Рішення

від 16.03.2020 по справі 910/13538/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/13538/19

За позовом Акціонерного товариства "ГАЛИЧФАРМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ"

про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Деркач О.В. на підставі ордеру серії КС №516620 від 21.10.2019

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ГАЛИЧФАРМ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" (відповідач) про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ", у зв`язку з істотним порушенням виконавцем взятих на себе зобов`язань, та про стягнення з ТОВ "ДКЛ" на користь АТ "ГАЛИЧФАРМ" пені у розмірі 44820,73 грн за протермінування виконання робіт по Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, штрафу у розмірі 37423,85 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем здійснено поставку та монтаж обладнання відповідно до умов Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016 (далі - Договір), проте відповідачем не завершені пусконалагоджувальні роботи, обладнання не пройшло випробування, не підписаний акт виконаних робіт, що свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань по Договору. Крім того, термін виконання робіт згідно Плану-графіку (Додаток № 3 до Договору) зі сторони відповідача значно протерміновано, що є порушенням договірних зобов`язань та позбавляє позивача можливості отримання результатів, на які він розраховував при укладенні Договору. Наведене, на твердження позивача, є підставою для розірвання Договору, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, та стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу відповідно до п. 6.3, 6.2.6 Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "ГАЛИЧФАРМ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

16.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 № 910/13538/19 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 18.11.2019 о 11:00 год.

04.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалам справи. Клопотання судом задоволене.

11.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечив по суті пред`явленого позивачем позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні.

18.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання. В обґрунтування наведеної заяви відповідач посилався на те, що 18.11.2019 буде брати участь в інших судових засіданнях.

У підготовче засідання, призначене на 18.11.2019, з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

Суд у підготовчому засіданні 18.11.2019 долучив до матеріалів справи відзив відповідача, поданий 11.11.2019 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 18.11.2019 здійснювався розгляд заяви відповідача про перенесення судового засідання, поданої 18.11.2019 через відділ діловодства суду.

Представник позивача у підготовчому засіданні 18.11.2019 проти задоволення зазначеної заяви не заперечував та вказав про намір подати до суду відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 02.12.2019 о 11:40 год.

19.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.

02.12.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, лист відповідача до експертної установи.

02.12.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про виклик і допит свідків.

У підготовче засідання, призначене на 02.12.2019, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд у підготовчому засіданні 02.12.2019, долучив до матеріалів справи відповідь на відзив позивача, подану 19.11.2019 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 02.12.2019 надав пояснення щодо клопотання про виклик і допит свідків.

Клопотання відповідача про виклик і допит свідків від 02.12.2019 судом відхилене.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 02.12.2019 звернувся з усним клопотанням про зупинення провадження у справі, у зв`язку з проведенням експертизи на замовлення відповідача.

Клопотання судом відхилене з огляду на відсутність жодних доказів проведення експертизи.

Клопотання представника відповідача про долучення документів до матеріалів справи, подане 02.12.2019 через відділ діловодства суду, задоволено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 постановлено продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкласти підготовче засідання у справі на 21.01.2020 о 10:00 год.

20.01.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи з додатками. В якості додатків до наведеного клопотання відповідач долучив, зокрема, пояснення від 16.01.2020 з посиланням на висновки щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладені в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, та із зазначенням щодо необхідності проведення експертного дослідження

21.01.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування наведеного клопотання представник позивача вказав, що 21.01.2020 бере участь в іншому судовому засіданні.

У підготовче засідання, призначене на 21.01.2020, з`явився представник відповідача. Представник позивача у підготовче засідання 21.01.2020 не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи з додатками, подане 20.01.2020 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 21.01.2020 суд розглянув та задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, подане 21.01.2020 через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 № 910/13538/19 відкладено підготовче засідання у справі на 03.02.2020 о 11:40 год. та витребувано докази.

03.02.2020 через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення позивача на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2020 № 910/13538/19.

03.02.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи з додатками, зокрема, поясненнями від 31.01.2020.

03.02.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання. В обґрунтування наведеного клопотання представник відповідача зазначив, що 03.02.2020 о 11:40 буде брати участь в іншому судовому засіданні.

У підготовче засідання, призначене на 03.02.2020, з`явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 03.02.2020 не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи з додатками та додаткові пояснення позивача, подані 03.02.2020 через відділ діловодства суду.

Суд розглянув та задовольнив клопотання представника відповідача про перенесення судового засідання, подане 03.02.2020 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 03.02.2020 суд оголосив перерву до 17.02.2020 о 14:20 год.

12.02.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

У підготовче засідання, призначене на 17.02.2020, з`явилися представник позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 17.02.2020 представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про призначення експертизи.

