Рішення

від 04.03.2020 по справі 500/2861/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2861/19

04 березня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника позивача - Цимбали І.З., представника відповідача - Сторчак О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправним і скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальності Підгаєцька будівельна компанія (далі - позивач, ТОВ Підгаєцька будівельна компанія ) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Держпраці в Тернопільській області в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного державного інспектора праці Управління Держпраці в Тернопільській області про усунення виявлених порушень №ТР 1172/414/АВ/П від 04.10.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР 1172/414/АВ/ТД-ФС від 18.11.2019 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" штрафу в розмірі 876 330,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані постанову та припис без встановлення всіх фактичних обставин справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.12.2019 заяву про забезпечення позову задоволено та зупинено дію постанови управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР1172/414/АВ/ТД-ФС від 18.11.2019 до вирішення спору, що розглядається в суді (том 1, аркуш справи 138-141).

До Тернопільського окружного адміністративного суду 08.01.2020 надійшов відзив на адміністративний позов (том 1, аркуш справи 153-156), в якому відповідач зазначив, що Управління Держпраці в Тернопільській області діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а оскаржувані рішення відповідають критеріям, які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач 29.01.2020 подав відповідь на відзив (том 1, аркуш справи 197-202) в якому зазначено, що лист Львівської місцевої прокуратури не є та не може вважатися повідомленням правоохоронних органів, що може бути підставою для проведення інспекційного відвідування.

Також звернуто увагу не неправильний розрахунок штрафу відповідачем, оскільки застосовано розмір фінансової санкції в сумі 109541,25 грн. за одного працівника, що не встановлена жодним законодавчим актом та свідчить про неправомірність оскаржуваної постанови відповідача.

Крім того, зазначено, що не недійсність цивільно-правових договорів не встановлена жодним законом та відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили, щодо визнання таких правочинів недійсними/фіктивними/удаваними, підстав сумніватися у дійсності відповідних цивільно-правових договорів - немає.

Відповідно до умов цивільно-правових договорів виконані роботи оплачуються Замовником. За виконану роботу Замовник встановлює винагороду в розмірі, визначеному договором, за обумовлену Сторонами кількість послуг на підставі акта прийому-передачі. Кожен із цих договорів та додаткових угод передбачав конкретний розмір одиниці виконаної виконавцем роботи, акти на прийняття робіт були підписані з кожним із цих виконавців та проведено з ними оплату належним чином. Водночас, згідно з умовами відповідних цивільно-правових договорів, останні не носять характеру трудового в розумінні КЗпП України.

Відповідач надав до суду 05.02.2020 заперечення (том 1, аркуш справи 252-255) в якому зазначено, що в Управління Держпраці надійшов лист Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 Львівської області, з метою проведення розслідування та з`ясування обставин в кримінальному провадженні для здійснення заходу державного контролю на предмет виявлення можливих порушень ТОВ Підгаєцька будівельна компанія законодавства про працю. В даному листі зазначено, що в штаті підприємства окрім адміністративного персоналу є лише 3 виконроби та 1 бригадир. До інших робіт підприємство зобов`язується долучати працівників за цивільно-правовими договорами. Лист Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № З Львівської області не міг розглядатись як звернення тому, що сам правоохоронний орган в рамках кримінального провадження розглядав порушене питання, а Управлінню направлено лист для здійснення заходу державного контролю з наступним повідомленням про його результати відділ поліції, а не заявника.

Таким чином, Управління видало наказ на проведення інспекційного відвідування у ТОВ Підгаєцька будівельна компанія від 26.09.2019 №849, направлення від 26.09.2019 №ТР1172/414.

Розглянувши матеріали інспекційного відвідування, враховуючи вимоги чинного законодавства, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, уповноваженою особою було розглянуто справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю ТОВ Підгаєцька будівельна компанія на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 876 330,00 грн. до Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 10.02.2020, проголошеною в судовому засіданні, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.02.2020 (том 1, аркуш справи 257), в якому оголошувалась перерва до 28.02.2020 та до 04.03.2020.

Ухвалою суду від 28.02.2020 заяву про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Підгаєцька Будівельна компанія в межах виконавчого провадження №61294143 з виконання постанови управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР1172/414/АВ/ТД-ФС від 18.11.2019 про накладення на ТОВ Підгаєцька будівельна компанія штрафу в розмірі 876330,00 грн. до вирішення спору, що розглядається в суді (том 2, аркуш справи 31-34).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та запереченні, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як випливає із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" зареєстрована як юридична особа 20.02.2012, вид діяльності за КВЕД-2010 (41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.99 - будівництво інших споруд, н.в.і.у., 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 68.10 - купівля продаж власного нерухомого майна, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), керівник - ОСОБА_7, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1, аркуш справи 27).

В Управління Держпраці у Тернопільській області надійшов лист Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 Львівської області від 12.09.2019 з метою проведення розслідування та з`ясування обставин в кримінальному провадженні скеровано для розгляду у межах компетенції на предмет виявлення можливих порушень ТОВ "Підгаєцька будівельна компанія" законодавства про працю при здійсненні своєї діяльності (том 1, аркуш справи 157).

Управління Держпраці у Тернопільській області видало наказ на проведення інспекційного відвідування у ТОВ "Підгаєцька будівельна компанія" від 26.09.2019 №849 (том 1, аркуш справи 158), направлення від 26.09.2019 № ТР1172/414 на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) (том 1, аркуш справи 159).

Посадовими особами відповідача з 02.10.2019 по 04.10.2019 проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія".

За наслідками інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ТР1172/414/АВ від 04.10.2019, яким встановлено порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), ПКМК №414, ч.1,2 ст.115 КЗпП, ч.1 ст.24 Закону України "Про оплату праці" (том 1, аркуш справи 161-165), а саме: аналізом діючих на час інспекційного відвідування цивільно-правових договорів встановлено, що відповідно до п. 1.1 договорів:

- укладеного на період з 01.06.2019 до 31.12.2019 цивільно-правового договору з виконавцем робіт ОСОБА_2 на виконання роботи - муляр - бетоняр на об`єкті житлові будинки-особняки у с.Бірки Яворівського району Львівської області;

- укладених на період з 11.06.2019 до 31.12.2019 цивільно-правових договорів з виконавцями робіт зварювальника метало пластикових труб на будівництві зовнішніх мереж водопостачання у с. Бірки Яволрівського району Львівської області виконавцями робіт ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- укладеними на період з 01.08.2019 до 30.11.2019 цивільно-правовими договорами з виконавцями робіт фасадчика на капітальному ремонті (енергоефективних заходах) Мурованської ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Муроване Пустомитівського району Львівської області виконавцями робіт ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 мають ознаки трудових договорів з наступних причин:

- в укладених цивільно-правових договорах предметом договору є не об`єм роботи та її кінцевий результат, а професія виконавця робіт (працівника). Так згідно класифікатора професій ДК 003-2010:

муляр - код професії 7122, довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників № 64;

бетоняр - код професії 7123, довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників № 64;

фасадчик - монтажник гіпсокартонних конструкцій, монтажник систем утеплення будівель - код професії 7129, довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників № 64;

- в зазначених цивільно-правових договорах предметом договору не значиться об`єм робіт у кількісних та якісних показниках, тобто у фізичних величинах (метри квадратні, метри кубічні, штуки, тони, кілограми і т.д.), тобто предметом договору є виконання робіт за видом робіт (професією);

- виходячи з поданої товариством звітності виконавцям робіт за зазначеними цивільно-правовими договорами виплачували винагороду щомісячно, а не у залежності від % виконання об`єму роботи визначеного договором, а оплачували сам процес роботи за професією;

- згідно п.1.1 договору роботи виконавці виконували за завданням замовника, тобто мало місце нормування праці при виконанні робіт, тоді як загальний об`єм робіт та терміни їх виконання мали бути предметом цивільно-правового договору.

Виходячи із викладеного, щодо семи працівників - виконавців робіт за цивільно-правовими договорами, фактично мали місце не належно оформлені товариством трудові відносини, фактично наявні ознаки трудових договорів (трудових відносин), передбачені статтями 2, 21, 22, 24, 94, 96, 97, 142 Кодексу законів про працю України, Класифікатором професій ДК 003:2010, Довідником кваліфікаційних характеристик Професій працівників, випуск № 64 "Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи".

В порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України трудові договори (оформлені наказом роботодавця) із вище переліченими громадянами не укладалися, повідомлення про прийнятих працівників територіальному органу ДФС не надсилалось.

На підставі акту №ТР1172/414/АВ від 04.10.2019 інспектором праці винесено 04.10.2019 припис №ТР1172/414/АВ/П про усунення виявлених порушень (том 1, аркуш справи 167).

Також, інспектором праці винесений протокол про адміністративне правопорушення №ТР1172/414/АВ/П/ПТ від 04.11.2019 (аркуш справи 53-55), який був направлений на розгляд до Підгаєцького районного суду за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 .

Підгаєцький районний суд Тернопільської області 06.12.2019 ухвалив постанову якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ч.3 ст.41 КУпАП провадження закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення, яка набрала законної сили (том 1, аркуш справи 122-126).

Управлінням Держпраці у Тернопільській області повідомлено ТОВ "Підгаєцьку будівельну компанію" 09.10.2019 про отримання уповноваженою посадовою особою матеріалів інспекційного відвідування. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу (том 1, аркуш справи 186).

ТОВ "Підгаєцька будівельна компанія" надіслала начальнику управління Держапраці у Тернопільській області зауваження на акт інспекційного відвідування, а також інші документи складені у зв`язку із інспекційним відвідуванням (том 1, аркуш справи 182-184).

Управління Держпраці у Тернопільській області надіслало лист позивачу від 15.10.2019 №3327/01-05-4.3/19 в якому повідомило, що інспекційне відвідування ТОВ "Підгаєцька будівельна компанія" проведено у відповідності із Порядком та чинним законодавством, а в інспектора праці відсутні підстави для вчинення будь-яких дій щодо скасування результатів та документів складених при його проведенні (том 1, аркуш справи 185).

Заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області Ващуком Сергієм Ярославовичем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР1172/414/АВ/ТД-ФС від 18.11.2019, відповідно до якої накладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" штраф у розмірі 876330,00 грн. (том 1, аркуш справи 187-188).

Позивач, не погоджуючись з приписом про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Управління Держпраці у Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 20 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).

В даній справі спірним моментом є підстава проведення інспекційного відвідування.

З приводу цього, суд зазначає, що відповідно до п.п. 5 п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

З наведеної норми вбачається, що інспекційне відвідування може бути проведене на підставі повідомлення правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю. Відтак, дана підстава матиме місце за існування сукупності наступних умов: ознаки порушення законодавства про працю повинні бути виявлені (конкретизовані), а не можливими (потенційними); виявлення таких ознак повинне бути здійснене саме правоохоронними органами; виявлення ознак порушення повинне бути здійснене в ході виконання своїх повноважень.

З матеріалів справи випливає, що підставою проведення інспекційного відвідування став лист Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 Львівської області від 12.09.2019. Із змісту даного листа вбачається, що: по-перше, кримінальне провадження, що здійснюється слідчим відділом Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області, внесено у ЄДРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України ("службове підроблення") щодо можливих неправомірних дій службових осіб Мурованської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (а не ТОВ "Підгаєцька будівельна компанія"); по-друге , листом Львівської місцевої прокуратури № З від 12.09.2019 лише здійснено перескерування звернення голови правління ГО "Центр підтримки і сприяння захисту прав людини" Скіри Р.В. ; по-третє, Львівська місцева прокуратура № 3 не здійснювала щодо ТОВ "Підгаєцька будівельна компанія" будь-яких повноважень та, відповідно, не могла і не виявляла в межах реалізації таких будь-яких ознак порушення позивачем законодавства про працю; по-четверте, у листі Львівської місцевої прокуратури відсутні будь-яка конкретизація, ознаки якого саме порушення мають місце у діяльності позивача.

Також, з листа-відповіді Міністерства соціальної політики від 01.11.2019 № 5026/4/4.3 зв-19 (наданої на запит представника позивача) слідує, що підставою проведення інспекційного відвідування є повідомлення правоохоронного органу про виявлені безпосередньо ним в межах своїх повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що лист Львівської місцевої прокуратури №3 від 12.09.2019 не може вважатись повідомленням правоохоронних органів, що може бути підставою для проведення інспекційного відвідування.

Вказані обставини свідчать про відсутність належних та допустимих доказів наявності підстав для проведення інспекційного відвідування відповідачем.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Як випливає із матеріалів справи, позивачем було укладено цивільно-правові договори про надання послуг:

- 01.06.2019 з ОСОБА_2 на виконання робіт з улаштування опалубки, в`язання арматури та укладання бетонної суміші та підсобні роботи (з врахування додаткової угоди №1 від 03.06.2019);

- 11.06.2019 з ОСОБА_3 на виконання робіт з зачищення траншеї та укладання труб, засипку піском вручну, ущільнення ґрунту трамбівки (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 12.06.2019);

- 11.06.2019 з ОСОБА_4 на виконання робіт з зачищення траншеї та укладання труб, засипку піском вручну, ущільнення ґрунту трамбівки (з врахування додаткової угоди № 1 від 12.06.2019);

- 11.06.2019 з ОСОБА_5 на виконання робіт з зачищення траншеї та укладання труб, засипку піском вручну, ущільнення ґрунту трамбівки (з врахування додаткової угоди № 1 від 12.06.2019);

- 01.08.2019 з ОСОБА_9 на виконання робіт з утеплення стін та нанесення декоративної штукатурки (з врахуванням додаткової угод №1 від 02.08.2019);

- 01.08.2019 з ОСОБА_10 на виконання робіт з утеплення стін та нанесення декоративної штукатурки (з врахуванням додаткової угод №1 від 02.08.2019);

- 01.08.2019 з ОСОБА_11 на виконання робіт з утеплення стін та нанесення декоративної штукатурки (з врахуванням додаткової угод № 1 від 02.08.2019);

- 01.08.2019 з ОСОБА_12 на виконання робіт з утеплення стін та нанесення декоративної штукатурки (з врахуванням додаткової угод № 1 від 02.08.2019).

За умовами договорів фізичні особи - виконавці зобов`язувались виконати на користь замовника певні роботи, обумовлені договором за визначену винагороду. При цьому виконавець надавав послуги на свій ризик.

Конкретні роботи визначено у відповідному пункті кожного договору та зазначено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (п. 1.2 Договорів та п.1.1. додаткових угод до Договорів).

Так, відповідно до п. 2.2., 2.3 розділу 2 договорів "Розмір і порядок оплати" за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду, згідно акту виконаних робіт та виплата винагороди Виконавцеві Замовником здійснюється не пізніше 10 банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт".

Розрахунок вартості виконаних виконавцем робіт здійснюється виходячи із вартості виконаної роботи (п. 3 Додаткових угод до Договорів).

Відповідно до п.3.1 розділу 3 договорів "Відповідальність сторін" у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

Відповідно до п.6.2 розділу 6 договорів "Дія договору" строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього договору (договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами і його скріплення печаткою Замовника) та закінчується до повного виконання зобов`язань.

В силу приписів ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, суд зазначає, що цивільно-правові угоди, які укладені між позивачем та вказаними фізичними особами не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Між виконавцями та позивачем регулярно підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами.

Суд прийшов до вмотивованого висновку, що відповідачем не враховано того, що умови цивільних договорів чітко встановлюють, що виконавець виконує роботи на свій ризик, самостійно організовує виконання робіт, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що зазначені договори, є трудовими договорами, а твердження представника відповідача щодо не надання позивачем інспектору додаткових угод під час проведення інспекційного відвідування не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів у разі якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.10.2019 року у справі №160/8664/18.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права набуті сторонами правочину за ним, повинні безпосередньо здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів наявності у цивільно-правових договорів ознак нікчемності правочинів відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даних договорів не дійсним.

Також, суд враховує постанову Підгаєцького районного суду від 06.12.2019 (яка набрала законної сили), якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ч.3 ст.41 КУпАП було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутністю складу адміністративного правопорушення).

Відповідно до вимог ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1,3 ст. 24 Кодексу законів про працю України є помилковими, а тому прийняті на підставі цих висновків припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу уповноваженими особами на позивача у розмірі 876330,00 грн. є необґрунтованими та такими, що прийняті без врахування всіх істотних обставин.

Крім того, суд зазначає, що не приймає до уваги твердження представника позивача щодо розміру штрафу, який застосував відповідач, щодо форм складання за результатами інспекційного відвідування документів, оскільки дані факти не впливають на встановлення обставин у справі та на правомірність прийнятих відповідачем рішень.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного державного інспектора праці Управління Держпраці в Тернопільській області про усунення виявлених порушень №ТР 1172/414/АВ/П від 04.10.2019.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР 1172/414/АВ/ТД-ФС від 18.11.2019 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" штрафу в розмірі 876 330 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Тернопільській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" судовий збір сплачений за подання позову в розмірі 15 642, 26 грн.

Реквізити сторін:

- позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія": 49000, Тернопільська область, м.Підгайці, вул Шевченка, 37, код ЄДРПОУ 36084965;

- відповідач - Управління Держпраці в Тернопільській області: 46008, м.Тернопіль, вул. Шпитальна, 7, код ЄДРПОУ 39777822.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 березня 2020 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.