Постанова

від 11.03.2020 по справі 520/9883/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 р.Справа № 520/9883/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 20.12.19 року по справі № 520/9883/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 00000981411 від 23.05.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 р. у задоволенні адміністративного позову ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим а умов неправильного застосування норм матеріального права, таким, що прийняте без повного і всебічного з`ясування всіх обставин в справі , на підставі висновків , що суперечать дійсним обставинам справи. Вказує , що надані до перевірки документи підтверджують взаємовідносини підприємства позивача з контрагентом, містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарську операцію, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги .

Головне управління ДПС у Харківській області відхиляє вимоги апеляційної скарги , посилаючись на обставини викладені в запереченнях на апеляційну скаргу , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги , наполягав на її задоволенні .

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Сторони по справі в розумінні вимог КАС України повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 01.03.2019 №1594 головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" (код за ЄДРПОУ 39829021) питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Авест плюс" (код за ЄДРПОУ 40108206) за квітень - липень 2016 року, ТОВ "КУЛБРАЙТ" (код за ЄДРПОУ 40633294) за жовтень 2016 року, ПП "ХС Груп" (код за ЄДРПОУ 36459475) за вересень 2016 року, ПП "Лакшмі" (код за ЄДРПОУ 32435969) за серпень 2016 року, ТОВ "Паверлайт" (код за ЄДРПОУ 40597843) за серпень, вересень 2016 року, ТОВ "Актид" (код за ЄДРПОУ 40514002) за листопад 2016 року, ТОВ "Нью Білд Прайм" (код за ЄДРПОУ 39918870) за лютий 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.05.2019 року №1700 /20-40-14-11-10/39829021.

Перевіркою встановлені порушення п. 198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, завищення податкового кредиту на загальну суму 426 332 грн., у т.ч. травень 2016 року у сумі 66 583 грн., червень 2016 року у сумі 38 333 грн., липень 2016 року у сумі 33 238 грн., серпень 2016 року у сумі 11 860 грн., жовтень 2016 року у сумі 4 430 грн., вересень 2016 року у сумі 176 100 грн., листопад 2016 року у сумі 49 706 грн., лютий 2017 року у сумі 46 082 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 426 332 грн., в тому числі травень 2016 року у сумі 66 583 грн., червень 2016 року у сумі 38 333 грн., липень 2016 року у сумі 33 238 грн., серпень 2016 року у сумі 9 768 грн., лютий 2017 року у сумі 46 082 грн., листопад 2016 року у сумі 8 054 грн, вересень 2016 року у сумі 2 640 грн., жовтень 2016 року у сумі 175 552 грн., грудень 2016 року у сумі 46 082 грн.

Підставою для вищевказаних висновків послугувало проведення аналізу негативної податкової інформації відносно контрагентів підприємства позивача з якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з таких причин, а саме: недостатньо трудових ресурсів для виконання всього об`єму робіт згідно з укладеними договорами підряду з усіма контрагентами; відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутність інформації про власні або орендовані фонди, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; підприємство не знаходились за юридичною адресою та не мало постійного місця проведення фінансово - господарської діяльності.

Крім того, до перевірки були надані первинні документи з деякими дефектами змісту, а саме: в актах виконаних робіт не вказано, за якою саме адресою виконувались надані роботи, відсутні ПІБ замовника.

До перевірки не надані накази на відрядження директорів до м. Києва для оформлення угод.

Контролюючим органом досліджено та використано факти викладені у вироку щодо директора та засновника ТОВ Авест плюс Климової С. С. по справі №361/2918/18 про визнання винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України; ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2017 №42017000000001846 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України щодо вчинення фіктивного підприємництва шляхом реєстрації/перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких є ТОВ Ню Білд Прайм .

Отже, перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН та ТОВ Авест плюс , ТОВ КУЛБРАЙТ , ПГІ ХС Груп , ПП Лакшмі , ТОВ Паверлайт , ТОВ Актид , ТОВ Нью Білд Прайм .

На підставі зазначеного акту перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000981411 від 23.05.2019.

Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не доведено, що його господарська діяльність спрямована на отримання економічного ефекту, надані позивачем первинні документи носять неповний характер, а господарська діяльність товариства не спрямована на настання реальних наслідків, а господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг (робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покуиця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 198.2, 198.3 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1 та 2 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати належним чином оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи свідчать , що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" в перевіряємий період мало господарські правовідносини з ТОВ Авест плюс , TOB Кулбрайт , TOB ХС Груп , ТОВ Лакшмі , ТОВ Паверлайт , ТОВ Нью Білд Прайм та ТОВ Актид .

Щодо взаємовідносин з ТОВ Авест плюс за квітень-липень 2016 року встановлено наступне.

15.10.2015р. між ТОВ Юкрейн Мар кет Солюшн , як Замовником, та ТОВ

КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Виконавцем, було укладено Договір № 1510/ВР щодо виконання робіт на потужностях Замовника, в підтвердження чого надано договір , додаткові угоди, акт приймання виконаних будівельних робіт за період з травня 2016 р по липень 2016 р., акт приймання передачі матеріалів.

Для виконання вищенаведеного Договору, ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН уклало наступні договори з ТОВ Авест плюс :

від 01.03.2016 року № КПД-0203-16 на виконання робіт по складанню, встановленню та монтажу зупинкових комплексів.

На виконання умов наведеного Договору, ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Замовник, сплатив ТОВ Авест плюс , як Виконавцю грошові кошти у безготівковій формі:05.04.2016р. на суму 180 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 30 000,00 грн. за платіжним Дорученням № 0000000196; 11.04.2016 року на суму 80 200,00 грн. у т.ч. ПДВ 13 366,67 грн. за платіжним Дорученням № 0000000219; 21.04.2016 року на суму 50 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8 333,33 грн. за платіжним Дорученням № 0000000260; 26.04.2016 року на суму 100 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн. за платіжним Дорученням № 0000000266; 16.05.2016 року на суму 49 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 8 250,00 грн. за платіжним Дорученням № 0000000297; 16.05.2016 року на суму 350 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 58 333,33 грн. за платіжним Дорученням № 0000000299; 03.06.2016 року на суму 70 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 11 666,67 грн. за платіжним Дорученням № 0000000343; 13.06.2016 року на суму 40 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 6 666,67 грн. за платіжним Дорученням № 0000000384; 13.06.2016 року на суму 20 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 3 333,33 грн. за платіжним Дорученням № 0000000385; 14.06.2016 року на суму 100 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн. за платіжним Дорученням № 0000000388; 02.07.2016 року на суму 29 425,38 грн. у т.ч. ПДВ 4 904,23 грн. за платіжним Дорученням № 0000000432.

Загальна сума сплачених грошових коштів за договором № КПД-0203-16 від 01.03.2016року складає 1 069 125,38 грн.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, ТОВ Авест плюс було сформовано та зареєстровано: податкову накладну №15 від 05.04.2016 р сума 180 000 грн., зареєстровану 14.04.2016 р.; податкову накладну №35 від 11.04.2016 р сума 80 200 грн., зареєстровану 18.04.2016 р.; податкову накладну №68 від 21.04.2016 р сума 50 000 грн. зареєстровану 22.04.2016 р.; податкову накладну №91 від 26.04.2016 р сума 100 000 грн., зареєстровану 26.04.2016 р.; податкову накладну №62 від 19.05.2016 р сума 35 0000 грн., зареєстровану 02.06.2016 р.; податкову накладну №48 від 16.05.2016 р сума 49 500 грн., зареєстровану 17.05.2016 р.; податкову накладну №8 від 03.06.2016 р сума 70 000 грн., зареєстровану 15.06.2016 р.; податкову накладну №41 від 13.06.2016 р сума 20000грн., зареєстровану 16.06.2016 р.; податкову накладну 39від 13.06.2016 р сума 40 000 грн., зареєстровану 16.06.2016 р.; податкову накладну №53 від 14.06.2016 р сума 100 000 грн., зареєстровану 21.06.2016 р.; податкову накладну №4 від 02.07.2016 р сума 29 425,38 грн., зареєстровану 12.07.2016 р.

Всі роботи за Договором № КПД-0203-16 від 01.03.2016 року були здані Виконавцем та прийнятті Замовником (ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН ), що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (форми КБ2 та КБ 3), складених на загальну суму 1 069 125,38 грн.

Отже, роботи проведені та здані, оплата проведена в повному обсязі.

від 15.06.2016 року Договір № 1506-16 на виконання робіт з виготовлення, монтажу та влаштування благоустрію зупинкових комплексів.

На виконання умов наведеного Договору, ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Замовник, сплатило ТОВ Авест плюс , як Виконавцю грошові кошти у безготівковій формі: 02.07.2016року на суму 170 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 28 333,33 грн. за платіжним Дорученням № 0000000434.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, ТОВ Авест плюс було сформовано та зареєстровано податкову накладну № 5 від 02.07.2016 р., зареєстровану 12.07.2016 р.

Всі роботи за Договором № 1506-16 від 15.06.2016 року здані Виконавцем (ТОВ Авест плюс ) та прийнятті Замовником (ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН ), що підтверджується актами виконаних робіт (форми КБ2 та КБ 3), складених

на загальну суму 170 000,00 грн.

Отже, роботи проведені та здані, оплата проведена в повному обсязі.

Вищенаведені податкові накладні були складені за першою подією, а саме: зарахування грошових коштів на рахунок Виконавця - ТОВ Авест плюс .

Щодо взаємовідносин з TOB Кулбрайт колегією суддів встановлено наступне.

26.10.2016р. TOB Кулбрайт , як Продавець, виписав на ім`я ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупцю, рахунок № 2501 від 26.10.2016 року.

26.10.2016року ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН було сплачено грошові кошти за наведеним рахунком у розмірі 26 581,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0000974 від 26.10.2016 р.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, ТОВ Кулбрайт сформовано та зареєстровано податкову накладну № 81 від 26.10.2016 р., зареєстровану в ЄРПН 10.11.2016 р.

ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН не було отримано товар за рахунком № 2501 від 26.10.2016 року.

Щодо взаємовідносинам з TOB ХС Груп встановлено наступне.

13.09.2016 року TOB ХС Груп , як Продавець, виписав на ім`я ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупцю, рахунок-фактуру № СК-0005217.

13.09.2016 р. ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН сплачено грошові кошти за наведеним рахунком-фактурою у розмірі 3285,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням №00000788 від 13.09.2016 р.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, ТОВ ХС Грун сформовано та зареєстровано податкову накладну № 119 від 13.09.2016 р., зареєстровану в ЄРПН 20.09.2016 р.

Товар отриманий підприємством позивача в повному обсязі для використання в господарській діяльності, що підтверджується Видатковою накладною №СК-0002884 від 14.09.2019 р.

Щодо взаємовідносинам з ТОВ Лакшмі встановлено наступне.

26.08.2016 року ТОВ Лакшмі , як Продавець, виписав на ім`я ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупцю, рахунок-фактуру № 26/08/16-1.

26.08.2016 року ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН сплачено грошові кошти за наведеним рахунком-фактурою у розмірі 12555,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 00000715 від 26.08.2016 р.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України ТОВ Лакшмі сформовано та зареєстровано податкову накладну № 31 від 29.08.2016 р., яка зареєстрована в ЄРПН 06.09.2016 р.

Товар отриманий підприємством позивача в повному обсязі для використання в господарській діяльності, що підтверджується Видатковою накладною №29/08/16-1 від 29.08.2019 р. та Довіреністю № 215 від 29.08.2016 р.

По взаємовідносинам з ТОВ Паверлайт матеріали справи свідчать , що між КП МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС , як Замовником, та ТОВ КОНСТРАКШН

ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Підрядником, було укладено Договір підряду №КР-11/16 від 06.09.2016 р., Договір підряду №КР-04/16 від 06.09.2016 р , Договір підряду №КР-05/16 від 06.09.2016 р., Договір підряду №КР-06/16 від 06.09.2016 р. , Договір підряду №КР-07/16 від 06.09.2016 р., Договір підряду №КР-08/16 від 06.09.2016 р., Договір підряду №КР-09/16 від 06.09.2016 р., Договір підряду №КР-10/16 від 06.09.2016 р. та додатки до вказаних договорів. Роботи , згідно умов вказаних договорів, були здані, що підтверджується Актам приймання виконаних будівельних робіт за період з жовтень 2016 р.

Між ТОВ КИЇВ МАРКЕТ СОЛЮШН , як Замовником, та ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Генеральним Підрядником, укладено Договір Генерального підряду №04-16/ГЛ від 04.05.2016 р. Роботи були здані за Актом приймання виконаних будівельних робіт.

На виконання вищенаведених Договорів ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН уклало договори з ТОВ Паверлайт :

від 20.07.2016 року між ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Замовником, та ТОВ Паверлайт , як Підрядником, було укладено Договір підряду №20/07/16-1 на виконання робіт.

На виконання умов наведеного Договору, ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Замовник, сплатило ТОВ Паверлайт , як Підряднику грошові кошти у безготівковій формі: платіжне доручення № 000628 від 08.08.2016 р. в сумі 58606,00 грн.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України ТОВ Паверлайт сформовано та зареєстровано податкову накладну № 1 від 08.08.2016 року, зареєстрована 19.08.2016 року.

Таким чином, наведена податкова накладна була правомірно складена за першою подією, а саме: зарахування грошових коштів на рахунок Підрядника - ТОВ Паверлайт .

Позивач вказує , що акт на виконання робіт (форми КБ2 та КБ 3) не підписаний, оскільки роботи набули здані Підрядником.

від 06.09.2016 року між ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупцем, та ТОВ Паверлайт , як Продавцем, було укладено Договір поставки.

На виконання умов наведеного Договору, ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупець, сплатило ТОВ Паверлайт , як Продавцю грошові кошти у безготівковій формі: платіжне доручення № 000802 від 15.09.2016 року на суму 126400,00 грн.; платіжне доручення №0000903 від 11.10.2016 року на суму 263328,72 грн.; платіжне доручення №0000902 від 11.10.2016 року на суму 268593,08 грн.; платіжне доручення №000935 від 12.10.2016 року на суму 394993,08 грн.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, ТОВ Паверлайт сформовано та зареєстровано податкову накладну № 12 від 09.09.2016 року на суму 394993,08 грн., зареєстровану 15.09.2016 року, податкову накладну № 19 від 13.09.2016р. на суму 394993,08 грн., зареєстровану 15.09.2016 року, податкову накладну № 28 від 15.09.2016 р на суму 263328,72 грн., зареєстровану 15.09.2016 року.

Наведені податкові накладні складені за першою подією, а саме: зарахування грошових коштів на рахунок Продавця - ТОВ Паверлайт .

Товар отриманий Покупцем (ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН ) в повному обсязі, що підтверджується: видатковою накладною № 090916-2 від 09.09.2016 р., на суму 394993,08 грн.; видатковою накладною № 130916-4 від 13.09.2016 р., на суму 394993,08 грн.; видатковою накладною № 150916-5 від 15.09.2016 р., на суму 263328,72 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Актид матеріали справи свідчать , що між КП МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС , як Замовником, та ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Виконавцем, було укладено Договір підряду №КР-34/16 від 08.11.2016 р. та додатки до нього, Договір підряду №КР-35/16 від 08.11.2016 р. та додатки до нього. (Роботи здані за актом приймання виконаних будівельних робіт за період за грудень 2016р)

Між ТОВ КИЇВ МАРКЕТ СОЛЮШН , як Замовником та ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Підрядником було укладено Договір Генерального підряду №04-16/ГЛ від 04.05.2016 р.(Роботи здані за актом приймання виконаних будівельних робіт).

На виконання наведених Договорів ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН та ТОВ Актид уклали:

-від 31.10.2016 року між ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Замовником, та ТОВ Актид , як Підрядником, було укладено Договір підряду № 3110-16. 14.11.2016 року роботи за наведеним договором були здані на суму 21 744,52 грн.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, ТОВ Актид сформовано та зареєстровано податкову накладну №20 від 14.11.2016 р. на суму 21744,52 грн., зареєстровану 23.11.2016 року.

ТОВ Актид роботи виконало, але ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН не оплатив ще їх за наведеним Договором.

-від 08.11.2016 року між ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупцем, та ТОВ Актид , як Продавцем, укладено Договір № 08/11/16-1.

На виконання вимог наведеного Договору ТОВ Актид передав товар ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , що підтверджується: видатковою накладною № 141116- 1 від 14.11.2016 року на суму 138245,81 грн.; видатковою накладною №151116-1 від 15.11.2016 року на суму 138245,81.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України ТОВ Актид сформовано та зареєстровано: податкову накладну № 21 від 14.11.2016 р на суму 138245,81 грн., зареєстровану 23.11.2016 року, податкову накладну № 24 від 15.11.2016 р на суму 138245,81 грн., зареєстровану 23.11.2016 року.

ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН оплатив наведений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 0001074 від 25.11.2016 року 33179,00 грн., №00001113 від 14.12.2016 року 243312,62 гр.

Заборгованість між ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупця, та ТОВ Актид , як Продавця, відсутня, товар поставлений, оплата проведена.

Щодо по взаємовідносинам з ТОВ Нью Білд Прайм встановлено наступне.

Між КП МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС , як Замовником, та ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Виконавцем було укладено Договір підряду №КР-02/17 від 20.02.2016 р. та додатки до нього, Договір підряду №КР-01/17 від 08.11.2016 р. та додатки до нього. Роботи були здані за Актом приймання виконаних будівельних робіт за період за лютий 2017 р.

13.02.2017 року на виконання умов наведених договорів, між ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупцем, та ТОВ Нью Білд Прайм , як Продавцем, було укладено Договір № 13/02/17-1.

На виконання умов наведеного Договору, ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН , як Покупець, сплатило ТОВ Нью Білд Прайм , як Продавцю, грошові кошти в безготівковій формі у розмірі 138 245,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 00000117 від 20.02.2017р. та платіжним дорученням № 00000134 від 28.02.2017 року.

На виконання вимог ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України ТОВ Нью Білд Прайм сформовано та зареєстровано податкову накладну № 220001 від 20.02.2017 року та податкову накладну № 221001 від 21.02.2017 року.

ТОВ КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН отримало товар в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № 2102-2 від 21.02.2017 року.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відсутні.

Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів зазначає, що факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників (трудових ресурсів), основних засобів , щодо наявності власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні, щодо інформації про власні або орендовані фонди, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а, що враховується судом згідно з вимогами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду, висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Помилка в оформленні окремих документів не може бути безперечною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мав місце.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що наявність у окремих актах виконаних робіт (не вказано за якою саме адресою виконувались надані роботи, відсутні ПІБ замовника) недоліків при оформленні, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписів Закону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2019 року у справі №823/1436/13-а).

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 804/4658/15.

Колегія суддів не бере до уваги і доводи апелянта з посиланням на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17 , які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються судом при застосуванні таких норм права.

За практикою Верховного Суду незнаходження контрагента за місцезнаходженням не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, за умови наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст. Більш того, Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що право на податковий кредит у платників ПДВ не пов`язано із фактами сплати до бюджету податків контрагентами за господарськими договорами, а пов`язано лише із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та із наявністю відповідних первинних документів і податкових накладних. Визначальним є реальність існування господарських операцій та факт сплати податку в ціні придбаних товарів (послуг) їх постачальникам. Такий платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов`язків по сплаті податків іншими платниками податків, якщо це прямо не встановлено законом.

Крім цього, порушення продавцем товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента.

Колегія суддів враховує висновки, викладені в рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі Інтерсплав проти України про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним підприємством або товариством, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Колегія суддів зазначає, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб підприємства позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб`єктом владних повноважень до суду також не подано.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Щодо посилань відповідача, як на підставу правомірності зроблених ним за результатами перевірки позивача висновків та в обґрунтування правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення , на наявність вироків та ухвал, що стосуються посадових осіб контрагентів позивача, та прийняті в межах відповідних кримінальних проваджень, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком суду ,на який посилається податковий орган, не встановлено будь-яких фактів наявності ознак такого злочину з боку позивача у справі, тому ця обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з цими конрагентами, оскільки норма ч. 6 ст. 78 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову, і обов`язковими є лише обставини які стосуються особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

Отже колегія суддів вважає, що сам факт наявності вироку, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили, і обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу офіційного з`ясування обставин справи і передбачене ст. 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

При цьому необхідно зазначити, що аналогічна позиція з цього питання виловлена Верховним Судом у постановах від 31.07.2018р. у справі №808/1507/16, та від 04.09.2018р. у справі №826/18952/14 .

Колегія суддів вказує на те, що факт порушення кримінальних справ не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Посилання податкового органу на наявність ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2017 є необґрунтованими, оскільки вказана ухвала не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 826/16304/17.

Враховуючи вище викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу та суду першої інстанції про нереальність здійснених операцій позивача з ТОВ Авест плюс , ТОВ КУЛБРАЙТ , ПГІ ХС Груп , ПП Лакшмі , ТОВ Паверлайт , ТОВ Актид , ТОВ Нью Білд Прайм , які ґрунтуються на наявності негативної податкової інформації, відсутності трудових та кваліфікаційних ресурсів, відсутності основних фондів, наявності у вироку щодо директора та засновника ТОВ Авест плюс , ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2017 №42017000000001846 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України щодо вчинення фіктивного підприємництва шляхом реєстрації/перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких є ТОВ Ню Білд Прайм , наявності дефектів деяких документів тощо спростовуюється наявними у матеріалах справи доказами.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Позивачем доведено факт отримання товарів та послуг, здійснення господарських операцій із контрагентами, які спричинили реальні зміни у майновому стані платника податків. Обставини, які були підставою для висновку контролюючого органу щодо порушення позивачем податкового законодавства, були спростовані позивачем належними та допустимими доказами. Відповідачем, у свою чергу, не надано суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки в акті перевірки, й не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесеного податкового повідомлення- рішення належним чином в суді не довів, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/1198/16.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за звернення до суду з адміністративним позовом та за подання апеляційної скарги, які йому мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року по справі № 520/9883/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 00000981411 від 23.05.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 7993,73 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 11990,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 16.03.2020 року