Постанова

від 05.03.2020 по справі 520/7459/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 р.Справа № 520/7459/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старосуда М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., місце складання м. Харків, повний текст складено 29.10.19 року по справі № 520/7459/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок"

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області

про скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 455-Пр від 26.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 09.07.2019 № 30/1020-5649.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 455-Пр від 26.06.2019 та постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 09.07.2019 № 30/1020-5649 є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню. Позивач зазначив, що твердження контролюючого органу щодо того, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" не допустив посадових осіб до проведення перевірки не відповідає дійсності, оскільки відповідач не приїздив на об`єкт перевірки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі № 520/7459/19 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування припису та постанови.

Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 09.07.2019 № 30/1020-5649.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" (пров. Краснопартизанський, буд. 1/2,м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64600, код 30712971) судові витрати в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21-а, м. Харків, 61145, код 37471912).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 11 червня 2019 року заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області прийнято наказ № 99-П про проведення позапланової перевірки об`єкту будівництва: капітального ремонту травматолого-ортопедичного відділення КЗОЗ "Лозівська ЦРЛ" КЗОС "Лозівське ТМО" за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Живописна, 42.

11 червня 2019 року заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області підписано направлення № 455-н для проведення позапланового заходу, на підставі якого працівники Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в строк до 26.06.2019, повинні здійснити позапланову перевірку капітального ремонту травматолого-ортопедичного відділення КЗОЗ "Лозівська ЦРЛ" КЗОС "Лозівське ТМО" за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Живописна, 42 щодо дотримання суб`єктом містобудування - Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 11.06.2019 № 99-П.

26 червня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Холодним М.М. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" - ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на перевірку капітального ремонту травматолого-ортопедичного відділення КЗОЗ "Лозівська ЦРЛ" КЗОС "Лозівське ТМО" за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Живописна, 42.

Також, судом встановлено, що 26 червня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Холодним М.М., головним інспектором будівельного нагляду, інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області - Будяковим А.С. із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області - Кас`яненка В.В., складено акт про те, що директор Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок" - ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на перевірку капітального ремонту травматолого-ортопедичного відділення КЗОЗ "Лозівська ЦРЛ" КЗОС "Лозівське ТМО" за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Живописна, 42, чим порушив положення пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 11, 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553.

Крім того, 26 червня 2019 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Холодним М.М. та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області - Будяковим А.С. винесено припис № 455-Пр, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок" повинно усунути порушення шляхом допуску посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до проведення перевірки на об`єкті в термін до 11.07.2019, з наданням документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникнуть під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

09 липня 2019 року відповідачем винесено постанову № 30/1020-5649 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на директора Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок" накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 60210 гривень.

Не погоджуючись із приписом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 455-Пр від 26.06.2019 та постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 09.07.2019 № 30/1020-5649, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що керівництвом ТОВ "Істок" будь-яких дій, які б спричинили недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва не вчинено, оскільки в актах про недопуск не має жодних даних про те, які саме дії, вчинені позивачем (його уповноваженими особами чи представниками), унеможливили допуск на місце будівництва працівників Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, а також даних про те, хто саме із уповноважених осіб позивача вчиняв дії щодо не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п.9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пп.пп. 1, 2, 3 п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог, зокрема, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абз. 1, 7 п. 12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Відповідно до п. 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно з п.17-19 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п.20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.21 Порядку № 553).

Отже, допуск посадової особи державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки є обов`язком суб`єкта містобудування.

Натомість, недопуск на об`єкт будівництва повинен полягати в певних активних діях з боку суб`єкта містобудування. Ці дії повинні бути винними, а відповідно особа повинна усвідомлювати скоєне ним правопорушення чи допускати їх створення.

Притягуючи особу до відповідальності, орган державного архітектурно-будівельного нагляду повинен встановити склад порушення, в тому числі винність дій.

Так, акт відмови від допуску на об`єкт будівництва може бути складено лише за умови фізичної присутності суб`єктів містобудування або їх представників на об`єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Однак, ані в акті про недопуск від 26.06.2019, ані у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2019, ані в оскаржуваній постанові від 09.07.2019, відповідачем не зазначено, які саме дії уповноважених осіб ТОВ Істок унеможливлювали доступ фахівців Департаменту ДАБІ в Харківській області до об`єкту будівництва, тобто, в яких саме діях уповноважених осіб ТОВ Істок перевіряючі вбачали недопуск до цього об`єкту.

При цьому, відсутність працівників ДАБІ 26.06.2019 на об`єкті контролю підтверджується тим, що в акті, протоколі та приписі від 26.06.2019 відсутній підпис уповноваженої особи позивача про ознайомлення з цими документами та отримання їх копії, а проставлена працівниками відповідача відмітка про відмову від підпису та отримання цих документів не засвідчена ані підписом самого директора ТОВ Істок ОСОБА_1., ані жодної іншої особи, крім інспекторів державного архітектурно-будівельного нагляду.

Разом з тим, виходячи зі змісту вищевказаного акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, припису № 456-Пр від 26.06.2019 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у цих документах чітко зазначено, що вони були складені у присутності директора ТОВ Істок ОСОБА_1 та складені саме на об`єкті будівництва: "Капітальний ремонт травматолого-ортопедичного відділення КЗОЗ "Лозівська ЦРЛ" КЗОС "Лозівське ТМО" за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Живописна, 42.

Отже, інформація, наведена в цих актах та приписі, не відповідає дійсності.

Таким чином, судовим розглядом встановлено відсутність у діях ТОВ Істок складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 09.07.2019 № 30/1020-5649, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності , без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування вказаних припису та постанови.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вказує, що відповідачем не доведено правомірність власного рішення, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі № 520/7459/19 відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі № 520/7459/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 16.03.2020 року