Представник позивача проти призначення експертизи у даній справі заперечував.

Суд відхилив усне клопотання представника відповідача про призначення експертизи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 17.02.2020 звернувся до суду з усним клопотанням про надання часу для підготовки та подання доказів на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2020.

Керуючись приписами ч. 8, 10 ст. 81 ГПК України, враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 № 910/13538/19 про витребування доказів отримано відповідачем 28.01.2020, суд відхилив клопотання відповідача про надання часу для підготовки та подання доказів на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2020.

У підготовчому засіданні, призначеному на 17.02.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.03.2020 о 15:40 год.

У судове засідання, призначене на 16.03.2020, з`явився представник відповідача.

У судовому засіданні 16.03.2020 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 16.03.2020 суд заслухав вступне слово представника відповідача.

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач стверджував про наявність підстав для розірвання Договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, оскільки пусконалагоджувальні роботи не завершені та не передані позивачу згідно з п. 2.2, 2.3, 4.19, 4.23 Договору, робота поставленого відповідачем обладнання не відповідає проекту та технічному завданню, узгодженому сторонами до Договору, термін виконання робіт згідно Плану-графіку (Додаток № 3 до Договору) відповідачем значно протерміновано. Крім того, з огляду на недотримання відповідачем строків виконання робіт, встановлених графіком виконання робіт, позивач зазначив про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу відповідно до п. 6.3, 6.2.6 Договору.

Відповідач заперечив проти позову повністю, стверджував, що недосягнення поставлених Договором та технічним завданням результатів не пов`язане із діями/бездіяльністю відповідача та викликано неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за Договором, а саме: в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 Договору позивач не надав відповідачу документацію, яка зазначена у Технічному завданні (Додаток № 1 до Договору) та у Переліку технічної документації (Додаток № 4 до Договору); в порушення пп. 5.3.5 п. 5.3 Договору позивач здійснив заміну узгоджених сторонами Додатку № 2 серводвигунів SIEMENS на крокові двигуни FESTO, що призвело до неможливості досягнення попередньо поставлених позивачем задач; обладнання працює вже понад три роки, що призводить до зношення його складових частин, у зв`язку з чим виникають механічні пошкодження, які вчасно не усуваються позивачем, що призводить до виникнення аварійних ситуацій, і в свою чергу, на думку відповідача, є порушенням позивачем пп. 5.3.4 п. 5.3 Договору. Відповідач зазначив, що керуючись пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору призупинив виконання робіт, оскільки позивач не виконав свої зобов`язання за Договором, відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору штрафні санкції за таке призупинення на відповідача не накладаються. Відповідач стверджував, що здійснив всі необхідні дії та заходи для виконання своїх зобов`язань за Договором.

Позивач не погодився з твердженнями відповідача з огляду на таке:

- всю необхідну технічну документацію, передбачену Додатком 1 та Додатком 4 до Договору, було передано відповідачу, оскільки без передачі такої документації відповідач не зміг би приступити до виконання робіт, відсутність такої документації унеможливила б розробку відповідачем Електричного проекту на модернізацію обладнання згідно пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, натомість такий проект було розроблено відповідачем та погоджено позивачем;

- заміна двигунів відбулась по причині того, що серводвигуни SIEMENS не підійшли по габаритам для встановлення їх на обладнання, що модернізувалось, водночас саме відповідачем було підібрано на заміну двигуни FESTO та внесено зміни до Електричного проекту, відповідачем також були закуплені та поставлені ці двигуни;

- твердження відповідача про призупинення робіт відповідно до п. 5.4.3. Договору не відповідає дійсності та не підтверджено відповідачем жодними письмовими доказами, жодних листів від відповідача про призупинення робіт позивач не отримував.

У судовому засіданні 16.03.2020 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів. Представник відповідача виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.03.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали про закриття провадження у справі в частині вимог про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ", у зв`язку з відсутністю предмету спору, та повідомлено, що повний текст ухвали буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.03.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач - Акціонерне товариство "ГАЛИЧФАРМ" (АТ "ГАЛИЧФАРМ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" (ТОВ "ДКЛ") про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ", у зв`язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, та про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 44820,73 грн та штрафу у розмірі 37423,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, яке, на твердження позивача, є істотним, оскільки позбавляє позивача можливості отримання результатів, на які він розраховував при укладенні Договору.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

05.05.2016 між АТ "ГАЛИЧФАРМ" (замовник) та ТОВ "ДКЛ" (виконавець) укладено Договір № 1405/01/2016 (далі - Договір) (а.с. 8-32 т. 1), предметом якого згідно пункту 1.1 сторони визначили виконання виконавцем робіт по проектуванню, розробці програмного забезпечення, монтажу, проведення пусконалагоджувальних робіт та здачі в експлуатацію модернізованої системи керування машини вагового наповнення флаконів WDM 8002 та машини закорковування флаконів KS 1125, згідно Технічного завдання (Додаток № 1 до Договору), Специфікації (Додаток № 2 до Договору), що є невід`ємними частинами Договору.

Згідно укладеного Договору сторони узгодили такі умови:

- при проведенні модернізації систем керування машини вагового наповнення флаконів WDM 8002 та машини закорковування флаконів KS 1125 виконавець відновлює функціонал цих машин в рамках обладнання, що він постачає та в рамках робіт, які він виконує (п. 1.2 Договору);

- виконавець поставляє обладнання згідно Технічного завдання (Додаток № 1 до Договору) та Специфікації (Додаток № 2 до Договору) (п. 1.3 Договору);

- терміни виконання робіт зазначені у Плані-графіку договору (Додаток № 3 до Договору), а також наведені у пп. 2.1.1 - 2.1.18 п. 2.1 Договору (п. 2.1 Договору);

- виконавець виконує пуско-налагоджувальні роботи не пізніше, ніж у терміни, зазначені у План-графіку виконання робіт (Додаток № 3 до Договору) (пп. 2.1.13 п. 2.1 Договору);

- кожен виконаний етап робіт згідно план-графіку сторони оформлюють проміжним актом виконання відповідного етану робіт (п. 2.2 Договору);

- датою закінчення виконання робіт виконавцем вважається дата їх прийняття замовником, шляхом підписання акту приймання виконаних робіт та протоколу SAT (п. 2.3 Договору);

- терміни виконання робіт, зазначених в 2.1, даного Договору, можуть бути змінені сторонами за спільною згодою з внесенням до нього відповідних змін (п. 2.4 Договору);

- загальний граничний термін виконання робіт виконавцем не повинен перевищувати 120 днів з моменту з моменту виконання замовником авансового платежу згідно пункту 3.6.1. даного Договору (п. 2.5 Договору);

- загальна вартість робіт та комплектуючих становить 1 871 192,4 грн, що на дату, що передує даті підписання Договору, становить 64680 Євро 00 центів (п. 3.2 Договору);

- загальна вартість Договору у гривнях розраховується на підставі офіційного курсу гривні щодо Євро, що встановлений на Міжбанківському Валютному Ринку. На 04.05.16, курс Євро (взято з сайту http://minfin.com.ua) становив 28.93 грн (п. 3.3 Договору);

- оплата за цим Договором здійснюється поетапно, порядок оплати визначено у пп. 3.6.1 - 3.6.5 п. 3.6 Договору (п. 3.6 Договору), зокрема, кінцевий розрахунок за виконані роботи в розмірі 10% від загальної вартості Договору замовник виконує протягом 5-ти банківських днів після проведення випробувань, описаних в пункті 4.20, підписання SAT протоколу та акту приймання виконаних робіт (пп. 3.6.5 п. 3.6 Договору);

- виконавець гарантує, що якість поставленого ним обладнання, конструкцій, матеріалів, виробів буде відповідати технічному завданню, технічним паспортам та іншим документам, що засвідчують їх якість (п. 4.6 Договору);

- виконавиць зобов`язаний оформити та погодити акт про завершення пусконалагоджувальних робіт та запуск в автоматичному режимі машини вагового наповнення WDM 8002 та машини закорковування KS 1125 лінії інфузії на випробувальний передгарантійний 52-х годинний період. Під автоматичним режимом замовник та виконавець розуміють, що модернізована система керування машин вагового наповнення WDM 8002 та закорковування KS 1125 змонтована, пройшла пусконалагоджувальні випробовування, програмне забезпечення розроблено та запущено, автоматизована система функціонує згідно розробленого технічного завдання (Додаток №1 до Договору) та виконує операції, визначені у даному пункті Договору (п. 4.19 Договору);

- у разі, якщо робота систем керування машин вагового наповнення WDM 8002 та закорковування KS 1125 протягом випробувального 52-х годинного періоду роботи відповідає вимогам Технічного завдання (Додаток № 1 до цього Договору), то замовник протягом трьох робочих днів зобов`язаний підписати акт виконаних робіт або письмово надати аргументовану відмову від приймання робіт (п. 4.23 Договору);

- виконавець зобов`язаний, зокрема, якісно та вчасно виконати роботи, які є предметом Договору (пп 5.1.1 п. 5.1 Договору); надавати замовнику інформацію про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; загрозу невиконання Договору з вини замовника (пп. 5.1.7 п. 5.1 Договору);

- виконавець має право призупиняти виконання робіт без штрафних санкцій для себе, якщо замовник несвоєчасно виконав оплату, або не виконав інші свої зобов`язання за цим Договором (пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору);

- замовник зобов`язаний надати виконавцю за актом документацію, необхідну для виконання робіт, яка зазначена у Технічному завданні (Додаток № 1 до Договору), та у Переліку технічної документації (Додаток № 4 до Договору) (пп. 5.3.2 п. 5.3 Договору);

- замовник має право: вимагати безоплатного виправлення у погоджений сторонами строк недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень, або виправити їх своїми силами чи із залученням третьої сторони, у такому разі вартість робіт, збитки, завдані замовнику, відшкодовуються виконавцем (пп. 5.2.2 п. 5.2 Договору); вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень виконавцем умов Договору (пп. 5.2.3 п. 5.2 Договору);

- якщо виконавець не приступить до виконання робіт та/або окремого етапу протягом п`яти робочих днів, після запланованої дати їх початку, що приведе до необгрунтованого зміщення запланованої дати їх завершення більше ніж на п`ять робочих днів, при умові виконання замовником взятих на себе зобов`язань, виконавець має сплатити штраф в розмірі 2% загальної вартості робіт. У разі зміщення у більшу сторону планового закінчення робіт за вини виконавця на строк більше десяти днів - замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це виконавця. Договір вважається розірваним на наступний день з моменту отримання виконавцем письмового повідомлення про розірвання Договору (пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору);

- в разі недотримання строків виконання робіт, встановлених графіком виконання робіт, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період, за який сплачується штраф) річних від вартості робіт, що не були виконані, за кожен день протермінування (п. 6.3 Договору);

- Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами, і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по ньому (п. 10.1 Договору).

Аналіз змісту Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем, свідчить, що за своєю природою укладений договір є договором підряду.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1).

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характер (ч. 1). Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові (ч. 2).

Частиною 3 статті 858 ЦК України встановлено, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені наведеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотності порушення договору закон визнає розмір завданої внаслідок порушення шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе скористатися результатами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов п. 3.6. Договору позивачем перераховано відповідачу авансові платежі на загальну суму 1 412 674,38 грн, що становить 75% загальної вартості робіт, а саме: 895 106,52 грн платіжним дорученням від 06.07.216 № 7543 (згідно пп. 3.6.1 п. 3.6 Договору); 304 673,85 грн платіжним дорученням від 06.10.12017 №11140 (згідно пп.3.6.2 п. 3.6 Договору); 212 894,01 грн платіжними дорученням від 19.12.2017 №14247 та від 12.02.2018 №1781 (згідно пп. 3.6.3 п. 3.6 Договору).

Як зазначив позивач, оплата згідно пп. 3.6.4 п. 3.6 Договору в розмірі 15% вартості робіт та згідно пп. 3.6.5 п. 3.6 Договору в розмірі 10% вартості робіт ним не проводилась, оскільки обладнання згідно умов Договору не пройшло пусконалагоджувальні роботи та випробування і роботи не прийняті по акту прийому - передачі.

Так, відповідно до п. 2.3. Договору, датою закінчення робіт виконавцем вважається дата їх прийняття замовником, шляхом підписання акту приймання виконаних робіт та протоколу SAT.

Згідно з п. 4.16 Договору виконавець проводить випробування модернізованої системи керування машини вагового наповнення WDM 8002 та машини закорковування флаконів KS 1125 лінії інфузій, проведення SAT випробування та передачу замовнику згідно технічного завдання (Додаток № 1 до Договору).

Позивач підтвердив, що виконавець (відповідач) здійснив поставку та монтаж обладнання згідно Специфікації (Додаток 2 до Договору) та розробленого ним електричного проекту для модернізації системи керування машини вагового наповнення WDM 8002 та машини закорковування флаконів KS 1125 лінії інфузій, розробив та встановив алгоритми автоматичного управління (програмне забезпечення).

Однак, на твердження позивача, робота обладнання після проведених відповідачем робіт (модернізації) є неналежною, як в частині продуктивності, передбаченої Договором, так і в частині стабільності роботи обладнання, а відповідачем не усунуто недоліки в роботі обладнання.

Такі твердження позивача підтверджуються наявними в матеріалах доказами, а саме.

В результаті проведення 17.04.2019, 02.05.2019 та 17.05.2019 випробувань SAT за участю представників виконавця (ТОВ "ДКЛ") та замовника (AT "ГАЛИЧФАРМ"), а також представників незалежної спеціалізованої організації (ТОВ "ЕТА") та представника Львівської торгово-промислової палати були складені та підписані представниками ТОВ "ДКЛ", AT "ГАЛИЧФАРМ", ТОВ "ЕТА" Акт №01/17.05.19 проведення випробувань продуктивності лінії інфузії на форматі 100 мл від 17.05.2019 (а.с. 42-45 т. 1); Акт №01/17.04.19 проведення випробувань продуктивності лінії інфузії на форматі 250 мл від 17.04.2019 (а.с. 46-48 т. 1); Акт №01/02.05.19 проведення випробувань продуктивності лінії інфузії на форматі 450 мл від 02.05.2019 (а.с 49-51 т. 1). Відповідно до висновків наведених актів, робота обладнання не відповідає умовам Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, виявлені невідповідності є істотними та потребують усунення підрядною організацією.

На підставі наведених актів проведення випробувань продуктивності було сформовано дефектні акти з описом всіх несправностей та невідповідностей в роботі машин та наявними зауваженнями, а саме: Дефектний акт по машині вагового наповнення флаконів Baush+Strobel WDM 8002 інв. № 26023MH від 17.05.2019 (а.с. 68-70 т. 1) та Дефектний акт машини укупорювання флаконів Baush+Strobel KS 1125 інв. № 26023MУ від 17.05.2019 (а.с. 71-72 т. 1), які підписані представниками виконавця (ТОВ "ДКЛ") та незалежної спеціалізованої організації (ТОВ "ЕТА").

Відповідно до наведених дефектних актів вбачається, що при проведенні SAT випробувань виявлені наступні несправності, невідповідності та зауваження:

- машина вагового наповнення флаконів WDM8002:

1. Недосягнута паспортна продуктивність машини.

2. При зміні рецепту, формату, навіть серії препарату всі параметри потрібно налаштовувати з початку.

3. Нестабільне наповнення флаконів, з частими переливами та недоливами (невідповідне наповнення, похибка дозування становить більше 3% від заданого значення наповнення).

4. Зупинка процесу дозування під час автоматичної роботи лінії без видимих ознак аварії (на панелі керування жодної аварії), не відкривались прижимні станції, голки були в нижньому положені очікуючи початку дозування, вага флаконів була у прийнятних межах.

5. Під час розливу періодично відбувається втрата нульової точки привода підйому/опускання рейки, через що виїжджають ненаповнені флакони.

6. Зупинка механізму підйому/опускання голок під час роботи, при спробах запуску машини, на етапі позиціонування механізм зависає у верхньому положенні або взагалі стоїть на місці та не піднімається у верхнє положення для виставлення 0. Механізм підйому/опускання голок починає позиціонуватись лиш після опускання або підняття голок в ручному режимі. Також після аварійної зупинки механізм опускання/підіймання голок може не до кінця опуститись у своє положення та почати процес дозування, хоча на панелі керування привід відтворює позицію, яка вказує на те, що він опустився до вказаного в рецепті значення.

7. Невідповідний монтаж у шафі управління:

a. залишені незадіяні патч-корди та кабеля у коробах;

b. незакриті короба;

c. невкладені кабеля та патчкорди у шафі керування;

d. кабеля до драйверів крокових двигунів під`єднані в натяг;

e. роз`єми драйверів крокових двигунів є неправильно змонтовані, через що їх було пошкоджено;

8. Відсутні бірки на кнопках панелі керування.

9. Частково немарковані давачі в технічній зоні машини.

- машина закорковування флаконів KS1125:

1. Недосягнута паспортна продуктивність машини.

2. Часта зупинка машини через виведення зірки із зчеплення.

3. Після виведення зірки із зачеплення, на робочому форматі при ділені зірки 12 отворів, машина відтворила роботу як при форматі 24 отвори, що було загрозою для розбиття флакону, створення аварійної ситуації та виведення механічної частини машини із ладу.

4. На момент проведення випробування механізм відбракування флаконів не працював. Він не встановлюється у робоче положення, тобто його позиція некоректна, аварійного повідомлення "Серводвигун відбраковки не в позиції" немає. Під час позиціонування він не шукає нульового положення, на серводвигун не подається напруга та його можна механічно (рукою) зміщувати.

5. Випадання флаконів із транспортувальної зірки у зв`язку із втратою тією же зіркою нульового положення. Як наслідок можливе розбиття флакону та виведення зірки із зачеплення.

6. Відсутні бірки на кнопках панелі керування.

7. Частково немарковані давачі в технічній зоні машини.

На підставі наведених актів проведення випробувань продуктивності №01/17.05.19 від 17.05.2019, №01/17.04.19 від 17.04.2019, №01/02.05.19 від 02.05.2019 було сформовано і заповнено Протоколи приймання обладнання (SAT) від 20.05.2019 модернізованої системи керування машини вагового наповнення флаконів WDM 8002 та модернізованої системи керування машини укупорювання флаконів KS 1125 (а.с. 52-66 т. 1). Вказані протоколи SAT підписані представниками AT "ГАЛИЧФАРМ" (замовника), тоді як представники ТОВ "ДКЛ" (виконавця) відмовились від підписання протоколів за наслідками SAT випробування вказаного обладнання, що зафіксовано Актом проведення SAT випробування на машинах укупорювання та вагового наповнення інфузійної лінії від 17.05.2019 (а.с. 67 т. 1).

Крім того, матеріали справи містять висновки експерта № 2-425-В від 18.04.2019, № 2-474-В від 03.05.2019 та № 2-514-В від 20.05.2019 (а.с. 73-81 т. 1), складені експертом Львівської торгово-промислової палати Лемещук Т.А. за результатами експертизи, проведеної на замовлення AT "ГАЛИЧФАРМ", за участю представників AT "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ЕТА". До експертизи пред`являлись лінія інфузії (в складі якої є машина укупорювання флаконів Baush+Strobel KS 1125 Serial No 51354, 1998 року випуску та машина вагового наповнення флаконів Baush+Strobel WDM 8002 Serial No 57430, 1989 року випуску з метою визначення продуктивності лінії інфузії на форматі 100 мл, 200 мл, 400 мл.

Наведені докази в сукупності свідчать про наявність істотних недоліків в роботі обладнання після проведення відповідачем робіт по модернізації, які унеможливлюють належну експлуатацію обладнання.

За таких обставин позивач направив відповідачу (на юридичну та поштову адреси останнього згідно реквізитів Договору) Претензію щодо виконання робіт по Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016 (вих. № 11-1688 від 23.05.2019) (а.с. 82-84 т. 1), докази чого наявні в матеріалах справи (а.с. 85-86 т. 1).

Згідно наведеної претензії, керуючись пп. 5.2.2 п. 5.2 Договору, AT "ГАЛИЧФАРМ", як замовник, вимагав від ТОВ "ДКЛ", як виконавця, усунення виявлених недоліків в роботі машини вагового наповнення WDM 8002 та машини закорковування флаконів KS 1125 лінії інфузій, протягом 20 календарних днів з моменту отримання даної претензії, за рахунок виконавця. Водночас, виконавця було повідомляємо, що оскільки обладнання не пройшло SAT випробування, не підписаний акт виконаних робіт, то зобов`язання ТОВ "ДКЛ" по Договору не виконані. Крім того, виконавця було повідомлено, що термін виконання робіт згідно Плану-графіку (Додаток № 3 до Договору) з його сторони значно протерміновано, що позбавляє замовника можливості отримання результатів, на які він розраховував при укладенні Договору, та дає замовнику підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до розділу б Договору.

Рекомендовані поштові відправлення з претензією № 11-1688 від 23.05.2019 повернулись на адресу позивача у зв`язку з їх неотриманням відповідачем (за закінченням встановленого строку зберігання), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 131-133 т. 2).

Отже, матеріалами справи підтверджується неналежна якість робіт, виконаних відповідачем за Договором, і як наслідок, непридатність використання їх результатів позивачем, що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, а рівно, відповідачем не надано докази, які б підтверджували усунення ним недоліків у роботі обладнання у встановлений строк.

Умовами укладеного між сторонами Договору (пп. 5.2.3 п. 5.2) встановлено право замовника вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень виконавцем умов Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що терміни виконання робіт зазначенні у плані-графіку (Додаток 3 до Договору). Згідно пп. 2.1.13 п. 2.1 Договору виконавець виконує пуско налагоджувальні роботи не пізніше, ніж у терміни зазначені у Плані-графіку (Додаток 3 до Договору).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з Актом-допуску для виконання будівельно-монтажних робіт від 23.07.2018 (а.с. 41 т. 1), ТОВ "ДКЛ" було допущено до виконання робіт з монтажу та пусконаладки обладнання в приміщеннях ампульного цеху замовника.

Відповідно до Плану графіку монтажних та пусконалагоджувальних робіт по створенню АСУ ТП (Додаток 3 до Договору), строк виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт мав становити чотири тижні (28 календарних днів), відповідно, такі роботи мали бути завершені відповідачем в строк до 20.08.2018 .

Звертаючись 26.09.2019 з позовом до суду, позивач зазначив, що станом на сьогодні роботи ТОВ "ДКЛ" в повному обсязі не виконані (пусконаладка обладнання не проведена) та не передані замовнику згідно з п. 2.2, п. 2.3, п. 4.19 та п. 4.23 Договору, а робота обладнання не відповідає проекту та технічному завданню, які узгодженні сторонами до Договору.

Відповідачем станом на час розгляду справи по суті не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження завершення пусконалагоджувальних робіт у строк, встановлений Договором (Додаток № 3 до Договору), підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та протоколу SAT, що свідчить про порушенням відповідачем зобов`язань за Договором.

При цьому суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про те, що недосягнення поставлених Договором та технічним завданням результатів не пов`язане із діями/бездіяльністю відповідача, а викликано неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за Договором, а саме пп. 5.3.2, 5.3.5, 5.3.4 п. 5.3 Договору. При цьому суд виходив з того, що докази, надані позивачем на спростування обставин неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на підтвердження таких обставин. Суд приймає до уваги доводи позивача, що без передачі ним відповідачу технічної документації, передбаченої Додатком 1 та Додатком 4 до Договору, відповідач не зміг би приступити до виконання робіт, відсутність такої документації унеможливила б розробку відповідачем Електричного проекту на модернізацію обладнання згідно пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, тоді як такий проект було розроблено відповідачем та погоджено позивачем. Судом також враховано, що відповідач не заперечив обставини того, що ним було закуплено та поставлено двигуни FESTO та внесено відповідні зміни до Електричного проекту.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору призупинив виконання робіт, останнім до матеріалів справи не додано. Долучені відповідачем до матеріалів справи копії електронної переписки представників сторін судом не приймаються до уваги, оскільки такі копії не засвідчено в порядку, передбаченому законом (ст. 96 ГПК України), а відповідно такі докази не приймаються судом у якості достовірних у розумінні ст. 78 ГПК України.

Підпунктом 6.2.6 пункту 6.2 Договору встановлено, що у разі зміщення у більшу сторону планового закінчення робіт за вини виконавця на строк більше десяти днів - замовник має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір , письмово повідомивши про це Виконавця. Договір вважається розірваним на наступний день з моменту отримання Виконавцем письмового повідомлення про розірвання Договору.

Враховуючи наведені обставини та умови Договору, позивач направив відповідачу (на юридичну та поштову адреси останнього згідно реквізитів Договору) повідомлення про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016 (вих. № 16-2397 від 27.08.2019) (а.с. 95-96 т. 1) та Претензію про сплату штрафних санкцій по Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016 (вих. № 16-2396 від 27.08.2019) (а.с. 87-81 т. 1).

Зі змісту повідомлення вих. № 16-2397 від 27.08.2019 вбачається, що позивач, зважаючи на значне протермінування відповідачем планового строку виконання робіт, керуючись п. 6.26 Договору, повідомив відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку.

Докази направлення відповідачу наведених претензії та повідомлення про розірвання договору наявні в матеріалах справи (а.с. 92-93, 97 т. 1, а.с. 123-125 т. 2). Наразі, рекомендовані поштові відправлення з цими документами повернулись 12.09.2019 на адресу позивача у зв`язку з їх неотриманням відповідачем (за закінченням встановленого строку зберігання), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 126-127 т. 2).

Разом з цим, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу (повідомлення) непред`явленою (непред`явленим).

Щодо вимог про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ".

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання . У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними Договору. Умовами пп. 6.2.6 п. 6.2 даного Договору замовнику (позивачу) надано право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі зміщення у більшу сторону планового закінчення робіт за вини виконавця на строк більше десяти днів .

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин другої та четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Судом встановлено, що повідомлення вих. № 16-2397 від 27.08.2019 про розірвання Договору було здійснене позивачем на підставі пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору, а не на підставі статті 849 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Оскільки замовник (позивач) на підставі пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору відмовився від договору, надіславши виконавцю (відповідачу) лист-вимогу про розірвання Договору, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з виконавцем, то Договір є припиненим, а предмет спору у даній справі в частині вимоги позивача про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ" відсутній. Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 N 5010/1495/2011-18/65.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Ухвалою від 16.03.2020 суд постановив закрити провадження у справі № 910/13538/20 в частині вимог про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ", у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог про стягнення з ТОВ "ДКЛ" на користь АТ "ГАЛИЧФАРМ" пені та штрафу.

У зв`язку з протермінуванням виконання робіт по Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 20.09.2018 по 20.02.2019 у розмірі 44820,73 грн та штраф у розмірі 37423,85 грн.

Згідно з статтею 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).

Відповідно до ч. 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 6.2 Договору сторони узгодили, що у разі порушення зобов`язань за Договором можуть настати такі правові наслідки, як сплата неустойки (штраф, пеня) (пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що в разі недотримання строків виконання робіт, встановлених графіком виконання робіт, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла за період, за який сплачується штраф), від вартості робіт, що не були виконані , за кожен день протермінування.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 549 ЦК України, суд відзначає, що пунктом 6.3 Договору фактично передбачено неустойку, як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, у вигляді пені.

Підпунктом 6.2.6 пункту 6.2 Договору, якщо виконавець не приступить до виконання робіт та/або окремого етапу робіт протягом 5 робочих днів від запланованої дати їх початку, що призведе до необгрунтованого зміщення запланованої дати їх завершення більше ніж на п`ять робочих днів , виконавець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 2% загальної вартості робіт .

Оскільки ТОВ "ДКЛ" було допущено до виконання робіт з монтажу та пусконаладки обладнання 23.07.2018 (Акт-допуск для виконання будівельно-монтажних робіт від 23.07.2018), а згідно Плану графіку монтажних та пусконалагоджувальних робіт по створенню АСУ ТП (Додаток 3 до Договору) строк виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт мав становити чотири тижні (28 календарних днів), відповідно, такі роботи мали бути завершені відповідачем в строк до 20.08.2018, що не заперечувалось відповідачем згідно поданого ним відзиву. Частиною 4 статті 165 ГПК України встановлено, зокрема, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження завершення пусконалагоджувальних робіт у строк, встановлений Договором (Додаток № 3 до Договору), що свідчить про недотримання відповідачем строків виконання робіт, встановлених графіком виконання робіт та наявність підстав для настання таких правових наслідків, як сплата пені на підставі п. 6.3 та штрафу на підставі пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 2.5 Договору загальний граничний термін виконання робіт виконавцем не повинен перевищувати 120 днів з моменту з моменту виконання замовником авансового платежу згідно пункту 3.6.1 даного Договору. Наразі, такий авансовий платіж сплачено позивачем платіжним дорученням № 7543 від 06.07.2016 і його отримання не заперечувалась відповідачем.

Судом відхиляються як безпідставні доводи відповідача про те, що на відповідача не накладаються штрафні санкції, оскільки він відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору призупинив виконання робіт. Дійсно, підпунктом 5.4.3 п. 5.4 Договору встановлено, що виконавець має право призупиняти виконання робіт без штрафних санкцій для себе, якщо замовник несвоєчасно виконав оплату, або не виконав інші свої зобов`язання за цим Договором. Проте, як встановлено судом, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору призупинив виконання робіт, останнім до матеріалів справи не додано. Також відповідачем не надано контррозрахунку сум пені та штрафу, заявлених до стягнення позивачем.

Перевіривши розрахунок пені за період з 20.09.2018 по 20.02.2019 у розмірі 44 820,73 грн, наданий позивачем, судом встановлено, що при його здійсненні, зокрема, визначенні вартості робіт, що не були виконані, позивач виходив з наступного: згідно комерційної пропозиції, наданої ТОВ "ДКЛ" до укладення Договору (а.с. 33-36 т. 1), на підставі якої розраховано загальну вартість Договору, вартість комплексу інженерних робіт по машині розливу WDM 8002 становить 5 500 Євро, що по курсу, зафіксованому в п. 3.3. Договору складає 159 115,00 грн, вартість комплексу інженерних робіт по машині укупорки флаконів KS 1125 становить 4700 Євро, що по курсу, зафіксованому в п. 3.3. Договору складає 135 971,00 грн, разом 295086,00 грн. Судом також встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку пені враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає встановленим обставинам справи, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 37423,85 грн, наданий позивачем (1 871 192,4грн. х 2%), суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок відповідає встановленим обставинам справи, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Таким чином, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів у порядку ст. 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 44820,73 грн та штрафу у розмірі 37423,85 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначив, сума судових витрат позивача становить суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3842,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого зазначив, що станом на дату подання відзиву не поніс судових витрат, однак очікує понести витрати на професійну правничу допомогу та, за необхідності, витрати на проведення судової експертизи, загальний очікуваний розмір яких становить орієнтовно 30000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, закриття провадження у справі в частині вимог про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016 у зв`язку з відсутністю предмету спору та задоволення інших позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 1921,00 грн покладається на позивача та в сумі 1921,00 грн - на відповідача.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 24, кв. 1; ідентифікаційний код 32106073) на користь Акціонерного товариства "ГАЛИЧФАРМ" (79024, м. Львів, вул. Опришківська, буд. 6/8 ; ідентифікаційний код 05800293 ) 44820,73 грн (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 73 коп.) пені, 37423,85 грн (тридцять сім тисяч чотириста двадцять три гривні 85 коп.) штрафу, 1921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.03.2020

Суддя Гумега О.В.