Постанова

від 11.03.2020 по справі 120/2868/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2868/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

11 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. ,

за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В.

представника позивача: Гончара О.І.

представника відповідача: Чайки А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ф" про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб:

-від 15.04.2019 №1897432-5506-0214 на суму 32144,37 грн.;

-№1897433-5506-0214 на суму 43520,80 грн.;

-№1897435-5506-0214 на суму 83059,77 грн.;

-№1897437-5506-0214 на суму 3869,57 грн.;

-№1897438-5506-0214 на суму 29432,68 грн.;

-№1897440-5506-0214 на суму 84802,90 грн.;

-№1897441-5506-0214 на суму 2714,53 грн.;

-№1897443-5506-0214 на суму 5518,94 грн.;

-№1897445-5506-0214 на суму 19255,75 грн.;

-№1897446-5506-0214 на суму 1806,58 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства використовує саме юридична особа ФГ "Іллінецьке", засновником якого є позивач, і який як засновник здійснює діяльність на вказаних земельних ділянках через створену ним юридичну особу - фермерське господарство, а не особисто, а тому сплачувати орендну плату повинно саме фермерське господарство.

При цьому, позивач послався на рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/4724/18-а, яке на переконання останнього, є преюдиціальним при розгляді даної справи.

Крім того, апелянт вказав на низку рішень Верховного Суду в яких, на його думку, надано правову оцінку подібним правовідносинам.

03.02.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 04.11.2015 між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено на 25 років договори оренди землі №1-368 кадастровий номер 0521282600:01:000:0025, загальною площею 62,9243 га; №1-369 кадастровий номер 0521282600:01:000:0026, загальною площею 63,6599 га; №1-370 кадастровий номер 0521282600:07:000:0100, загальною площею 63,6599 га; №1-371 кадастровий номер 0521282600:02:000:0313, загальною площею 1,7215 га; №1-372 кадастровий номер 0521282600:02:000:0396, загальною площею 27,6000 га; №1-373 кадастровий номер 0521282600:02:000:0317, загальною площею 20,3853 га; №1-374 кадастровий номер 0521282600:02:000:0391, загальною площею 13,1116 га; №1-375 кадастровий номер 0521282600:02:000:0322, загальною площею 1,1457 га; №1-376 кадастровий номер 0521282600:02:000:0327, загальною площею 18,6656 га; №1-377 кадастровий номер 0521282600:02:000:0398 загальною площею 2,4540 га, за умовами яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Іллінецької сільської ради (за межами населеного пункту) Іллінецького району Вінницької області.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-368 становить 1730412,40 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 69216,50 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-369 становить 1766727,10 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 70669,08 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-370 становить 114977,97 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4599,12 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-371 становить 56552,74 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2262,11 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-372 становить 906683,43 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 36267,34 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-373 становить 669674,41 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26786,98 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-374 становить 401161,42 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 16046,46 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-375 становить 37637,22 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1505,49 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-376 становить 613180,80 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 24527,23 грн. за 1 рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №1-377 становить 80615,98 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3224,64 грн. за 1 рік.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.11.2015 на вищезазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровані договори оренди землі №1-368 від 04.11.2015; №1-369 від 04.11.2015; №1-370 від 04.11.2015; №1-377 від 04.11.2015 та від 11.11.2015 договори оренди землі №1-371 від 04.11.2015; №1-372 від 04.11.2015; №1-373 від 04.11.2015; №1-374 від 04.11.2015; №1-375 від 04.11.2015; №1-376 від 04.11.2015.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.05.2017 ОСОБА_1 зареєстровано юридичну особу-ФГ "Іллінецьке" для ведення фермерського господарства на земельних ділянках, які орендовані відповідно до вказаних договорів оренди землі.

При цьому, судом встановлено, що орендну плату по земельним ділянкам сплачує ФГ "Іллінецьке".

Разом з тим, ГУ ДФС у Вінницькій області нараховано позивачу податкове зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб за 2019 рік та прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2019 №1897432-5506-0214 на суму 32144,37 грн.; №1897433-5506-0214 на суму 43520,80 грн.; №1897435-5506-0214 на суму 83059,77 грн.; №1897437-5506-0214 на суму 3869,57 грн.; №1897438-5506-0214 на суму 29432,68 грн.; №1897440-5506-0214 на суму 84802,90 грн.; №1897441-5506-0214 на суму 2714,53 грн.; №1897443-5506-0214 на суму 5518,94 грн.; №1897445-5506-0214 на суму 19255,75 грн.; №1897446-5506-0214 на суму 1806,58 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення- рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

В подальшому податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки орендарем земельних ділянок є фізична особа ОСОБА_1 , то саме на нього покладено обов`язок сплати орендної плати відповідно до укладеного ним договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, вказує на наступне.

За змістом статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

У статті 7 цього Закону зазначено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Статтею 8 Закону "Про фермерське господарство" передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

За правилами статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частинами першою, другою статті 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Разом з цим, відповідно до пунктів 288.1- 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Як слідує з матеріалів справи, земельні ділянки стосовно яких позивачу нараховано податкове зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб за 2019 рік перебувають у фактичному користуванні ФГ "Іллінецьке", однак ОСОБА_1 не оформив належним чином передачу земельних ділянок фермерському господарству як землекористувачу.

Оскільки відповідно до статті 125 ЗК України право користування землею, так само як і суміжні права та обов`язки землекористувача, виникають з моменту реєстрації права оренди або права власності на землю, а згідно договорів оренди, орендарем земельних ділянок є позивач, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме на орендаря покладено обов`язок сплати орендної плати відповідно до укладеного ним договору оренди землі.

Також, факт використання земельних ділянок фермерським господарством "Іллінецьке" не змінює статусу позивача як орендаря та не звільняє останнього від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату за земельні ділянки.

Вказане узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2018 року по справі № 803/3798/16 та від 13 вересня 2019 по справі №120/4362/18-а.

Крім того, як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, постанова від 13 вересня 2019 прийнята Верховним Судом у справі за позовом ОСОБА_1 по аналогічному спору.

Відносно тверджень позивача про преюдиціальність рішення стосовно нього у справі №120/4724/18-а, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що суд розглядаючи дану справу не може брати до уваги факти, встановлені у вищезазначеній справі, оскільки оскаржуваний період податкових повідомлень-рішень у справі №120/4724/18-а та в справі, що розглядається, є різними.

Щодо доводів апелянта про неприпустимість для суду першої інстанції піддавати критиці позицію Великої Палати Верховного Суду, то колегія суддів зауважує, що як видно зі змісту оскаржуваного судового рішення, судом першої інстанції не надавалася оцінка постановам Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №695/1275/17, від 27 березня 2019 року №574/38/17-ц та від 03 квітня 2019 року у справі №621/2501/18, від 11 квітня 2019 року №903/847/17, від 11 вересня 2019 року №620/371/17, на які послався позивач, а лише зазначено, що предметом перегляду у них були питання що стосуються предметної юрисдикції, а не даного спору.

В свою чергу, колегія суддів, дослідивши рішення Великої Палати Верховного Суду на які вказує ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, звертає увагу на те, що останні стосуються інших правовідносин ніж ті, які є предметом розгляду у даній справі.

Стосовно посилання позивачем на постанову Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №814/1005/16, то колегія суддів виходячи із висновків Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, враховує останню правову позицію із аналогічного спору.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування сум орендної плати за земельні ділянки відповідають вимогам чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 березня 2020 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.