Рішення

від 03.03.2020 по справі 761/22763/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2020Справа № 761/22763/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Златовлад"

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Кравченко Р.Ю. (адвокат);

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 03.03.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 17.03.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

18.06.2018 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом № 1980 від 13.06.2018 року до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 51 461,40 грн. (п`ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 40 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.03.2016 року по АДРЕСА_1 сталося залиття квартири АДРЕСА_4. Залиття квартири АДРЕСА_2 відбулося з квартири АДРЕСА_3 внаслідок необережного користування сантехнічними приладами, що підтверджується актом б/н від 09.03.2016 року ТОВ Індустріальний будівельний холдинг". На підставі договору добровільного страхування майна фізичних осіб № 310126085.15 від 12.10.2015 року, внаслідок настання страхового випадку - залиття, позивачем виплачено страхове відшкодування власнику застрахованої ним квартири АДРЕСА_2 , тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2018 року справу № 761/22763/18 передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07.10.2019 року замінено неналежного відповідача по справі - ОСОБА_1 на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Златозавод", справу № 759/22763/18 передано до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23.10.2019 року виправлено описку у тексті ухвали суду від 07.10.2019 року в частині зазначення вірної назви відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Златовлад", замість невірної - Товариство з обмеженою відповідальністю "Златозавод".

02.12.2019 року матеріали справи № 759/22763/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019 року матеріали справи № 759/22763/18 передано для розгляду судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року прийнято справу № 759/22763/18 до провадження, ухвалено розгляд справи № 759/22763/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.12.2019 року.

В підготовчих засіданні 24.12.2019 року та 28.01.2020 року судом оголошувалася перерва.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 28.01.2020 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 18.02.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 761/22763/18 до судового розгляду по суті на 03.03.2020 року.

В судовому засіданні 03.03.2020 року судом була розглянута заява № 4490 від 24.12.2019 року Про уточнення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна". Вказана заява не прийнята судом розгляду з наступних підстав.

За приписами ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Виходячи з вищевказаної норми процесуального закону, подана позивачем заява № 4490 від 24.12.2019 року Про уточнення позовних вимог має містити власноручний підпис заявника або його представника при цьому, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів не допускається.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Натомість, подана до суду заява № 4490 від 24.12.2019 року Про уточнення позовних вимог не містить власноручного підпису чи електронного цифрового підпису Голови правління ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" Гордієнка І . М., на ній проставлений факсиміле. Належних та допустимих доказів на підтвердження використання факсиміле заявником до суду не надано.

Наявність на заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати.

В судовому засіданні 03.03.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103054104662.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (надалі - позивач, страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування майна фізичних осіб № 310126085.15 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, страховик бере на себе зобов`язання при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесену матеріальну шкоду відповідно до умов цього договору та в межах страхової суми, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхову премію у визначеному розмірі та в узгоджені сторонами цього договору строки.

Згідно з п. 2.2. договору, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном - оздоблення та комунікації квартири вартістю 271 304,00 грн.

В п. 5.9. договору визначено, що до страхових випадків відноситься пошкодження водою (з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем, систем пожежогасіння, трубопроводів, резервуарів, пошкодження внаслідок проникнення води з сусідніх приміщень).

Розділом 7 договору визначено, що франшиза за кожним страховим випадком складає 505,50 грн.

За умовами п. 15.1. договору виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі письмової заяви страхувальника із зазначенням дати та місця страхового випадку, причини його настання, детальним описом обставин настання страхового випадку, розміру шкоди, та страхового акту.

05.03.2016 року по АДРЕСА_2 сталося залиття квартири АДРЕСА_4.

На підтвердження факту залиття застрахованого майна позивачем додано до позову акт б/н від 09.03.2016 року ТОВ Індустріальний будівельний холдинг", складений та підписаний комісією у складі: майстра т/д Волицької Р.Д., майстра т/д Гаркавко Л.Д., сл.сантехніка Луцюка В.П.

У вказаному акті зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_2 відбулося з квартири АДРЕСА_3 внаслідок необережного користування сантехнічними приладами.

Згідно із звітом про оцінку матеріального збитку від 05.03.2016 року, складеного СПД Голего М.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , становить 51 966,90 грн.

06.04.2016 року ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування у зв`язку із настанням страхового випадку та завданням матеріальної шкоди.

Позивачем було складено страховий акт № 14, відповідно до якого було визначено, що розмір страхового відшкодування складає 51 461,40 грн., виходячи з розрахунку: 51 966,90 грн. (вартість матеріального збитку) - 505,50 грн. (франшиза за договором).

На виконання умов договору добровільного страхування майна фізичних осіб № 310126085.15 від 12.10.2015 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 51 461,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3908 від 30.05.2016 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 159974295 від 18.03.2019 року, вбачається, що нежилі приміщення з № 1 по № 8, балкон, балкон (грипи приміщень № 7) в літ. А належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Златовлад на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 03.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М.

Спір виник внаслідок того, що на підставі договору добровільного страхування майна фізичних осіб № 310126085.15 від 12.10.2015 року, внаслідок настання страхового випадку - залиття, позивачем виплачено страхове відшкодування власнику застрахованої ним квартири АДРЕСА_2 , тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов`язковим.

За приписами ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Самостійним способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України унормовано, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 1192 Цивільного кодексу України передбачає, зокрема, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд враховує те, що вказаною статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено право регресу особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, до винної особи або осіб в розмірі виплаченого відшкодування.

Матеріали справи містять докази наявності правочину між позивачем та потерпілою особою ( ОСОБА_3 ), докази настання страхового випадку та докази виконання позивачем зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування.

Належних та допустимих доказів на підтвердження факту, що шкоду понесено потерпілою особою не з вини відповідача, а з вини іншої особи, суду не надано.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Златовлад" (ідентифікаційний код 31511949, адреса: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 23А, приміщення 1Б) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (ідентифікаційний код 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33) грошові кошти: страхового відшкодування - 51 461,40 грн. (п`ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 40 копійок) та судовий збір - 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.03.2020р.

Суддя О.В. Котков