Рішення

від 16.03.2020 по справі 618/159/19

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 618/159/19

Провадження № 2/618/13/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Дворічанський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участі секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Дворічна цивільну справу № 618/159/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми АГРО про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми АГРО про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Під час реалізації своїх прав власника земельної ділянки, а саме наміру укласти договір оренди землі, позивачці стало відомо, що земельна ділянка площею 5,1117 га з кадастровим номером 6321882500:04:000:0112, яку вона успадкувала після смерті свого брата ОСОБА_2 , вже перебуває в оренді сільськогосподарської виробничої фірми АГРО відповідно до договору оренди землі № 90 від 15 січня 2014 року, укладеного між ним та зазначеною виробничою фірмою. Участі в укладенні вказаного договору він не брав, що свідчить про грубе порушення норм Закону України Про оренду землі та ЦК України. Просила суд визнати договір оренди земельної ділянки площею 5,1117 га з кадастровим номером 6321882500:04:000:0112 № 90, укладений 15 січня 2014 року між приватним підприємством сільськогосподарською виробничою фірмою АГРО та ОСОБА_2 недійсним, витребувати з користування у ПП СВФ Агро вказану земельну ділянку на користь позивача. Крім того, просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат, пов`язаних із проведенням технічної експертизи документів.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явились. Від представника позивачки надійшла заява, в якій він просив судове засідання провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі . Окрім того надав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що при ухваленні рішення не можна брати до уваги твердження представника відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки позивачка дізналася про своє порушене право лише в березні 2018 року під час реєстрації договору оренди землі, який вона уклала з Фермерським господарством ЯГІДКА+ , а також з даних Публічної кадастрової карти та державних реєстрів.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що договір оренди землі, що укладений між позивачем та ПП СВФ АГРО виконується обома сторонами вже понад 4 роки, підприємство виконує умови договору належним чином та у повному обсязі, своєчасно сплачує орендну плату, а позивачка по справі її приймає, претензій з її боку щодо виконання умов договору, використання земельної ділянки та сплати орендної плати не було. Також представник відповідача надав до суду заяву, в які просив провести судове засідання за його відсутності, у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, наведених вище. Окрім того просив відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог, застосувавши при цьому наслідки спливу строків позовної давності.

Представник третьої особи - завідувач сектору державної реєстрації Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області Горделян А. О. в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та висновок експерта, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 931, посвідченого державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області Зашивайко Н. Г., спадкоємицею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею ріллі 5,1117 га в межах згідно з планом, кадастровий номер - 6321882500:04:000:0112, розташованої на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 484363, виданого на підставі розпорядження Дворічанської райдержадміністрації від 07 листопада 2007 року № 397, державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів від 22 серпня 2008 року за № 010869200030, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 95313721 від 22 серпня 2017 року, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1117 га з кадастровим номером 6321882500:04:000:0112, розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а. с. 7, зворотній бік).

Згідно з договором оренди землі № 90 від 15 січня 2014 року, орендодавець - ОСОБА_2 з одного боку, та орендар - приватне підприємство Сільськогосподарська виробнича фірма Агро , в особі генерального директора Паталахи М. Д., з другого боку, уклали договір відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,1117 га, у тому числі рілля 5,1117 га, кадастровий номер 6321882500:04:000:0112 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області (а. с . 50 - 57).

Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки від 15 січня 2014 року, встановлено межі та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 5,0479 га, з них орні - 5,1117 га, кадастровий номер 6321882500:04:000:0112, яка належить ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 , земельна ділянка розташована на території Кутьківської сільської ради, колишнє КСП Хвиля революції має 5 шт. поворотних точок. Земельна ділянка передається в такому стані - придатна для сільськогосподарського використання (а. с. 56).

Згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі від 15 січня 2014 року, орендодавець ОСОБА_2 , власник земельної ділянки № НОМЕР_2 (рілля) за державним актом ЯЕ484363, з одного боку, та орендар - ПП СВФ Агро , в особі директора ОСОБА_3 , з другого боку, склали акт про визначення меж вказаних земельних ділянок загальною площею 5,1117 га, у тому числі ріллі - 5,1117 га в натурі із земель власності, яка розташована на території Кутьківської сільської ради (а. с. 55).

Згідно з довідкою щодо нарахування та виплати орендної плати по договору оренди землі № 2 від 20.03.2019 у період з 2014 до 2015 роки ОСОБА_2 виплачувалась орендна плата у натуральній та грошовій формах. (а. с. 106).

Відповідно до відомості ПП СВФ Агро (жовтень 2016 року) ОСОБА_1 отримала олію на суму 99 грн 00 коп. в рахунок оплати за оренду земельних паїв (а. с. 107).

Відповідно до відомості ПП СВФ Агро (жовтень 2016 року) ОСОБА_1 отримала 10 кг гречки в рахунок оплати за оренду земельних паїв (а. с. 108).

Відповідно до відомості ПП СВФ Агро (листопад 2016 року) ОСОБА_1 отримала 653 кг озимої пшениці на суму 1959 грн 00 коп. в рахунок оплати за оренду земельних паїв (а. с. 109).

Відповідно до відомості ПП СВФ Агро ОСОБА_1 отримала олії соняшникової на суму 150 грн 00 коп. в рахунок оплати за оренду земельних паїв за 2016 рік (а. с. 110 - 111).

Відповідно до відомості ПП СВФ Агро (квітень 2016 року) ОСОБА_1 отримала 1 кг гречки на суму 36 грн 00 коп. в рахунок оплати за оренду земельних паїв (а. с. 112 - 113).

Відповідно до відомості ПП СВФ Агро (квітень 2016 року) ОСОБА_1 отримала 4 кг макаронів на суму 150 грн 00 коп. в рахунок оплати за оренду земельних паїв (а. с. 114 - 115).

Відповідно до відомості ПП СВФ Агро ОСОБА_1 отримала 4 кг макаронів на суму 150 грн 00 коп. в рахунок оплати за оренду земельних паїв (а. с. 116).

Згідно з платіжним дорученням № 10986 від 09 квітня 2015 року, ПП СВФ АГРО здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 5600 грн 00 коп. (а. с. 126 - 127).

Згідно з платіжним дорученням № 4942 від 07 вересня 2016 року, ПП СВФ АГРО здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 4 600 грн 00 коп. (а. с. 117 - 118).

Згідно з платіжним дорученням № 7025 від 12 грудня 2016 року, ПП СВФ АГРО здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 43 грн 75 коп. (а. с. 119 - 121).

Згідно з платіжним дорученням № 4268 від 31 серпня 2017 року, ПП СВФ АГРО здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 6000 грн 00 коп. (а. с. 128 - 129).

Згідно з платіжним дорученням № 3152 від 15 серпня 2018 року, ПП СВФ АГРО здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 10 363 грн 01 коп. (а. с. 124 - 125).

Згідно з платіжним дорученням № 4517 від 29 жовтня 2019 року, ПП СВФ АГРО здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 2710 грн 49 коп. (а. с. 122 - 123).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 10322/13/14 від 11 січня 2020 року за цивільною справою № 618/159/19, друковані тексти на першому та другому аркушах наданого на дослідження договору оренди землі № 90 від 15.01.2014, укладеному між ОСОБА_2 та ПП СВФ Агро , виконані за допомогою різних пристроїв: текст на сторінках першого аркуша виконано за допомогою елетрофотографічного друкуючого пристрою - лазерного (світлодіодного) принтера або багатофункціонального друкуючого пристрою у режимі принтера; текст на сторінках другого аркуша є копією, виконаною за допомогою електрофотографічного аналогового копіювального апарата. У наданому договорі оренди землі № 90 від 15 січня 2014 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПП СВФ АГРО , друкований текст першого аркуша та друкований текст другого аркуша виконані у різний час. У наданому договорі оренди землі № 90 від 15 січня 2014 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПП СВФ АГРО , проводилась заміна першого аркуша (а. с. 79 - 88).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 вищезазначеного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються права та обов`язки сторін. Підписи сторін є обов`язковим реквізитом договору, укладеного в письмовій формі, який відображає волевиявлення сторін на укладення такого договору. Дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, сторони договору складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми.

Оскільки спірний договір оренди землі є підробленим, це свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця на укладання з відповідачем спірного договору оренди, що суперечить ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивачка зазначає підставою визнання вказаного договору недійсним відсутність волевиявлення орендодавця - ОСОБА_2 , оскільки відповідач самовільно змінив його умови, замінивши першу сторінку договору, яка початково містила інший зміст.

Дійсно, вказана обставина підтверджується висновком судово-технічної експертизи документів № 10322/13/14 від 11 січня 2020 року, в якому зазначено, що тексти на першому та другому аркушах договору надруковані на різних пристроях, у різний час, у наданому на дослідження договорі перший аркуш піддавався заміні.

На час розгляду справи встановити, який вигляд мав перший аркуш до його заміни, на момент підписання сторонами договору оренди земельної ділянки, не представляється можливим, оскільки жодна із сторін до суду його не надала.

Підмінивши першу сторінку договору, в якому містяться не тільки істотні умови договору оренди землі, якими відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) , строк дії договору оренди , а також орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а й дата його складання, суд приходить до висновку про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення спірного договору на вказаних у ньому умовах.

Суд вважає, що заміна частини тексту договору без взаємної згоди сторін, вказує на порушення права позивача щодо вільного визначення умов договору і тим самим ставить під сумнів той факт, що волевиявлення ОСОБА_2 при укладенні договору було вільним і відповідало її внутрішній волі.

Враховуючи, що спірний договір оренди землі № 90 від 15 січня 2014 року піддавався зміні і на даний час встановити, які саме початкові умови він містив неможливо, суд приходить до висновку, що підпис ОСОБА_2 , який стоїть в договорі на підтвердження погодження сторонами його умов, не може свідчити, що його волевиявлення було вільним і відповідало його внутрішній волі. Таким чином, відповідно до положень ст. 203 ЦК України суд вважає, що є підстави для визнання даного договору недійсним.

Окрім того, дана позиція відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року (справа № 479/1049/16-ц, провадження № 61-43242св18), де зазначено, що установивши під час розгляду справи факт відсутності волевиявлення орендодавця на укладення спірного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та визнання такого договору недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов`язаних із проведенням судово-технічної експертизи документів в сумі 9 420 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з вимогами ч. ч. 3, 4 ст. 139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до рахунку № 1047 від 21 травня 2019 року вартість експертизи без ПДВ № 10322 у відношенні ОСОБА_1 /ПП СВФ АГРО становить 9 420,00 грн (а. с. 97).

Відповідно до квитанції № 0.0.1427598729 від 05.08.2019 ОСОБА_1 на рахунок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М. С. Бокаріуса сплачено 9 420, 00 грн (а. с. 96).

Відповідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частиною 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Судом вживалися заходи щодо з`ясування обставин, що мають значення для справи, однак представник відповідача в судове засідання не з`явився, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 підписував саме цей договір і саме в даній редакції не надав, не спростувавши при цьому докази позивача про непідписання спірного договору в даній редакції, про що свідчать замінені аркуші договору.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо вимоги відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності суд зазначає наступне.

Реалізуючи свої правомочності власниці земельної ділянки, позивачка вирішила укласти договір оренди землі з фермерським господарством Ягідка+ . Однак, у березні 2018 року, згідно даних Публічної кадастрової карти та державних реєстрів вона дізналася, що між ОСОБА_2 та ПП СВФ АГРО вже укладено договір оренди землі.

Відповідно статей 256, 257 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На позовні вимоги про визнання договору недійсним поширюється загальна позовна давність.

За змістом частини першої статті 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини такого порушення.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Перебіг строку позовної давності в даній справі починається з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати не з моменту укладання спірного договору оренди, а з моменту коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

Вказана позиція узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 23 грудня 2019 року у справі № 152/1500/17.

Під час судового розгляду даної справи представником позивача були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Представником відповідача, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався представник позивача як на підставу своїх вимог, а представник відповідача, як на підставу своїх заперечень, приймаючи до уваги думку 3-ої особи, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази як кожен окремо так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок судового збору на користь позивача.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача 9 420 (дев`ять тисяч чотириста двадцять) грн витрат, пов`язаних із проведенням судово-технічної експертизи документів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 139, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі № 90 від 15 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 , 1970 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма АГРО , юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, буд. 10-Б, офіс 2, ЄДРПОУ 30877035, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,1117 га з кадастровим номером 6321882500:04:000:0112, яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області.

Зобов`язати приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма АГРО повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 5,1117 га з кадастровим номером 6321882500:04:000:0112.

Стягнути з приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО , юридична адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, буд. 10-Б, офіс 2, код ЄДРПОУ 30877035, на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1536 (однієї тисячі п`ятисот тридцяти шести) гривень 80 (вісімдесяти) копійок та суму витрат, пов`язаних із проведенням судово-технічної експертизи документів у розмірі 9 420 (дев`ять тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп., всього суму в розмірі 10 956 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Ю. М. Гніздилов