Ухвала

від 13.03.2020 по справі 902/200/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"13" березня 2020 р. Cправа № 902/200/20

Суддя господарського суду Вінницької області Маслій І.В. , без виклику учасників справи, розглянувши заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" № б/н від 25.02.2020 р. про забезпечення позову у справі

за позовом : Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С.Петлюри, б.30, м. Київ, 01032)

до : Приватного підприємства "АРДС" (вул. Героїв Майдану, буд. 6/16, м.Бар, Барський район, Вінницька область, 12613)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 79152,63 грн.

В С Т А Н О В И В :

28.02.2020 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до Приватного підприємства "АРДС" до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 79152,63 грн заборгованості за кредитним договором № ID6677827 від 18.07.2019 та договором поруки №Т11.03.2014 І 7408 від 18.07.2019.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Виходячи з приписів наведених норм, суд 02.03.2020 звернувся до Барської міської об`єднаної територіальної громади з запитом № 902/200/20/313/20 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані про ОСОБА_1 , у строки, визначені ч. 7 ст. 176 ГПК України.

12.03.2020 р. позивачем подано заяву № б/н від 25.02.2020 р. про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно, а саме транспортний засіб - SKODA RAPID, 2014 рік випуску, дата реєстрації 26.11.2019 р., об`єм двигуна 1197, д.н.з. НОМЕР_1 .

Розглянувши заяву № б/н від 25.02.2020 р. про забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. У зв`язку із тим, що відповідачі повністю уникають своїх обов`язків з повернення кредиту, заборгованість постійно збільшується. Так, позичальник навмисно протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов`язань за Кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування; діє недобросовісно, ухиляється від виконання обов`язків, покладених Кредитним договором. Таким чином, існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна через недобросовісність позичальника.

Проте, саме лише припущення позивача про ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна через недобросовісність позичальника, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження доводів заявника. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначеного ним заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" № б/н від 25.02.2020 р. про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Ухвала підписана 16.03.2020.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. С.Петлюри, б.30, м. Київ, 01032)

3 - відповідачу (вул. Героїв Майдану, буд. 6/16, м .Бар , Барський район , Вінницька область, 12613)