Рішення

від 28.08.2007 по справі 2-27/07

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-27/07 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2007 року Солом'янськ ий районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Оксюти Т.Г. при секретарі - Ува ровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду у місті Києві цивільну спр аву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення штраф них санкцій та моральної шко ди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Сол ом'янського районного суду м . Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь з відповідача пені в сумі 2 373, 73 гр н., збитків від інфляції в сумі 8 002, 55 грн., 3% річних в сумі 2 364, 84 грн., а всього 12 741, 12 грн. штрафних сан кцій та 2 000, 0 грн. моральної шкод и.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач є стороною мирової у годі, яка була затверджена ух валою Солом'янського районно го суду м. Києва від 26.06.02 року по справі №2-982 за позовом ОСОБА _3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, тр етя особа ОСОБА_4 про визн ання угоди недійсною та зуст річним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усун ення перешкод у користуванні власністю, та, відповідно до у мов пункту 9 зазначеної миров ої угоди, відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатит и позивачу компенсацію в сум і 18 445, 00 грн. не пізніше наступно го дня після здійснення відч уження ОСОБА_2 нежитлових приміщень з літерами «А» та « В» за адресою: АДРЕСА_1. Зве ртає увагу суду на те, що 12.07.02 р. в ідповідачем вчинені дії щодо відчуження зазначеного об'є кту, а тому позивач вважає, що відповідач повинен був сплат ити компенсацію, обумовлену мировою угодою, 13.07.02 р. Ззаначає , що фактично відповідач спла тив позивачу 4 000, 0 грн. у вересні 2002 року та в подальшому умови м ирової угоди не виконує, у зв'я зку із чим порушується право позивача, за захистом якого в она звернулась до суду. Позив ач вважає мирову угоду від 26.06.2 002 року договором і відповідно до загальних підстав відпов ідальності за невиконання ум ов договору просить стягнути суму боргу з урахуванням інд ексу інфляції, пеню та три від сотки річних.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов в повном у обсязі.

Представник відповідача п озов не визнала, оскільки вва жає його необгрунтованим. За перечуючи проти позову зазна чила, що позивачем безпідста вно ототожнюється мирова уго да з договором, за яким у сторі н виникають права та обов'язк и, мирова угода не містить умо в щодо стягнення будь-яких шт рафних санкцій, до спірних пр авовідносин не застосовують ся положення ст.ст.550, 551, 611, 625 ЦК Ук раїни та Закону України №543 ві д 22.11.96 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов'язань», оскільк и за заявою позивача відкрит о виконавче провадження, що з находиться на виконанні ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві. Крім того, розрахунок штрафн их санкцій позивачем складен ий без урахування сплати ОС ОБА_2 27.11.02 р. 300, 00 грн. та відповід ної зміни заборгованості від повідача перед позивачем як сторони у виконавчому провад женні.

Заслухавши пояснення стор ін та їх представників, дослі дивши матеріали справи, спів ставивши надані в судовому з асіданні докази у відповідно сті до вимог чинного законод авства, суд дійшов висновку, щ о позов не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Позивач наполягає на викон анні відповідачем умов пункт у 9 мирової угоди, затверджено ї 26.06.02 р. ухвалою Солом'янського районного суду по справі №2-983 п ро сплату компенсації ОСОБ А_1 (Відповідач-1 за текстом у хвали суду від 26.06.02 р.) на поточн ий рахунок в

Ощадбанку у розмірі 18 445, 00 грн . не пізніше наступного дня пі сля здійснення відчуження об 'єкту ОСОБА_2 та стягненні з відповідача штрафних санк цій у зв'язку із невиконанням відповідачем на час звернен ня позивача до суду умов зазн аченого пункту вказаної миро вої угоди.

Матеріали справи містять у хвалу Солом'янського районно го суду м. Києва від 26.06.02 р. по спр аві №2-983 (а.с. 14), що набрала законн ої сили та підлягає виконанн ю.

На думку суду, позивач безпі дставно ототожнює мирову уго ду з договором на який розпов сюджується дія ст.ст.550, 551, 611, 625 ЦК України та Закону України №543 від 22.11.96 р. «Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», що під тверджується наступним.

Порядок звернення судових рішень до виконання встанов лений положеннями ст. ст.348, 349 ЦП К УРСР, що діяв на час набрання законної сили вказаною ухва лою суду, та цей порядок перед бачає виконання судових ріше нь за правилами спеціальної норми права, а саме: Закону Укр аїни №606-XIV від 21.04.99 р. з наступними змінами та доповненнями «Пр о виконавче провадження».

Позивачем ОСОБА_1 отрим ано виконавчого листа №2-982 та п ередано з метою примусового виконання до Відділу державн ої виконавчої служби Солом'я нського РУЮ у м. Києві, яким ві дкрито виконавче провадженн я, що знаходиться на виконанн і цього відділу. Вказані обст авини не заперечуються сторо нами у справі, підтверджують ся матеріалами справи та коп ією виконавчого провадження , залученою до справи і дослід женої у судовому засіданні.

Відповідно до пункту 5 части ни 1 статті 3 Закону України "Пр о виконавче провадження" в ре дакції, що діяла на час зверне ння ОСОБА_1 як стягувача д о виконавчої служби, мирова у года, затверджена судом, підл ягає виконанню саме у порядк у, встановленому Законом Укр аїни "Про виконавче провадже ння".

Відповідно до листа началь ника ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Л.І. Костенко вих. № Д в/18 від 11.03.08 р., на адресу суду бул и надіслані копії матеріалів виконавчого провадження і п овідомлено суд, що на час звер нення позивача до суду викон авче провадження за виконавч им листом №2-982/02, виданого Солом 'янським районним судом м. Киє ва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 18 445, 00 грн. знаходиться на в иконанні (а.с. 50-163).

У вказаному виконавчому пр овадженні сторони по справі є сторонами у виконавчому пр овадженні, а саме: відповідач по справі ОСОБА_2 є боржни ком, позивач у справі ОСОБА _1 - стягувачем. Виконавче про вадження не закінчено та не з акрито у порядку, встановлен ому Законом України «Про вик онавче провадження», а тому с уд дійшов висновку, що до спір них правовідносин застосову ються положення Закону Украї ни «Про виконавче провадженн я».

Положеннями статті 88 Закону України "Про виконавче прова дження " визначені підстави т а порядок притягнення до від повідальності боржника у вик онавчому провадженні за неви конання законних вимог держа вного виконавця та порушення цього Закону. Таким чином, обс яг та порядок притягнення до відповідальності відповіда ча у справі, як боржника у вико навчому провадженні встанов лено вимогами саме цієї стат ті -спеціальної норми права.

Крім того, відповідно до ста тті 86 Закону України "Про вико навче провадження" визначені міри захисту прав стягувача у виконавчому провадженні, а саме: стягувач має право звер нутися з позовом до юридично ї особи, яка зобов'язана прова дити стягнення коштів з борж ника, у разі невиконання ріше ння з вини цієї юридичної осо би.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Ц ПК кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Позивачем не додано до мате ріалів справи доказів тому, щ о вона реалізувала свої прав а стягувача у виконавчому пр овадженні. У судовому засіда нні позивач та її представни к особисто надали пояснення про те, що зі скаргами з привод у тривалого, на їх думку, невик онання виконавчого листа №2-982 вона не зверталась, виконавч е провадження зупинялось тіл ьки у зв'язку з численними ска ргами боржника.

З матеріалів виконавчого п ровадження вбачається, що 07.05.04 р. адвокат ОСОБА_5, який дія в в інтересах ОСОБА_1, звер нувся із заявою про відкритт я кримінальної справи щодо д ержавного виконавця ВДВС Сол ом'янського РУЮ у м. Києві Са ліженко М.В. за ознаками зло чину, передбаченому ст.397 КК Ук раїни (а.с. 117). При цьому, доказів тому, що вказана заява була ро зглянута у порядку, встановл еному КПК України, матеріали виконавчого провадження не

містять. Доказів щодо розгл яду цієї заяви та прийняття р ішення компетентним органом позивач суду не надав.

Матеріали виконавчого про вадження не містять заяв стя гувача ОСОБА_1 про притягн ення до відповідальності бор жника у виконавчому провадже нні, про звернення стягнення на майно боржника, що знаходи ться під арештом.

Зазначені обставини справ и не заперечуються сторонами .

З врахуванням викладеного , суд дійшов висновку, що позив ач, як стягувач у виконавчому провадженні, не реалізувала прав стягувача відповідно д о вимог ст.ст. 11-1, 85, 86 Закону Украї ни «Про виконавче провадженн я», що спрямовані на захист пр ав стягувача, але це право ще н е втратила у зв'язку з знаходж енням виконавчого проваджен ня за виконавчим листом №2-982 на виконанні ВДВС Солом'янсько го РУЮ у м. Києві.

Відповідно до положень ст.с т. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок по рушення її прав. При цьому, мор альна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інш ий спосіб. Розмір грошового в ідшкодування моральної шкод и визначається залежно від х арактеру правопорушення, гли бини душевних страждань, сту пеня вини відповідача та тре тьої особи, яка завдала морал ьної шкоди, якщо вина є підста вою для відшкодування, а тако ж з урахуванням інших обстав ин, які мають істотне значенн я. При визначенні розміру від шкодування враховуються вим оги розумності і справедливо сті незалежно від майнової ш коди, яка підлягає відшкодув анню, та не пов'язана з розміро м цього відшкодування.

Як вбачається з положень ст атті 1167 ЦК України, підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є неправомір ність рішень, дій чи бездіяль ності особи та наявність її в ини.

В обґрунтування позовних в имог про стягнення моральної шкоди позивач пояснила, що мо ральна шкода спричинена неї внаслідок тривалого невикон ання мирової угоди, що затвер джена у встановленому порядк у ухвалою суду та знаходитьс я на виконанні органу держав ної виконавчої служби. Доказ ів спричинення моральної шко ди з вини відповідача позива чем суду не надано. З урахуван ням зазначеного, відсутні пр авові підстави для задоволен ня позовних вимог про стягне ння з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Згідно вимог ст.ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК У країни засобами доказування в цивільній справі є пояснен ня сторін і третіх осіб, показ ання свідків, письмові доказ и, речові докази і висновки ек спертів. Належними є докази, я кі містять інформацію щодо п редмета доказування. Обстави ни, які за законом мають бути п ідтверджені певними засобам и доказування, не можуть підт верджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилаєт ься як на підставу своїх вимо г і заперечень.

За таких обставин суд дійшо в висновку, що позивачем та її представником не були довед ені ті обставини, на які вони п осилались, як на підставу сво їх позовних вимог. В свою черг у представник відповідача до вела обставини, якими вона об ґрунтувала заперечення прот и позову.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.10, 11, 57- 60, 88, 212-215 ЦПК Укр аїни, 23, 550, 551, 611, 625, 1167 ЦК України суд, З акону України «Про виконавче провадження», суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОС ОБА_1 до ОСОБА_2 про стягн ення штрафних санкцій та мор альної шкоди - відмовити.

Заяву про апеляційне оскар ження рішення суду першої ін станції може бути подано про тягом десяти днів з дня прого лошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подає ться протягом двадцяти днів після подання заяви про апел яційне оскарження. Апеляційн а скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, я кщо скарга подається у строк , встановлений для подання за яви про апеляційне оскарженн я.