Постанова

від 12.03.2020 по справі 922/893/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/893/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 (судді: Хачатрян В. С., Гетьман Р. А., Склярук О. І.) і рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2019 (суддя Жигалкін І.П.) у справі

за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області

до Приватного підприємства "Цукровик-Агро"

про стягнення 258 415,08 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2019 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в особі Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Цукровик-Агро" (далі - ПП "Цукровик-Агро") безпідставно збережені кошти у сумі 258 415,08 грн, а також судовий збір.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 01.10.2017 до 31.12.2018 ПП "Цукровик-Агро" користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, оскільки є власником комплексу будівель та споруд, розташованого на земельній ділянці площею 3,7893 га, яка знаходиться на вул. Гутянській, 107а, село Губарівка, кадастровий номер 6320881501:00:001:0113. Посилаючись на статті 1212 -1214 Цивільного кодексу України, позивач вказував, що ПП "Цукровик-Агро", не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою через відсутність укладеного договору оренди, збільшило вартість власного майна, а Губарівською сільською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок Губарівської сільської ради. Сума безпідставно збережених коштів розрахована позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, встановленого рішенням Губарівської сільської ради. Підставою звернення з позовом прокурором став факт нездійснення Губарівською сільською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади села Губарівка та наявність передбачених частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2019 року у справі № 922/893/19 відмовлено в позові повністю.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/893/19 рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2019 залишено без змін.

2.3. Суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами позовні вимоги, самостійно визначено розмір зобов'язання відповідача шляхом розрахунку відносно об'єкта користування попереднього власника без підтвердження належними доказами сформованості земельної ділянки відносно нового власника. Крім того, судами враховано вчинення відповідачем дій, спрямованих на оформлення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, та бездіяльність при цьому позивача, а також здійснення відповідачем оплати за фактично займану земельну ділянку. Щодо звернення з позовною заявою прокурора, то судом першої інстанції зазначено про недоведеність прокурором невиконання чи неналежного виконання Губарівською сільською радою своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади, а отже - відсутність підстав для представництва інтересів держави.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2019, заступник прокурора Харківської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2019, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судами невірно визначено категорію справи з порушенням вимог статті 247 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суди, всупереч вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України, дійшли помилкового висновку про відсутність виключних випадків для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Вважає необґрунтованим висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення позову із застосуванням механізму, передбаченого статтями 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України. Вказує на порушення судами статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи, що судами не взято до уваги того, що земельна ділянка, яка використовується відповідачем, сформована як об'єкт цивільних прав. І згідно з рішенням XXXVI сесії VII скликання № 345-VII від 11.05.2018 Губарівської сільської ради ПП "Цукровик-Агро" передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 3,7893 га, яка знаходиться на вул. Гутянській, 107а, село Губарівка, кадастровий номер 6320881501:00:001:0113.

4. Розгляд касаційної скарги та обставини справи, встановлені судами

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2019 у справі № 922/893/19 у порядку письмового провадження.

4.2. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 зупинено провадження у справі № 922/893/19 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 913/169/18.

4.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2020 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2019 у справі № 922/893/19 у порядку письмового провадження.

4.4. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

4.5. Судами встановлено, що з 31.07.2012 ПП "Цукровик-Агро" є власником комплексу нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: вулиця Гутянська, 107-А, село Губарівка, Богодухівського району, Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 31.07.2012 Губарівською сільською радою. Згідно зі свідоцтвом про право власності до комплексу входять об`єкти: будівля цукрового складу, 1 А, загальна площа 882,8 кв.м, будівля чергової частини, 1 Б, загальна площа 33,5 кв. м, естакада, №1, залізничний шлях, №2.

4.6. Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (час формування 14.03.2019), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, розташованих за адресою: вулиця Гутянська, 107-А, село Губарівка, Богодухівського району, Харківської області, між Губарівською сільською радою Богодухівського району Харківської області та Науково-виробничою фірмою "Сінтал'Д" Товариство з обмеженою відповідальністю, було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер № 6320881501:00:001:0113, площею 3, 7893 га, який зареєстровано у Богодухівському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах" 17.12.2007, номер запису 040768600001, строк дії договору 49 років.

4.7. У зв'язку з набуттям ПП "Цукровик-Агро" права власності на комплекс будівель і споруд, указаний договір оренди землі було припинено, про що внесено запис 07.09.2017 до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 159491984).

4.8. Після припинення права користування земельною ділянкою кадастровий номер № 6320881501:00:001:0113, площею 3, 7893 га за попереднім власником Науково-виробничою фірмою "Сінтал'Д" Товариство з обмеженою відповідальністю, новим власником комплексу будівель і споруд - ПП "Цукровик-Агро" право користування вказаною земельною ділянкою не оформлено, договір оренди не укладено.

4.9. Судами зазначено, що причиною неукладення договору оренди було те, що ПП "Цукровик-Агро" не погоджувалося з площею земельної ділянки. Губарівська сільська рада, відмовляючи ПП "Цукровик-Агро" у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для визначення меншої площі користування, орієнтовно 2,4 га, посилалася на необхідність документального підтвердження відсутності будівель (лист від 21.02.2019 №02-21/131).

4.10. З метою документального підтвердження фактичного використання меншої площі земельної ділянки у зв'язку з відсутністю будівель, які входять до комплексу будівель та споруд, відповідач звернувся до КП "Богодухівське БТІ", яким було проведено поточну інвентаризацію, виготовлено новий технічний паспорт. В результаті було зафіксовано факт відсутності будівлі цукрового складу літ. "А-1" , загальною площею 882,8 кв. м, зменшення загальної площі будівлі чергової частини літ. "Б-1" з 33.5 кв. м до 19,3 кв. м за рахунок демонтування частини будівлі.

4.11. У зв'язку із наведеним, відповідачем було внесено відповідні зміни до правовстановлюючих документів на комплекс нежитлових будівель та споруд, отримано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.04.2019, згідно з яким до комплексу нежитлових будівель та споруд входять: будівля чергової частини літ. "Б-1" загальною площею 19,3 кв. м, естакада літ. №1, залізничний шлях №27 і №28, загальною довжиною 909,00 м.

4.12. Для встановлення фактичної площі земельної ділянки під нежитловими будівлями та спорудами на вул. Гутянській, 107-А в с. Губарівка, Богодухівського району Харківської області та площі земельної ділянки, необхідної для їх експлуатації, підприємство замовило землевпорядній організації кадастрову зйомку земельної ділянки. Після проведення попередньої кадастрової зйомки встановлено, що площа під будівлями та спорудами і орієнтовно становить - 2,00 га.

4.13. Відповідач 16.04.2019 звернувся до Губарівської сільської ради, лист вих. № 117 (відмітка про отримання 16.04.2019) для надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу сформованої земельної ділянки, кадастровий номер 6320881501:00:001:0113, площею 3,7893 га, яка раніше була у користуванні НВФ "СІНТАЛ`Д" - ТОВ, з метою подальшого укладання договору оренди землі площею 2,00 га.

4.14. Судами зазначено, що з метою недопущення порушення вимог чинного законодавства щодо оплатності користування землею в Україні, відповідачем було сплачено орендну плату в грудні 2018 - 123887,40 грн та у січні - лютому 2019 - 42 000,00 грн та 9 558,00 грн.

4.15. Спір виник у зв'язку з наявністю/відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь Губарівської сільської ради безпідставно збережених коштів у сумі 258 415,08 грн за період з 01.10.2017 по 31.12.2018.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Переглянувши оскаржувані у справі рішення і постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розміщений, за період з 01.10.2017 по 31.12.2018.

5.3. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

5.4. Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

5.5. Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

5.6. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

5.7. Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

5.8. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

5.9. Зі змісту частини 2 статті 120 Земельного кодексу України вбачається, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

5.10. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

5.11. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач є власником нежитлових будівель та споруд, які розміщені на земельній ділянці, розташованій за адресою Харківська область, Богодухівській район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 107а. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з позивачем та державної реєстрації такого права.

Крім того, у матеріалах справи наявний лист сільського голови Губарівської сільської ради від 21.02.2019 № 02-21/131, в якому зазначено, що на підставі рішення XV сесії VI скликання Губарівської сільської ради від 11.06.2012 №136 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між НВФ "Сінтал' Д" - ТОВ та Губарівською сільською радою" договір оренди землі (кадастровий номер 6320881501:00:001:0113) було розірвано. 11.06.2012 НВФ "Сінтал' Д" - ТОВ повернув, а Губарівська сільська рада прийняла земельну ділянку кадастровий номер 6320881501:00:001:0113.

5.12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що станом на вересень 2017 року із комплексу нежитлових будівель та споруд, набутих відповідачем, наявні були будівля чергової частини, естакада № 1, та залізничний шлях №2, відповідно і зменшилась площа, як під об`єктами нерухомості, так і необхідна для їх обслуговування. Нежитлова будівля (літ "А-1"), загальною площею 882,80 кв. м, була фактично відсутня, через повне зруйнування, що підтверджується фотографією, наданою позивачем до позову.

Акт обстеження земельної ділянки від 29.01.2019, на який посилається позивач, стосовно фактичного використання земельної ділянки 3,7893 га, суди оцінили критично, вказавши, що він складений без участі представників ПП "Цукровик-Агро". Суди зазначили, що з 01.10.2017 по 31.12.2018 земельна ділянка за адресою вул. Гутянська, 104 А в с. Губарівка, Богодухівського району Харківської області площею 3,7893 га не була сформована як об'єкт права оренди, оскільки Губарівська сільська рада у листі від 21.02.2019 № 02-21/131 відмовила ПП "Цукровик-Агро" у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для визначення меншої площі користування. З урахуванням цього, а також з огляду на відсутність доказів щодо нормативно-грошової оцінки, необхідної для визначення розміру заявлених позовних вимог, суди визнали позовні вимоги необґрунтованими.

5.13. Колегія суддів вважає висновки судів суперечливими та такими, що ґрунтуються на припущеннях, без дослідження та надання належної правової оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.

5.14. За змістом статей 74, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.15. Так, висновки судів про те, що станом на вересень 2017 року із комплексу нежитлових будівель та споруд, набутих відповідачем, наявні були будівля чергової частини, естакада № 1, та залізничний шлях №2, а тому зменшилась площа як під об`єктами нерухомості, так і необхідна для їх обслуговування, зроблені без урахування наявних у матеріалах справи правовстановлюючих документів, які містять дані станом на 2019 рік, а отже з порушенням вимог статей 86, 236, 74-76 Господарського процесуального кодексу України.

5.16. Відповідно до частини 1, 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків) (частина 2 статті 377 Цивільного кодексу України).

5.17. Отже, з огляду на викладені положення закону, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, стає власником (користувачем) відповідної частки земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

5.18. Частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Таким чином, до істотних умов договору, яким передбачено набуття права власності на будівлю (окремих її приміщень) належить площа, межі та кадастровий номер земельної ділянки.

З огляду на наведене, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача спірної будівлі.

5.19. Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Вказані обставини з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

5.20. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частини 1 статті 21 названого Закону).

5.21. Таким чином, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об'єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, докази реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі", а також довести обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18.

5.22. Заявлені в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 3, 7893 га, кадастровий номер: 6320881501:00:001:0113, якою користувався відповідач у зв'язку з набуттям 31.07.2012 права власності на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Харківська область, Богодухівській район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 107 А,

Розрахунок плати за використання земельної ділянки комунальної власності позивачем та прокурором здійснено на підставі рішення XXXVIII сесії VII скликання Губарівської сільської ради від 25.06.2018 №361-VI "Про встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", що знаходяться в межах населених пунктів на території Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, виходячи з площі земельної ділянки 3,7893 га, та з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2017 та 2018 роки, зазначеного у листі Відділу у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2019.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що розрахунок безпідставно збережених коштів за земельну ділянку повинен здійснюватися на основі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

5.23. Суди з порушенням вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, не врахували того, що позов поданий 26.03.2019, сума безпідставно одержаних коштів заявлена за період з жовтня 2017 по кінець 2018 року. Відповідні зміни до правовстановлюючих документів на комплекс нежитлових будівель та споруд внесені 03.04.2019 (після подання позову), натомість будь-яких змін щодо земельної ділянки як об'єкта цивільних прав станом на 2017 та 2018 роки судами не встановлено. Тому висновок судів про несформованість земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, не ґрунтується на положеннях частини 1 статті 79 Земельного кодексу України.

5.24. Судами не взято до уваги, що відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", здійснений позивачем розрахунок суми втрат бюджету за користування земельною ділянкою площею 3,7893 га, зокрема, в частині застосування нормативної грошової оцінки, стосувався періоду 2017-2018 років, тобто того періоду, коли відповідна земельна ділянка була сформована як об'єкт цивільних прав, що надавало можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

5.25. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам статей 11, 76-78 Господарського процесуального кодексу України, не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, судами не досліджено та залишено поза увагою правовідносини між позивачем та відповідачем щодо обставин укладання договору оренди, та докази, які наявні у матеріалах справи. А саме, в матеріалах справи наявний лист ПП "Цукровик-Агро" від 25.04.2018, у якому останній звертався до голови Губарівської сільської ради з клопотанням укласти договір оренди земельної ділянки площею 3, 7893 га (лист № 114 від 25.04.2018, а.с. 63)

5.26. Суди не надали належної правової оцінки наявному у матеріалах справи рішенню позачергової XXXVI сесії VII скликання Губарівської сільської ради від 11.05.2018 № 345-VII, за наслідками розгляду якого ПП "Цукровик-Агро" № 114 від 25.04.2018. Сільрада вирішила надати ПП "Цукровик-Агро" земельну ділянку площею 3, 7893 га, яка знаходиться на вул. Гутянській, 107а, с. Губарівка, кадастровий номер 6320881501:00:001:0113 на умовах оренди терміном на 10 років. (а.с. 64).

5.27. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Ухвалені у справі судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

5.28.З огляду на наведене, обґрунтованим є довід скаржника про те, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

6.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.

6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2019 у справі № 922/893/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак