Рішення

від 03.03.2020 по справі 300/2449/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. справа № 300/2449/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шумея М.В.,

секретаря судового засідання Шпак М.М.,

за участю: представника позивача Лещак Н.І.,

представника відповідача та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Богусевич Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ містобудування та архітектури Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування припису від 12.11.2019 та постанови від 27.11.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі, також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (надалі, також - третя особа) про визнання протиправними та скасування припису від 12.11.2019 та постанови від 27.11.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача є неправомірними, оскільки перевірка позивача була проведена з порушеннями норм законодавства України. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що встановлення тимчасової споруди здійснюється на підставі паспорту прив`язки і не потребує отримання дозвільної документації на виконання таких робіт, більше того, такі роботи не є будівельними роботами. З огляду на те, що об`єкт, щодо якого здійснювалась перевірка є тимчасовою спорудою, що в свою чергу є об`єктом благоустрою, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області було не вправі здійснювати перевірку на вищевказаному об`єкті, оскільки контроль за розміщенням об`єктів благоустрою відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, а не до органів державного архітектурно-будівельного контролю. Також позивач вказує на те, що відповідачем порушено процедуру здійснення контролюючого заходу, оскільки акт перевірки, протокол та припис складались за її відсутності.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог, встановлених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 залучено до участі у адміністративній справі №300/2449/19 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Відділ містобудування та архітектури Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який подано суду 02.01.2020, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила (а.с. 84-92). У відзиві від 26.12.2019 за №3001/1009-1.16 відповідач вказує, що головним інспектором відповідача здійснено перевірку в межах повноважень, без порушень вимог законодавства. Так, зазначено, що дану перевірку проведено за зверненням виконавчого комітету Тлумацької міської ради ОТГ від 18.10.2019 за №1439, окрім того керуючись пунктом 6 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності залучено посадову особу відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади про що, зокрема, зазначено в акті, яким підтверджено факт виконання будівельних робіт, а не влаштування тимчасової споруди згідно паспорту прив`язки тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності в місті Тлумач по вулиці Кармелюка, 5А. Окремо представник відповідача звертає увагу на звіт №33/19 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта, у розділі 2 Загальні дані якого вказано Об`єкт, який досліджується розміщений на території м. Тлумача, Івано-Франківської області , тобто відсутня конкретизація фактичного місця розташування досліджуваного об`єкта. Також зазначено, що в ході проведення перевірки, у присутності ФОП ОСОБА_1 було виявлено, що будівля не є тимчасовою спорудою в розумінні положень Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіону від 21.10.2011 за №244. Разом з тим, позивач не подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Від позивача 10.01.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Зазначила, що з огляду на те, що нежитлове приміщення (магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на АДРЕСА_1 перебуває в оренді, а тому позивач не може виступати замовником будівництва чи підрядником в розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Також підкреслено, що третьою особою при здійсненні позапланового заходу залучено посадову особу відділу ЖКГ транспорту та благоустрою Тлумацької міської ради ОТГ, а не посадову особу відділу містобудування та архітектури Тлумацької РДА - головного архітектора району, яким видавався паспорт прив`язки тимчасової споруди та який уповноважений здійснювати контроль за розміщенням об`єктів благоустрою та відповідності такого об`єкта паспорту прив`язки. Крім того, вказує, що додана відповідачем до відзиву схема добудови приміщень до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 Тлумач містить загальну площу добудови приміщень та складає S1 + S2 (тобто, 8,55 + 35,15) = 43,70 кв. м. Споруда площею S1 - 8,55 кв. м., є спорудою, яка досліджувалась під час технічного обстеження та кваліфікована, як тимчасова. А на споруду, площею S2 - оформлено паспорт прив`язки (а.с. 117-120)

Представник відповідача 15.01.2020 подала суду заперечення на відповідь на відзив від 13.01.2020 за №56/1009-1.16, згідно якого вказує, що орендар не наділений повноваженнями щодо реконструкції приміщення. Таким правом наділений орендодавець, в даному випадку - ФОП ОСОБА_1 . Також звертає увагу, що така юридична особа як відділ містобудування та архітектури Тлумацької РДА (код ЄДРПОУ 36210436) перебуває у стані припинення. В свою чергу, до відання відділу ЖКГ, транспорту та благоустрою Тлумацької міської ради ОТГ належить забезпечення реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства на території Тлумацької міської ради ОТГ. Більше того, саме за скаргою вказаного органу видано направлення та проведено позапланову перевірку, отже залучення посадової особи відділу ЖКГ транспорту та благоустрою Тлумацької міської ради ОТГ є доцільно обґрунтованим. Крім цього, представник відповідача вказує, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. В даному ж випадку площа споруди по зовнішньому контуру - 43,7 кв. м; наружні стіни з газоблоків, товщиною 20 см на бетонній основі товщиною 20-25 см, а сама споруда S2 площею 35,15 кв. м. З урахуванням вищенаведеного, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 124-127).

У судовому засіданні 03.03.2020 представник позивача підтримала позовні вимоги у мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача заперечила проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві та запереченні, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача і третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, дослідивши позовну заяву, заяви по суті, письмові докази та матеріали в їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі звернення виконавчого комітету Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області від 18.10.2019 за №1439 (а.с. 93) Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області видано наказ за №446-П/1009/1.5/2019 від 24.10.2019 про проведення позапланового заходу (а.с. 94) та відповідно направлення за №446/1009/m.7/2019 від 24.10.2019 (а.с. 95).

Відповідно до вказаного наказу за №446-П/1009/1.5/2019 від 24.10.2019 та направлення за №446/1009/m.72019 від 24.10.2019, головним інспектором будівельного нагляду проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 12.11.2019 за №446/1009/m.8/2019.472/1009/m.8/2019, в якому зафіксовано порушення, а саме: розроблено проект влаштування тимчасової споруди на АДРЕСА_1 та видано паспорт прив`язки тимчасової споруди (далі - ТС). Встановлено наступні вихідні дані: 1. площа тимчасової споруди по зовнішньому контуру - 30,00 кв. м; 2. площа торгового приміщення - 25,39 кв. м.; 3. стіни із багатошарових панелей (марка панель СМ (П) 50) товщиною 250 мм; 4. не передбачено влаштування фундаменту чи бетонної основи; 5. передбачено дверний отвір у стінах існуючого магазину до тимчасової споруди. По факту прибудовано магазин (крамниця), огороджувальні стіни якого є загальними із стінами магазину, зокрема в існуючому магазині розібрано несучу стіну та таким чином збільшено загальну площу магазину. Добудова має наступні технічко-економічні показники: 1. Площа будівлі по зовнішньому контуру - 43,7 кв. м.; 2. Наружні стіни з газоблоків, товщиною 20 см на бетонній основі товщиною 20-25 см. Будівельні роботи проводяться без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) .

Відповідно, зазначено про порушення позивачем частини 2 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

За наслідками вказаної позапланової перевірки суб`єктом владних повноважень 12.11.2019 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про порушення позивачем частини 2 статті 28 Закону України та пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с. 35-36) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 34).

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки від 12.11.2019 за №446/1009/m.8/2019.472/1009/m.8/2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.11.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.11.2019, головним інспектором винесено постанову від 27.11.2019 за №56/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 37-38).

Вважаючи оскаржені постанову від 27.11.2019 за №56/1009/m.5/2019 та припис від 27.11.2019 протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 за №3038-VI (далі - Закон України №3038), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 за №294 (далі - Положення №294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553 (далі - Порядок №553).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На реалізацію положень статті 41 Закону №3038-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.05.2011 за №553, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку№553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Судом встановлено, що головним інспектором відповідача 12.11.2019 складено акт та у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями, відповідачем винесено оскаржуваний припис, яким зобов`язано позивача усунути виявленні порушення вимог законодавства до 12.01.2020 (а.с. 34).

Щодо правомірності порядку і процедури позапланової перевірки суд зазначає наступне.

Суд встановив, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області видано наказ про проведення позапланового заходу від 24.10.2019 за №446-П/1009/1.5/2019 на підставі звернення виконавчого комітету Тлумацької міської ради ОТГ від 18.10.2019 за №1439.

На підставі вказаного наказу видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 24.10.2019 №466/1009/т.7/2019, згідно якого строк дії направлення з 24.10.2019 по 16.11.2019 та з яким позивач ознайомилася у перший день позапланового заходу, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 95).

У зв`язку із відсутністю забудовника в останній день позапланової перевірки на об`єкті головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу, керуючись абз. 10 п. 7 Порядку №553 скеровано службову записку від 06.11.2019 щодо доцільності продовження терміну позапланової перевірки на два робочі дні (а.с. 96).

На підставі вказаної службової записки видано наказ про проведення позапланового заходу від 07.11.2019 за №472/-П/1009/1.5/2019 (а.с. 97) та відповідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 07.11.2019 за №472/1009/m.7/2019 (а.с. 98).

Листом від 07.11.2019 за №1009-1.18/1529 позивача повідомлено про продовження терміну позапланової перевірки на два робочі дні та до листа долучено направлення, на підставі якого продовжено позапланову перевірку. Також даним листом повідомлялось, що вихід на об`єкт відбудеться 12.11.2019 о 12:00 год., а тому третя особа просила позивача забезпечити особисту присутність або уповноважити іншу особу представляти інтереси (а.с. 99). Даний лист позивачем отримано 08.11.2019, про що свідчить наявна у матеріалах справи інформація про відстеження пересилання поштових відправлень, яка міститься на офіційному веб-сайті ПАТ Укрпошта (а.с. 100).

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, як наслідок посилання на порушення його права бути присутнім у проведенні перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ФОП ОСОБА_1 була ознайомлена із направленням за №446/1009/m.7/2019 від 24.10.2019, про що свідчить її підпис, а також повідомлена про продовження здійснення перевірки, про що свідчить інформація про відстеження пересилання поштових відправлень, яка міститься на офіційному веб-сайті ПАТ Укрпошта .

Таким чином, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області у зв`язку із відмовою від отримання матеріалів перевірки, про що свідчить підписи свідка (а.с. 33, 36), направлено такі матеріали (акт, припис, протокол) поштовою кореспонденцією із повідомленням про вручення.

Суд звертає увагу, що суб`єкт містобудування, який вважає протиправними дії службових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції до початку проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється органами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10, саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного суду від 10.05.2018 у справі №806/2127/16 (адміністративне провадження №К/9901/35465/18) та від 08.08.2018 у справі №П/811/1680/17 (адміністративне провадження №К/9901/11219/18).

Щодо підстав притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає наступне.

За приписами статей 26, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 34 Закону визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Згідно зі ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів . Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання ч. 4 ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 за №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, пунктом 1.3 якого встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 2.1 Порядку №244 встановлено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Відповідно до п.1.4 Порядку №244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Згідно з п. 2.3 Порядку №244 до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Пунктом 2.4 Порядку №244 визначено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Судом встановлено, що 24.10.2019 відділом містобудування та архітектури Тлумацької РДА видано паспорт прив`язки Тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1.

Відповідно до паспорту прив`язки позивачу надано право на встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка розміщуватиметься (блокується) із східної сторони до існуючого магазину. Згідно даного паспорта прив`язки, площа тимчасової споруди по зовнішньому контуру - 30,00 кв. м.

Однак, як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, схема добудови приміщень до магазину приміщень до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 містить загальну площу добудови приміщень та складає S1 + S2 (тобто, 8,55 + 35,15) = 43,70 кв. м. Споруда S1 є тимчасовою, споруда S2 є капітальною, оскільки її площа складає 35,15 кв. м.

Згідно частини 2 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Таким чином, в даному випадку, добудова до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 не може вважатися тимчасовою спорудою в розумінні приписів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, оскільки її площа перевищує максимально допустиму площу для тимчасової споруди.

Відповідно до п. 3.1 ДБН А.2.2-3:2014 будівля - різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.

Відповідно до п. 3.2 ДБН А.2.2-3:2014 будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Суд погоджується із відповідачем, що в даному випадку мало місце часткове знесення елементів несучих конструкцій та добудова по зовнішньому контуру - 43,70 кв. м, наружні стіни з газоблоків, товщиною 20 см на бетонній основі товщиною 20-25 см.

Таким чином, позивач не мав права починати виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про їх початок.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про порушення позивачем частини 2 статті 28 та пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а тому оскаржені постанова від 27.11.2019 за №56/1009/m.5/2019 та припис від 27.11.2019 винесені Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області правомірно.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв відповідно до наданих йому повноважень, у встановленому законом порядку, надав суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства, а доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача, ні позивачем, ні його представником не представлено, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці рішення складене в повному обсязі 12 березня 2020 р.