Ухвала

від 23.11.2020 по справі 500/2861/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 500/2861/19

адміністративне провадження № К/9901/24648/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №500/2861/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" (далі - позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного державного інспектора праці Управління Держпраці в Тернопільській області про усунення виявлених порушень від 04.10.2019 № ТР 1172/414/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 18.11.2019 №ТР 1172/414/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на позивача в розмірі 876 330,00 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020, позов задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2020 касаційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник у касаційній скарзі не виклав передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

28.09.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 25.09.2020, в якій скаржник просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку касаційного оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом сплати сплату судового збору та зазначення поважних причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали від скаржника 09.10.2020 надійшло платіжне доручення від 03.11.2020 № 369 про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020, обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 01.09.2020 касаційна скарга була повернута. Крім того скаржник вказує, що після прийняття ухвали про повернення судового збору за подання касаційної скарги вперше, без зайвих зволікань подано касаційну скаргу. На підтвердження вказаної інформації скаржником надано копію фіскального чека ПАТ Укрпошта від 12.08.2020 як доказ направлення касаційної скарги саме 12.08.2020 та копію конверту в якому отримано ухвалу про повернення касаційної скарги, копію клопотання про повернення судового збору.

Верховний Суд наголошує, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скарго, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Очікування скаржником повернення сплаченого судового збору, який було сплачено при поданні касаційної скарги вперше, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними.

Отже скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 19.10.2020 про залишення касаційної скарги без руху, оскільки зазначені в заяві про поновлення строку на подачу касаційної скарги підстави для поновлення строку касаційного оскарження не є поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 329, 332, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Управління Держпраці в Тернопільській області про поновлення строку касаційного оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №500/2861/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підгаєцька будівельна компанія" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С. М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа