Ухвала

від 10.03.2020 по справі 300/637/16-к

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 300/637/16-к

Провадження № 1-кс/936/37/2020

У Х В А Л А

10.03.2020 смт Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу- ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУНП України у Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 18.02.2020 року про закриття кримінального провадження №12015070150000970 від 24.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 03.03.2020 року звернувся до слідчого судді з вказаною скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого СВ Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 18.02.2020 року про закриття кримінального провадження №12015070150000970 від 24.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України з тих підстав, що постанова слідчого є незаконною та передчасною, оскільки в кримінальному провадженні не проведені всі необхідні слідчі дії для встановлення винних осіб.

ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, наполягав на задоволенні такої.

Старший слідчий СВ Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги. Ствердив, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм кримінального процесуального закону.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши скаргу та матеріали додані до неї, а також матеріали кримінального провадження №12015070150000970, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги по суті, слідчий суддя прийшла наступного висновку.

Судом встановлено, що старшим слідчим СВ Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 18.02.2020 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №12015070150000970 від 24.10.2015 року, у зв`язку з встановленням відсутності в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України , з мотивів п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Вимогами ст.2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 9 КПК України, Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, тощо.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

У відповідності до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Частиною 2 ст.93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду скарги, слідчим суддею встановлено, що 23.10.2015 року ОСОБА_3 звернувся до відділу поліції з заявою про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 , в діях якого заявник вбачає склад злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме умисне невиконання рішення, суду, що набрало законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

З вказаної заяви вбачається, що рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 25.02.2013 року №704/1533/12 вирішено встановити земельний сервітут на право прокладення та експлуатації ОСОБА_3 водопроводу та каналізаційного трубопроводу через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1028 га. кадастровий номер 2121555100:01:003:0102 призначеної для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Дане рішення суду набрало законної сили.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 03.03.2014 року роз`яснено, що встановлення земельного сервітуту полягає у наданні ОСОБА_5 право користування ОСОБА_3 земельною ділянкою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1028 га з можливістю прокладення водопроводу та каналізаційного трубопроводу через дану земельну ділянку.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 07.12.2015 року вбачається, що він не заперечує проти виконання ОСОБА_3 дій, встановлених сервітутом з певною додатковою умовою- після погодження робіт з відповідними службами, пов`язаними з постачанням води та роботою каналізації.

З протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 02.12.2019 року видно, що свідок ОСОБА_5 стверджує, що не надає дозвіл ОСОБА_3 прокладати водопровід та каналізацію через свою земельну ділянку та цим самим виконувати рішення Воловецького районного суду Закарпатської області, оскільки на його думку прокладанням має займатися відповідна комунальна служба.

В той же день слідчим відбираються в ОСОБА_5 чергові додаткові пояснення, згідно яких ОСОБА_5 підтверджує, що погоджується на виконання рішення суду після виконання ОСОБА_3 певних власних додаткових умов, таких як залучення до здійснення робіт щодо реконструкції каналізації та водогону відповідних служб чи будівельної фірми.

Згідно ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною першою ст.382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання рішення, ухвали суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Об`єктивна сторона злочину полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.

Невиконання судового рішення це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов`язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання

Перешкоджання виконанню судового рішення це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання.

Під час досудового розслідування кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 слідчим не було надано в повній мірі правової оцінки діям ОСОБА_5 щодо встановлення останнім ОСОБА_3 своїх власних умов, не передбачених судовим рішенням, яке він зобов`язаний виконати. А, отже, не встановлено об`єктивну сторону кримінального правопорушення.

Слідчим не враховано, що рішення суду, яке підлягає до обов`язкового виконання, не містить жодних додаткових умов для його виконання, зокрема отримання дозволів, залучення будівельних фірм чи комунальних служб.

Крім цього, в матеріалах кримінального провадження міститься постанова від 14.07.2018 року про проведення будівельно- технічної експертизи. Однак, відповідного висновку експерта слідчим не отримано.

Таким чином, слідчим не здійснені у повному обсязі всі необхідні слідчі дії, що привело до неповноти досудового розслідування та свідчить про передчасність винесеної постанови про закриття кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, доводи заявника знайшли своє підтвердження в ході розгляду скарги, тому, аналізуючи наведені норми законодавства та конкретні обставини даної скарги, слідчий суддя приходить висновку про необхідність задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови старшого слідчого ОСОБА_4 від 18.02.2020 року про закриття кримінального провадження №12015070150000970.

Керуючись ст.ст.303-309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

постановила :

Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 18.02.2020 року про закриття кримінального провадження №12015070150000970 від 24.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України- задоволити.

Скасувати постанову старшого слідчого СВ Воловецького ВП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 від 18.02.2020 року про закриття кримінального провадження №12015070150000970 від 24.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено 13.03.2020 року о 16-30 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1