Ухвала

від 16.03.2020 по справі 910/13538/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/13538/19 За позовом Акціонерного товариства "ГАЛИЧФАРМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ"

про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Деркач О.В. на підставі ордеру серії КС №516620 від 21.10.2019

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ГАЛИЧФАРМ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" (відповідач) про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ", у зв`язку з істотним порушенням виконавцем взятих на себе зобов`язань, та про стягнення з ТОВ "ДКЛ" на користь АТ "ГАЛИЧФАРМ" пені у розмірі 44820,73 грн за протермінування виконання робіт по Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, штрафу у розмірі 37423,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 № 910/13538/19 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 18.11.2019 о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.03.2020 о 15:40 год.

У судове засідання, призначене на 16.03.2020, з`явився представник відповідача.

У судовому засіданні 16.03.2020 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 16.03.2020 суд заслухав вступне слово представника відповідача.

У судовому засіданні 16.03.2020 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач стверджував про наявність підстав для розірвання Договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, оскільки пусконалагоджувальні роботи не завершені та не передані позивачу згідно з п. 2.2, 2.3, 4.19, 4.23 Договору, робота поставленого відповідачем обладнання не відповідає проекту та технічному завданню, узгодженому сторонами до Договору, термін виконання робіт згідно Плану-графіку (Додаток № 3 до Договору) відповідачем значно протерміновано. Крім того, з огляду на недотримання відповідачем строків виконання робіт, встановлених графіком виконання робіт, позивач зазначив про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу відповідно до п. 6.3, 6.2.6 Договору.

Відповідач заперечив проти позову повністю, стверджував, що недосягнення поставлених Договором та технічним завданням результатів не пов`язане із діями/бездіяльністю відповідача та викликано неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за Договором, а саме: в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 Договору позивач не надав відповідачу документацію, яка зазначена у Технічному завданні (Додаток № 1 до Договору) та у Переліку технічної документації (Додаток № 4 до Договору); в порушення пп. 5.3.5 п. 5.3 Договору позивач здійснив заміну узгоджених сторонами Додатку № 2 серводвигунів SIEMENS на крокові двигуни FESTO, що призвело до неможливості досягнення попередньо поставлених позивачем задач; обладнання працює вже понад три роки, що призводить до зношення його складових частин, у зв`язку з чим виникають механічні пошкодження, які вчасно не усуваються позивачем, що призводить до виникнення аварійних ситуацій, і в свою чергу, на думку відповідача, є порушенням позивачем пп. 5.3.4 п. 5.3 Договору. Відповідач зазначив, що керуючись пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору призупинив виконання робіт, оскільки позивач не виконав свої зобов`язання за Договором, відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 Договору штрафні санкції за таке призупинення на відповідача не накладаються. Відповідач стверджував, що здійснив всі необхідні дії та заходи для виконання своїх зобов`язань за Договором.

Позивач не погодився з твердженнями відповідача з огляду на таке:

- всю необхідну технічну документацію, передбачену Додатком 1 та Додатком 4 до Договору, було передано відповідачу, оскільки без передачі такої документації відповідач не зміг би приступити до виконання робіт, відсутність такої документації унеможливила б розробку відповідачем Електричного проекту на модернізацію обладнання згідно пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, натомість такий проект було розроблено відповідачем та погоджено позивачем;

- заміна двигунів відбулась по причині того, що серводвигуни SIEMENS не підійшли по габаритам для встановлення їх на обладнання, що модернізувалось, водночас саме відповідачем було підібрано на заміну двигуни FESTO та внесено зміни до Електричного проекту, відповідачем також були закуплені та поставлені ці двигуни;

- твердження відповідача про призупинення робіт відповідно до п. 5.4.3. Договору не відповідає дійсності та не підтверджено відповідачем жодними письмовими доказами, жодних листів від відповідача про призупинення робіт позивач не отримував.

Щодо вимог про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ" суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання . У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними Договору. Умовами пп. 6.2.6 п. 6.2 даного Договору замовнику (позивачу) надано право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі зміщення у більшу сторону планового закінчення робіт за вини виконавця на строк більше десяти днів .

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин другої та четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Судом встановлено, що повідомлення вих. № 16-2397 від 27.08.2019 про розірвання Договору було здійснене позивачем на підставі пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору, а не на підставі статті 849 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Оскільки замовник (позивач) на підставі пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору відмовився від договору, надіславши виконавцю (відповідачу) лист-вимогу про розірвання Договору, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з виконавцем, то Договір є припиненим, а предмет спору у даній справі в частині вимоги позивача про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ" відсутній. Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 N 5010/1495/2011-18/65.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/13538/20 в частині вимог про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між АТ "ГАЛИЧФАРМ" та ТОВ "ДКЛ", у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи закриття провадження у справі № 910/13538/19 в частині позовних вимог, питання про розподіл між сторонами судових витрат буде вирішено судом при прийнятті рішення у даній справі.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 231, 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 910/13538/19 в частині вимог про розірвання Договору № 1405/01/2016 від 05.05.2016, укладеного між Акціонерним товариством "ГАЛИЧФАРМ" (79024, м. Львів, вул. Опришківська, буд. 6/8; ідентифікаційний код 05800293) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 24, кв. 1; ідентифікаційний код 32106073) у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.03.2020.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Гумега