулок, 1-й, будинок 3 у м. Харкові та підтверджується первинними документами до даному договору, протоколом погодження ціни від 30.08.2018 р., видатковою накладною № 14 від 09.11.2018 р., актом приймання-передачі до договору від 09.11.2018 року, ТТН № р14 від 09.11.2018 року. Розрахунки за роботи здійснено у безготівковій формі згідно платіжних доручень: №2710 від 17.12.2018 р., № 2697 від 12.12.2018 р., №2696 від 12.12.2018 р., №2649 від 30.11.2019 р. Заборгованість відсутня.

Між позивачем та ТОВ «Альфа Білдінг» 30.09.2018 року було укладено договір № 3009-1 про виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту за адресою адміністративні межі Селищної сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області». Між сторонами було погоджено довідку про вартість виконаних робіт, підписано акт виконаних робіт № 2 та відомість ресурсів до акту № 2 за жовтень 2018 року, розрахунок 1-2 виробничих витрат, договірна ціна, відомість ресурсів, локальний кошторис на будівельні роботи, розрахунок 1-2 витрат, довідка про вартість виконаний будівельних робіт, акт виконаний робіт № 1 за жовтень та відомість ресурсів до акту, розрахунок 1-2 за жовтень, договірна ціна, відомість ресурсів, локальний кошторис, розрахунок 1-2 витрат.

Отримані від ТОВ «Альфа Білдінг» роботи були передані в комплексі робіт за договором, укладеним між ТОВ «Рать» та ТОВ «ЗОРГ БІОГАЗ Україна» №ЗБУ-307 від 11.06.2018 року. За умовами даного договору позивач є підрядником по будівництву комплексу з переробки біомаси в біогаз за адресою адміністративні межі Селищної сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Отримані від ТОВ «Альфа Білдінг» роботи передані за такими документами: додаток № 1-6 до договору від 11.06.2018 р., довідці про вартість будівельних робіт за жовтень 2018 року, акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 р., відомості ресурсів до акту № 2 за жовтень 2018 року., довідці про вартість виконаних робіт за жовтень 2018 р., акті виконаних робіт 2/1 за жовтень 2018 р., відомості ресурсів до акту № 2/1.

Розрахунки між товариствами проведено в безготівковому порядку. Заборгованість відсутня.

Між ТОВ «Рать» та ТОВ «Аквілія Ком» було укладено договір купівлі-продажу №2711-2 від 27.11.2018 р. В рамках договору поставка товару здійснена на підставі видаткових накладних №122 від 28.11.2018 р., № 123 від 29.11.2018 р., №124 від 27.11.2018 р., Оплата за отриманий товар здійснена згідно платіжних доручень №2650 від 03.12.2018 р., №2659 від 04.12.2018 р., №2713 від 18.12.2018 р., №2725 від 19.12.2018 р., №2722 від 19.12.2018 р. Податкові накладні: №100 від 29.11.2018 р. (№9270808055 від 05.12.2018 р.) , №98 від 28.11.2018 р. (№9270809923 від 05.12.2018 р.), № 96 ВІД 27.11.2018 Р. (№9270809797 ВІД 05.12.2018 Р.). В рамках договору оформлено ТТН: №Р123 від 29.11.2018р., №122 від 28.11.2018 р., №Р124 від 27.11.2018 р. перевізника ТОВ «Прем`єр Продукт Україна». Розрахунки проведено в безготівковій формі згідно платіжних доручень: №2711 від 17.12.2018 року, №2650 від 03.12.2018 р., №2659 від 04.12.2018 р. № 2713 від 18.12.2918 р., №2725 від 19.12.2018 р., №2723 від 19.12.2018 р. Розрахунки проведено в безготівковій формі, заборгованість між товариствами відсутня.

Закупівля товару була здійснена в рамках укладеного договору №27-11/1 від 27.11.2018 року між ТОВ «Рать» та Національним меморіальним комплексом І.С. Конева» про проведення ремонтних робіт. Між сторонами було підписано договірна ціна, дефектний акт, довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2018 року, акт приймання виконаних робіт за грудень, розрахунок 1-1- прямив витрат за грудень 2019 року, розрахунок 1-2 загальновиробничих витрат до акту за грудень 2018 року, рахунок № 5 (кошторисний прибуток), рахунок № 6, відомість ресурсів. Товари, що були закуплені у ТОВ «Аквілія Ком», використані саме під час виконання даного договору. Даний факт підтверджено під час перевірки.

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Рать» та ТОВ «Олексія Про» було укладено договір купівлі-продажу № 26/11 від 26.11.2018 р. За даним договором здійснено поставку будівельних матеріалів за видатковими накладними: № 4 від 19.12.2018 р., зареєстрована ПН №104 від 19.12.2018 року (№9295935932 від 04.01.2019 р.), ВН №14 від 18.12.2018 р., ПН№90 від 18.12.2018 р. (№92937044316 від 29.12.2018 р., ВН №11 від 17.12.2018 р., ПН № 75 від 17.12.2018 р. (№9293689568 від 29.12.2018 р.), ВН № 8 від 07.12.2018 р., ПН № 40 від 07.12.2018 р. (№9285162005 від 20.12.2018 р.), ВН №6 від 05.12.2018 р., ПН № 13 від 05.12.2018 р. (№9281961534 від 17.12.2018 р.), ВН № 4 від 04.12.2018 р. ПН № 7 від 04.12.2018 р. (№9281955083 від 17.12.2018 р.), ВН № 128 від 03.12.2018 р. ПН №1 від 03.12.2018 р. (№9280486351 від 14.12.2018 р.), ВН №3 від 03.12.2018 р., ПН № 2 від 03.12.2018 р. (№9281957283 від 17.12.2018 р.).

Транспортування здійснено згідно ТТН №№ Р14 від 18.12.2018 р., Р11 від 17.12.2018 р. Р8 від 07.12.2018 р., Р6 від 05.12.2018 р., Р4 від 04.12.2018 р., Р128 від 03.12.2018 р., Р3 від 03.12.2018 р. Розрахунки проведено в безготівковій формі згідно платіжних доручень №2714 від 18.12.2018 р., №2712 від 17.12.2918 р.

Придбані матеріали в подальшому були використані для виготовлення гімнастичних комплексів згідно з договором №3011-1 від 30.11.2018 року з ТОВ «Олексія Про». За умовами цього договору відповідно до видаткової накладної у переробку № 13 від 03.12.2018 року надано матеріали. Виконані роботи отримано за актом приймання-передачі № 4 від 19.12.2018 року;

За договором №3008-3 від 30.08.2018 року з ТОВ «ФОВОРТІ БІЛД» та видаткової № 26 від 19.12.2018 року здійснено поставку гімнастичних комплексів. В рамках договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 31.01.2018 р. щодо строків дії договору. Поставка здійснена згідно ТТН №Р26 від 19.12.2018 року.

За договором купівлі-продажу №17/12 від 17.12.2018 року поставку товару, що придбано від ТОВ «Олексія про», було здійснено ТОВ «ФАСАД-СЕРВІС» за видатковою накладною № 24 від 21.12.2018 року, видатковою накладною № 25 від 21.12.2018 року.

Отримані від ТОВ «Олексія Про» роботи було в подальшому передано за договором №72/КЕС від 16.07.2018 року, укладеного між ТОВ «Рать» та Військовою частиною НОМЕР_1 щодо капітального ремонту будівлі Казарма № 2 військового містечка № 2 за адресою м. Харків, Помірки, 24. В рамках цього договору між сторонами укладено графік виконання робіт, зведений кошторис вартості об`єкту, погоджено план фінансування, договірну ціну, розрахунки, роботи передані за актами приймання-передачі. Отримані від ТОВ «Олексія Про» роботи є складовою частиною всього комплексу виконаних ТОВ «Рать» робіт за договором №72/КЕС від 16.07.2018 року. Факт передачі цих робіт податковим органом не спростовується.

Між ТОВ «Рать» та ТОВ «Ол Комерс» укладено договір №2502-1 від 25.02.2019 р. про закупівлю товару. Згідно видаткових накладних №14 від 28.02.2019 р., № 13 від 27.02.2019 р. здійснена закупівля будівельних матеріалів. Між товариствами розрахунок не здійснено, перед ТОВ «Ол Комерс» у позивача мається заборгованість у розмірі поставки. Податкова накладна № 75 від 28.02.2019 р. (№9041112850 від 11.03.2019 р.), ПН №74 від 27.02.2019 р. (№9041161199 від 11.03.2019 р.). ТТН №14 від 28.02.2019 р., ТТН від 27.02.2019 р. №Р13

Закуплені за даним договором будівельні матеріали використані для виконання зобов`язань за договором № 05-09/16 від 05.09.2016 р. про закупівлю робіт, укладеного між ТОВ «Рать» та Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради. Закуплені будівельні матеріали відображені в первинній документації до цього договору, а саме довідці про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2019 р., акті приймання виконаних робіт за квітень 2019 р., відомості ресурсів за квітень 2019 р., розрахунку 1-1 витрат до акту за квітень 2019 р., розрахунку 1-2 витрат за квітень 2019 року.

Первинні фінансово-господарьскі документи по взаємовідносинам з ТОВ «Птеро Сервіс» (код 41633122) вилучені на виконання ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2019 року по справі №487/2133/19 та на підставі протоколу про тимчасовий доступ до речей та документів від 27.05.2019 року всі оригінали цих документів вилучені в рамках кримінального провадження №42019000000000463, тому до перевірки не надавались, про що складено відповідні акти.

Дослідивши матеріали справи, суд бере до уваги, що обставини належності оформлення первинних документів, обставини реєстрації складених контрагентом - постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обставини оплати вартості товару контролюючим органом ані в ході проведення перевірки, ані у ході судового засідання не заперечувались.

В ході розгляду справи судом встановлено, що надані позивачем первинні документи не містять дефектів форми, змісту, підстав походження, котрі б у силу приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України позбавляли ці документи юридичної сили і доказовості.

Суд не знаходить підстав для залишення поза увагою того факту, що відносно зазначених договорів контролюючим органом не реалізовувалась управлінська функція згідно з п. 20.1.30 ст. 20 Податкового кодексу України, позов про визнання договору недійсним або про застосування наслідків нікчемного правочину не подавався, а відтак, всі укладені правочини є діючим.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані (зареєстровані) з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставою для включення платником податку - покупцем (отримувачем) товарів/послуг сум податку до складу податкового кредиту є податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;інші документи, визначені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Формування податкового кредиту та витрат підприємства обумовлено придбанням товарів, послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

За змістом норм Податкового кодексу України, зокрема ст. 198, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Така позиція висловлена в рішенні Верховного Суду України Постанова по справі №816/809/17.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Посилання контролюючого органу на наявність інформації щодо контрагентів позивача, які є фігурантами кримінальних проваджень відхилені судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності. Оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Саме така правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17 (адміністративне провадження № К/9901/1349/170).

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) таку правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14

Суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Саме така правова позиція мається у Постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 826/7704/16 (адміністративне провадження № К/9901/38191/18) та від 17 квітня 2018 року по справі № 820/475/17 (адміністративне провадження № К/9901/4907/17).

Формування податкового кредиту та витрат підприємства обумовлено придбанням товарів, послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, що підтверджується наданими до перевірки та долученими до матеріалів справи первинними документами

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Отже, фактичне здійснення господарської операції підтверджується наступним: 1) дією або подією; 2) зміною в структурі активів та зобов`язань або власному капіталі; 3) відомостями про господарську операцію; 4) економічним ефектом (приріст/збиток) у часі.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при творенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов`язків із складення та подання декларації з податку на додану вартість, обов`язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання.

А тому дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність останнього з протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 110 Податкового кодексу України встановлює, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо особи, яка допустила порушення. Ця обставина не є підставою для позбавлення іншого платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічний висновок Європейський суд з прав людини виклав у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02) у рішенні від 09.01.2007 року: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.»

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" (вул. Примерівська, буд. 22А, м. Харків, 61001) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 27.11.2019 року №00000510517; №00000490517 ; №00000500517

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 березня 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова