Рішення

від 16.03.2020 по справі 911/130/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/130/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до Державного підприємства «Український карантинний розсадник» про стягнення 83646,28грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі ) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Український карантинний розсадник (далі - ДП Український карантинний розсадник ) про стягнення вартості донарахованої електричної енергії у розмірі 83 646,28грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем пп.1.3, 10.2 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), а саме самовільне підключення та безоблікове споживання, про що ПАТ «Київенерго» , правонаступником якого є позивач, складено акт порушень ПКЕЕ №00503 від 09.02.2010 (в.с.1-5).

Ухвалою від 14.01.2019 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.135-136).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана позивачем 17.01.2020, а відповідачем - 11.02.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103271694745, 0103271694575 (а.с.138, 140).

Відповідач правом на подання позову у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, не скористався.

Дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, суд встановив наступні обставини.

Позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ Київенерго ), що підтверджується витягом зі статуту (а.с.70-72), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.73-76), а також випискою з підсумкового (завершального) розподільчого балансу ПАТ Київенерго , що реорганізовується шляхом виділу ПрАТ ДТЕК Київські електромережі станом на 28.02.2018 (а.с.83).

Як вказує позивач у позовній заяві, між ПАТ Київенерго та відповідачем на момент виникнення спірних відносин договір на постачання електричної енергії не був укладений, що не спростовано відповідачем шляхом подання доказів зворотного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, нерухоме майно за вищевказаною адресою передано відповідачу на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №785 від 25.06.2008 (а.с.27-29). Так, відповідним наказом вирішено передати з балансу Державної агрофірми Квіти України на баланс ДП Український карантинний розсадник з правом господарського відання об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою вул. М. Гречка, 10-Б у м. Києві згідно додатку (а.с.29).

30.10.2008 між ДП Квіти України та ДП Український карантинний розсадник підписано акт приймання-передачі опломбованих вузлів обліку акивної електроенергії, що розташовані по вул. Маршала Гречка, 10Б у м. Києві, у т.ч. ТП-3536 (а.с.24).

28.01.2010 споживача - АТ Квіти України відключено від електропостачання, про що позивачем та АТ Квіти України складено двосторонній акт (а.с.22). У відповідному акті зазначено, що споживачу припинено подача електричної енергії від ТП 3536.

09.02.2010 уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) відповідачем, а саме факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальної організації та безоблікового споживання електричної енергії за адресою м. Київ, вул. Гречки, 10-Б. За фактом порушення представниками позивача складено акт про порушення №00503 (а.с.20).

У акті зазначено, що його складено у присутності представника відповідача, однак, такий акт пердставником відповідача не підписано, а в ньому зазначено про направлення такого акту поштою.

11.03.2010 на засіданні комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ розглянуто відповідний акт про порушення, що підтверджується протоколом №401 (а.с.34-35), та вирішено нарахування за актом про порушення провести за показниками лічильника згідно акту прийому-передачі від 30.10.2008 та даними лічильника, зафіксованими при відключені згідно акту від 28.01.2010. Сума до оплати визначена комісією у розмірі 83 646,28грн.

Аналогічне рішення прийнято комісією і 25.03.2010, що підтверджується протоколом №313.

Як вбачається з відповідних протоколів засідання комісії, у них не брав участі представник відповідача.

Крім того, вищевказаний акт про порушення переглянутий на засіданні комісії СВП Київські електричні мережі ПАТ Киїенерго від 20.12.2012, що підтверджується протоколом №ВН-32, яка прийняла рішення нарахування за відповідним актом залишити без змін (а.с.43-44).

Позивачем 11.03.2010 виставлено відповідачу рахунок на оплату на суму 83646,28грн (а.с.48).

Акт про порушення правил користування електричною енергіїю та протоколи засідання комісії №401 від 11.03.2010, №313 від 25.03.2010 та рахунок на оплату, направлялись відповідачу 22.07.2010, 30.07.2012, 25.12.2012, що підтверджується описами вкладення та списками згрупованих поштових відправлень (а.с.55-59, 61-62, 64).

Доказів оскарження рішень комісії щодо донарахуванням за актом про порушення ПКЕЕ відповідачем під час розгляду справи не надано.

Крім того, судом встановлено, що, ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2013 у справі №Б8/132-12 за заявою ТОВ Айсберг ЛТД-А до ДП Український карантинний розсадник про банкрутство, ПАТ Київобленрго визнано кредитором за вимогами про сплату донарахованої суми у розмірі 83646,28грн на підставі відповідного акту (а.с.89-102).

Поряд з цим, постановою Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №911/248/169 справиу про банкотство №Б8/132-12 закрито з огляду на відсутність ознак неплатоспроможності боржника на момент порушення провадження у спарві про банкрутство (а.с.101-116).

Отже, такі вимоги по суті не були розглянуті і не вважаються погашеними.

Відносини між електропостачальною організацією та юридичними особами на момент виявлення порушення щодо постачання електричної енергії були врегульовані Законом України Про електроенергетику , ГК України, Правилами користування електричної енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі - Привила) та іншими нормами.

Як визначено ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

В силу ч.1 ст. 26 Закону України Про електроенергетику (у редакції, що діяла на момент виявлення порушення, за яким складено акт), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Аналогічне положення визначалось і абзацом 2 пункту 5.1 Правил (у відповідній редакції).

В силу п.1.2 Правил, споживачем електричної енергії є особи, що використовують її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту інших положень Правил, зокрема з п. 7.6 та пп. 1 п. 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про електроенергетику (у відповідній редакції), правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. При цьому, правопорушенням в електроенергетиці, згідно ч.2 відповідного Закону, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Зазначена правова позиція щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №464/8861/14-ц.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як визначено п.6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень; акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві; акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Як визначено відповідним пунктом Правил, у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову; у цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Відповідно до п. 7.6 Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Згідно п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до абз. 4-5 вказаного пункту Правил, рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу; разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді; у разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Проте, як зазначає позивач, відповідач вартість донарахованого обсягу електричної енергії у зв`язку з виявленим порушенням не сплатив; рішення комісії не оскаржив. Під час розгляду справи не надав заперечень щодо встановленого факту порушення або здійснених позивачем нарахувань.

Як визначено, п. 10.2 вказаних правил, споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату вартості донарахованого обсягу електричної енергії у розмірі 83 646,28грн на підставі рішення позивача, що відповідачем ним під час розгляду справи не спростовано, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивач подавав клопотання про поновлення строку для подання позовної заяви з посиланням на ст.119 ГПК України, яка регулює поновлення та продовження процесуальних строків та ст.256 ЦК України, що визначає зміст поняття позовна давність . При цьому, позивач зазначив, що відповідні вимоги ще у 2013 році заявлені у межах справи про банкрутство відповідача, яка закрита лише 05.02.2019 відповідно до постанови Верховного Суду.

Слід зазначити, що ст.119 ГПК України не може бути застосована судом, оскільки регулює підстави та порядок поновлення та продовження процесуальних строків, однак, строк позовної давності не є таким строком. Позовна давність, фактично про яку згадує у заяві позивач, відповідно до ст.256 ЦК України, є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Закон не визначає, що позовна давність може бути поновлена або продовжена. Як визначено ч.2 ст.267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Відповідно до ч.4 цієї норми, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, суд може лише визнати поважними причини пропущення позовної давності.

Разом з тим, як визначено ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак, відповідач таких заяв не подавав.

Окрім того, як визначено чч.2,3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач; після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У даній справі вбачається, що відповідні вимоги заявлені позивачем у межах справи про банкрутство протягом загального строку позовної давності тривалістю 3 роки, внаслідок чого позовна давність перервалась. При цьому, справа щодо банкрутства відповідача закрита лише у лютому 2019 року.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 1921грн, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Український карантинний розсадник» (08112, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2 - В; ідентифікаційний код 35411469) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011) 83 646,28грн, а також 1921,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова