Рішення

від 16.09.2020 по справі 902/200/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2020 р. Cправа № 902/200/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С.Петлюри, б.30, м. Київ, 01032)

до : Приватного підприємства "АРДС" (вул. Героїв Майдану, буд. 6/16, м.Бар, Барський район, Вінницька область, 12613)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 79152,63 грн.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до Приватного підприємства "АРДС" до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 79152,63 грн заборгованості за кредитним договором № ID6677827 від 18.07.2019 та договором поруки №Т11.03.2014 І 7408 від 18.07.2019.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Виходячи з приписів наведених норм, суд 02.03.2020 звернувся до Барської міської об`єднаної територіальної громади з запитом № 902/200/20/313/20 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані про ОСОБА_1 , у строки, визначені ч. 7 ст. 176 ГПК України.

12.03.2020 р. позивачем подано заяву № б/н від 25.02.2020 р. про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно, а саме транспортний засіб - SKODA RAPID, 2014 рік випуску, дата реєстрації 26.11.2019 р., об`єм двигуна 1197, д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвалою від 13.03.2020 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" № б/н від 25.02.2020 р. про забезпечення позову відмовлено.

12.03.2020 до суду від Барської міської об`єднаної територіальної громади надійшла відповідь на запит відповідно до якої Барська міська рада повідомила суд, що ОСОБА_1 - в реєстрі Барської міської ОТГ не значиться.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, суд 16.03.2020 звернувся до Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій області з запитом № 902/200/20/362/20 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані про ОСОБА_1 .

25.03.2020 до суду від Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій області надійшла відповідь на запит відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (інформація актуальна станом на 04.04.2016 р.).

Ухвалою суду від 30.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/200/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачами відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

22.06.2020 до суду від відповідачів надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

У визначений судом строк відзивів відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло. При цьому суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.07.2019 між АТ "Таскомбанк" ( позивач, в договорі Банк) та Приватним підприємством "АРДС" (відповідач1, в договорі Позичальник) підписано заяву-договір № ID6677827 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів.

18.07.2019 ОСОБА_1 , як директором ПП "АРДС" електронним цифровим підписом підписано заяву - договір № ID6677827 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок").

Відповідно до п. 1.1 договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов цього договору.

Кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, в межах встановленого ліміту кредитування (п. 1.2 договору).

Розмір кредиту, згідно п. 2.1. Договору, 60000,00 грн.

Відповідно до п. п. 2.3.1 та 2.3.2 Договору сторони погодили розмір процентної ставки за користування кредитом: 27,00 % річних та комісійної винагороди: 0,49 % від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць.

Тип процентної ставки: фіксована (п.2.4. Договору). Період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця (п.2.5. Договору). Період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.6. Договору). Термін повернення кредиту - 17.07.2020 (п. 2.7. Договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку порушення будь-якого із грошових зобов`язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до розділу 4 договору цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є Кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначенні ст. 634 ЦК України, в зв`язку із чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "ТАСКОМБАНК" (продукт - Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес ) - при укладенні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк ТАС24/Бізнес , або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій осіб Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Таким чином відповідач1 - ПП "АРДС", в особі директора Дячука М.С., 18.07.2019 скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши Заяву-договір № ID6677827 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "ТАСКОМБАНК" (продукт Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес ) електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Крім того, 18.07.2019 між AT "ТАСКОМБАНК" та фізичною особою - резидентом України Дячуком М.С. був укладений Договір поруки №Т 11.03.2014 І 7408, у відповідності до умов якого Поручитель - ОСОБА_1 (відповідач2) зобов`язався відповідати перед Кредитором - AT "ТАСКОМБАНК" на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ПП "АРДС" зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору N ID6221994 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "ТАСКОМБАНК" № ID6677827 від 18.07.2019, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Отже, поручитель ОСОБА_1 (відповідач2) 18.07.2019 скористався своїм правом, на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис", вчинивши правочин та підписавши договір поруки електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

На виконання досягнутих домовленостей позивач перерахував 60000,00грн. кредитних коштів на поточний рахунок відповідача1, який відкритий у АТ "Таскомбанк" та забезпечив відповідачеві1 користування цими кредитними коштами, що підтверджується матеріалами справи.

Проте відповідач1, в порушення умов договору свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за кредитом належним чином не виконав.

Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язання клієнтом за цим договором, має право достроково вимагати повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Тобто наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов Договору має наслідком виникнення у Банку права вимагати дострокового повернення суми Кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Таким чином, у зв`язку із порушенням клієнтом графіку повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми кредиту достроково на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки, у випадку невиконання боржником (ПП "АРДС") будь-яких зобов`язань за кредитним договором, або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору та копію надсилає боржнику.

Поручитель не пізніше 5-ти робочих днів з дня відправлення вимоги кредитора зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора не звільняє останнього від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3 Договору поруки).

10.12.2019 позивач звернувся до боржника - ПП "АРДС" та поручителя ОСОБА_1 із повідомленнями-вимогами про дострокове повернення кредиту, що підтверджується наявними в справі доказами.

Вимоги позивача залишені відповідачами без відповіді та виконання. Доказів погашення заборгованості відповідачами матеріали справи не містять.

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору, позивачем нараховано 79152,63 грн. заборгованості, в тому числі по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 60000,00 грн.; по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 8591,63 грн., по комісії (в т.ч. простроченій) - 588,00 грн.; сума нарахованого штрафу - 1611,59 грн та пені (нарахованої на суму простроченої заборгованості) - 8 361,41 грн.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України зобов`язання виникають з договору і повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Наведені правові норми кореспондуються зі ст. 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статті 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1. ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Обов`язок позичальника щодо повернення ним суми боргу визначений ст. 1054 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит та сплатити винагороду за його користування. Частиною другою ст. 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає з суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, відповідачі у справі є солідарно зобов`язаними.

На день розгляду спору заборгованість заборгованості, в тому числі по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 60000,00 грн.; по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 8591,63 грн., по комісії (в т.ч. простроченій) - 588,00 грн. Вказані нарахування не погашені та не оспорені відповідачами, підтверджені матеріалами справи та підлягають до стягнення.

Крім того, за порушення виконання кредитного договору на суму простроченої заборгованості позивачем було нараховано за період з 19.08.2019 по 19.02.2020 штраф - 1611,59 грн та пеню - 8 361,41 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч. 1 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (за ч. 4 цієї статті), а штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (за ч. 6 цієї статті). Відповідно ж до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, нарахування позивачем 8361,41 грн. пені за період з 19.08.2019 по 19.02.2020 погоджене сторонами п.3.3 Договору, є обґрунтованим та підлягає до стягнення з відповідачів в повному обсязі.

Такий вид відповідальності позичальника, як штраф, передбачений п. 18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", в якому зазначено, що у випадку порушення зобов`язань, вказаних у п. 18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2 % (два відсотки) від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

Відповідно до п. 18.2.2.2.7 клієнт зобов`язується надавати банку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, декларацію платника єдиного податку, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб`єктів/об`єктів господарювання, а також іншу інформацію на вимогу банку, в т. ч. про майно, що належить клієнту на праві власності або повного господарського відання.

Згідно з п. 18.2.2.2.9 клієнт зобов`язується, забезпечити умови для проведення банком перевірок за даними бухгалтерського, оперативного і складського обліку, цільового використання кредиту, його забезпеченості та своєчасності погашення.

Водночас, проаналізувавши вищезаначене та дослідивши матеріали справи суд зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафу є необґрунтованою, оскільки згідно Правил штраф застосовується до позичальника лише у випадках, вказаних у п. 18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9., на підтвердження яких позивач доказів не надав.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу за період з 19.08.2019 по 19.02.2020 у розмірі 1611,59 грн. не обґрунтовано нормами закону та/або положеннями кредитного договору, за якими для відповідача1 встановлена відповідальність у вигляді штрафу за порушення саме грошових зобов`язань за кредитним договором. Натомість згідно Правил штраф застосовується до позичальника лише у випадках, вказаних у п. 18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9., на підтвердження яких позивач доказів не надав.

Крім того відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання і не може бути нарахований за період як пеня.

А тому в позові в частині стягнення 1611,59 грн. штрафу слід відмовити.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачами не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно п.2 ч.1, п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивачем в позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат за надання правової допомоги та зазначено, що розрахунок витрат на правову допомогу та відповідний Акт позивач додатково надасть до суду під час розгляду справи.

Разом з тим, за час розгляду справи від позивача до суду не надходило остаточного розрахунку витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене судові витрати понесені позивачем на правову допомогу судом не розглядаються, як такі що незаявлені та необґрунтовані належними доказами.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "АРДС" (вул. Героїв Майдану, буд. 6/16, м.Бар, Барський район, Вінницька область, 12613, код ЄДРПОУ 34918436) та фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С.Петлюри, б.30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) 60000,00 грн - по тілу кредиту, 8591,63 грн - по відсоткам, 588,00 грн по комісії, 8361,41 грн - пені, за кредитним договором № ID6677827 від 18.07.2019, забезпеченим договором поруки №Т 11.03.2014 І 7408 від 18.07.2019 року та 2059,20 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. В позові в частині стягнення 1611,59 грн. - штрафу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 16 вересня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. С.Петлюри, б.30, м. Київ, 01032)

3 - відповідачу1 (вул. Героїв Майдану, буд. 6/16, м.Бар, Барський район, Вінницька область, 12613)

4 - відповідачу2 (АДРЕСА_1)