Ухвала

від 17.03.2020 по справі 16/234

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 16/234

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Джарти В.В.)

від 23.09.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Дикунська С.Я., судді: Пономаренко Є.Ю., Мальченко О.А.)

від 21.01.2020

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД"

на дії та бездіяльність посадових осіб Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві

у справі № 16/234

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління Солом`янської ради"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД"

про стягнення 34 554, 05 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у справі №16/234 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД" на дії та бездіяльність посадових осіб Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із зобов`язання звільнити з під арешту майно - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №16/234 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №16/234, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги скаржника про визнання бездіяльності посадових осіб Солом`янського ВДВС неправомірною та зобов`язання їх звільнити майно скаржника з-під арешту не підлягають задоволенню, адже скаржником не доведено факту порушення Солом`янським ВДВС його прав, як боржника у виконавчому провадженні, щодо не звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 03.02.2010) державний виконавець вправі постановою про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 30.12.2010) виконавче провадження підлягає закінченню у випадках, зокрема, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

При цьому, у разі закінчення виконавчого провадження згідно ст. 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, припиняється чинність арешту майна боржника (ч. 1 ст.38 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на 30.12.2010)).

При направленні виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС накладений на майно арешт не припиняє чинності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження ВП № 17082108 з примусового виконання наказу № 16/234 Господарського суду міста Києва від 30.12.2009, яке було відкрито державним виконавцем 03.02.2010. Реєстратором Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 12.04.2010 внесено запис про арешт нерухомого майна (невизначене майно, все майно) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ЛТД" на підставі постанови №17082108 від 03.02.2010. Державним виконавцем 30.12.2010 на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діяла станом на 30.12.2010) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а виконавчий документ разом із матеріалами виконавчого провадження направлено за належністю до ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві для подальшого виконання.

Враховуючи направлення матеріалів виконавчого провадження № 17082108 за належністю до Дніпровського ВДВС, у Солом`янського ВДВС не було обов`язку звільняти з-під арешту майно скаржника, що відповідає вимогам ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на 30.12.2010).

Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД" 25.04.2019 надано відповідь за № 19991, згідно якої матеріали виконавчого провадження ВП № 17082108 на адресу вказаного відділу не надходили.

Судами попередніх інстанції зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД", як боржник, не позбавлений права звернутись до Солом`янського ВДВС із заявою про відновлення втраченого виконавчого провадження, в межах якого встановити наявність підстав для звільнення свого майна з-під арешту.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД" на дії та бездіяльність посадових осіб Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із зобов`язання звільнити з під арешту майно.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №16/234 у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 287, 290, ч.2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліга-ЛТД" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №16/234.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі платіжне доручення №998 від 02.03.2020 на суму 2102,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй