Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/16703/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16703/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

позивач - Смілянське комунальне виробниче підприємство "Комунальник"

представники позивача - не з`явилися,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна"

представник відповідача - адвокат Левіт В.С., ордер ОД № 545667 від 04.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М.,

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 02.10.2019

у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуючий), Руденко М.А.,

Пономаренко Є.Ю.,

У справі за позовом

Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна"

про стягнення 890 070, 34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Смілянське комунальне виробниче підприємство "Комунальник" (далі - Смілянське КВП "Комунальник") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" (далі - ТОВ "Умвельт Україна") про стягнення безпідставно перерахованих коштів в загальній сумі 890 070,34 грн.

2. В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що оскільки договір надання послуг з перевезення ТПВ від № 25-11/13 від 25.11.2013 визнаний у судовому порядку недійсним, перераховані за період з 25.12.2013 по 13.02.2015 грошові кошти у сумі 890 070,34 грн. підлягають стягненню з відповідача на підставі приписів ст. 1212 ЦК України як безпідставно перераховані.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 у справі № 910/16703/18 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Умвельт Україна" на користь Смілянського КВП "Комунальник" безпідставно перераховані кошти в загальній сумі 890070,34 грн. та судовий збір у сумі 13351,05 грн.

4. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідна правова підстава (договір надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13 від 25.11.2013) для перерахування позивачем відповідачу коштів, визнана недійсною у судовому порядку, а тому є обґрунтованим позов про повернення позивачу коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

25.11.2013 між Смілянським КВП "Комунальник" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремондіс Україна" (правонаступником якого є ТОВ "Умвельт Україна") (виконавець) укладено договір надання послуг з перевезення ТПВ від № 25-11/13 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати замовникові послуги по перевезенню твердих побутових відходів (далі - "ТПВ") у м. Сміла Черкаської області, а замовник зобов`язується оплачувати вказані послуги своєчасно та в повному обсязі; обсяг послуг та територія обслуговування визначаються дислокацією контейнерів, яка міститься в Додатку № 1 до цього договору (п.п. 1.1., 1.2. договору). Вартість перевезення одного кубічного метру відходів становить 22,76 грн., в т.ч. ПДВ 3,79 грн.

Згідно пункту 8.1 договору від 25.11.2013 договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, на виконання умов договору згідно виставлених відповідачем рахунків, позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 1 147 670,34 грн.

В період з 25.12.2013 по 13.02.2015 загальна сума перерахованих коштів становить 890 070,34 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та зазначено сторонами, на виконання договору надання послуг з перевезення ТПВ від № 25-11/13 від 25.11.2013 у період з 25.12.2013 по 13.02.2015 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у сумі 890 070,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.09.2010 порушено провадження у справі № 01/1720 про банкрутство Смілянського КВП "Комунальник".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 відкрито процедуру санації Смілянського КВП "Комунальник".

Постановою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2015 визнано Смілянське КВП "Комунальник" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.

Арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Умвельт Україна" про визнання недійсним договору надання послуг з перевезення ТПВ від 25.11.2013 № 25-11/13, укладеного між Смілянським КВП "Комунальник" та ТОВ "Ремондіс Україна" (ТОВ "Умвельт Україна").

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.07.2017 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М. про визнання недійсним договору надання послуг з перевезення ТПВ від 25.11.2013 № 25-11/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №01/1720 апеляційну скаргу Смілянського КВП "Комунальник" задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2017 про відмову в задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М. про визнання недійсним договору надання послуг з перевезення ТПВ від 25.11.2013 № 25-11/13 у справі № 01/1720. Прийнято нове рішення яким заяву ліквідатора Смілянського КВП "Комунальник" про визнання недійсним договору задоволено. Визнано недійсним договір надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13 від 25.11.2013, укладений між ТОВ "Ремондіс Україна" та Смілянським КВП "Комунальник".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 01/1720 касаційну скаргу ТОВ "Умвельт Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 01/1720 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 01/1720 залишено без змін.

За період з 16.02.2015 по 11.03.2015 загальна сума перерахованих коштів складає 257 600,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2018 у справі №01/1720 було задоволено касаційну скаргу ліквідатора Смілянського КВП "Комунальник" Голінного А.М., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2017 у справі №01/1720 скасовано та ухвалено нове рішення яким позов Смілянського КВП "Комунальник" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Умвельт Україна" на користь Смілянського КВП "Комунальник" 257 600, 00 грн. та 15 842, 40 грн. судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/16703/18 апеляційну скаргу ТОВ "Умвельт Україна" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 у справі № 910/16703/18 - задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 у справі № 910/16703/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено повністю. Стягнуто з Смілянського КВП "Комунальник" на користь ТОВ "Умвельт Україна" 20 026,57 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Постанова мотивована тим, що враховуючи передумови виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави та встановлену обставину того, що послуги з вивезення ТПВ були надані і спожиті позивачем без зауважень та застережень та проведення розрахунків саме за ці послуги, то відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки такі кошти набуто за наявності правової підстави, а відповідно і не можуть бути повернуті на підставі ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/16703/18, Смілянське КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/16703/18 скасувати, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 у справі № 910/16703/18 залишити без змін.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16703/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. від 09.12.2019 касаційну скаргу Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/16703/18 залишено без руху. Надано Смілянському КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз`яснено Смілянському КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

11. 17.12.2019 Смілянським КВП "Комунальник" здано до відділення зв`язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду на виконання вимог ухвали від 09.12.2019, заяву про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 26 702, 11 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1554387849.1 від 16.12.2019.

12. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16703/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М. від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/16703/18 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 відбудеться 04.02.2020. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 28.01.2020. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

14. 20.01.2020 ТОВ "Умвельт Україна" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М., в якому вказує на її безпідставність та просить відмовити в задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/16703/18 - залишити без змін.

15. В судове засідання 04.02.2020 з`явився уповноважений представник відповідача, уповноважений представник позивача не з`явився.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М. від 04.02.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі 910/16703/18. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 відбудеться 25.02.2020. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

17. В судове засідання 25.02.2020 з`явився уповноважений представник відповідача ТОВ "Умвельт Україна", який надав пояснення у справі.

18. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М.)

19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник вказує на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. ст. 74, 77, 79, 80, 81, 118, 180, 269, 277, 282 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст. ст. 16, 216, 236, 909, 1212 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 10.1, 11.1. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363.

20. Зазначає про неправомірність висновків суду апеляційної інстанції, що кошти перераховані відповідачу позивачем були набуті за наявності правової підстави й не можуть бути повернуті на підставі ст. 1212 ЦК України.

Доводи відповідача

(ТОВ "Умвельт Україна")

21. Відповідач у відзиві заперечує проти доводів касаційної скарги та вказує на те, що вони за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

22. Вказує на правомірність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки такі кошти набуто за наявності правової підстави, а відповідно і не можуть бути повернуті на підставі ст. 1212 ЦК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі).

24. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Предметом позову у даній справі є вимоги Смілянського КВП "Комунальник" про стягнення з ТОВ "Умвельт Україна" безпідставно перерахованих коштів у загальній сумі 890 070,34 грн., сплачених на користь позивача відповідно до надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13 від 25.11.2013, який в подальшому було визнано недійсним в судовому порядку.

За змістом положень ГПК України (тут і далі в редакції до внесення змін Законом України № 132-ХІ від 20.09.2019 та Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі):

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 3 і 4 ст. 13);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що оскільки відповідна правова підстава (договір надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13 від 25.11.2013) для перерахування позивачем відповідачу коштів, визнана недійсною у судовому порядку, тому є обґрунтованим позов про повернення позивачу коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку у справі, вказавши, що такі кошти було набуто за наявності правової підстави, а відповідно вони не можуть бути повернуті на підставі ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована , визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г.

Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №01/1720, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018, було визнано недійсним договір надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13 від 25.11.2013, укладений між ТОВ "Ремондіс Україна" та Смілянським КВП "Комунальник".

Отже, відповідна правова підстава (договір надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13 від 25.11.2013) для перерахування позивачем відповідачу коштів, визнана недійсною у судовому порядку.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вказані норми законодавства, Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Смілянського КВП "Комунальник" про стягнення з ТОВ "Умвельт Україна" безпідставно перерахованих коштів в загальній сумі 890070,34 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, не застосувавши до спірних правовідносин правову норму, яка підлягає застосуванню та прийняв судове рішення, яке не відповідає вимогам ч. 2 ст. 236 ГПК України щодо законності такого рішення.

25. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

26. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги Смілянського КВП "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М., скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/16703/18 та залишення в силі рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 у справі № 910/16703/18.

27. Судові витрати

У зв`язку з задоволенням касаційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги, покладаються на відповідача.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції в частині стягнення з позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Тому поворот виконання рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині Касаційним господарським судом не здійснюється, що не позбавляє позивача права на звернення, за наявності підстав для цього, з відповідною заявою у порядку ст. 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" в особі ліквідатора Голінного А.М. задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/16703/18 скасувати.

3. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 у справі № 910/16703/18 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" (03040, м. Київ, вул. Васильківська буд. 14, ідентифікаційний код 35391427) на користь Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Чапаєва, буд. 2, ідентифікаційний код 05431667) 26 702,11 грн. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік