Ухвала

від 11.03.2020 по справі 138/2049/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/2049/18

Провадження № 1-в/127/597/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

заявника адвоката ОСОБА_6 ,

особи в інтересах якої розглядається клопотання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вінниці клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року (№145/972/16-к) скасування арешту майна та виключення майна зі складу такого, що підлягає конфіскації, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року (№145/972/16-к) скасування арешту майна та виключення майна зі складу такого, що підлягає конфіскації.

Клопотання мотивоване тим, що 23.01.2018 року постановою Тиврівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області, на підставі вироку Вінницького міського суду в кримінальній справі №145/972/16-к відкрито виконавче провадження, щодо конфіскації належного на праві власності ОСОБА_7 майна, а саме: земельних ділянок площею 0,15 га (к.н. 0524555100:01:012:0150) та 0,11 га (к.н. 0524555100:01:012:0151), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Частина 1 статті 59 КК України передбачає, покарання у виді конфіскації майна, яка полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Однак, відповідно до вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року у кримінальній справі № 145/972/16-к, ОСОБА_7 не є засудженим, визначене для конфіскації майно власністю засудженого ОСОБА_8 не являється.

Частина 3 статті 41 Конституції України передбачає, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Права власності ОСОБА_7 на земельні ділянки виникли відповідно до статей 328 та 717 ЦК України, 25.02.2016 року на підставі договорів дарування земельних ділянок батьком - ОСОБА_9 , що посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 під номером 209 та 210.

Відповідно до вимог статті 334 ЦК України, дані договори дарування є нотаріально посвідченими та мають державну реєстрацію.

Права власності ОСОБА_7 на вказані земельні ділянки, відповідно до статті 182. ЦК України зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №54046906 та №54044484.

Частина 1 статті 204 ЦК України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказані договори дарування є правомірними, так як їх недійсність невстановлена законом та судом вони недійсними не визнавалися, а тому, відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України породжують виникнення цивільних прав та обов`язків власності.

З огляду на вказане, як юридична гарантія частина 2 статті 321 ЦК України передбачає, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 354 ЦК України передбачає, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, керуючись частиною 1 статті 354 ЦК України, конфіскація майна ОСОБА_7 , як спосіб та підстава припинення його права власності на земельні ділянки, не може бути застосована, так як за вироком суду ОСОБА_7 кримінального правопорушення не вчиняв і санкція щодо нього не застосовується.

Включення майна ОСОБА_7 до складу конфіскації за згаданим вироком, обумовлено арештом земельних ділянок на досудовому слідстві.

12.03.2016 року земельні ділянки, безпідставно арештовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_11 , за клопотанням слідчого, що ніби треті особи отримали та придбали у підозрюваного ОСОБА_8 безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості чи повинні були знати, що мета такої передачі уникнення конфіскації.

Таким чином вбачається, що суд декларативно і безпідставно заявив про доведеність наміру уникнення конфіскації, тоді коли в подібних випадках відповідно до статей 91-93, 370 КПК України, з`ясуванню підлягає не лише достовірність намірів, а й воля сторін щодо предмету договору, умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди в контексті ст. 234 ЦК України «Правові наслідки фіктивного правочину».

Крім того, судом помилково конфісковано ноутбук чорного кольору марки Lenovo G500, модель 20236, що належить ОСОБА_7 , який придбав його за власні кошти та тимчасово надав у користування ОСОБА_8 , де в житлі останнього комп`ютер був помилково вилучений та арештований. Право власності на ноутбук підтверджується документами, що знаходяться в ОСОБА_7 .

Таким чином, має місце конфіскації майна ОСОБА_7 , як покарання за злочини ОСОБА_8 , істотно порушує принципи: непорушності права власності (ст. 41 Конституції У країни, ст. 16 КПК України), законності (ст. 9), верховенства права (ст. 8 Конституції України та КПК України), справедливості (ст. 2 КПК України) та індивідуальний характер юридичної відповідальності (ч. 2 ст. 61 Конституції України).

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити з підстав наведених в клопотанні.

Особа в інтересах якої розглядалось клопотання ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 просив суд відмовити.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що на даний час він відбуває призначене покарання у виді позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року. За вказаним вироком конфісковано, в тому числі земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та ноутбуку марки Lenovo G500, модель 20236, які належать його брату ОСОБА_7 . Зокрема, на момент придбання його батьками земельних ділянок, його брат ОСОБА_7 перебував у армії, а тому спочатку право власності на земельні ділянки спочатку переоформили на нього, а потім він на власного батька ОСОБА_9 і лише після того на ОСОБА_7 , який повернувся з армії та перенесеного лікування в ході якого ОСОБА_7 знаходився в комі.

Крім того, ОСОБА_8 додатково зазначив, що земельні ділянки йому не належали, оскільки він не мав фінансової можливості їх придбати. Земельні ділянки куплялись за кошти батька.

Ноутбук, який конфісковано за вироком суду, також належить його брату - ОСОБА_7 , який надав йому в тимчасове користування, проте працівниками поліції його було вилучено під час проведення огляду місця події за місцем його проживання.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що земельні ділянки та недобудову, які знаходяться в смт. Тиврові у 2008 році він продав ОСОБА_9 , який йому повідомив, що вказані земельні ділянки та недобудову призначались ОСОБА_7 . Оскільки, ОСОБА_7 на той час перебував у Збройних силах України, оформлення земельних ділянок та недобудови здійснили на ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 являються його синами. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року його сина ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді позбавлення волі, а також цим же вироком суду конфісковано земельні ділянки, що знаходяться смт. Тиврові, які він придбав у 2008 році за власні кошти у знайомого ОСОБА_12 . Оскільки на той час в старшого сина ОСОБА_8 вже було житло, зазначені земельні ділянки призначались молодшому сину, а саме ОСОБА_7 . Однак, станом на 2008 рік ОСОБА_7 перебував на строковій службі в Українській армії, а тому вони вирішили здійснити переоформлення спочатку на старшого сина ОСОБА_8 , а потім по поверненню з армії на молодшого сина ОСОБА_7 . Свідок зауважив, що на себе земельні ділянки не оформляв, оскільки на той час він займав посаду державного службовця, а відтак потрібно було вносити відповідні зміни в декларацію.

Після того, як молодший син ОСОБА_7 повернувся з армії, за помилки лікарів, останній дуже важко захворів та перебував на протязі тривалого часу в комі, а відтак на той час питання про переоформлення земельних ділянок із ОСОБА_8 на ОСОБА_7 на порядку денному не стояло. На вказаних земельних ділянках прописаний він та син ОСОБА_7 , якому і належать вказані земельні ділянки.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні надала аналогічні пояснення свідка ОСОБА_9 .

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження щодо ОСОБА_8 (№145/972/16-к), суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироку суду суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку суду.

Судом встановлено, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року ОСОБА_8 , засуджено за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацію всього належного йому майна в тому числі земельних ділянок площею 0,15 га та 0,11 що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та ноутбук чорного кольору марки Lenovo G500, модель 20236.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13.12.2017 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року щодо ОСОБА_8 , залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.11.2019 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13.12.2017 року щодо ОСОБА_8 , залишено без змін.

Згідно клопотання адвоката ОСОБА_6 вбачається, що останній у вказаному клопотанні фактично вважає вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року незаконним у зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених в ньому, фактичним обставинам справи, в частині вирішення долі речових доказів, зокрема, вирішення конфіскації земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та ноутбуку марки Lenovo G500, модель 20236.

В обґрунтування вимог вказаного клопотання адвокат ОСОБА_6 зазначає, що вищевказані земельні ділянки та ноутбук на момент накладення ухвалою слідчого судді арешту та винесення судом вироку, не належали засудженому ОСОБА_8 , а відтак не можуть бути конфісковані, оскільки являються на праві приватної власності ОСОБА_7 . Таким чином, має місце конфіскації майна ОСОБА_7 , як покарання за злочини ОСОБА_8 , що істотно порушує принципи: непорушності права власності (ст. 41 Конституції У країни, ст. 16 КПК України), законності (ст. 9), верховенства права (ст. 8 Конституції України та КПК України), справедливості (ст. 2 КПК України) та індивідуальний характер юридичної відповідальності (ч. 2 ст. 61 Конституції України).

На підставі вищенаведеного адвокат ОСОБА_6 просить суд виключити з вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року щодо ОСОБА_8 конфіскацію земельних ділянок площею 0,15 га та 0,11 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та ноутбука, чорного кольору, марки Lenovo G500, модель 20236.

Таким чином з наведеного слідує, що адвокат ОСОБА_6 фактично в своєму клопотанні просить суд першої інстанції змінити вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року щодо ОСОБА_8 в частині конфіскації майна, а саме виключити з вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року щодо ОСОБА_8 вказівку про конфіскацію земельних ділянок площею 0,15 га та 0,11 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та ноутбука, чорного кольору, марки Lenovo G500, модель 20236.

Однак, відповідно до діючих положень КПК України, процесуальними повноваженнями щодо зміни вироку суду першої інстанції наділений суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, а також суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, процесуальний порядок якого закріплений в розділі V Главах 31 та 32 КПК України відповідно.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання, що зазначений в клопотанні адвоката ОСОБА_6 предмет судового розгляду, в розумінні п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України (порядку виконання вироку суду), до повноважень суду першої інстанції не відноситься, а відтак суд першої інстанції не вправі вийти за межі наділених процесуальним Законом повноважень.

Крім того, відповідно до положень п. 92 ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

Згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року (№145/972/16-к) щодо ОСОБА_8 вбачається, що суд першої інстанції, в частині вирішення долі речових доказів, керувався положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України (том №4 а.с. 40), яка регламентує питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду.

Враховуючи наведене вище та наявні в матеріалах справи документи, які підтверджуються факт права приватної власності на земельні ділянки та ноутбук, саме ОСОБА_7 , суд приходить до переконання, що ОСОБА_7 наділений та не позбавлений права на апеляційне оскарження вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року щодо ОСОБА_8 в частині, що стосується його інтересів, а саме вирішення питання про спеціальну конфіскацію зазначених в клопотанні адвоката ОСОБА_6 земельних ділянок площею 0,15 га та 0,11 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та ноутбуку марки Lenovo G500, модель 20236.

Вищезазначена позиція суду узгоджується з ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30.08.2019 року (Справа №145/972/16-к; Провадження №11-кп/801/655/2019) (том №5 а.с. 149-151), з якої вбачається, що прохальна частина апеляційної скарги ОСОБА_14 , являється аналогічною за змістом прохальній частині клопотання адвоката ОСОБА_6 , проте, розглядалось судом апеляційної інстанції в порядку визначеному главою 31 КПК України.

Зокрема, із вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_14 задоволено частково. Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року щодо ОСОБА_8 змінено в частині конфіскації майна. Виключено з резолютивної частини вироку вказівку про конфіскацію квартири АДРЕСА_2 . В іншій частині вирок залишено без зміни.

Таким чином із ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що предметом апеляційного розгляду являлось вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, а саме квартири АДРЕСА_2 , яку за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року щодо ОСОБА_8 вирішено також конфіскувати, як і земельні ділянки площею 0,15 га та 0,11 га та ноутбук марки Lenovo G500, модель 20236 - згідно клопотання адвоката ОСОБА_6 , що дає суду підстави стверджувати, що суд першої інстанції не наділений процесуальним правом щодо вирішення питання з приводу зміни вироку, про що фактично просить розглянути адвокат ОСОБА_6 в своєму клопотанні.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року (№145/972/16-к) скасування арешту майна та виключення майна зі складу такого, що підлягає конфіскації, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2017 року (№145/972/16-к) скасування арешту майна та виключення майна зі складу такого, що підлягає конфіскації, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: