Ухвала

від 06.03.2020 по справі 640/242/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2020 року

Київ

справа №640/242/19

адміністративне провадження №К/9901/4540/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 640/242/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецконтракт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спецконтракт звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 0313401309 від 12 серпня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальному розмірі 110756,34 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року (справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження) у справі № 640/242/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецконтракт задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення № 0313401309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12 листопада 2018 року, зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві врахувати в інтегрованій картці платника - Товариство з обмежено відповідальністю Спецконтракт наявну оплату єдиного податку за жовтень 2014 року в розмірі 14619,17 грн, згідно з платіжним доручення № 132 від 06 листопада 2014 року та відсутність податкового боргу у зв`язку з здійсненням такої оплати.

Орган владних повноважень, не погодившись з вищенаведеним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві було повернуто у зв`язку з надання до апеляційної скарги копії довіреності, яка не може бути прийнята судом апеляційної інстанції, як доказ, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Головне управління ДФС у м. Києві повторно звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу податкового органу було залишено без руху у зв`язку з пропуском ним строку на оскарження вищенаведеного рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року Головному управлінню ДФС у м. Києві відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року у справі № 640/242/19 у зв`язку з не усуненням податковим органом встановлених раніше недоліків апеляційної скарги.

Додатково, Верховний Суд зазначає, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень у реєстрі також наявна ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року (апеляційна скарга подана органом владних повноважень після ухвалення рішення апеляційним судом про відмову у відкритті провадження у вищенаведеній справі)

17 лютого 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020).

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Касаційну скаргу скаржника у вищезазначеній справі підписано головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у м. Києві Малихіною Оксаною.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Малихіна Оксана Михайлівна уповноважена представляти інтереси Головного управління ДФС у м. Києві.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, щодо можливості прийняття до розгляду матеріалів касаційної скарги для подальшої перевірки їх на відповідність положенням статей 328-334 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання да апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 640/242/19 виходячи з вищенаведеної формули.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .

Щодо відстрочення сплати судового збору суд зазначає, що це клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак, вищезазначена норма не зобов`язує суд вчинити такі дії, а насамперед передбачає право суду, щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат,

Окрім того, посилання органу владних повноважень на той факт, що наразі він не має коштів сплатити судовий збір за подання вищенаведеної касаційної скарги не здає йому право на відстрочення від сплати судового збору.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Крім того, Головне управління ДФС у м. Києві в наведеному клопотанні не зазначає, коли саме воно буде спроможне сплатити судовий збір у разі відстрочення сплати судового збору у справі № 640/242/19 .

Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що заявлене клопотання податкового органу є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до акту складеного провідним спеціалістом Т.В. Бойко, у присутності головного спеціаліста Грачевої В.В., головного спеціаліста Руснак Н.В. про те, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого Головним управління ДФС у м. Києві, виявлені такі недоліки, а саме: відсутній примірник касаційної скарги, відповідно до кількості сторін у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Таким чином, скаржнику необхідно привести подану касаційну скаргу у відповідність до вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 640/242/19 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко