Постанова

від 12.03.2020 по справі 183/4054/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/612/20 Справа № 183/4054/18 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро»

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2018 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» (далі - ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» ) про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.04.2018 року, виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Спіренковою Н.В. (спадкова справа № 03/2010), зареєстровано в реєстрі за № 174, він успадкував земельну ділянку загальною площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, його право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначену земельну ділянку він успадкував після смерті діда - ОСОБА_2 , 1944 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП НОМЕР_1 041608, виданого 05.07.2001 року Василівською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15977.

17 грудня 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_2 (орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, який було зареєстровано у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі 02.07.2008 року за № 04-08-126-02762.

На виконання п.1,2,2.1.-2.2. Договору, спадкодавець ОСОБА_2 в день підписання договору оренди землі передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081) на термін до 31.12.2022 року.

Відповідно до п.2.2 Договору відповідач на день укладення договору, зобов`язався сплачувати орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі в розмірі 2,00 % від грошової оцінки землі, що становить суму в розмірі 655,64 грн., а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га та сплачувати за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. Орендар відшкодовує витрати на поховання.

Також, орендар гарантував продаж орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції по цінам реалізації на момент видачі і надавати послуги (оранка, культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше).

В абзаці 3 п.2.2. Договору сторонами було погоджено, що вказана в цьому договорі орендна плата також коригуватиметься орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Збільшення розміру орендної плати відбувається на підставі рішення орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.

Згідно п.2.2 Договору строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року. Відповідно до абз. 3 розділу «Відповідальність сторін» Договору позивач та відповідач було погоджено, що Орендар несе відповідальність за несвоєчасну за кожний день прострочення.

В пункті 1.1. Договору, сторонами було погоджено вартість земельної ділянки, яка відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на день підписання Договору становила 32 782,00 грн.

Також, пунктом 4 розділу «Інші умови» Договору оренди землі передбачено, що в разу переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Враховуючи те, що позивач успадкував право власності на земельну ділянку та набув прав та обов`язків за спірним договором оренди землі, він також набув право отримати орендну плату за землю за період з 2010 року по 2017 рік включно, яка підлягала виплаті спадкодавцеві ОСОБА_2 , але не була йому виплачена.

05 квітня 2018 року позивачем на виконання вимог ст. 148-1 ЗК України було надіслано на адресу відповідача вимога про погашення заборгованості по орендній платі за період з 2010 року по 2017 рік включно в сумі 31 231,56 грн., а також повідомлено про набуття ним право власності на земельну ділянку з долученням документів, які підтверджують даний факт. Вимога була отримана відповідачем 12.04.2018 року, але на момент звернення відповідач заборгованість так і не погасив, заперечень також не надіслав.

У зв`язку з чим позивач вважав, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в грошовій формі за 2014-2017 роки в сумі 38 371,20 грн.

Також, позивач посилаючись на приписи ст. 526, 625 ЦК України, та п.3 Договору оренди, вважав, що оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, він повинен понести відповідальність та сплатити позивачу суму основного боргу 30 230,30 грн., пеню в сумі 1 914,86 грн., 3 % річних в сумі 168,96 грн., що разом становить 32 314,12 грн.

Крім того, відповідачем у період з 2010 року по 2017 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставки 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби позивача, а також не надаються послуги по обробітку присадибної ділянки позивача до 0,40 га (оранка та культивація). Невиконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки соломи та обробітку присадибної ділянки (оранки, культивації) створило несприятливі умови для позивача, а саме позивач був вимушений нести додаткові витрати на обробіток землі та присадибної ділянки.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд: розірвати договір оренди землі площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), укладений 17.12.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» , зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 02.07.2008 року за № 04-08-126-02762; стягнути з ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на його користь заборгованість по орендній платі в сумі 30 230,30 грн., пеню в сумі 1 914,86 грн., 3 % річних в сумі 168,96 грн., що разом становить 32 314,12 грн.; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди землі площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), укладений 17.12.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» , зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 02.07.2008 року за № 04-08-126-02762.

Стягнуто з ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_1 суму основного боргу з орендної плати в розмірі 30 230,30 грн., а також пеню в сумі 1 914,86 грн., 3 % річних в сумі 168,96 грн., що разом становить 32 314,12 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с.15).

Зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 набув в порядку спадкування, після смерті діда - ОСОБА_2 , 1944 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 041608, виданого 05.07.2001 року Василівською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15977 (а.с.14).

17 грудня 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_2 (орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки, який було зареєстровано у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі 02.07.2008 року за № 04-08-126-02762 (а.с.16,35).

На виконання п.1,2,2.1.-2.2. Договору, спадкодавець ОСОБА_2 в день підписання договору оренди землі передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081) на термін до 31.12.2022 року (а.с.17,36).

Відповідно до п.2.2 Договору відповідач, на день укладення договору, зобов`язався сплачувати орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2,00 % від грошової оцінки землі, що становить суму в розмірі 655,64 грн., а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га та сплачувати за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. Орендар відшкодовує витрати на поховання.

Також, орендар гарантував продаж орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції по цінам реалізації на момент видачі і надавати послуги (оранка, культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше).

Абзацом 3 п.2.2. Договору сторонами було погоджено, що вказана в цьому договорі орендна плата також коригуватиметься орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Збільшення розміру орендної плати відбувається на підставі рішення орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору. Згідно п.2.2 Договору строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року.

Відповідно до абз.3 розділу «Відповідальність сторін» Договору сторонами було погоджено, що орендар несе відповідальність за несвоєчасну за кожний день прострочення.

В пункті 1.1. Договору, сторонами було погоджено вартість земельної ділянки, яка відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на день підписання Договору становила 32 782,00 грн. Пунктом 2.3. Договору визначено, що договір діє до 31.12.2022 року. Початок дії договору з моменту державної реєстрації.

Також, пунктом 4 розділу «Інші умови» Договору оренди землі передбачено, що в разу переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Набувши право власності на земельну ділянку, позивач набув прав та обов`язків за спірним Договором оренди землі, в тому числі набув право отримати орендну плату за землю за період з 2010 року по 2017 рік включно, яка підлягала виплаті спадкодавцеві ОСОБА_2 , але не була йому виплачена.

05 квітня 2018 року позивачем надіслано на адресу відповідача вимога про погашення заборгованості по орендній платі № 02-04/18 від 05.04.2018 року, а також повідомлено про набуття ним права власності на земельну ділянку з долученням документів, які підтверджують даний факт. Також, позивач просив протягом семи днів, наступних за днем отримання вимоги виплатити, шляхом безготівкового перерахування через відділення Укрпошти на адресу позивача, заборгованість по орендній платі за період з 2010 року по 2017 рік включно в сумі 31 231,56 грн., та компенсувати понесені витрати на обробіток землі та поставку соломи, оскільки відповідач таких послуг не надавав (а.с.21,23). Вимога була отримана відповідачем 12.04.2018 року (а.с.24).

З 2008 року на виконання Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» та Указу Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» Відповідачем розмір орендної плати у грошовому виразі було збільшено до 3 % від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.

Відповідно до внутрішніх наказів відповідача розмір орендної плати під час дії договору поступово збільшувався, а саме: з 2012 року розмір орендної плати було збільшено до 4 % від грошової оцінки землі, на дату розрахунку; в 2013 року розмір орендної плати було збільшено до 4,70 % від грошової оцінки землі, на дату розрахунку; з 2016 року орендна плата становить 5,5 % від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку; з 2017 року орендна плата становить 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.

Згідно із інформацією наданою Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Новомосковському районі нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки в період з 2010 по 2018 р.р. становила: на 01 січня 2010 року - 38 826,00 грн.; на 01 січня 2011 року - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2012 року - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2013 року - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2014 року - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2015 року - 90 180,00 грн.; на 01 січня 2016 року - 108 216,00 грн.; на 01 січня 2017 року - 108 216,00 грн.; на 01 січня 2018 року - 108 216,00 грн. (а.с.18).

З розрахунків позивача вбачається, що на виконання умов договору, відповідач у період з 2010 року по 2017 рік повинен був нарахувати та виплатити позивачеві орендну плату в грошовій формі на загальну суму - 30 230,30 грн., а саме: за 2010 рік - 1 164,78 грн. (38 826,00 грн. : 100% х 3,00%); за 2011 рік - 2 166,06 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 3,00%); за 2012 рік - 2 888,08 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 4,00%); за 2013 рік - 3 393,50 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 4,70%); за 2014 рік - 3 393,50 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 4,70%); за 2015 рік - 4 238,46 грн. (90 180,00 грн. : 100% х 4,70%); за 2016 рік - 5 951,88 грн. (108 216,00 грн. : 100% х 5,5%); за 2017 рік - 7 034,04 грн. (108 216,00 грн. : 100% х 6,5%). (1 164,78 грн. + 2 166,06 грн. + 2 888,08 грн. + 3 393,50 грн. + 3 393,50 грн. + 4 238,46 грн. + 5 951,88 грн. + 7 034,04 грн.) = 30 230,30 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підстав їх обґрунтованості та доведеності, прийшовши до висновку про систематичну несплату відповідачем визначеної договором орендної плати за період з 2010 року по 2017 рік, як в грошовій формі, так і в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, що являється підставою для розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17(провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, п.3 укладеного між сторонами Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Крім того визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Пунктом 3 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору.

Також, укладений Договір в п.2.2. визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2 % від грошової оцінки землі, безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Додатково, за настання відповідних обставин - до складу орендної плати входить матеріальна допомога на поховання члена сім`ї Орендодавця у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем.

Встановлено, що до звернення позивача до суду з цим позовом відповідач протягом 2010-2017 років допускав прострочення виплати орендної плати за договором оренди землі у відношенні до спадкодавця.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26.11.2019 року було витребувано у ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» належним чином завірені докази виплати орендної плати в грошовій формі за період з 2010 року по 2017 рік включно; докази виплати орендної плати в натуральній (безгрошовій) формі з обов`язковим наданням письмової інформації окремо за кожним видом робіт та щодо вартості робіт із завезення соломи до садиби орендодавця, оранки, культивації присадибної ділянки орендодавця тощо за кожний рік, за період з 2010 року по 2017 рік включно.

Проте, вимоги ухвали апеляційного суду відповідачем не були виконані, докази не були надані.

Відповідно до частини 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що в період з 2010 року по 2017 рік орендна плата відповідачем не сплачувалась.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач продовжуючи користуватись земельною ділянкою позивача орендну плату у визначені договором строки не сплатив та не вчинив відповідних дій визначених законодавством на виконання умов договору оренди в частині щодо виплати орендної плати.

Встановивши неналежне виконання умов договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» , суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Крім того, вважає правильними висновки про те, що неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у встановлені договором оренди строки також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в повному обсязі, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість з орендної плати за 2010-2017 роки відсутня, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, оскільки судом встановлено факт її систематичної несплати у 2010-2017 роках, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» , пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору.

Згідно із ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач розраховував отримувати орендну плату у грошовій, натуральній формі, а також послуги з оранки та культивації земельної ділянки. Натомість відповідачем систематично умови договору щодо сплати орендної плати, як в грошовій та натуральній формах не виконуються.

Як уже зазначалось вище, Договором визначено, що строк виплати орендної плати у грошовій формі до 30 грудня кожного календарного року (п.2.3.).

Доводи апеляційної скарги про відсутність систематичної несплати орендної плати, є безпідставними, тому що товариство відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

Сторони також укладаючи спірний Договір оренди землі в п.3 (відповідальність сторін) Договору погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, договором не передбачено строку виплати орендної плати спадкоємцеві Орендодавця, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що строком виплати заборгованості по орендній платі є семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, тобто період з 13.04.2018 року по 20.04.2018 року. А початком прострочення виконання зобов`язання (порушення прав орендодавця на своєчасне отримання орендної плати) є 21.04.2018 року.

Набувши право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, позивач набув прав та обов`язків за спірним Договором оренди землі, в тому числі набув право отримати орендну плату за землю за період з 2010 року по 2017 рік включно, яка підлягала виплаті спадкодавцеві ОСОБА_2 , але не була йому виплачена.

Як зазначалось вище, 05 квітня 2018 року позивачем надіслано на адресу відповідача вимога про погашення заборгованості по орендній платі № 02-04/18 від 05.04.2018 року, а також повідомлено про набуття ним права власності на земельну ділянку з долученням документів, які підтверджують даний факт. Також позивач просив протягом семи днів, наступних за днем отримання вимоги виплатити, шляхом безготівкового перерахування через відділення Укрпошти на адресу позивача, заборгованість по орендній платі за період з 2010 року по 2017 рік включно в сумі 31 231,56 грн., та компенсувати понесені витрати на обробіток землі та поставку соломи, оскільки відповідач таких послуг не надавав (а.с.21,23). Вимога була отримана відповідачем 12.04.2018 року (а.с.24), проте виконана не була.

Посилання ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на те, що товариство не мало змоги надати відповідь на вимогу, оскільки в ній не було зазначено адреси позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, вимога № 02-04/18 від 05.04.2018 року оформлена на фірмову бланку адвоката ОСОБА_3 , в якій зазначено його адресу, засоби телефонного зв`язку, електронна пошта. Крім того, безпосередньо в тексті вимоги вказано адресу за якою пропонувалось товариству направити відповідь або заперечення (а.с.21).

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неналежного повідомлення про призначення справи до розгляду, у зв»язку з чим відповідач був позбавлений можливості заявити клопотання про застосування строку позовної давності до даних правовідносин. Так, матеріалами справи підтверджено належне повідомлення відповідача про перебування зазначеної справи на розгляді в суді, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.55).

Крім того, відповідачем було направлено на адресу місцевого суду письмовий відзив на позовну заяву, однак відзив не містить посилання на порушення позивачем строку позовної давності та не містить відповідного клопотання (а.с.32-34).

Таким чином, в ході розгляду справи не підтверджені доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Оскільки, відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій є обґрунтованими, оскільки судом була встановлена наявність заборгованості по орендній платі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко