Ухвала

від 13.03.2020 по справі 208/1623/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/1623/20

№ провадження 1-кс/208/492/20

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2020 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020040160000346 від 26.02.2020 за ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним погодженим з прокурором клопотанням, просив накласти арешт на Електродриль марки «MUR-CE»марка «SH-6400», зеленого кольору та зварювальний апарат моделі «TESLA» марка ММА 251 синього кольору, вилучені 11.03.2020 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 права на відчуження та розпоряджання Електродрилю марки «MUR-CE»марка «SH-6400», зеленого кольору та зварювальним апаратом моделі «TESLA» марка ММА 251 синього кольору, залишивши за ним право користування.

Клопотання вмотивоване тим, що до Кам`янського ВП надійшла заява від ОСОБА_7 , про те що 17.02.2020 року невтановлена особа проникла до місця його мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , звідки вчинила крадіжку майна, що належить заявнику.

За даним фактом СВ Кам`янського ВП ГУ НП України в Дніпропетровській області 26.02.2020 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040160000346за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено, що в ході проведення досудового розслідування, 11.03.2020 викрадений у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Електродриль марки «MUR-CE» зеленого кольору та зварювальний апарат моделі «TESLA» синього кольору за добровільною заявою гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано для огляду та вилучення до Кам`янського ВП.

В цей же день зазначені речі визнано речовими доказами у цьому ж кримінальному провадженні.

На думку слідчого, вилучене майно має суттєве значення для встановлення істини та важливих обставин у кримінальному провадженні та в подальшому може бути використане як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду. підставами арешту є те, що майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України та має доказове значення для встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення. Метою арешту предметів клопотання є запобігання можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав слідчому судді клопотання, згідно якого, просив розглянути клопотання про накладення арешту без його участі, у зв`язку із занятістю в інших слідчих діях, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав слідчому судді клопотання, згідно якого, вважав за можливе розглянути клопотання слідчого про арешт майна за його відсутності.

Власник майна, надала слідчому судді заяву про розгляд клопотання про арешт майна за її відсутності, клопотання слідчого підтримує.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

У відповідності до положеньст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З нормст.26КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення на власний розсуд розпорядилася правом підтримати заявлене клопотання без своєї особистої участі, у письмовій формі та з документальним підтвердженням.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

З положень ч. 1ст. 170 КПК Українислідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2статті 173 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Надані органом досудового розслідування докази, наявні в матеріалах клопотання, зокрема, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 04.03.2020 р., протоколо допиту свідка ОСОБА_5 від 06.03.2020 р., протокол огляду та вилучення предметів від 11.03.2020 р., постанова про визнання речових доказів та залучення їх до матеріалів кримінального провадження від 11.03.2020 р. наразі утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

П.1ч.2ст.170КПК Українипередбачено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддявважає,що предметиклопотання мають ознаки предмету злочину та є наявним ризик їх знищення, перетворення та відчуження, тому клопотання слідчого є обґрунтованим.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Клопотання слідчого відповідає наведеним критеріям та наразі обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження, є пропорційним і не становить особистий і надмірний тягар для власника майна, адже не порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника предмету клопотання.

Слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування докази утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, з метою збереження речових доказів, унеможливлення їх приховання, пошкодження чи знищення, що може призвести до нівелювання доказової бази органу досудового розслідування та необхідним буде застосувати арешт майна, що в достатній мірі забезпечить потреби кримінального провадження.

Керуючись викладеним та ст. 9, 98, 170, 173 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на речові докази, а саме на Електродриль марки «MUR-CE» марка «SH-6400», зеленого кольору та зварювальний апарат моделі «TESLA» марка ММА 251 синього кольору, вилучені 11.03.2020 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та позбавив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на часнакладення арешту права на відчуження та розпоряджання Електродрилю марки «MUR-CE» марки «SH-6400», зеленого кольору та зварювальним апаратом моделі «TESLA» марки ММА 251 синього кольору, залишивши за ним право користування.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1