Постанова

від 01.07.2020 по справі 420/7430/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7430/19 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019р. ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0145685104 від 7.11.2019р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкові звітності з податку на додану вартість ТОВ "ЦЕНТ МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" за травень, червень, липень 2019р..

За результатами перевірки, 11.09.2019р. ГУ ДПС в Одеській області складено Акт за №54/15-32-51-04-41353405, у висновках якого встановлено завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з ПДВ за червень 2019р. у розмірі 129 866грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за червень 2019р. на 42 876грн. та за звітний (податковий) період липень 2019р. у розмірі 129 866грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за липень 2019р. на 71 234грн..

На підставі встановлених порушень, 7.11.2019р. ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0145685104, яким до ТОВ "ЛВФ-ЮГ" застосовано штрафні санкції на загальну суму 142 638грн..

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останнє прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0145685104 від 7.11.2019р...

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" судовий збір в сумі 2 139,57грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що товариством в межах строків, встановлених податковим законодавством, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за період, який став предметом камеральної перевірки, проведення якої не обмежує у праві внесення змін до податкової звітності, тому під час прийняття оскаржуваного рішення податковий орган діяв всупереч встановленому законом порядку, без врахування необхідних обставин, що мали значення для прийняття оскаржуваного рішення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що службовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень-липень 2019р. ТОВ Центр монтажних технологій , код ЄДРПОУ 41353405.

За результатами проведеної перевірки, 11.09.2019р. ДПС складено акт за №54/15-32-51-04-41353405 (а.с.32-35), у висновках якого встановлено порушення вимог п.192.1, п.192.3 ст.192, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України за №2755-VI від 2.12.2010р. (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016р. за №21, а саме встановлено завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.16) до декларації з ПДВ за червень 2019р. у розмірі 129 866грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за червень 2019р. на 42 876грн. та за звітний (податковий) період липень 2019р. у розмірі 129 866грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання за липень 2019р. на 71 234грн..

24.10.2019р. товариство подало до податкового органу заперечення на акт перевірки (а.с.37-38), в яких, керуючись п.50.1 ПК України, позивач просив врахувати всі уточнюючі декларації подані ним до ДПС після проведення перевірки.

В подальшому, податковий орган своїм листом за №3176/10/15-32-51-04-09 від 4.11.2019р. (а.с.39) повідомив позивача про те, що: враховуючи те, що уточнюючі розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень, липень 2019р. позивачем подані 22.10.2019р. та 23.10.2019р., тобто після того, як платник податків одержав акт перевірки, керуючись п.86.7 ст.86 ПК України, ГУ ДПС в Одеській області висновки акту перевірки залишає без змін, а заперечення позивача без задоволення .

На підставі вище встановлених порушень, 7.11.2019р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0145685104, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у розмірі 142 638грн..

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У відповідності до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За правилами п.76.3 ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу.

Положеннями п.86.2 ст.86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

Отже, судова колегія зазначає, що камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Приписами п.50.1 ст.50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Вказана норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Положеннями п.50.2 ст.50 ПК України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, зазначеною нормою обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, як наслідок, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу).

Аналізуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Вказане узгоджується також із змістом п.50.3 ст.50 ПК України, відповідно до якого у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Як вбачається із матеріалів справи, що позивачем за результатами камеральної перевірки виявлено помилки, що містилися у раніше поданих ним податкових деклараціях за травень, червень, липень 2019р., у зв`язку з чим 22.10.2019р. та 23.10.2019р. ним подано до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок та сплачено штрафи у розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

Отже, судова колегія вважає, що позивач виконав свій обов`язок щодо виправлення допущених при подачі податкової звітності за травень, червень, липень 2019р. помилок, не порушуючи вимог ст.50 ПК України.

Аналогічний висновок правовий викладено у постанові Верховного Суду від 5.09.2019р. по справі за №803/1595/14.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ", оскільки товариством в межах строків, встановлених податковим законодавством, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за період, який став предметом камеральної перевірки, проведення якої не обмежує у праві внесення змін до податкової звітності, тому під час прийняття оскаржуваного рішення податковий орган діяв всупереч встановленому законом порядку, без врахування необхідних обставин, що мали значення для прийняття оскаржуваного рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 2 липня 2020р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв