Рішення
від 16.03.2020 по справі 560/92/20
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/92/20

РІШЕННЯ

іменем України

16 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Дунаєвецької міської ради від 21.11.2019 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 2.00 га для ведення селянського господарства, ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Дунаєвецьку міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 2.00 га, кадастровий номер 6821885300:05:013:2002 для ведення селянського господарства;

- стягнути з Дунаєвецької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 гривень;

- стягнути з Дунаєвецької міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 30000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2019 зобов`язано Дунаєвецьку міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії Дунаєвецької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 травня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 2,00 га. для ведення селянського господарства з кадастровим номером 6821885300:05:013:2002 та прийняте одне з рішень передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Відповідач на виконання рішення суду повторно розглянув питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. Листом від 27.11.2019 № 02.05-12/2722 повідомив позивача, що за результатами розгляду, рішення знову не було прийнято. Не погодившись із такими діями Дунаєвецької міської ради позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дунаєвецька міська рада 24.01.2020 подала до суду відзив на позов, в якому позов не визнала. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість дій міської ради.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11 травня 2019 року позивач звернувся до міського голови Дунаєвецької міської ради із письмовою заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Дунаєвецької міської ради орієнтовною площею 2,00 га. До заяви додано: копія паспорта, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, графічні матеріали.

Листом від 27 червня 2019 року №1436/02.08-20 Дунаєвецька міська рада повідомила позивача, що його заява розглянута 21 червня 2019 року на черговій сесії міської ради, а також повідомлено, що за результатом розгляду рішення не було прийнято.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2019 по справі №560/2105/19, визнано протиправними дії Дунаєвецької міської ради щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 11 травня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 2,00 га. для ведення селянського господарства з кадастровим номером 6821885300:05:013:2002. Зобов`язано Дунаєвецьку міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії Дунаєвецької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 травня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 2,00 га. для ведення селянського господарства з кадастровим номером 6821885300:05:013:2002 та прийняте одне з рішень передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2019 по справі №560/2105/19 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, та відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, підготовлено проект рішення міської ради Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 , який погоджено начальником юридичного відділу апарату виконавчого комітету міської ради. Зазначений проект рішення оприлюднено на офіційному сайті міської ради 25 жовтня 2019 року.

07 листопада 2019 року міським головою прийнято Розпорядження про скликання чергової сесії Дунаєвецької ради VII скликання № 418/2019-р. 07 листопада 2019 року.

Питання Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 , згідно з протоколом шістдесят першої сесії міської ряди VII скликання від 21 листопада 2019 року, внесено до порядку денного вищезазначеного пленарного засідання за № 77. Після обговорення даного питання, міським головою винесено на голосування, як рішення сесії, за основу та вцілому. З результатом голосування: за - 10, проти - 1, утримались - 12, не голосували - 4 , рішення не прийняте.

Позивач не погодившись із такими діями відповідача звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Такий порядок визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, розглядає клопотання громадян, зацікавлених в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міські ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради (ст.59 Закону №280/97-ВР)

Судом встановлено, що до складу Дунаєвецької міської ради входять 35 депутатів.

У справі міститься інформація з системи поіменного голосування "Рада Голос" стосовно того, що проект рішення з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 не набрав достатньої кількості голосів депутатів. З неї вбачається, що за жодне з рішень: "Так" або "Проти" депутати не забезпечили достатню кількість голосів.

У той же час, такий підсумок голосування, хоч і не свідчить про бездіяльність міської ради, однак не є рішенням (розпорядчим актом), передбаченим вимогами Земельного кодексу України стосовно розгляду цієї категорії заяв громадян. В свою чергу ситуація, яка виникла, спричиняє правову невизначеність, оскільки заява позивача фактично залишається невирішеною через відсутність будь-якого конкретного рішення уповноваженого органу.

З іншої сторони такий результат голосування не можна розцінювати як виконання відповідачем свого обов`язку, покладеного додатково і вищезгаданим рішенням суду, оскільки відповідач був зобов`язаний прийняти рішення, обираючи з двох можливих та передбачених ЗК України варіантів: надання дозволу або мотивована відмова.

Суд не заперечує право колегіального органу приймати рішення в межах наданих йому повноважень, однак робити це він зобов`язаний з урахуванням чітких вимог та обмежень, встановлених законом, якими у цьому випадку є положення ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Також, суд звертає увагу на Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України" у якому суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

У той же час, що стосується вимоги про зобов`язання міської ради надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, суд виходить з того, що зазначене належить до власних дискреційних повноважень суб`єкта влади. Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Дунаєвецької міської ради повторно винести на розгляд сесії міської ради заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти одне з двох, передбачених Земельним кодексом України, рішень.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної та матеріальної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 червня 2017 року, відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Аналіз наведених норм свідчить, що вимога про стягнення недоотриманої вигоди (упущеної вимоги) не підлягає розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а відтак підстави для стягнення шкоди у розмірі 30000,00 грн. відсутні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під час вирішення спору про відшкодування моральної шкоди має бути з`ясована наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, необхідно з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи, що матеріали адміністративної справи не містять доказів, які свідчили б про душевні страждання позивача та підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, то відповідно вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не може бути задоволена.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що він діяв на підставі та у спосіб, передбачений Земельним кодексом України, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд враховує, що історія звернень позивача до Дунаєвецької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки триває з 11 травня 2019 року. Відповідачем неодноразово розглядалася заява позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 2,00 для ведення особистого селянського господарства, розглянуто 21 листопада 2019 року на черговій сесії міської ради, проте за результатами розгляду рішення жодного разу не було прийняте, незважаючи на рішення суду у справі № 560/2105/19. Наведені обставини вказують на недобросовісність дій відповідача щодо вирішення заяви позивача. Враховуючи приписи частини сьомої статті 118 ЗК України про те, що заява позивача повинна бути розглянута органом місцевого самоврядування у місячний строк, з врахуванням висновків суду у цій справі та забезпеченням реального виконання судового рішення, на підставі частини другої статті 14 та частини першої статті 382 КАС України суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для подання звіту суд встановлює строк - сорок календарних днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили. При цьому суд попереджає відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дунаєвецької міської ради, які полягають в утриманні від прийняття конкретного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 2.00 га для ведення селянського господарства.

Зобов`язати Дунаєвецьку міську раду повторно внести на розгляд сесії ради заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власністю орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту села Іванківці (Дунаєвецької об`єднаної територіальної громади), та вирішити її шляхом прийняття рішення Дунаєвецької міської ради відповідно до порядку, передбаченого ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов`язати Дунаєвецьку міську раду Хмельницької області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановити строк для подання звіту - сорок календарних днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили.

Попередити відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Дунаєвецька міська рада (вул. Шевченка, 50, м. Дунаївці, Хмельницька область, 32400 , код ЄДРПОУ - 04060714)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький Згідно з оригіналом Суддя І.І. Тарновецький

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.03.2020
Оприлюднено17.03.2020
Номер документу88236821
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —560/92/20

Ухвала від 30.10.2020

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Ухвала від 20.08.2020

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Ухвала від 20.08.2020

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Постанова від 02.07.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 28.05.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 14.05.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 06.04.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Рішення від 16.03.2020

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Ухвала від 13.01.2020

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні