Рішення

від 23.01.2020 по справі 405/3265/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/3265/19

Провадження №2/405/442/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Лисонь В.В., Гершкул М.В., Селянкіної А.В.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грицини В.І.

та представника відповідача ТОВ Енергетика майбутнього Волошина С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/3265/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього , зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що згідно запису в трудовій книжці за №44 від 28.03.2019 р. за наказом №26-к від 28.03.2019 року він (позивач) був звільнений з посади директора у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, а записом №45 від 28.03.2019 р. наступного змісту: Запис №44 недійсний. Звільнений з займаної посади у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані, п. 7 ст. 40 КЗпП України - наказ №28-к від 28.03.2019 р. , при цьому вважає своє звільнення з займаної посади незаконним, так як не з`являвся на роботі у нетверезому стані, будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було.Вказав, що наказом №16-к від 16.11.2018 року з 19.11.2018 року він (позивач) був прийнятий на посаду директора ТОВ Енергетика майбутнього .

18 грудня 2018 року перебував на робочому місці, о 15:27 год. ОСОБА_2 спричинив йому тілесні ушкодження, у зв`язку з чим, в період з 19 грудня 2018 року по 15 березня 2019 року перебував на лікарняному з діагнозом - закритий перелом тильного сектору основи нігтьової фаланги II пальця правої кисті зі зміщенням, що підтверджується копіями 4-ох листків непрацездатності та епікризу-виписки із медичної карти стаціонарного хворого №86.

16 березня 2019 року о 09:00 год. він вийшов на роботу, але кабінет №108, де знаходилося його робоче місце, був зайнятий іншою особою - заступником директора, який повідомив його (позивача), що його робоче місце перенесено в кабінет № 107.

Незважаючи на це, він (позивач) залишився в кабінеті №108 і протягом наступних днів виконував свої посадові обов`язки наскільки це міг робити з врахуванням того, що засновник товариства ОСОБА_3 обмежив його в допуску до документів підприємства.

28 березня 2019 року близько 15:00 год. до кабінету №108 зайшли засновник товариства ОСОБА_3 , юрист, працівник відділу кадрів і бухгалтер, при цьому, ОСОБА_3 повідомив, що він (позивач) звільнений за п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України в зв`язку з припиненням повноважень посадової особи та запропонував поставити підпис за ознайомлення з наказом, на що він (позивач) повідомив, що фізично не може писати в зв`язку з травмою правої кисті, після чого зазначені особи підписали завчасно підготовлений роздрукований акт та вийшли з кабінету, в свою чергу, він (позивач) забрав свої речі та вирішив йти додому, при цьому, в коридорі він побачив всіх вищевказаних осіб, які щось обговорювали та працівник відділу кадрів запитала у нього куди він йде, так як ще робочий день не закінчено, на що він відповів, що його звільнено, і, відповідно, він не зобов`язаний знаходитися на роботі.

Наступного дня, 29 березня 2019 року він (позивач) пішов забрати трудову книжку та працівниця відділу кадрів надала йому для ознайомлення наказ про звільнення, який він не став вичитувати, так як вважав, щото є документ, який напередодні лежав на його столі - наказ про звільнення в зв`язку з припиненням повноважень посадової особи, тому він і написав на ньому З наказом не згоден , після чого забрав трудову книжку та ознайомившись з записами в ній, побачив там запис про звільнення у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані.

Вважає своє звільнення за п.7 ст.40 КЗпП України незаконним, так як до застосування до нього дисциплінарного стягнення за приписами ч.1 ст.149 КЗпП України пояснень від нього ніхто не зажадав, пропозицій пройти медичне обстеження також йому ніхто не пропонував.

З огляду на зазначене вище, позивач ОСОБА_1 просив:

визнати незаконним та скасувати наказ №28-к від 28.03.2019 р. про звільнення його за п. 7 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з появою на роботі у нетверезому стані;

поновити його на посаді директора ТОВ Енергетика майбутнього ;

стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 29 березня 2019 року по день постановлення судового рішення. На день пред`явлення позову зазначена сума складає 10 000 грн.

Ухвалою суду від 10.05.2019 року відкрито провадження у зазначеній справі та розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи.

Відповідачем ТОВ Енергетика майбутнього подано відзив на позовну заяву, в якому на обґрунтування заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог останній зазначив, що позивач ОСОБА_1 19.11.2018 року був призначений на посаду директора ТОВ Енергетика майбутнього з функціями виконавчого органу, який вирішує усі питання діяльності товариства та наділений повноваженнями визначеними п. 9.20 Статуту Товариства.

Під час своє трудової діяльності в Товаристві ОСОБА_1 , відпрацювавши один місяць із дня прийому на роботу оформив лікарняний у зв`язку із непрацездатністю в результаті отримання невиробничої травми, про що зазначено у листі непрацездатності, тим самим, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою Товариства, мав повідомити відповідні органи (установи) про те, що стався нещасний випадок на виробництві та вжити всіх необхідних заходів щодо вимог, визначених Законом України Про охорону праці , Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада №1232.

В порушення норм законодавства, позивач не виконав вимог зазначених вище нормативнихдокументів, а натомість звернувся за допомогою до закладу охорони здоров`я, зазначивши, що травма має невиробничий характер та таким чином відмовившись від проходження огляду на станалкогольного сп`яніння, що є обов`язковим у випадку настання нещасних випадків на виробництві.

Разом з тим, у березні 2019 року позивач звернувся до Управління Держпраці у Кіровоградській області із скаргою стосовно нещасного випадку, який трапився з ним 18.12.2019 року та результатом розгляду його (позивача) звернення став припис, виданий 28.03.2019 року головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв`язку Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_4 під час розгляду матеріалів щодо нещасного випадку, який стався 18 грудня 2018 року о 15:27 з директором ОСОБА_1 в ТОВ Енергетика майбутнього .На виконання зазначеного вище припису, з метою встановлення причин та обставин травмування ОСОБА_1 , була створена відповідна комісія, про що було повідомлено позивача та повідомлено про необхідність з`явитися для надання пояснень та прийняття участі у засіданні комісії щодо розслідування нещасного випадку, яке відбудеться 18.04.2019 року о 10:30 год. в приміщенні ТОВ Енергетика майбутнього , кабінет №108 за адресою: 25015, м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова, буд. 40, поряд з цим, позивач на засідання комісії не з`явився.

Зазначив, що твердження позивача у позовній заяві про те, що він 16.03.2019 року вийшов на роботу не відповідають дійсності, оскільки 16 березня 2019 року припав на суботу, а це вихідний день. В день появи позивача на роботі учасником товариства видане рішення №15 від 18.03.2019 року з метою вжиття заходів для уникнення завдання товариству значної шкоди, у зв`язку із наявністю наступних підстав: за результатами проведення 13.03.2019 року інвентаризації необоротних активів ТОВ Енергетика майбутнього згідно з наказом №23 від 11.03.2019 року встановлено нестачу матеріальних цінностей на суму 4 827,55 грн.

Відповідно до положень п. 9.20 Статуту Товариства директор, як виконавчий орган, забезпечує облік, раціональне використання і збереження майна товариства, а тому несе відповідальність за неправильну постановку на облік і зберігання матеріальних цінностей та заподіяну підприємству шкоду.

Відповідно до виписок по рахунку ТОВ Енергетика майбутнього № НОМЕР_1 і АТ КБ Приватбанк було здійснено за допомогою картки-ключа оплату за товари та послуги 27.02.2019 11:58:18 по картці НОМЕР_2 у сумі 87,00 грн., а також - оплату за товари та слуги 05.03.2019 року 10:38:08 по картці НОМЕР_2 у сумі 805,00 грн.

Зазначені вище операції не здійснювалися в програмному комплексі Приват 24 бізнесу, а тому були здійснені дистанційно особою, що має функції підписанта від юридичної особи, на підставі чого учасником ТОВ Енергетика майбутнього`видано наказ №25-К про відсторонення з 18.03.2019 року директора товариства ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора, виконання яких покладено на учасника товариства.

З зазначеним наказом позивач відмовився ознайомлюватися, про що було складено відповідний акт.

Крім того, під час ознайомлення 28.03.2019 року о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 із наказом №26-К від 28.03.2019 року про його звільнення з займаної посади на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, було виявлено, що останній знаходиться на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння, однак поставити підпис про ознайомлення із зазначеним вище наказом позивач відмовився, про що було складено акт в присутності працівників ТОВ Енергетика майбутнього , та, при цьому, позивачу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я з оформленням його результатів, на що позивач відмовився, а так само відмовився надавати пояснення щодо появи його на роботі в нетверезому стані.

При цьому, факт наявності ознак алкогольного сп`яніння у позивача був зафіксований відповідним актом, в якому своїми підписами працівники товариства, що були свідками даних обставин, засвідчили їх. Крім того, товариством було терміново видане направлення на огляд до спеціалізованого закладу охорони здоров`я від 28.03.2019 року у відношенні ОСОБА_1 та було здійснено виклик наряду поліції для врегулювання даної події та фіксації стану алкогольного сп`яніння, разом з тим, ОСОБА_1 , не дочекавшись приїзду працівників поліції, під час робочого часу (дня) залишив робоче місце. В подальшому, працівниками поліції було зафіксовано виклик наряду поліції та на місці складено відповідні матеріали.

Також у відзиві на позов відповідач зазначив, що, оскільки 28.03.20219 року на роботі мав місце факт святкування дня народження одного із працівників Товариства, то позивач міг знаходитися у стані алкогольного сп`яніння, таким чином він уникав фіксації свого стану у закладі охорони здоров`я.

Беручи до уваги наведені вище обставини та докази, які ними підтверджуються, вважає, що звільнення позивача було проведено відповідно до вимог трудового законодавства, на підставі чого позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Грициною В.І. подано відповідь на відзив, відповідно до якої, представник позивача зазначив, що згідно з ч.1 ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Відповідно до вимог ст.99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють компетенцію і склад. Згідно з п.9.5.3 Статуту ТОВ Енергетика майбутнього до компетенції Зборів належить обрання (призначення) та відкликання (звільнення) директора Товариства, тим самим, виходячи із змісту оскаржуваного наказу №28-к, останній виданий в.о. директора ОСОБА_3 , тобто особою, якій не надано право на прийняття і звільнення з роботи директора товариства. Крім того, у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.03.2019 року керівником ТОВ Енергетика майбутнього значиться ОСОБА_3 , поряд з цим, згідно запису в трудовій книжці позивача за №44 від 28.03.2019 року за наказом №26-к від 28.03.2019 року він був звільнений з посади директора у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно з п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, тобто, до 28 березня 2019 року посаду директора ТОВ Енергетика майбутнього займав ОСОБА_1 , в той же час, ще за 24 дні до зазначеної дати, - 04 березня 2019 року в Єдиному державному реєстрі невідомо з яких підстав керівником ТОВ Енергетика майбутнього там значився ОСОБА_3 в той же час, в наказі №28-к зазначено, що його підписано в.о. директора ОСОБА_3 , а е директором ОСОБА_3 , як зазначено в Реєстрі. Більш того, в рішенні №17 від 28 березня 2019 року в п.п.8, 9 зазначено, що у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 виконання обов`язків директора залишити за учасником товариства ОСОБА_3 , уповноважити керівника товариства здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, тим самим, роботодавцем було порушено передбачений законодавством, порядок звільнення позивача з роботи. Всі інші обставини, н які посилається відповідач у відзиві, - не відповідають дійсності.

Відповідачем ТОВ Енергетика майбутнього подано заперечення на відповідь на відзив, які зводяться до того, що право на відсторонення члена виконавчого органу гарантоване положеннями ч.3 ст.99 ЦК України, при цьому, підставою для видачі наказу №25-к від 18.03.2019 року про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків на посаді директора було саме рішення учасника товариства, про що міститься посилання в тексті самого наказу. Крім того, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю директора ТОВ Енергетика майбутнього ОСОБА_1 та з метою забезпечення робочого процесу, в установленому законом порядку, відповідач реалізував волю учасника товариства, викладену в рішенні №13 від 27.02.2019 року щодо покладення на засновника (учасника) Товариства обов`язків директора товариства, з усіма правами та обов`язками виконавчого органу відповідно до Статуту товариства, на період тимчасової непрацездатності позивача.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грицину В.І., представника відповідача ТОВ Енергетика майбутнього Волошина С.Г., свідків, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, записами в трудовій книжці, що на підставі наказу №16-к від 16 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 з 19 листопада 2018 року прийнятий на посаду директора ТОВ Енергетика майбутнього ( запис за №43).

Згідно з записом за №44 в трудовій книжці, позивач ОСОБА_1 звільнений з 28 березня 2018 року з посади директора у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України (підстава наказ №26-к від 28 березня 2018 року).

Відповідно до запису №45 в трудовій книжці, запис за №44 недійсний. Звільнений з займаної посади у зв`язку з появою на роботі у нетверезому стані, п.7 ст.40 КЗпП України (підстава: наказ №28-к від 28 березня 2019 року).

Судом також встановлено, що наказом Про звільнення ОСОБА_1 за №28-к від 28 березня 2019 року, виданим в.о. директора ТОВ Енергетика майбутнього ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ Енергетика майбутнього 28 березня 2019 року у зв`язку з появою на роботі у нетверезому стані на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

Підставою для звільнення в наказі зазначено рішення Учасника ТОВ Енергетика майбутнього №17 від 28.03.2019 року; Акт, складений 28.03.2019 року о 15 год. 26 хв.

Правомірність зазначеного наказу та законність звільнення позивача з посади, - є предметом позову позивача ОСОБА_1 , при цьому, позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав для його (позивач) звільнення за п.7 ст.40 КЗпП України, так як в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці він не перебував, більш того, будь-яких пояснень від нього ніхто не зажадав, пропозицій пройти медичне обстеження також ніхто йому не пропонував.

При цьому, з наданих відповідачем доказів судом встановлено, що ТОВ Енергетика майбутнього є юридичною особою та створено на засадах рішення засновника шляхом об`єднання майна, коштів та підприємницької діяльності з метою забезпечення суспільно корисних потреб та одержання прибутку. Учасником товариства є ОСОБА_3 (п.п.1.2, 1.5, 1.6 Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів засновників від 10.08.2017 року).

Відповідно до п.9.19 Статуту виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до компетенції Зборів і Ради, директор підзвітний Зборам і Раді і організовує виконання їх рішень. У разі укладення контракту з директором його затверджують Загальні збори, та підписує від їх імені особа, уповноважена Загальними Зборами чи за їх дорученням Радою.

Відповідно до п.п.9.21, 9.22 Статуту у своїй роботі директор діє на підставі укладеного з ним контракту в межах повноважень, встановлених чинним законодавством України, цим Статутом, рішеннями загальних зборів товариства, ради.

Директор може бути відкликаний Зборами в порядку, передбаченому цим Статутом, до закінчення терміну дії своїх повноважень в наступних випадках: у разі надання заяви про дострокове припинення своїх повноважень; у разі хвороби понад 4-ри місяці, або коли хвороба виключає можливість виконання ним своїх обов`язків надалі; здійснення дій всупереч Статуту, рішенням Загальних Зборів та Ради Товариства, внутрішнім нормативним актам товариства; при виявленні ревізійною комісією зловживань директора, як посадової особи товариства; на інших підставах, передбачених чинним законодавством України та цим Статутом.

За умовами трудового договору, укладеного 19 листопада 2018 року між ТОВ Енергетика майбутнього та ОСОБА_1 , останній наймається на роботу в ТОВ Енергетика майбутнього на посаду директора.Термін дії зазначеного договору визначено в період з 19 листопада 2018 року по 19 листопада 2019 року.

При цьому, положеннями п.5 трудового договору визначено відповідальність сторін у випадку невиконання або неналежного виконання своїх трудових обов`язків, порушення трудової дисципліни, нанесення товариству збитків.

Судом також встановлено, що згідно з рішенням №15 учасника ТОВ Енергетика майбутнього від 18 березня 2019 року ОСОБА_3 прийнято рішення про вжиття заходів для уникнення завдання товариству значної шкоди та відсторонено директора товариства ОСОБА_1 від виконання своїх повноважень у відповідності з нормами ч.3 ст.99 ЦК України; з 18.03.2019 року припинено повноваження директора товариства ОСОБА_1 та виключено його із складу підписантів товариства з метою припинення або запобігання негативного впливу на управлінську діяльність товариства; учасника товариства ОСОБА_3 призначено виконуючим обов`язки директора товариства з усіма правами та обов`язками виконавчого органу відповідно до Статуту товариства; уповноважено керівника товариства, з правом повного або часткового передоручення повноважень іншій особі, здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Наказом №25-к Про відсторонення від виконання обов`язків директора ТОВ Енергетика майбутнього ОСОБА_1 від 18 березня 2019 року, виданого в.о. директора Мільто О.А., відсторонено з 18 березня 2019 року від виконання обов`язків директора ТОВ Енергетика майбутнього ОСОБА_1 у зв`язку із здійсненням дій всупереч Статуту, внутрішніх нормативних актів товариства.

З зазначеним наказом ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися, про що представниками товариства складено Акт про відмову від ознайомлення від 18.03.2019 року о 10.00 год.

Також встановлено, що 28 березня 2019 року видано наказ №26-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Енергетика майбутнього на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Поряд з цим, відповідно до рішення №17 учасника ТОВ енергетика майбутнього ОСОБА_3 від 28 березня 2019 року, останній одноособово прийняв рішення про зміну причини та формулювання підстави для звільнення директора ТОВ Енергетика майбутнього ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що під час ознайомлення 28 березня 2019 року о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 з наказом №26-к від 28.03.2019 року про звільнення було виявлено, що останній знаходиться на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння, та у відповідь на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів ОСОБА_1 відмовився, а так само відмовився надати пояснення щодо появи на роботі у нетверезому стані, при цьому, факт наявності ознак алкогольного сп`яніння у директора ТОВ Енергетика майбутнього був зафіксований відповідним актом, в якому свої підписи поставили працівники товариства. Крім того, був здійснений виклик наряду поліції для врегулювання даної події та фіксації ознак алкогольного сп`яніння. Наказ ТОВ Енергетика майбутнього №26-к від 28.03.2019 року про звільнення ОСОБА_1 скасувати. Звільнити 28.03.2019 року з посади директора ТОВ Енергетика майбутнього ОСОБА_1 у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані на підставі п.7 ст.40 КЗпП України та виключити його із складу підписантів Товариства.

На підставі зазначеного рішення учасника №17 від 28 березня 2019 року, видано наказ за №27-к від 28 березня 2019 року Про скасування наказу , яким скасовано наказ №26-к від 28.03.2019 року про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно з п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Наказом №28-к від 28 березня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 звільнено Колодія В.М. з посади директора ТОВ Енергетика майбутнього , 28 березня 2019 року у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженимним органом у випадку появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.25 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.09.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів вирішуючи позови поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст.40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння у будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його загальну тривалість вважається робочим.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

При цьому, відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або членом його сім`ї про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою обов`язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, дій покладається на відповідача (ч.3 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивномута безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до п. 22 зазначеної вище Постанови Пленуму ВСУ у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п.1 ст. 41 КЗпП , чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 , 148 , 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Частиною першою ст.43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Тим самим, трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України , правил внутрішнього трудового розпорядку, статутів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливо застосування положень ст. 147 КЗпП України .

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України ).

При цьому, із хронології подій, які мали місце 28 березня 2019 року, та, зокрема, із змісту рішення учасника №17 від 28.03.2019 року, встановлено, що під час ознайомлення 28.03.2019 року о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 з наказом №26-к від 28.03.2019 року про його звільнення з займаної посади на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, було виявлено, що останній знаходиться на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння.

Після чого, 28 березня 2019 року о 15 год. 26 хв., тобто через хвилину, після ознайомлення позивача з наказом №26-к від 28.03.2019 року, засновником (учасником) ТОВ Енергетика майбутнього ОСОБА_3 , заступником директора Колесниченком А.О., заступником директора з управління персоналом Голубенко О.П. та бухгалтером Тіліжинською Т.Ю. складено Акт, за яким зафіксовано факт знаходження ОСОБА_1 , директора ТОВ Енергетика майбутнього на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння з характерними ознаками, а саме: обличчя червоного кольору, різкий запах спирту з ротової порожнини; не чітка мова; порушення координації рухів в просторі.

Також в Акті зазначено, що на пропозицію пройти огляд в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Крім того, цього ж дня, 28 березня 2019 року о 15 год. 26 хв., тобто через хвилину після ознайомлення позивача з наказом №26-к від 28.03.2019 року, було виготовлено направлення на огляд працівника товариства з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Судом, в свою чергу, відзначається, що розірвання трудового договору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП є мірою дисциплінарного стягнення, на підставі чого при звільненні слід враховувати вимоги, передбачені КЗпП для застосування дисциплінарних стягнень (ст.ст.147 - 152 КЗпП), тим самим, прийнявши рішення звільнити працівника на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП, роботодавець зобов`язаний забезпечити себе доказами появи працівника на роботі у стані алкогольного сп`яніння, підтвердженням чого може бути медичний висновок, акти, пояснення третіх осіб, при цьому, оптимальним варіантом є направлення працівника для огляду на предмет сп`яніння до установи охорони здоров`я, якщо ж зробити це неможливо, то складається відповідний акт у довільній формі за участі декількох свідків.

Судом відзначається, що зазначений Акт було складено роботодавцем в складі засновника (учасника) ТОВ "Енергетика майбутнього" ОСОБА_3 , заступника директора Колесниченка А.О., заступника директора з управління персоналом Голубенко О.П. та бухгалтером Тіліжинською Т.Ю., однак із змісту даного Акту від 28.03.2019 року не вбачається, що останній було складено в присутності ОСОБА_1 , а так само не вбачається, що останній був ознайомлений із змістом даного Акту та що після ознайомлення відмовився підписувати зазначений Акт, при цьому, під час судового розгляду справи, позивач ОСОБА_1 зазначив, що не спростовано представником відповідача, що даний Акт складався у його відсутність, з даним Актом його ніхто не знайомив, та не пропонував йому пройти огляд в медичному закладі для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Крім того, при звільненні на підставі п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України, роботодавцю слід витребувати у працівника письмове пояснення причини появи на роботі в такому вигляді (ст. 149 КЗпП), та в разі відмови від надання пояснень даний факт також слід належним чином зафіксувати, шляхом складення Акта про відмову від надання пояснень, поряд з цим належних доказів щодо пропозиції позивачу надати письмові пояснення щодо причин появи на роботі в стані алкогольного сп`яніння та його відмову в цьому, відповідачем не надано.

В подальшому, роботодавець повинен видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, та з наказом про звільнення ознайомити працівника під підпис, якщо ж працівник відмовляється від підпису, складається відповідний акт.

Позивач ОСОБА_1 під час судового розгляду справи зазначив, що 28 березня 2019 року ОСОБА_3 повідомив його, що він звільнений з посади директора ТОВ Енергетика майбутнього на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, та саме цей наказ він (позивач) відмовився підписувати, так як фізично не міг писати у зв`язку з травмою правої кисті, та наступного дня 29 березня 2019 року він прийшов до товариства, щоб забрати трудову книжку, та у відділі кадрів йому надали для ознайомлення наказ про звільнення, за яким він вважав, що звільнений на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, з яким (наказом) його напередодні, а саме 28.03.2019 року знайомили, та на якому він зазначив, що з наказом не згоден, та коли забрав трудову книжку та ознайомився із записами в ній, то з`ясував, що його було звільнено з іншої підстави.

При цьому, судом відзначається, що доказів на ознайомлення позивача з наказом за №28-к від 28.03.2019 року про його звільнення за п.7 ст.40 КЗпП України, а так само документально оформлений акт про відмову від ознайомлення та від підпису, відповідачем суду не надано.

Окрім того, за клопотанням учасників справи, судом було допитано свідків, зокрема, зі сторони позивача свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та зі сторони відповідача свідка ОСОБА_7 , які, будучи приведеними судом до присяги пояснили, зокрема, свідок ОСОБА_5 пояснила, що позивача знає, колись давно разом працювали. Зазначила, що 28.03.2019 року їй треба було поїхати в м.Знам`янку з метою придбання квитка на потяг, та близько 16 год. 30 хв. вона разом з ОСОБА_1 , який був за кермом власного автомобіля, виїхали до м.Знам`янки, де вона придбала квиток, та повернулися до міста приблизно після 18 год. 30 хв.

Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що позивача знає, неприязнених відносин з останнім не має, працювали разом в ТОВ Енергетика майбутнього , при цьому, він (свідок) на посаді виконроба, а позивач на посаді директора товариства. Пояснив, що вранці в період часу з 09 до 12 год. разом з ОСОБА_1 вони поїхали на об`єкт на ОСОБА_8 , приблизно о 12 год. він завіз ОСОБА_1 на гараж, коли ввечері близько 16.00 год. приїхав на офіс, там був наряд поліції, складали якісь акти, самого ОСОБА_1 ввечері він не бачив. Працівники товариства, а саме: заступник директора, наступного дня звертався до нього з проханням, щоб він підписав якісь документи, та як він пам`ятає, це був акт, на що він відповів, що не буде підписувати такий акт, так як він не бачив ОСОБА_1 в такому стані. Крім того, зазначив, що працівники товариства розповідали йому про те, що було викликано працівників поліції, щоб зафіксувати факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Вказав, що того дня будь-яких святкувань, днів народжень на роботі не було.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 28 березня 2019 року ОСОБА_1 повинен був ознайомитися з документами про своє звільнення, зокрема, з наказом про звільнення, однак він повідомив, що у нього болять пальці на руці. Коли звернулися до ОСОБА_1 , то відчули сморід перегару , який був також і в кабінеті, де сидів останній. Безпосередньо він викликав за номером 102 працівників поліції з метою фіксації даного факту, та при приїзді працівників поліції, ОСОБА_1 на роботі вже не було. Крім того, зазначив, що була створена відповідна комісія для того, щоб зафіксувати зазначені вище факти, при цьому скільки саме документів ним (свідком) було підписано, він не нпам`ятає.ю

Від інших свідків, які зазначені в Акті, а саме: свідок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 представник відповідача під час судового розгляду відмовився від їх допиту в якості свідків.

Судом також відзначається, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України .

З огляду на викладене вище, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності та достатності, суд вважає, що всупереч свого процесуального обов`язку доказування, визначеного ч.3 ст.81 ЦПК України, правомірності прийнятого відповідачем рішення про звільнення позивача на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, відповідач не надав суду належних, допустимих і достатніх доказів про те, що він належним чином підтвердив, що позивач був на роботі у нетверезому стані.

Крім того, за відсутності наданих відповідачем відповідного медичного висновку щодо перебування позивача ОСОБА_1 28.03.2019 року на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, а також - при недоведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю, суд не приймає до уваги покази свідків, з тих мотивів, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, не приймається судом до уваги з підстав, зазначених вище, і запис в Акті від 28.03.2019 року про те, що позивач відмовився від добровільного проходження огляду в медичному закладі, так як останньому не було запропоновано підписати цей Акт.

За викладених обставин, суд вважає, що звільнення позивача було здійснено з порушенням вимог трудового законодавства, що свідчить про незаконність такого звільнення та має наслідком поновлення порушених трудових прав позивача, на підставі чого слід визнати протиправним та скасувати наказ Про звільнення ОСОБА_1 №28-к від 28 березня 2019 року, за підписом в.о. директора товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього ОСОБА_3 , яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ Енергетика майбутнього 28 березня 2019 року у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці у разі виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 з наступними змінами і доповненнями Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 (зізмінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сумм відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Крім того, згідно з абзацом п`ятим п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у своєму рішенні розрахунки, з яких він визначав суми стягнення. Оскільки справляти і сплачувати ПДФО та військовий збір це обо`язок роботодавця, у резолютивній частині судового рішення визначають суму без їх утримання.

Відповідно до наданої відповідачем ТОВ Енергетика майбутнього довідки про середньоденну заробітну плату від 02.07.2019 року за вих.№80/07 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на дату звільнення 28.03.2019 року складає 212 грн. 50 коп. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 березня 2019 року по 23 січня 2020 року становить 44 625 грн. 00 коп. (212 грн. 50 коп. середньоденна заробітна плата х 210 днів вимушеного прогулу за період з 29 березня 2019 року пол. 23 січня 2020 року), який обраховано судом без утримання податків та інших обов`язкових платежів, та який слід стягнути з відповідача ТОВ Енергетика майбутнього на користь позивача ОСОБА_1 .

При цьому, суд не приймає до уваги, з підстав їх недоведеності, твердження позивача про розмір його заробітної плати в ТОВ Енергетика майбутнього в розмірі 10 000 грн. щомісячно.

Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з п.п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Судові витрати по справі, які складаються з судового збору, вирішити в порядку ст.141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 536 грн. 80 коп., враховуючи, що позивач при пред`явленні позовних вимог до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Про звільнення ОСОБА_1 №28-к від 28 березня 2019 року, за підписом в.о. директора товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього ОСОБА_3 , яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ Енергетика майбутнього 28 березня 2019 року у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього з 28 березня 2019 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього , код ЄДРПОУ 40270119, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 березня 2019 року по 23 січня 2020 року в розмірі 44 625 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп., який обраховано без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енергетика майбутнього , код ЄДРПОУ 40270119, на користь держави судовий збір в розмірі 1 536 грн. 80 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один місяць, - допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова