Постанова

від 16.03.2020 по справі 640/19360/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19360/19 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Собківа Я.М., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказу Департаменту №49 від 05 березня 2018 року "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт"; наказу №238 від 29 серпня 2018 року "Про внесення змін до наказу Департаменту з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з приводу ведення будівництва на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Водночас, 21.02.2020 відповідачем було подано клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вищевказаного клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №986775 від 07 липня 2009 року та плану меж земельної ділянки, ОСОБА_2 на підставі рішення Київської міської ради від 02 квітня 2009 року №310/1365 належить земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011, розташована на АДРЕСА_1 .

Згідно з договором купівлі - продажу земельної ділянки від 31 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 (як продавцем) та ОСОБА_1 (як покупцем), остання купила земельну ділянку площею 0,1000 га, що належить продавцю на підставі Державного акта серії ЯЕ №986775 на право власності на земельну ділянку, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 07 липня 2009 року (пункт 1.1 договору).

Пунктами 1.2, 1.3 та 1.4 договору передбачено, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011.

14 липня 2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14.

05 серпня 2014 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві видано позивачу Декларацію про початок виконання будівельних робіт на "Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ".

02 лютого 2018 року на адресу Київської міської державної адміністрації надійшло колективне звернення мешканців АДРЕСА_1 та Московської в мікрорайоні Жуляни Солом`янського району м. Києва, у якому вони повідомляли про порушення законодавства України щодо утримання територій населених місць, забезпечення безперебійного і надійного функціонування вулиць та доріг, інших об`єктів господарювання, створення належних екологічних та соціальних умов життя населення, дотримання нормативних санітарно - гігієнічних умов та дотримання правил добросусідства, зокрема, власником земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011, власником якої є ОСОБА_1 .

За результатами здійснення перевірки доводів, викладених у вище зазначеному зверненні, Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано наказ №49 від 05 березня 2018 року "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт", яким, відповідно до підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року №1817-VIII та на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968 (вих. №073/1132 від 13 лютого 2018 року) скасовано реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт "Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " від 08 серпня 2014 року №КВ083142200047, замовник - ОСОБА_1 .

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва видано наказ №238 від 29 серпня 2018 року "Про внесення змін до наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт" від 05 березня 2018 року №49", яким, внесено зміни до пункту 1 наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт" №49 від 05 березня 2018 року, а саме: слова "підготовчих робіт" замінено словами "будівельних робіт".

Незгода позивача із зазначеними наказами відповідача зумовила його звернення до суду за захистом своїх прав.

Нормативно - правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, у редакції, чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 08 серпня 2014 року №КВ083142200047).

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За приписами частин 1, 2, 3, 4, 5 та 8 статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно - будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно - будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частинами 1 та 2 статті 36 Закону №3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно - будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

З огляду на вищезазначені приписи законодавства, судом встановлено, що отриманню декларації про початок виконання будівельних робіт передує отримання замовником або проектувальником вихідних даних, розроблення та затвердження проектної документації, а також проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем спірних наказів №49 від 05 березня 2018 року та №238 від 29 серпня 2018 року яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт "Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " від 08 серпня 2014 року №КВ083142200047 слугував лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968 (вих. №073/1132 від 13 лютого 2018 року).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) містобудівні умови та обмеження або будівельний паспорт по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:528:0011) не надавались.

У той же час, позивачем долучено до матеріалів справи Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14, замовник ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що станом на час видачі Містобудівних умов та обмежень діяв Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі - Порядок №109).

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У відповідності до пункту 2.2 розділу ІІ Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко - економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Пунктом 2.4 розділу ІІ Порядку №109 передбачено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, у відповідності до пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 та 3.7 розділу ІІІ Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

Розділ "Загальні дані" містить:

а) назву об`єкта будівництва;

б) інформацію про замовника;

в) наміри забудови;

г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта;

ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку);

д) площу земельної ділянки;

е) цільове призначення земельної ділянки;

є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності);

ж) функціональне призначення земельної ділянки;

з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить:

а) граничнодопустиму висоту будівель;

б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови);

г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;

ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони);

д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;

е) охоронювані зони інженерних комунікацій;

є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва";

ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів";

з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку;

и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту;

і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини";

ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Крім того, форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку.

Графічна частина містобудівних умов та обмежень містить:

а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності);

б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

в) ситуаційний план місця розташування об`єкта будівництва;

г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником;

ґ) викопіювання з містобудівної документації.

З аналізу вищенаведених вимог до містобудівних умов та обмежень вбачається, що Містобудівні умови та обмеження від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14 містять усі необхідні розділи, відповідають за формою і змістом вимогам Порядку №109.

Також, вказані Містобудівні умови та обмеження містять у собі печатку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на кожному аркуші, підпис директора департаменту Целовальник С.А. Крім того, жодних доказів на підтвердження скасування вказаних містобудівних умов та обмежень у судовому або позасудовому порядку чи притягнення відповідних осіб до кримінальної відповідальності за підробку офіційного документа органу державної влади або перевищення посадових повноважень матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з пунктами 2.5 та 2.6 розділу ІІ Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

У разі втрати оригіналу містобудівних умов та обмежень їх засвідчена у встановленому порядку копія надається уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Таким чином, саме на орган містобудування та архітектури, який видав Містобудівні умови та обмеження, у даному випадку Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) покладено обов`язок щодо зберігання та обліку виданих замовнику містобудівних умов.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, у разі втрати містобудівних умов та обмежень органом містобудування та архітектури, який їх видав, замовник не повинен нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків, зокрема, скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт у зв`язку з відсутністю в електронній базі документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відомостей про видачу таких містобудівних умов.

Крім того, єдиною підставою для скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт на "Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " від 05 серпня 2014 року, виданої позивачу Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, відповідач зазначає лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968.

Проте, на думку суду, за обставин встановлених під час розгляду даної справи та надання позивачем копії Містобудівних умов та обмежень, лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968 не може вважатись належним доказом відсутності зазначених Містобудівних умов та обмежень у позивача, оскільки відповідачем не було здійснено перевірку факту їх видачі за реквізитами вказаними у них.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що скасовуючи реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, зареєстровану 08 серпня 2014 року №КВ083142200047, виходив із того, що об`єкт "Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " має ознаки самочинного будівництва, адже споруджується без належно затвердженої проектної документації.

У відповідності до частин 1 та 8 статті 36 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року №1817-VIII, який набрав чинності 10 червня 2017 року та на який посилається відповідач у спірних наказах, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином, декларація про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована до 10 червня 2017 року, може бути скасована уповноваженим органом у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об?ємно - планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, таким чином, вони повинні обов`язково враховуватись під час розроблення проектної документації, а встановлення їх відсутності чи недійсності є підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Архстудія" (код ЄДРПОУ 32723866) на підставі Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року №2138/14/12/009-14 було розроблено проектну документацію, яка була затверджена замовником - ОСОБА_1 , згідно з наказом №1 від 17 липня 2014 року "Про затвердження проектно - кошторисної документації".

Чинність вказаної проектної документації ставилась під сумнів відповідачем саме з причин не встановлення ним факту існування Містобудівних умов та обмежень.

У той же час, відповідачем не спростовано факт наявності чинних Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14, відтак посилання відповідача на подання позивачем недостовірної інформації щодо Містобудівних умов та обмежень та складеної на їх підставі проектної документації, як на підставу для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, суперечать обставинам, встановленим у справи та не підтверджуються наявними у ній доказами.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та скасування оскаржуваних наказів, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність чинних, оформлених у відповідності до вимог Порядку №109 Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя Я.М.Собків