Ухвала
від 01.04.2020 по справі 640/242/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2020 року

Київ

справа №640/242/19

адміністративне провадження №К/9901/4540/20

Верховний Суд у колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Васильєвої І.А. (суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 640/242/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецконтракт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020.

Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2020 касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху, оскільки податковим органом не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору та копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Копію ухвали згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 16.03.2020.

Головне управління ДФС у м. Києві 03.03.2020 надіслало на адресу суду копію касаційної скарги для позивача та повторно заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Клопотання відповідача не містить обґрунтованих підстав, за наявності яких суд міг би дійти висновку щодо можливості відстрочити сплату судового збору.

25.03.2020 відповідачем направлено до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Клопотання обґрунтоване тим, що через відсутність фінансування податковий орган позбавлений можливості, у встановлений ухвалою строк, усунути недоліки касаційної скарги та сплатити судовий збір. Разом з тим, Головне управління ДФС у м. Києві вчиняє активні дії спрямовані на сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Однак відповідач не вказує на наявність обставин, які б давали підстави вважати можливою сплату судового збору в певний проміжок часу, що могло б зробити ефективним застосування інституту продовження судом процесуального строку. Доказів вчинення будь-яких дій для отримання коштів для сплати судового збору відповідачем не надано, відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 640/242/19 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

В.П. Юрченко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення01.04.2020
Оприлюднено06.04.2020
Номер документу88575309
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/242/19

Ухвала від 09.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 01.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 01.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 06.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 02.03.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 13.01.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 24.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 13.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпіцька Людмила Тимофіївна

Рішення від 30.09.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 14.01.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні