Ухвала

від 02.03.2020 по справі 554/47/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.03.2020 Справа № 554/47/20

Провадження №1-кс/554/2904/2020

У Х В А Л А

іменем України

02 березня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУ НП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , за матеріалами кримінального провадження №12019170000000411 від 10 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, в межах кримінального провадження № 12019170000000411, у якому просить накласти арешт у виді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, в тому числі виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва фізкультурно-оздоровчого басейну по вул.Шкільна, 18 в с.Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, що належить територіальній громаді в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

На обґрунтування доводів клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019170000000411 від 10.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, за фактом того, що службові особи Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «БК Центр-буд» (податковий номер 38503117) та ТОВ «СВ-Білдінг» (податковий номер 42113252), під час виконання робіт по об`єкту: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області», здійснили та продовжують привласнювати кошти місцевого бюджету.

Під час досудового розслідування було встановлено, що 19 вересня 2017 року між Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, в особі сільського голови ОСОБА_6 (Замовник) та ТОВ «БК Центр-буд», в особі директора ОСОБА_7 (Підрядник) було укладено договір підряду №1 на виконання робіт по об`єкту: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області». Ціна договору, що доручена для виконання робіт складає 38457142,85 грн.

В подальшому, в 2019 році виконавчим комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, було оголошено тендер предмет закупівлі: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Коригування» переможцем якого, відповідно до протоколу від 08.08.2019 стало ТОВ «СВ-Білдінг» (податковий номер 42113252).

22 серпня 2019 року між виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, особі сільського голови ОСОБА_6 (Замовник) та ТОВ «СВ-Білдінг», в особі директора ОСОБА_8 (Підрядник) було укладено договір підряду №1 на виконання робіт по об`єкту: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Коригування». Договірна ціна робіт, що доручена для виконання Підряднику є динамічною і складає 36985714,28 грн.

Згідно даних офіційного сайту МЮ України https://usr.minjust.gov.ua ТОВ «СВ-Білдінг» мав юридичну адресу: м. Полтава,вул. Європейська, 21 офіс 207. Одноособовим засновника даного товариства являється ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_9 також являлася засновником ТОВ «БК Центр-буд» та адреса її місця проживання співпадає з колишньою юридичною адресою ТОВ «БК Центр-буд». З цього слідує, що ТОВ «БК Центр-буд» та ТОВ «СВ-Білдінг» підконтрольні одним і тим же особам.

Також установлено, що для здійснення технічного нагляду по об`єкту: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Коригування» між Щербанівською сільською радною та ФОП ОСОБА_10 (ІНН НОМЕР_1 ) було укладено договір №142/19 - ТН від 11.12.2019 по організації технічного нагляду та виконання окремих функцій служби замовника на об`єкті. Окрім цього було встановлено, що для здійснення авторського нагляду по об`єкту: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Коригування» між Щербанівською сільською радною та ПП «Архитон 7» (податковий номер 35439835) було укладено ряд договорів на здійснення авторського нагляду за будівництвом, зокрема: Договір №172а від 25.09.2017, Договір №233а від 26.12.2018, Договір №246а на здійснення авторського нагляду за будівництвом від 18.09.2019 року.

16 січня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено огляд об`єкта будівництва: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Коригування», вході проведення якого, було встановлено, що роботи з будівництва об`єкта проводилися за участі 15 працівників, які офіційно не працевлаштовані в ТОВ «СВ-Білдінг», і обсяги фактично виконаних робіт не відповідають даним зазначених в актах приймання виконаних робіт форми КБ 2в, складених ТОВ «СВ Білдінг» та перевірених і підписаних замовником (Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради в особі голови ОСОБА_6 ).

16 січня 2020 року даний об`єкт будівництва постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

06 лютого 2020 року на адресу СУ ГУНП в Полтавській області від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшла довідка від 03.02.2020 «про результати проведення перевірки використання коштів Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на виконання робіт по будівництву фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкілька, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Коригування». Відповідно до вказаної довідки встановлено, що підрядником ТОВ «СВ-Білдінг» (код ЄДРПОУ 42113252) до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, складених на виконання договору «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул. Шкільна, 18 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Коригування», включені окремі види робіт в обсягах, більших ніж фактично виконано та обладнання, що фактично відсутнє, що призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт по вказаному вище об`єкту та як, наслідок завдання матеріальної шкоди виконавчому комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, на загальну суму 11963743, 82 грн.

Таким чином, вказує, що документально підтверджено висновки Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області та встановлені збитки на вказану суму.

Разом із тим, на об`єкті надалі проводяться будівельні роботи невідомими особами без відповідних дозвільних документів.

У зв`язку з викладеним, оскільки об`єкт будівництва фізкультурно-оздоровчий басейн по вул.Шкільна, 18 в с.Розсошенці є речовим доказом, є предметом кримінально-протиправних дій та набутий кримінально протиправним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому у слідчого виникла необхідність накладенні арешту на вказане майно, на підставі чого просить задовольнити клопотання.

Слідчий у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити клопотання в повному обсязі.

Представник власника майна Щербанівської об`єднаної територіальної громади - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти арешту майна, власником якого є територіальна громада, з підстав необґрунтованості та недоведеності клопотання, та просив відмовити у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

Крім того, у наданих до суду письмових поясненнях адвокат зазначає, що твердження слідчого про відсутність дозвільних документів та ведення робіт невідомими йому особами грунтуються лише на його власних припущеннях. Будь-яких належних і допустимих доказів про наміри замовника пошкодити або змініти стан такого суспільно значимого для місцевих громадян об`єкта, який наразі будується, а також існування будь-яких ризиків знищення чи перетворення тощо до суду не надано. Не обґрунтованим вважає і заборону подальшого будівництва на вказаному об`єкті, оскільки такі вимоги не відповідають не тільки приписам КПК України, а й інтересам суспільства. Крім того, договір на будівництво басейну укладений терміном до 31.12.2020 року, і лише після його завершення можуть наступати певні юридичні санкції за його невиконання чи неналежне виконання. У той же час, за умови доведеності збитків на суму 11963743,82 грн. відсутні будь-які перешкоди для притягнення винних осіб до відповідальності й без накладення арешту на об`єкт будівництва, що у свою чергу може спричинити більшої шкоди та збитки громаді можуть бути нанесені в значно більшому розмірі.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши представлені сторонами докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.132КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких допускається накладення арешту на майно, а саме з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із матеріалів клопотання вбачається, що СУ ГУНП України в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019170000000411, відомості про яке 10 грудня 2019 року внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, а саме надійшла заява гр. ОСОБА_11 про те, що протягом 2019 року службові особи Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «БК «Центр-буд» (податковий номер 38503117) та ТОВ «СВ-Білдінг» (податковий номер 42113252), під час виконання робіт по об`єкту: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по вул.Шкільна, 18 в с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області», здійснили та продовжують привласнювати кошти місцевого бюджету.

На обґрунтування необхідності накладення арешту на об`єкт будівництва - фізкультурно-оздоровчий басейн по вул.Шкільна, 18 в с.Розсошенці у клопотанні слідчий посилається на ч.3 ст.170 КПК України, згідно з якою у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, згідно з п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 1 ст.98КПК України містить визначення речових доказів, що являють собою матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом положень ст.2КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі вимог ч.5 ст.9КПК України слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

З урахуванням викладеного, зазначені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України, не можуть бути визнані судом достатніми для висновку, що це майно на данному етапі досудового розслідування є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст.171КПК України наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само по собі клопотання не є доказом таких обставин.

Клопотання слідчого не містить достатніх обгрунтувань про те, що об`єкт незавершеного будівництва відповідає визначеним ст.98КПК України ознакам речового доказу в контексті вчинення злочину з ч.3 ст.191 КК України, наявність ознак якого вбачає орган досудового розслідування.

З огляду на наявні в матеріалах відомості та надані сторонами пояснення, суд вважає, що в розумінні вимог ст.132КПК України слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, унаслідок чого їх не можна вважати достатніми для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва фізкультурно-оздоровчого басейну, розташованого за адресою: вул.Шкільна, 18 в с.Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, однак не доведено співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для територіальної громади у разі арешту, зокрема, у виді заборони на невизначений період часу будівництва зазначеного об`єкта.

Крім того, клопотання не містить достатніх та переконливих доказів наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, зокрема, щодо можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного об`єкта, тобто слідчому судді не представлено доказів на підтвердження наявності будь-якого із перелічених ризиків.

Зокрема, посилання слідчого у клопотанні на можливість власника приховати, пошкодити, псувати, знищити, перетворити, відчужити вказане майно слідчий суддя оцінює критично, позаяк у матеріалах клопотання відсутні відомості про те, що внаслідок можливих дій конкретних службових осіб Щербанівської сільської ради Полтавського раойону або ТОВ «СВ-Білдінг» майно може бути передане, відчужене, втрачене тощо.

Щодо вимоги клопотання про заборону виконувати будівельні роботи на об`єкті будівництва, то застосування саме такого обмеження, на думку суду, з об`єктивних причин може мати негативні наслідки і призвести взагалі до неможливості виконання зобов`язань перед територіальною громадою, в інтересах якої укладені відповідні договори, існують зобов`язання щодо будівництва басейну у термін до 31.12.2020 року, і мешканці якої очікують введення об`єкта в експлуатацію для реалізації можливості оздоровлення дітей.

Під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя враховує те, що слідчим 16 січня 2020 року проведено огляд вказаного будівництва, що дало змогу зафіксувати стан об`єкта, інші обставини вчинення ймовірного кримінального правопорушення. При цьому проведення судової економічної експертизи у кримінальнмоу провадженні не може слугувати окремою самостійною та достатньою підставою для накладення арешту.

Слідчий суддя також критично оцінює аргументи слідчого про здійснення будівельних робіт за відсутності будь-яких дозвільних документів, та невідомими особами, оскільки ці доводи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не стосуються фактичних обставин кримінального провадження за ч.3 ст.191 КК України.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також бере до уваги, що в даному випадку відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а тому вважає, що слідчим не доведено необхідність такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 2, 9, 81, 131, 132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1