Рішення

від 13.03.2020 по справі 420/7430/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7430/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.11.2019 року за № 0145685104.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, призначеного на 12.02.2020 року. (а.с.138, 139)

12.02.2020 року представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача. (а.с.140) Інших заяв з процесуальних питань від сторін до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- у вересні 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ , код ЄДРПОУ 41353405, за травень, червень, липень 2019 року. За результатом вищезазначеної перевірки був складений акт ГУ ДПС в Одеській області від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405, у висновках якого зазначені наступні порушення: п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.16 р. № 21, що призвело до: 1) за звітний (податковий) період червень 2019 року до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21), у розмірі 129866 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання за червень 2019 року на 42876 грн.; 2) за звітний (податковий) липень 2019 року до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21), у розмірі 129866 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за липень 2019 року на 71234 грн. . На підставі акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 року № 0145685104, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі - 142 638 грн.;

- підставою для висновків стало встановлення відповідачем завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16) по декларації з ПДВ за червень 2019 року у розмірі 129866 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за червень 2019 року на 42876 грн. та за звітний (податковий) період липень 2019 року у розмірі 129866 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за липень 2019 року на 71234 грн. . Зазначений акт був отриманий засобами поштового зв`язку 10.10.2019 року (ідентифікатор поштового відправлення 6504410062453);

- позивачем 22 жовтня 2019 року подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 року (реєстраційний номер 9246710216), в якому були виправлені неточності, заявлені в відповідній декларації та відповідно виправлено допущені у звітній декларації помилки. Також, врахувавши уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 року, позивач подав до органів ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2019 року (реєстраційний номер 9247346712) та було сплачено суму відповідних податкових зобов`язань платіжним дорученням № 324 від 23.10.2019 року, а суму штрафних санкцій сплачено платіжним дорученням № 320 від 22.10.2019 року та 325 від 22.10.2019 року;

- після подачі вищезазначених уточнюючих розрахунків, позивач користуючись правом, наданим п. 86.7 ст. 86. ПКУ, подав 24.10.2019 року до ГУ ДПС в Одеській області Заперечення до акта перевірки від 11.09.2019 р. № 54/15-32-51-04-41353405 за № 23/10 від 23.10.2019 року. На зазначене заперечення 29.11.2019 року засобами поштового зв`язку було отримано лист відповідача за № 3176/10/15-32-51-04-09 від 04.11.2019 року (ідентифікатор поштового відправлення 6504410358689), яким висновки акту перевірки від 11.09.2019 р. № 54/15-32-51-04-41353405 - залишено без змін, а заперечення ТОВ ЦМТ - без задоволення. Також, 29.11.2019 року засобами поштового зв`язку було отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.11.2019 року № 0145685104 (ідентифікатор поштового відправлення 6504410358905);

- після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання. Наведене узгоджується також із змістом п. 50.3 ст. 50 ПК України. Позивачем за результатами камеральної перевірки виявлено помилки, що містилися у раніше поданих ним податкових деклараціях за травень-липень 2019 року, у зв`язку з чим 22 та 23 жовтня 2019 року подано до органів ДПС уточнюючі розрахунки із виправленими показниками та сплачено відповідний штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати, як наслідок відсутні інкриміновані позивачу порушення податкового законодавства. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, який у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 803/1595/14 (адміністративне провадження № К/9901/5858/18) чітко висловив правову позицію в аналогічній судовій справі;

- акт був складений та підписаний - 11.09.2019 року; повинен був бути направлений позивачу протягом трьох робочих днів - не пізніше 16.09.2019 року та фактично акт направлений позивачу - 03.10.2019 року, як наслідок вбачаються процесуальні порушення п. 86.2 ст. 86 ПКУ з боку відповідача в частині строків направлення акта позивачу;

- лист-відповідь відповідача за № 3176/10/15-32-51-04-09 від 04.11.2019 року був складений та підписаний - 04.11.2019 року; повинен був бути направлений позивачу не пізніше наступного робочого дня - 05.11.2019 року та фактично зазначений лист направлений позивачу - 19.11.2019 року, як наслідок вбачаються процесуальні порушення п. 86.7 ст. 86 ПКУ та п. 1 Розділу ІІІ Порядку з боку відповідача в частині строків направлення позивачу Листа-відповіді за № 3176/10/15-32-51-04-09 від 04.11.2019 року;

- ППР відповідача від 07.11.2019 року за № 0145685104 було складено та підписано - 07.11.2019 року; повинно було бути направлено позивачу не пізніше наступного робочого дня - 08.11.2019 року та фактично зазначене ППР направлено позивачу - 19.11.2019 року, як наслідок, вбачаються процесуальні порушення п. 58.1 ст. 58 ПКУ та п. 1 Розділу ІІІ Порядку з боку відповідача в частині строків направлення позивачу ППР від 07.11.2019 року за № 0145685104;

- невиконання вимог Кодексу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 року та в постанові Верховного суду України від 09.02.2016 року. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, який у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справі № 810/1438/17, від 12.06.2018 року у справі № 821/597/17, у постановах від 26 квітня 2019 року у справі № 806/252/16 (адміністративне провадження № К/9901/31885/18) вже чітко висловлював правову позицію: акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- відповідно до матеріалів перевірки можливо дійти висновку що позивачем неправомірно включено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (тобто рядок 19.1 + 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду, рядок 21 за звітні(податкові) періоди: червень 2019 р. - 129866 грн., липень 2019 р. - 129866 грн. Що в свою чергу свідчить про порушення законодавства, а саме: п. 192.1, п. 192.3, ст. 192, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПКУ;

- фактичні обставини свідчать про той факт, що уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивача були подані 22.10.2019 та 23.10.2019 р.р., вже після того, як був складений акт камеральної перевірки ТОВ ЦМТ № 54/15-32-51-04-41353405 від 11.09.2019 року, яким були встановлені порушення. Виходячи з вищевикладеного позивачем фактично підтверджені обставини того, що перевірені актом перевірки декларації були складені з порушеннями.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що службовою особою відповідача, на підставі пункту статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень-липень 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю Центр монтажних технологій , код ЄДРПОУ 41353405.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ", код ЄДРПОУ 41353405 за травень, червень, липень 2019 року (а.с.32-35), відповідно до якого, зокрема, питання, що підлягали перевірці:

- дотримання платником податків вимог ст. 201 ПК України;

- дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 року, № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних .

Відповідно до висновків зазначеного акта: дані перевірки свідчать про завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.16) до декларації з ПДВ за червень 2019 року у розмірі 129866 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за червень 2019 року на 42876 грн. та за звітний (податковий) період липень 2019 року у розмірі 129866 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за липень 2019 року на 71234 грн.; відповідальність платника, передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Відповідно до змісту даного акту, вищенаведені висновки здійснені на підставі того, що перевіркою встановлено, зокрема:

- відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року № 9132603134 від 21.06.2019 року, ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" код ЄДРПОУ 41353405, задекларував певні показники;

- згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що задекларовані ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" код ЄДРПОУ 41353405 у додатку 1 (Д1) до декларації з ПДВ за травень 2019 року (Розділ І. Податкові зобов`язання) розрахунки коригування до таких податкових накладних не зареєстровані. Таким чином платником занижено суму податкових зобов`язань та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (ряд 21) на 129866 грн.;

- ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ", код ЄДРПОУ 41353405 надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 р. від 23.07.2019 р. № 9160236860, яким уточнено показники податкової декларації за травень 2019 р.;

- перевіркою встановлено, що Додаток № 1 до Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 р. надано пустим, тобто помилка не виправлена;

- таким чином, платником податків ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ", код ЄДРПОУ 41353405, неправомірно включено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (ряд 21) за звітні (податковий) періоди: червень 2019 року - 129866 грн., липень 2019 року - 129866 грн.;

- вищевказане свідчить про порушення норм п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.16р. № 21, що призвело до:

1) за звітний (податковий) період червень 2019 року: року до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21), у розмірі 129866 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за червень 2019 року на 42876 грн.

2) за звітний (податковий) липень 2019 року до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21), у розмірі 129866 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за липень 2019 року на 71234 грн.

24.10.2019 року позивачем до відповідача подані заперечення до акта перевірки від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405 (а.с.37-38), у яких, керуючись п. 50.1 ПК України, позивач просив врахувати всі уточнюючі декларації подані ним до ДПС.

Відповідно до змісту вказаних заперечень, позивач повідомив відповідача про таке:

- за результатами камеральної перевірки: згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що задекларовані ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ код ЄДРПОУ 41353405 у додатку 1 (Д1) до декларації з ПДВ за травень 2019 року (Розділ 1. Податкові зобов`язання) розрахунки коригування до таких податкових накладних не зареєстровані. Таким чином платником занижено суму податкових зобов`язань та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації)(переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21) на 129866 грн. .

Товариство здійснивши аналіз первинних та податкових документів, дійшло висновку що, дійсно таких розрахунків коригування які були заявлені в додатку 1 (Д1) до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та скориставшись своїм правом ст. 50.1 ПКУ та судовою практикою (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 р. по справі № 803/1595/14**) надали уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 року реєстраційний номер 9246710216 від 22 жовтня 2019 року де були виправлені неточності заявлені в декларації;

- перевіркою встановлено, що відповідно до поданої декларації з ПДВ за червень 2019 року: За звітний податковий період (червень) 2019 року було завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21), у розмірі 129866 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання за червень 2019 року на 42876 грн. .

Товариство здійснило аналіз податкової звітності, а саме декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року, та врахувавши уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 року надало до податкових органів уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2019 року реєстраційний номер 9247346712, та суму податкових зобов`язань було сплачено платіжним дорученням № 324 від 23.10.2019 року, а суму штрафних санкцій сплачено платіжним дорученням № 320 від 22.10.2019 року;

- перевіркою встановлено, що відповідно до поданої декларації з ПДВ за липень 2019 року: За звітний податковий період (липень) 2019 року було завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21), у розмірі 129866 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання за липень 2019 року на 71234 грн. .

Товариство здійснило аналіз податкової звітності, а саме декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року, та врахувавши уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2019 року надало до податкових органів уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2019 року реєстраційний номер 9247350721 та суму податкових зобов`язань було сплачено платіжним дорученням № 324 від 23.10.2019 року, а суму штрафних санкцій сплачено платіжним дорученням № 320 від 22.10.2019 року.

Листом № 3176/10/15-32-51-04-09 від 04.11.2019 року (а.с.39), за результатами розгляду заперечень до акту перевірки від 11.09.2019 року № 51/15-32-51-04-41353405, відповідач повідомив позивача про наступне:

- враховуючи те, що уточнюючі розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень, липень 2019 позивачем подані 22.10.2019 та 23.10.2019, тобто після того, як платник одержав акт перевірки від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405, керуючись п. 86.7 ст. 86 ПК України та за результатами розгляду заперечення, ГУ ДПС в Одеській області висновки акту перевірки від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405 залишає без змін, а заперечення позивача без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2019 року № 0145685104 (а.с.41) відповідач повідомив позивача, що згідно з п. 123.1 ст. 123, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 гл. 4 розділу ІІ ПК України та на підставі акта № 54/15-32-51-04-41353405 від 11.09.2019 року, з урахуванням заперечення від 24.10.2019 року № 7261/10-15-32, встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п.п. 192.1, 192.3 ст. 192, п.п. 200.2, 200.4 ст. 200 розділу V ПК України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100, на загальну суму грошового зобов`язання: 142638,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями ( + - збільшення; - - зменшення) - +114110 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 28528 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням відповідача від 07.11.2019 року № 0145685104, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Також судом встановлено, що позивачем до відповідача, відповідно до квитанцій № 2, подано податкові декларації з податку на додану вартість (а.с.44-74):

- звітну за травень 2019 року - 21.06.2019 року;

- нову звітну за червень 2019 року - 22.07.2019 року;

- звітну за липень 2019 року - 21.08.2019 року.

Крім того, позивачем до відповідача, відповідно до квитанцій № 2, подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.75-102):

- звітний податковий період, що уточнюється травень 2019 року - 22.10.2019 року;

- звітний податковий період, що уточнюється червень 2019 року - 23.10.2019 року;

- звітний податковий період, що уточнюється липень 2019 року - 23.10.2019 року.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано, зокрема, копії платіжних доручень щодо сплати позивачем штрафних санкцій згідно поданих уточнюючих розрахунків. (а.с.103-105)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто цією нормою обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, як наслідок, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Наведене узгоджується також із змістом пункту 50.3 статті 50 ПК України, відповідно до якого у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що позивачем за результатами камеральної перевірки виявлено помилки, що містилися у раніше поданих ним податкових деклараціях за травень, червень, липень 2019 року, у зв`язку з чим 22.10.2019 року та 23.10.2019 року подано до відповідача уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та сплачено штрафи у розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

Згідно зі змістом відзиву, наведені встановлені судом обставини справи, фактично, визнаються відповідачем.

Відтак, суд вважає, що позивач виконав свій обов`язок щодо виправлення допущених при подачі податкової звітності за травень, червень, липень 2019 року помилок, не порушуючи вимог статті 50 ПК України.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 803/1595/14 (адміністративне провадження № К/9901/5858/18) .

З вищенаведеного вбачається, що позиція відповідача зі спірного питання - є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.);

- з урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 року № 0145685104 прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

17.02.2020 року представником позивача до суду подано заяву про остаточне визначення розміру судових витрат, вхід. № 7088/20 (а.с.147-151), в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 14139,58 грн. (2139,58 грн. - судовий збір; 12000,00 грн. - судові витрати на правову допомогу).

1. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 404 від 9 грудня 2019 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 2139,58 грн. (а.с.12), при цьому належна сума судового збору за подання даного адміністративного позову складає 2139,57 грн.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає належна сума судового збору в розмірі 2139,57 грн. (дві тисячі сто тридцять дев`ять гривень п`ятдесят сім копійок).

2. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат на правову допомогу.

В заяві про остаточне визначення розміру судових витрат, вхід. № 7088/20 від 17.02.2020 року, представником позивача зазначено, зокрема, що:

- у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат;

- документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16;

- з метою отримання правової допомоги щодо судового оскарження в Одеському окружному адміністративному податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.11.2019 року № 0145685104, позивачем було укладено Договір про надання адвокатських послуг від 21.10.2019 року № 45-038/19 з Адвокатським бюро Олександра Ковачова, за яким за правову допомогу Бюро отримає плату у розмірі згідно з п. 4.1 Договору. Відповідно до п. 4.3. Договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт здачі-прийняття робіт, що підписується представниками кожної із сторін;

- відповідно до акту № 1 від 14.02.2020 року вбачається, що адвокатським бюро Олександра Ковачова були надані такі послуги: попереднє опрацювання наданих Замовником матеріалів - 1,0 год.; підготовка адміністративного позову ТОВ ЦМТ до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.11.2019 року № 0145685104, подача зазначеного позову до Одеського окружного адміністративного суду - 5,0 год.; підготовка заяви ТОВ ЦМТ від 23.12.2019 року б/н про уточнення розміру судових витрат по справі № 420/7430/19, наручна подача зазначеної заяви до Одеського окружного адміністративного суду - 2,0 год.; підготовка заяви ТОВ ЦМТ від 23.12.2019 року б/н про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог по справі №420/7430/19, наручна подача зазначеної заяви до Одеського окружного адміністративного суду - 1,5 год.; підготовка супровідного листа до заяв ТОВ ЦМТ від 23.12.2019 року б/н про уточнення розміру судових витрат та про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог по справі №420/7430/19, наручна подача зазначеного листа до ГУ ДПС в Одеській області - 0,5 год.; прибуття 15.01.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду для участі у судовому засіданні, призначеному на 15.01.2020 року о 10:00 год. у справі №420/7430/19; складення клопотання про закриття підготовчого провадження у справі №420/7430/19 від 15.01.2020 року б/н; подача зазначеного клопотання до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду - 1,0 год.; прибуття 12.02.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду для участі у судовому засіданні, призначеному на 12.02.2020 року о 16:00 год. у справі №420/7430/19; складення заяви про розгляд справи №420/7430/19 за відсутності представника ТОВ ЦМТ від 12.02.2020 року б/н; подача зазначеної заяви до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду - 1,0 год., всього: 12,0 год.;

- за попередньою домовленістю адвоката з позивачем, година роботи адвоката оплачується у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. Таким чином, норми законодавства при визначенні розміру години роботи при наданні правової допомоги були дотримані. Отже, оплата витрат на правову допомогу (станом на день подачі даної заяви до суду) складає: 12,0 год.*1000,0 грн. = 12 000,0 грн.;

- надання правової допомоги, а так само витрати понесені позивачем, підтверджуються: Договором про надання адвокатських послуг від 21.10.2019 року № 45-038/19 (наявний в матеріалах справи); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.04.2017 року серії ОД за № 002984 (наявне в матеріалах справи); оригіналом ордеру (наявний в матеріалах справи); наданими рахунками-фактурами № 1 від 09.12.2019 року на загальну суму 10 000,00 грн. (наявна в матеріалах справи), № 2 від 14.01.2020 року на загальну суму 1 000,00 грн. та № 3 від 10.02.2020 року на загальну суму 1 000,00 грн. (надаються в додатках до даної заяви); копії виписок за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року по банківському рахунку Бюро (надаються в додатках до даної заяви); копією акту № 1 від 14.02.2019 року про прийняття-передачі наданих послуг (надається в додатках до даної заяви);

- враховуючи фактично понесені позивачем витрати на правову допомогу (станом на день подачі даної заяви до суду) остаточна оплата витрат на правову допомогу складає 12 000,0 (дванадцять тисяч) грн.; позивачем сплачено (станом на день подання даної заяви до суду) - 10 000,0 грн.;

- відповідно до позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19: господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу) . Аналогічна процесуальна норма міститься в п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача суду надано копії, зокрема (а.с.123-127, 141, 152-157):

- договору про надання адвокатських послуг № 45-038/19 від 21 жовтня 2019 року, укладеного між Адвокатським бюро Олександра Ковачова, як Виконавцем, та позивачем, як Замовником, про наступне:

1. Предмет договору

1.1 Клієнт доручає, а Адвокатське бюро (адвокат) приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

2. Обов`язки адвокатського бюро

2.1 Адвокатське бюро (адвокат) приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

2.1.1 Перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, надає допомогу Клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів.

2.1.2 Приймає участь в підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються Клієнтом з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання.

2.1.3 Приймає участь в розгляді питань щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, що обліковується на балансі Клієнта, здійснює спільно з іншими підрозділами заходи по ліквідації цієї заборгованості.

2.1.4 Представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, органах ДПС України, органах прокуратури України, Національної поліції України, НАБ України, СБ України, ДБР України, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, представництва інтересів та інше, отримує запити, накази, повідомлення, вживає заходи щодо повернення/отримання майна та скасування його арешту.

2.1.5 Здійснює, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів Клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України, здійснює заходи щодо скасування арештів, отримання майна в інтересах власника та інше.

2.1.6 Узагальнює та аналізує:

- практику розгляду судових та інших справ;

- спільно з іншими підрозділами Клієнта результати розгляду претензій;

- практику укладення та виконання господарських договорів;

- надає Клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

2.1.7 Надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнта в процесі здійснення господарської діяльності.

2.1.8 Інформує Клієнта щодо змін в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами Клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності.

2.1.9 Надає правову допомогу щодо оскарження податкових повідомлень-рішень прийнятих за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ , код ЄДРПІОУ 41353405, за травень, червень, липень 2019 року.

4. Порядок здійснення розрахунків

4.1 Юридичну допомогу, що надається Адвокатським бюро (адвокатом), Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми на розрахунковий рахунок адвокатського бюро згідно актів виконаних робіт.

4.2 Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку.

4.3 За результатами надання юридичної допомоги складається акт здачі-прийняття робіт, що підписується представниками кожної із сторін. Акт надсилається Клієнту Адвокатським бюро (адвокатом) електронним зв`язком або поштою.

4.4 Акт виконаних робіт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.

4.5 Сума, вказана в п. 4.1 даного Договору є гонораром Адвокатського бюро (адвоката) за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

4.6 В акті, зазначеному в п. 4.4. Договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта;

- Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Серія ОД № 002984 від 19.04.2017 року, виданого на ім`я Кочура Юрія Олександровича ;

- ордера, серія ОД № 492604, від 23.12.2019 року;

- рахунку-фактури № 1 від 09.12.2019 року, відповідно до якого: одержувач - Адвокатське бюро Олександра Ковачова, платник - позивач, найменування платежу - надання адвокатських послуг щодо оскарження ППР від 07.11.2019 року № 0145685104, прийнятого на підставі акту перевірки від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405, всього сума до сплати - 10000,00 грн.;

- ордера, серія ОД № 492578, від 14.01.2020 року;

- рахунку-фактури № 2 від 14.01.2020 року, відповідно до якого: одержувач - Адвокатське бюро Олександра Ковачова, платник - позивач, найменування платежу - надання адвокатських послуг щодо оскарження ППР від 07.11.2019 року № 0145685104, прийнятого на підставі акту перевірки від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405, всього сума до сплати - 1000,00 грн.;

- рахунку-фактури № 3 від 10.02.2020 року, відповідно до якого: одержувач - Адвокатське бюро Олександра Ковачова, платник - позивач, найменування платежу - надання адвокатських послуг щодо оскарження ППР від 07.11.2019 року № 0145685104, прийнятого на підставі акту перевірки від 11.09.2019 року № 54/15-32-51-04-41353405, всього сума до сплати - 1000,00 грн.;

- виписок з банківських рахунків АБ Олександра Ковачова за період з 01.12.2019 по 28.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020 року, з 01.02.2020 по 14.02.2020 року;

- акту № 1 про прийняття-передачі наданих послуг від 14 лютого 2020 року, складеного Адвокатським бюро Олександра Ковачова, як Виконавцем, та позивачем, як Замовником, про наступне:

1. Виконавець з 21.10.2019 року по 14.02.2020 року надав Замовнику правову допомогу відповідно до Договору про надання адвокатських послуг від 21.10.2019 року № 45-038/19, а Замовник прийняв надані послуги, а саме:

- попереднє опрацювання наданих Замовником матеріалів - 1,0 год.;

- підготовка адміністративного позову ТОВ ЦМТ до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.11.2019 року № 0145685104, подача зазначеного позову до Одеського окружного адміністративного суду - 5,0 год.;

- підготовка заяви ТОВ ЦМТ від 23.12.2019 року б/н про уточнення розміру судових витрат по справі № 420/7430/19, наручна подача зазначеної заяви до Одеського окружного адміністративного суду - 2,0 год.;

- підготовка заяви ТОВ ЦМТ від 23.12.2019 року б/н про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог по справі № 420/7430/19, наручна подача зазначеної заяви до Одеського окружного адміністративного суду - 1,5 год.;

- підготовка супровідного листа до заяв ТОВ ЦМТ від 23.12.2019 року б/н про уточнення розміру судових витрат та про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог по справі № 420/7430/19, наручна подача зазначеного листа до ГУ ДПС в Одеській області - 0,5 год.;

- прибуття 15.01.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду для участі у судовому засіданні, призначеному на 15.01.2020 року о 10:00 год. у справі № 420/7430/19; складення клопотання про закриття підготовчого провадження у справі № 420/7430/19 від 15.01.2020 року б/н; подача зазначеного клопотання до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду - 1,0 год.;

- прибуття 12.02.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду для участі у судовому засіданні, призначеному на 12.02.2020 року о 16:00 год. у справі № 420/7430/19; складення заяви про розгляд справи № 420/7430/19 за відсутності представника ТОВ ЦМТ від 12.02.2020 року б/н; подача зазначеної заяви до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду - 1,0 год.;

- Всього: 12,0 год.

2. Вартість послуг за період, вказаний у п. 1 цього Акту, становить 12000,00 (дванадцять тисяч) грн. (12,0 год.х1000,0 грн. (згідно попередньої домовленості) = 12000,00 грн.).

26.02.2020 року представником відповідача до суду електронною поштою подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вхід. № ЕП/1920/20, (а.с.159-161), в якому останній просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, зазначену у письмовій заяві ТОВ ЦМТ , з тих підстав, що:

- відповідач вважає необґрунтованими подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 12000 грн.;

- оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, відповідач дійшов висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2020 рік. Відповідно до Закону України 14 листопада 2019 року № 294-ІХ Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць складає 2027 грн. до 1 липня 2020 року;

- дане клопотання обґрунтоване тим, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) .

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, з наведеної в акті № 1 про прийняття-передачу наданих послуг від 14.02.2020 року таблиці витраченого часу, який брався до уваги при розрахунку гонорару за договором, вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката за такі послуги загальною тривалістю 12 години - є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

При цьому окремо слід зазначити, що позивачем не надано доказів на підтвердження виконаних адвокатом робіт із попереднього опрацювання наданих Замовником матеріалів (1 год.). Такі докази могли бути оформлено у вигляді довідки, яка встановлює, що саме було проаналізовано й опрацьовано адвокатом, та до яких висновків він дійшов. Або будь-які юридичні результати роботи, які були зроблені у ході підготовки до справи, переписка, протоколи зустрічей тощо.

Також суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ст. 132 КАС України Види судових витрат судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу ;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду ;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи .

З наведеного вбачається, що витрати, зокрема: сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, - за законодавством є окремими самостійними витратами, пов`язаними з розглядом справи, та не є складовою витрат на на професійну правничу допомогу.

Крім того, зазначені витрати позивачем до стягнення (відшкодування) не заявлені та належні та допустимі докази на їх підтвердження не подані.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а також враховуючи ціну позову, конкретні обставини справи, яка не є складною, в тому числі з урахуванням позиції Верховного Суду щодо спірних правовідносин, на яку у позові посилається позивач, суті виконаних послуг, неподання позивачем інших заяв саме по суті справи (відповіді на відзив), суд погоджується з позицією відповідача та вважає, що сума, заявлена до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 12000,00 грн. є надмірною.

При цьому, з урахуванням: складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для позивача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19 (адміністративне провадження №К/9901/607/20), від 11.12.2019 року по справі № 545/2432/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29677/18, № К/9901/29682/18) та від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19 (адміністративне провадження № К/9901/25439/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (місцезнаходження: вул. Отамана Головатого, 73/2, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код юридичної особи: 41353405) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07.11.2019 року № 0145685104.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ судовий збір в сумі 2139,57 грн. (дві тисячі сто тридцять дев`ять гривень п`ятдесят сім копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.