Рішення

від 04.03.2020 по справі 523/15570/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/15570/18

Провадження №2/523/1471/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судових засідань - Правди Н.А.,

представників - Коваль О.А., Якових Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Профпроект , про визнання протиправним та скасування висновку, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправним та скасувати висновок ТОВ Профпроект №457774 від 19.01.2018 року, визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію №39647319 від 13.02.2018 року за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 197,6 кв.м., житловою площею 56,6 кв.м., визнати недійсним договір дарування вказаної квартири від 27.04.2018 року (Р-4-1084), скасувати державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_3 , визнати за позивачем право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 197,6 кв.м., житловою площею 56,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.140,т.1).

Позов мотивовано тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.05.1997 року ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_5 належали на праві часткової власності в рівних частках 392/1000 частини квартири 12/15,11, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 43,03 кв.м.

ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2

Розпорядженням Ленінської райадміністрації м.Одеси від 06.10.1999 року №704 ОСОБА_4 надано у тимчасове користування два кам`яних гаража, які були самочинними будівлями.

20.01.2001 року ОСОБА_4 надано технічний висновок №705 щодо збереження реконструкції (з розширенням підсобних приміщень) квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 195,3 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 Ю.В. видано свідоцтво про право на спадщину від 20.08.2008 року, яка складається з Ѕ частки майна померлої. Спадкове майно складається з 392/4000 частини квартири 12/15,11, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 131,4 кв.м.

12.11.2010 року Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину, яка складається з 1/4 частки майна померлої. Спадкове майно складається з 392/4000 частини квартири 12/15,11, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 131,4 кв.м.

У свідоцтві вказано, що самочинно змінена частина житлової площі квартири за рахунок переобладнання до спадкового майна не включено.

В подальшому позивач дізналась, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 197,6 кв.м., житловою площею 56,6 кв.м., після чого подарував вказану квартиру ОСОБА_3 , який чинить перешкоди позивачу у користуванні майном.

Підставами визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію та висновку є самочинне будівництво в складі майна - квартири АДРЕСА_1 , на яке ТОВ Профпроект надав висновок та порушення державним реєстратором вимог ст.ст.4, 10 24 Закону України Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень і положень п.1.2, 2.1, 2.4, 2.5, 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна.

Підставами визнання договору дарування недійсним позивач визначила недодержання умов щодо предмету дарування, оскільки не відповідає дійсності фактична приналежність предмету договору в момент його укладення дарувальнику. Державна реєстрація проведена незаконно за відсутністю правовстановлюючих документів на об`єкти самочинного будівництва, що увійшли до складу виділеної квартири.

Щодо визнання права власності на спадкове майно, то підстави цього позивач визначив реєстрацію відповідачем ОСОБА_2 право власності на майно що не увійшло до складу його частки що визначено свідоцтвом про право на спадщину, а саме, не ј частини квартири 12/15,11, за адресою: АДРЕСА_2 , а взагалі на інші об`єкти, які до складу спадкового майна не увійшли через самочинну реконструкцію ОСОБА_4 гаражу і двох підсобних приміщень. Позивач посилається на ч.3,5 ст.376, ст.ст. 1216, 1218 ЦК України.

Оскільки позивач та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги то спадкове майно ділиться в рівних частинах.

Представник відповідача ОСОБА_3 надала відзив на позов (а.с.124,т.1) в якому заперечувала проти позову з підстав визначених ст.331, ст.203, ст. 718 ЦК України, та відсутності порушеного права позивача на спадщину через те, що воно вже реалізоване свідоцтвом про право на спадщину. Також зазначено безпідставність обґрунтування позову обставинами наявності перешкод з боку відповідача ОСОБА_3 у користуванні позивачем своїм майном.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов, заяв та клопотань не надав.

Судом встановлено:

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.05.1997 року ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_5 належали на праві часткової власності в рівних частках 392/1000 частини квартири 12/15,11, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 43,03 кв.м. (а.с.237,т.1).

ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 (а.с.206,т.1).

Розпорядженням Ленінської райадміністрації м.Одеси від 06.10.1999 року №704 ОСОБА_4 надано у тимчасове користування два кам`яних гаража, які були самочинними будівлями (а.с.11,т.1).

20.01.2001 року ОСОБА_4 надано технічний висновок №705 щодо збереження реконструкції (з розширенням підсобних приміщень) квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 195,3 кв.м. (а.с.79,т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.191,т.1).

20.08.2008 року Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 Ю.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з Ѕ частки майна померлої. Спадкове майно складається з 392/2000 частини квартири 12/15,11, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 131,4 кв.м., у тому числі житловою - 71,4 кв.м. самочинно проведена добудова кількістю житлових кімнат - 3, житловою площею 56,6 кв.м. - до цього свідоцтва та оцінки спадкового майна не включено (а.с.247,т.1).

12.11.2010 року Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з 392/4000 частин квартири 12/15,11, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 131,4 кв.м., житловою - 68,4 кв.м. самочинно зменшена житлова площа квартири на 3,0 кв.м. за рахунок переобладнання частини житлової кімнати 7 в санвузол, самочинно збільшена по квартирі житлова площа на 56,6 кв.м. та загальна площа на 177,3 кв.м. за рахунок добудови - до цього свідоцтва та оцінки спадкового майна не включено (а.с.256,т.1).

09.02.2018 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 197,6 кв.м., житловою площею 56,6 кв.м. Підстава виникнення права власності - технічний паспорт б/н від 08.02.2018 року, висновок від 19.01.2018 року що видані ТОВ Профпроект , свідоцтво про право на спадщину від 12.11.2010 року. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 13.02.2018 року (а.с.170,т.1).

28.04.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір дарування квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 197,6 кв.м., житловою площею 56,6 кв.м. (а.с.162,т.1).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд встановив, що підставою позову є порушення порядку розподілу спадкового майна яке є часткою у спільній частковій власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Порядок набуття права власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) визначено статтею 331 ЦК України, відповідно до частини другої якої право власності виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку ТОВ Профпроект №457774 від 19.01.2018 року, суд встановив, що зазначений висновок не є правочином, або нормативним чи ненормативним актом, а є доказом обставини по справі, який не спростований позивачем іншим доказом. Отже зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію №39647319 від 13.02.2018 року за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 197,6 кв.м., житловою площею 56,6 кв.м.,

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року по справі №925/1265/16.

Отже, позивач невірно вибрала спосіб захисту, через що позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору дарування вказаної квартири від 27.04.2018 року (Р-4-1084) та скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_3 , то вони, відповідно до тексту позовної заяви є похідними від визначення наявності чи відсутності у ОСОБА_2 права власності на спірне майно, а тому з урахуванням вищенаведених висновків задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на частину спірного майна в порядку спадкування за законом, то позивачем не доведено що спірне майно входить у склад спадщини ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже позов є необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Профпроект , про визнання протиправним та скасування висновку, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 13.03.2020 року.

Суддя