УХВАЛА
16 березня 2020 року
Київ
справа №806/390/17
адміністративне провадження №К/9901/6163/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про стягнення 90932 грн 10 коп.,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про стягнення 90932 грн 10 коп.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року позов задоволено:
- стягнуто з Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену при звільненні винагороду за вислугу років у сумі 7042 грн. 02 коп. (сім тисяч сорок дві гривні дві копійки) та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 05 грудня 2015 року до 05 квітня 2017 року у розмірі 86738 грн. 20 коп. (вісімдесят шість тисяч сімсот тридцять вісім гривень двадцять копійок).
- стягнуто з Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 450 грн 64 коп. (чотириста п`ятдесят гривень шістдесят чотири копійки) витрат, пов`язаних із прибуттям до суду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції відповідачем 04 березня 2020 року подано касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача із ухваленими судовими рішеннями.
Згідно положень частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги).
Частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). (станом на дату подання касаційної скарги).
Відповідно до підпункту першого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на рік звернення до суду із позовом).
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що судами попередніх інстанцій задоволено 2 (дві) вимоги майнового характеру (стягнуто винагороду за вислугу років у сумі 7042 грн. 02 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 86738 грн. 20 коп.) .
Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн 00 коп. (станом на рік звернення із позовною заявою) .
Так, ставка судового збору за подання касаційної скарги на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року становить 1875 грн 60 коп. (93780,22 грн х 1% х 200%).
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 1875 грн 60 коп.;
- виправленої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження , відповідно до положень частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Ж. М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2020 |
Оприлюднено | 17.03.2020 |
Номер документу | 88212066 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні